ДО ДНЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Наразі війна, український народ самовіддано
боронить країну від російського агресора. Водночас будує плани на майбутнє мирне
життя. Незмінним дороговказом понад чверть віку слугує Конституція, яка визнана
цивілізованим світом як вагоме надбання молодої держави.
На початку цього року Президент України В. Зеленський
оперативно зреагував на рішучий протест бізнесменів, яких безпідставно «кошмарили»
силовики і паралізували роботу на перемогу. На зустрічі з ними урядовці і РНБО
запропонували створити Раду з підтримки підприємництва. При цьому Президент наголосив:
«Важливо, щоб і кожен із підприємців в Україні виконав свою частину домовленостей:
бізнес сплачує податки, працює легально, «в білу», поважає працівників і працівниць».
Поділяючи сказане, профспілки сподіваються,
що в кожній компанії і підприємстві права та інтереси працюючих по найму саме так
відповідально й будуть забезпечувалися працедавцями, а держава контролюватиме
виконання домовленостей з бізнесом! Адже на практиці ще чимало протилежного, зокрема
у розподілі спільних результатів праці, коли бізнесу – «все», а працівникам – «те,
що залишилося».
В умовах воєнного стану права працівників і
профспілок суттєво звужено.
За Глобальним індексом МКП щодо забезпечення
трудових прав у світі в 2023 році Україну віднесено до групи країн 5+, тобто з
найнижчим рейтингом, що не може бути прийнятним з огляду на вступ у переговори
з ЄС щодо набуття членства в Євросоюзі. До того ж, Україна тривалий час перебуває
на останньому місці в Європі по рівню заробітної плати і пенсійного забезпечення.
А зарплати топ менеджерів у державних компаніях в сотні разів більші, ніж у кваліфікованих
працівників, і загалом кількість мільйонерів і мультимільйонерів у бізнесі невпинно
зростає.
Для відновлення справедливості і забезпечення
Гідної праці для кожного, хто нині зайнятий на ринку праці (ціль №8 тисячоліття
Глобального договору ООН), та мотивувати тих, хто хоче повернутися на Батьківщину,
ФПУ та СПО репрезентативних профспілок, які представляють інтереси понад 4 млн
працівників, ініціюють укладення нового Суспільного договору з урядом, об'єднаннями
роботодавців, бізнесасоціаціями та органами місцевого самоврядування.
Нашою спільною ціллю має стати поєднання зусиль
і взаємодії на засадах конструктивного соціального діалогу для перемоги, відбудови
України та створення умов гідного життя громадян. Новий Трудовий кодекс, який зараз
розробляється і проєктується на повоєнний період, має скасувати нинішні обмеження
трудових прав і увібрати кращі світові стандарти гідної праці, а Соціальний кодекс
– значно підвищити рівень соціальних гарантій і соціальних виплат. У цьому зв'язку
мають бути парафовані в повному обсязі Європейська соціальна Хартія, Європейський
Кодекс соціального забезпечення і Європейська Опора соціальних прав.
Зокрема, саме зараз, коли державними органами
розпочато переговори із зарубіжними інвесторами і компаніями щодо їх залучення
до відбудови України, потрібно передбачати в договорах настанови Президента Володимира
Зеленського про те, що заробітна плата українців має досягнути рівня сусідніх країн
ЄС + 30% (див. його виступ на урочистому засіданні ВРУ 28.06.2022 р.). В конкурентній
боротьбі за кваліфіковану робочу силу, зважаючи на її дефіцит, вітчизняний бізнес
теж вимушений буде підвищувати доходи працівникам. Зростатимуть й доходи їх сімей,
зменшуватиметься рівень майнового розшарування та рівень бідності населення. Це
саме те, що сприятиме формуванню солідарного суспільстві і базових основ соціальної
держави.
Нині працюємо на Перемогу і водночас проєктуємо
майбутнє держави загального добробуту!
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ,
ГОЛОВА ФПУ, ГОЛОВА СПО ПРОФСПІЛОК НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ
ЗАРЕЄСТРОВАНО ПРОФСПІЛКОВИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ, СПРЯМОВАНИЙ НА ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ПРАЦІВНИКІВ
24 червня 2024
року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Зако
ну про внесення змін
до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту», ініційований профспілками (реєстр. № 11367 від 24.06.2024).
25
червня законопроєкт направлено на розгляд Комітету Верховної Ради України з
питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Нагадуємо,
законопроєкт розроблено з метою забезпечення соціального захисту працівників
підприємств, організацій, установ, які постраждали і зазнали ушкодження
здоров’я, стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій під час
виконання ними трудових обов’язків, а також сімей загиблих за аналогічних
обставин працівників, формування в суспільстві шанобливого ставлення до них.
ПРЕСЦЕНТР ФПУ
ДО ПИТАННЯ УКРАЇНСТВА ПРОФСПІЛОК
(Продовження. Початок – у №8..)
Визначною
подією в житті українського народу стало проголошення 16 липня 1990 року Верховною
Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України, яким визначено основи
державного, політичного, економічного ладу та підкреслено самостійність і суверенітет
України.
Постановою
Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року №1427- ХІІ було проголошено
незалежність України та створення самостійної держави – України.
Проголошення незалежності України,
демократизація суспільства відкрили дорогу для самостійної діяльності профспілкових
організацій в Україні, зростання їх ролі у захисті прав трудівників.
Важливою
віхою на шляху реформування профспілок України став ІІ (позачерговий) з’їзд, постановою
якого 21 листопада 1992 року Федерацію незалежних профспілок України перейменовано
у Федерацію професійних спілок України. Сповідуючи політику незалежності і правонаступництва
ФНПУ, Федерація профспілок України стала принципово новим самостійним профспілковим
центром, який не увійшов до жодної загальносоюзної структури. Однак, окремі політичні
сили в Україні, які увесь час були і є у владних структурах і залежні від московських
зв’язків не пробачили профспілкам їх незалежність.
Втративши
вплив на профспілки, починаючи з 1992 року окремі групи в парламентсько-урядових
та правоохоронних структурах розробляють і приймають підзаконні рішення, які спрямовуються
проти українських профспілок, зокрема ФНПУ, а згодом ФПУ як до буцім-то загальносоюзної
громадської організації колишнього Союзу РСР.
Добре знаючи,
що такий статус організації може бути тільки тоді, коли її засновниками є суб’єкти,
які зареєстровані як союзні та охоплюють певний відсоток союзних територій, чого
українські профспілки ніколи не мали, помста їм за незалежність розгорталася зі
все новим маховиком, коли до влади проникали сили, пов’язані «путами» залежності
від росії, чи-то політичної, чи фінансової, чи від шантажу останньої або компроматів
на «свою п’яту колону» в Україні.
До сьогодні
це питання залишається відкритим. Таке ставлення цих сил до незалежних українських
організацій і не тільки профспілок, а й багатьох інших проукраїнських громадських
інституцій чимось нагадує помсту росії Україні за її Незалежність, та вихід з-під
московського ярма. Тому ще більшої уваги потребує вивчення уроків нашої історії
та аналізу сучасних подій, причин їх виникнення, впливу і наслідків для новітньої
української держави, громадянського суспільства, профспілок і нас, українців.
Як зазначив
автор книги «Історія профспілок України або боротьба триває» Петро Швець: «Уроки
пройденого історичного шляху корисні для вирішення і сьогодні таких важливих профспілкових
питань як політична та економічна незалежність, захист соціальних інтересів трудящих,
єдність і взаємопідтримка між спілками, іншими громадськими об'єднаннями, активна
участь у просвітницькому процесі і культурному житті». Та продовжив думку, що «Вивчення,
узагальнення та всебічний аналіз історії профспілкового руху як соціального явища
має велике значення для розвитку та нормування України як незалежної, соціальної
держави. Попри різні спроби ліквідувати профспілки як суспільну одиницю, знищити
взагалі, вони збереглися як постійно діюча громадська організація найманих працівників,
яка представляє і захищає інтереси робочої сили – найманих працівників, зародившись
у горнилі робітничого класу в боротьбі за кращу долю трудівників».
(Далі буде.)
ЄВГЕН ДРАП'ЯТИЙ,
ЗАСТУПНИК
ГОЛОВИ ФПУ
22.07.2024
|
