ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРОФСПІЛКИ З МІНФІНОМ ОБГОВОРИЛИ ПРОФСПІЛКОВІ ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПРОЄКТУ ДЕРЖБЮДЖЕТУ

У межах здійснення соці­ального діалогу та з ме­тою обговорення проєкту Державного бюджету України на 2025 рік і мож­ливостей врахування у ньому пропозицій сторо­ни профспілок Міністер­ство фінансів України проведело робочу онлайн-зустріч з пред­ставниками СПО об’єднань профспілок і СПО роботодавців за участі центральних орга­нів виконавчої влади.

Перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін поінформував про відновлення у 2024 році середньострокового бю­джетного планування, основним документом якого стала Бюджет­на декларація на 2025-2027 роки, в якій було окреслено основні під­ходи Мінфіну до бюджетних пла­нів на трирічний період і, зокре­ма, бюджету 2025 року.

Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, за­ступник Голови ФПУ Олександр Шубін у своєму виступі зазначив, що профспілки, перш за все, тур­бує рівень базових соціальних стандартів і гарантій на наступ­ний середньостроковий бюджет­ний період, зокрема рівень міні­мальної заробітної плати, про­житкового мінімуму, посадового окладу працівника І т.р. ЄТС, роз­міри яких у Бюджетній деклара­ції передбачено «заморозити» на 3 роки.

Профспілки переконані, що навіть у надскладній ситуації, в умовах споживчої і промислової інфляції «замороження» держав­них соціальних стандартів і га­рантій загрожує різким зростан­ням бідності і жодним чином не стимулюватиме позитивну тен­денцію, потрібну для відбудови держави, продовження збройно­го опору, і загрожує подальшому відтоку населення.

Тому, профспілкова сторона в процесі переговорів пропонувала підвищити розмір мінімальної заробітної плати до 50% від про­гнозної середньомісячної заро­бітної плати працівників на кі­нець 2024 року (за попередніми розрахунками профспілок на базі прогнозних макроекономічних показників – 10905 грн), але не нижче фактичного розміру про­житкового мінімуму для працез­датних осіб з урахуванням про­гнозного індексу споживчих цін (за даними Мінсоцполітики 9639 грн у 2025 р.).

Відповідно, потребують зна­чного підвищення розміри про­житкового мінімуму (відповідно до норм національного законо­давства і Конвенції МОП № 117), а також посадового окладу пра­цівника І т.р. ЄТС до рівня міні­мальної зарплати, особливо в умовах, коли в деяких органах влади внаслідок запровадженої реформи середня зарплата сягає десятки тисяч гривень. Це викли­кає суспільне збурення в різних верствах населення і дедалі по­тужніше лунають заклики до проведення комплексної рефор­ми системи оплати праці та за­провадження єдиних підходів в оплаті праці працівників, заро­бітна плата яких виплачується за рахунок державного та місцевих бюджетів, з метою встановлення обґрунтованого співвідношення заробітної плати на найвищих та найнижчих державних посадах.

Водночас, розуміючи, що май­бутній бюджет має базуватися на нових підходах до системи опо­даткування, профспілки солідар­ні з роботодавцями щодо підви­щення розміру мінімальної заро­бітної плати до рівня 10 000 грн за умови збереження для цієї кате­горії доходів поточного рівня оподаткування, зокрема сплати зборів, в т.ч. воєнного, і підняття їх для іншої категорії доходів. Адже деякі запропоновані ініціа­тиви можуть «вдарити», перш за все, по категорії низькооплачува­них працівників, по звичайних громадянах, в той час як частина населення продовжує придбава­ти високовартісні автомобілі, об’єкти нерухомості. Тож, варто звернути увагу на оподаткуван­ня пасивних доходів, розглянути питання запровадження прогре­сивної шкали оподаткування тощо. На думку профспілок, під час війни, коли головним завдан­ням є підтримка фронту, забезпе­чення війська, військово-промис­лового комплексу, критичних га­лузей як промисловості, так і сус­пільного обслуговування, замо­роження базових соціальних стандартів і гарантій не сприяти­ме вирішенню цих цілей. В той же час, збереження доволі неви­сокого рівня оподаткування па­сивних доходів і такого ж рівня оподаткування (тобто плоскої по­даткової шкали) високих і надви­соких доходів не сприяє збере­женню духу справедливості у на­селення.

Також Олександр Шубін за­кликав представників Мінфіну повернутися до позитивної прак­тики минулих років щодо прове­дення, починаючи вже з травня, зустрічей по галузях разом із роз­порядниками бюджетних ко­штів.

Водночас, представники Фе­дерації роботодавців України підтримали профспілкову про­позицію щодо підвищення роз­міру мінімальної заробітної пла­ти до 10-11 тис. грн, що сприяти­ме поверненню українців з-за кордону, наповненню бюджету та зробить більш справедливою конкуренцію «білого» і «сірого» бізнесу.

За результатами зустрічі сто­рони спільно підкреслили необ­хідність розпочинати консульта­ції сторін соціального діалогу на початковому етапі формування бюджетної політики на майбут­ній період.

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ФПУІ

11.10.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини