Киян вправно «розводять на гроші»
Поки мер Києва
Леонід Черновецький насолоджується життям в Ізраїлі, київська влада продовжує
знущатися з киян. Сюрпризи чекають на столичних жителів скрізь: починаючи від
власного дому і закінчуючи паркуванням авто.
Платне
паркування: послуга чи «лохотрон?»
Ще кілька років
тому паркувати автомобіль можна було в будь-якому дозволеному місці, без
жодних перешкод або вимагання за це грошей. Звичайно, хтось може заперечити:
тоді і машин стільки не було, і місця було більше. Але, з іншого боку, площі
для паркування або тротуари існували як тоді, так і тепер. Тільки раніше вони
були нічийними та, відповідно, безкоштовними, а останніми роками, з подачі
комунального підприємства «Київтранс-парксервіс» паркування автомобілів
перетворилося на послугу, за яку кияни змушені віддавати від 5 до 10 грн за
годину.
Насправді,
стверджують фахівці, такого поняття, як «послуги паркування» немає і бути не
може. Адже паркувальники, або «оператори паркування», як їх називають
офіційно, не докладають жодних зусиль при наданні своїх «послуг». Часто-густо
вони навіть лінуються допомогти недосвідченому водієві правильно поставити
свій автомобіль, не зачепивши інші припарковані машини. Більше того: вони
навряд чи гарантують недоторканність вашого автомобіля. Тобто, якщо ви
повернетесь на парковку і знайдете свій автомобіль пошкодженим або, не дай
Боже, взагалі не знайдете, то повісити це на паркувальника вам не вдасться.
Його завдання – за плату забезпечити вам місце для тимчасового перебування
автівки. А єдина його праця – підійти, забрати кошти, в кінці дня перерахувати
виручку та здати її куди треба. Годі й казати: робота, про яку можна тільки
мріяти.
Деякі водії
розуміють усю абсурдність плати за такі «послуги» і відмовляються платити.
Більшість же слухняно витягає десятку (або двадцятку). Між тим, жодного
логічного, правового й економічного наповнення терміна «послуги парковки»
немає.
У Київській
міській адміністрації теж, мабуть, це розуміють, та визнають: насправді
відповідальності водіїв за відмову платити за паркування немає. Адже довести в
суді факт надання споживчих послуг паркувальників буде дуже складно. Оскільки
відповідальність – це міра компенсації за надані послуги, тож якщо немає
послуг, то немає і відповідальності.
Сухі цифри. Близько
5 тис. паркувальних місць у центрі Києва приносять 50 тис. грн на годину. За
мінімальними підрахунками виходить 200 тис. чистого прибутку на день, 6 млн на
місяць, 72 млн на рік. А всього в Києві 17 тис. паркувальних місць. Отже, тільки
з центру «Київтранс-парксервіс» отримує 72 млн прибутку, а з усього міста, за
різними даними, майже 100 млн щорічно. Можна лише здогадуватися, що з цих
шалених грошей іде до державного бюджету. На думку спеціалістів, зокрема
колишнього міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, – копійки.
То що ж робити
київським водіям? Фахівці із правозахисних організацій радять не платити, представники
київської влади вимагають: платити без розмов.
осББ та Приватні
Жеки: менше щастя, більше грошей?
Схоже, київська
влада намагається провернути ще один грандіозний «лохотрон» – під назвою ОСББ,
тобто об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, яке має стати
справжньою панацеєю від свавілля ЖЕКів. Так, принаймні, стверджують в уряді.
Агітаційна кампанія на захист ОСББ набирає обертів: наразі заклики
об’єднуватися в такі структури можна побачити і в комунальних газетах, і на
білбордах у центральних районах міста.
Але насправді не
все так райдужно. Нещодавно Київрада ухвалила рішення про надання деяким ОСББ
земельних ділянок в оренду на 5 років. І це, на думку фахівців, може
призвести до збільшення квартирної плати для учасників таких об’єднань. Адже
законодавство встановлює мінімальний рівень орендної плати в розмірі 3% від
нормативно-грошової оцінки землі. І тепер, окрім, власне, комунальних
платежів, учасники ОСББ сплачуватимуть ще й за оренду землі.
Цікаво, що
насправді земельні ділянки згідно зі ст.42 Земельного кодексу України мають
надаватися ОСББ для обслуговування будинків безкоштовно – або у власність, або
в користування. Але київські чиновники ігнорують цю норму. Отже, чудова казка
про ОСББ як панацею від усіх негараздів може обернутися гіршим жахом, ніж обслуговування
в ЖЕКах.
До речі, про них.
Останніми роками значного поширення набуло таке явище, як приватний ЖЕК. Подібні
структури з’явилися з легкої руки забудовників і мали б стати відчутно кращими
за старі, «радянські» житлово-експлуатаційні установи. Насправді ж, епітет
«приватний» аж ніяк не вплинув на якість послуг, які надають такі ЖЕКи. Зате
суттєво вплинув на ціни цих послуг.
Як стверджують у
київській прокуратурі, в результаті перевірок таких приватних фірм
виявилося, що встановлені ними тарифи не погоджувалися в Київраді, що не
завадило працівникам таких ЖЕКів нараховувати собі зарплати в 10 тис.
гривень.
Найгірше, що
мешканці новобудов стають заручниками ситуації. Адже забудовники просто
змушують їх підписувати договори з приватними структурами, які часто їм і
належать. Фахівці радять мешканцям, які не бажають більше платити за сумнівну
якість послуг великі гроші, об’єднуватися в ОСББ. Проте, як виявляється, і тут
на людей очікують несподіванки. Отже, маємо замкнене коло.
Від податку на
інтернет – до Податку на Повітря?
Погана новина для
користувачів всесвітньої
мережі: Київська
міськдержадміністрація запровадила для кабельних операторів плату за розміщення
телекомунікаційних мереж та надання послуг населенню столиці. У КМДА
очікують, що в результаті ухваленого рішення столичний бюджет поповнюватиметься
на 60–70 млн грн щороку.
Але фахівці
вбачають у цьому небезпеку для користувачів Інтернету, тобто простих людей. В
Інтернет-партії України підрахували, що кожен мешканець Києва змушений буде
сплачувати додатково 135 гривень на рік за послуги підключення до мережі.
На думку лідера
партії Дмитра Голубова, київські чиновники абсолютно нічого не зробили для
Інтернету (в тому числі для покращення його якості), щоб уводити податок на
нього. Крім того, позиція столичної влади суперечить загальноєвропейській тенденції:
в Європі користування мережею стрімко дешевшає і, як стверджують фахівці,
скоро стане зовсім безкоштовним.
Щоправда, в
Київській міськдержадміністрації спростовують інформацію про податок на
користування Інтернетом. Заступник голови КМДА Руслан Крамаренко в своїй
заяві називає інформацію про це «абсурдною та такою, що не відповідає
дійсності». Столичний чиновник вказує на те, що місто взагалі не може вводити
будь-які податки, не визначені Податковим кодексом. За його словами, рішення,
ухвалене Київрадою в липні цього року, стосується упорядкування діяльності
суб’єктів ведення господарства в сфері зв’язку й інформаційних технологій.
Згідно з постановою, визначається єдиний оператор, уповноважений укладати
договори із суб’єктами ведення господарства в сфері зв’язку й інформаційних
технологій на розміщення телекомунікаційних мереж у приміщеннях комунальної
власності. Але, як стверджує пан Крамаренко, це жодним чином не стосується
кінцевих споживачів і не передбачає збільшення податкового навантаження на
провайдерів.
Перевірка
лічильників – прибутковий бізнес
Встанови
лічильники – і сплачуй менше. Під таким гаслом киян переконують, що
середньомісячна платня за гарячу воду та газ – це невигідно. А от персональні
лічильники – інша справа. Скільки спожив, стільки й заплатиш.
Але є нюанси.
Справжній «сюрприз» чекає на киян при перевірці лічильників. Адже кожні три
роки прилади зобов’язані пройти таку перевірку. Це робиться для того, аби відповідні
структури переконалися, що лічильники не «брешуть», звичайно ж, на користь
споживача. Якщо ж мешканці не пройдуть обов’язкової процедури, то їм
нараховуватимуть плату за послуги за середніми нормами споживання.
Але насправді річ
навіть не в цьому. Перевірка, яку обов’язково мають проходити лічильники,
виявляється, коштує грошей. Причому – чималих. Адже займаються цим приватні
фірми. Цинізм ЖЕКів доходить навіть до того, що під оголошеннями про необхідність
перевірки лічильників вони вказують телефони комерційних фірм, що за 200–300
грн надають такі послуги. Як скаржаться мешканці, часто ці компанії
«забраковують» лічильники, стверджуючи, що ті показують «неправильні» цифри,
й буквально змушують їх купувати нові.
При цьому
перевірку лічильників має проводити державне підприємство «Укрметртестстандарт».
А от сплачувати за ці перевірки мають організації, що надають послуги з водопостачання.
Так, принаймні, вказано в Законі «Про метрологію».
Юристи радять
людям звертатися до ЖЕКів із заявами про відмову від проведення перевірки
лічильників. Адже з якого дива споживач, маючи індивідуальний прилад обліку –
перевірений та опломбований, встановлений відповідним підприємством, має
знову платити за додаткові послуги? Отже, якщо в ЖЕКу мешканцю відмовлять у
його праві не проводити перевірку, він цілком слушно може звернутися до суду.
Як показує практика, суд у такому разі завжди на боці простих споживачів.
80% ПАРКОВОК – У
«ТІНІ»
Тимчасова
контрольна комісія з питань цільового й ефективного використання коштів
комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» київської міської ради заявляє
про тінізацію 80% ринку парковок. про це під час засідання комісії повідомив її
голова, депутат київради від фракції «Столичні реформи» Юрій Дмитрук.
«Коли ми почали
розбиратися в комісії, чому бюджет києва недоотримує кошти від цих парковок, то
з’ясувалося, що комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» контролює всього
20% стоянок. по нічних паркінгах ще гірше – цифра становить лише 10%. 80%
парковок перейшли в тіньовий сектор економіки», – сказав Ю. Дмитрук. При цьому
він додав, що в свою чергу жодна перевірка правоохоронних органів не з’ясувала
того факту, що «Київтранспарксервіс» контролює лише 20% парковок.
ЦИНІЗМ
ВІД ЧИНОВНИКІВ
Ситуацію з
приводу плати мешканцями за перевірку лічильників спробував прокоментувати
перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак. але краще б він цього не
робив. за інформацією сайта «Обозреватель», чиновник заявив наступне: «Людина
за лічильником платить набагато менше, ніж без нього. вона економить. тому
може оплатити й тестування».
Цинізму чиновника
немає меж! Фактично він визнав, що ЖЕКи при нарахуванні плати за комунальні
послуги оперують значно завищеними нормами споживання цих послуг і змушують людей
оплачувати власні необґрунтовані забаганки. Коли ж людина намагається сплачувати
лише за ті послуги, які фактично спожила (встановлюючи лічильники), це ставлять
їй у провину.
між тим,
нещодавно президент наказав установити лічильники повсюдно. знову підуть
збирати на це гроші з людей, необґрунтовано підвищуючи тарифи?
11.08.2011
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|