ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НА ШЛЯХУ ДО ЛІКВІДАЦІЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Для значної частини українців зарплатні питання дуже болючі. Є працівники, які відчувають тягар зар­платних боргів періодично чи кілька місяців поспіль, а для когось цей фінансовий жах тягнеться рока­ми. В Україні не вирішується питання повернення затриманої заробітної плати працівникам та невпинно зростає об­сяг зарплатних боргів. Проблему загострює війна.

Невиплата зарплати – злочин, порушення гаран­тій та вимог Конституції й законів України, міжна­родного та європейського законодавства, експлуата­ція працівника та прире­чення його та його сім’ї на бідність.

«Право заробляти собі на життя є невід’ємним від права на саме жит­тя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.» (Рішення Конституційного Суду України від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008).

Невчасно виплачена зарплата також несе за­грозу і для держави, і для роботодавця: зменшують­ся надходження до бю­джетів (місцевих, держав­ного) та Пенсійного фон­ду; уповільнюється розви­ток регіонів та відбува­ється недофінансування видатків соціального ха­рактеру; скорочується ви­робництво внаслідок зни­ження платоспроможнос­ті населення та зростають витрати роботодавців, зо­крема на виплату ком­пенсацій та штрафів; зни­жується мотивація пра­цівників до праці, а під­приємства втрачають кваліфікованих праців­ників; загострюються конфлікти в колективах та в регіонах.

Впродовж десятиріч профспілкові організації всіх рівнів спрямовують свої зусилля на забезпе­чення своєчасної та в по­вному обсязі виплати зарплати та вживають всіх незаборонених зако­нодавством інструментів для повернення працівни­кам заборгованої заробіт­ної плати. Для цього проф­спілки:

• контролюють виконан­н я ро б о т о д а в ц ем зобов’язань, передбачених колдоговорами, галузеви­ми та Генеральною угода­ми;

• вимагають від влади та роботодавців прийнят­тя ефективних рішень щодо вирішення пробле­ми;

• спонукають боржни­ків до дієвих кроків з пога­шення зарплатних боргів;

• вступають у колектив­ні трудові спори (конфлік­ти) та виходять на акції протестів і мітинги;

• допомагають поверну­ти зароблене через суд;

• співпрацюють з Дер­жавною службою України з питань праці, Національ­ною службою посередни­цтва і примирення, народ­ними депутатами, міжна­родними організаціями;

• ініціюють внесення змін до законодавства тощо.

Найбільш незахище­ними у разі неви­плати зарплати за­лишаються працівники підприємства-банкрута, які у разі недостатності ліквідаційного майна (попри встановлення законодав­ством першочерговості ви­плати зарплати) не отримають заробленого, оскільки у цьому випадку заборгованість вва­жатиметься погашеною без фактичної її виплати (ч. 7 ст. 64 Кодексу України з проце­дур банкрутства).

Панацеєю в даному ви­падку могла б стати ви­плата компенсації зарпла­ти працівникам підпри­ємств-банкрутів з коштів, накопичених у заздале­гідь створеній гарантійній установі. Це посилило б їх захист та наблизило б за­конодавство України до європейського, адже ство­рення Гарантійної устано­ви задля задоволення гро­шових вимог найманих працівників у разі непла­тоспроможності робото­давця передбачено Євро­пейською соціальною хар­тією (переглянутою), Кон­венцією МОП №173, Дирек­тивою 2008/94/Є C .

Через зростання зарп­латних боргів профспілки неодноразово зверталися до Міжнародної організа­ції праці з проханням зобов’язати уряд України вжити невідкладних захо­дів для їх погашення та сприяти створенню вище­зазначеної гарантійної установи. Також проф­спілки ініціювали пошук шляхів вирішення пробле­ми повернення зарплат­них боргів в рамках Про­грами гідної праці МОП для України та Проєктів МОП з питань оплати пра­ці.

Відзначимо, що впро­довж 2019–2021 років екс­перти МОП підготували «Дорожню карту з вирі­шення проблем заборгова­ності із заробітної плати в Україні» та надали деталь­ну інформацію про діяль­ність фондів гарантуван­ня заробітної плати в ін­ших країнах.

Протягом майже двох десятиріч за наполяган­ням профспілок соціальні партнери розробляють та обговорюють зміни до за­конодавства щодо поси­лення захисту працівника на своєчасне отримання заробітної плати та ство­рення гарантійної устано­ви задля задоволення гро­шових вимог найманих працівників у разі непла­тоспроможності робото­давця.

Найбільшого консенсу­су з цього питання було досягнуто наприкінці 2021 року, коли Мінекономіки за активної участі проф­спілок та роботодавців підготовило низку законо­проєктів, які мали врегу­лювати питання посилен­ня захисту працівника на своєчасне отримання зарплати та створення зга­даної гарантійної устано­ви. Проте підготовлені за­конопроєкти не розгляну­ті урядом, незважаючи на наполягання профспілок пришвидшити їх внесення до парламенту.

Війна поглибила про­блему заборгованості з ви­плати заробітної плати.

Внаслідок величезного удару по економіці Украї­ни чимало підприємств змушені припинити або скоротити свою діяль­ність, що перешкоджає ви­платі працівникам раніше утвореної зарплатної за­боргованості та генерує створення нової.

Оцінити реальні розмі­ри наявних зарплатних боргів не дозволяє відсут­ність офіційних статис­тичних даних: у період дії воєнного стану Держстат припинив оприлюднення інформації щодо заборго­ваності із заробітної пла­ти, не оновлюється реєстр боржників на сайті Дер­жпраці.

Станом на 1 лютого 2022 року 129,5 тис. працівників актив­них підприємств не виплачено заробітну плату на суму 3,1 млрд грн (за даними Держстату).

Стрімке збільшення об­сягу невиплаченої праців­никам зарплати призво­дить до суттєвого збіднін­ня населення, зростання міграційних настроїв се­ред працівників та усклад­нюватиме розрахунки під­приємств і відновлення їх діяльності у післявоєнний час, що негативно вплине на темпи відновлення української економіки. Тому сьогодні особливо актуальним є внесення змін до законодавства, які забезпечать належний за­хист права працівника на своєчасне отримання ви­нагороди за працю, гаран­тують йому першочергове отримання зарплати та адекватної грошової ком­пенсації збитків, понесе­них ним внаслідок пору­шення строків її виплати, а також забезпечать задо­волення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця.

Профспілки ініціювали «реанімацію» підготовлених про­тягом тривалого періоду профспілкових пропозицій щодо внесення змін до законодавства, а та­кож раніше узгоджених з соціальними партнерами компромісних правок до законів, які включені до законопроєкту, внесеного до Верховної Ради України 19 липня 2023 року групою народних депутатів за реєстр. №9510.

Законопроєктом №9510, зокрема, передбачено:

1) Зобов’язати робото­давця у разі затримки зарплати виплатити пра­цівнику не тільки компен­сацію, яка передбачена За­коном України «Про ком­пенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а й пеню, розмір якої на кож­ному підприємстві закрі­плюватимуть у колдогово­рі, але не нижче за обліко­ву ставку Нацбанку Украї­ни.

2) При затримці зарпла­ти на 15 діб і більше пра­цівники матимуть право тимчасово відмовитися від виконання своїх трудо­вих обов’язків. Роботода­вець не зможе за це пока­рати працівника та випла­чуватиме йому компенса­цію не нижче мінімальної зарплати.

3) Якщо роботодавець об’єктивно виявиться не­платоспроможним, то держава гарантуватиме працівникам виплату компенсації у розмірі трьох середніх зарплат, розмір якої розраховува­тиметься на підставі на­рахувань за 12 місяців, що передують місяцю, в яко­му було розпочато проце­дуру банкрутства. Водно­час, максимальний роз­мір компенсації не може перевищувати 12 міні­мальних зарплат.

4) Включати до Держав­ного реєстру загальнообов’язкового держав­ного соціального страху­вання період, за який пра­цівнику виплачено вище­зазначену компенсацію заробітної плати, та вра­хувати його при обчислен­ні страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог за ра­хунок коштів соціального страхування.

5) Функції з виплати працівнику компенсації заборгованої зарплати у випадку неплатоспромож­ності роботодавця поклас­ти на Держпраці.

Прийняття законопроєкту №9510 зробить економічно невигідним для роботодавця затримувати зарплату, ство­рить умови для скорочення обсягів наявної заборгованості з виплати заробітної плати, підвищить рівень економічного захисту працівника у випадку її за­тримки, забезпечить створен­ня механізму компенсації зарплати при неплатоспроможності робото­давця.

На глибоке переко­нання профспілок, не може бути жодних ви­правдань порушенню конституційного права працівників на своєчас­не отримання винагоро­ди за працю. Заробітна плата є приватною влас­ністю працівника, а її затримка має розціню­ватися лише як при­власнення або умисне заволодіння чужим майном.

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ АПАРАТУ ФПУ

29.08.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини