« на головну 04.10.2022
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1176)
22
Вересень
 
Інтерв’ю
 
ДОСВІД КОЗАКІВ-ХАРАКТЕРНИКІВ – СУЧАСНИМ УКРАЇНСЬКИМ ВОЇНАМ

ДОСВІД КОЗАКІВ-ХАРАКТЕРНИКІВ – СУЧАСНИМ УКРАЇНСЬКИМ ВОЇНАМ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Тема номера

БЕЗ ЛІКАРНЯНИХ ТА ДЕКРЕТНИХ

БЕЗ ЛІКАРНЯНИХ ТА ДЕКРЕТНИХ

ОБ’ЄДНАННЯ ДЕФІЦИТНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДУ СОЦСТРАХУВАННЯ МОЖЕ ЗАЛИШИТИ ПРАЦІВНИКІВ БЕЗ ВИПЛАТ У ВИПАДКУ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Володимир Саєнко

заступник Голови Федерації профспілок України

Народні депутати планують злити в єдине ціле два фонди – Пенсійний та соціального стра­хування.

Законопроєкт № 3663 про внесення змін до за­кону «Про загальнообов’язкове державне соці­альне страхування» у першому читанні ухвали­ли ще 18 листопада 2021 року. Його автор – регіо­нал зі стажем Михайло Папієв. Тоді практично всі дотичні державні установи або не підтрима­ли його, або підтримали частково з численними зауваженнями. Оскільки для виправлення поми­лок довелося б змінювати низку законів, доку­мент залишили «на потім». Він може б і досі при­падав пилом в архівах ВРУ, якби не голова Комі­тету соцполітики Галина Третьякова. Вона ви­тягла його з-під сукна і зараз намагається реані­мувати в будь-який спосіб. Офіційна мотивація – система соціального страхування зіткнулася з дефіцитом коштів. А що насправді?

ГРОШІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НЕ НАЛЕЖАТЬ ДЕРЖАВІ

З якого дива вона має ними одноосібно розпо­ряджатися? Це гроші людей. Наші з вами гроші. Увесь обсяг сплаченого із зарплат найманих пра­цівників та фізичних осіб – підприємців єдиного внеску розподіляється між Фондом соціального страхування України, Пенсійним фондом і Фон­дом соцстрахування на випадок безробіття від­повідно до визначених Урядом пропорцій. З Пен­сійного фонду ці гроші йдуть на пенсію, а із соц­страху – на зовсім інші дуже конкретні цілі: лі­карняні, декретні тощо.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ

Усі роки свого існування Фонд соціального страхування був бездефіцитним. Ба, більше: його декілька разів «скубали», знижуючи частку на користь Пенсійного фонду, який постійно до­тувався з державного бюджету. Недалекоглядні управлінські рішення, як то зниження вдвічі ЄСВ від Яценюка, довготривалі локдауни під час пандемії, не простимулювали збільшення напо­внення цільових страхових фондів. Навпаки, по­ставили під загрозу баланс соціальної системи. Відтак довелося значно урізати видатки на про­філактику нещасних випадків на виробництві. А деякі статті взагалі ліквідувати, як, скажімо, санаторно-курортне оздоровлення.

Якщо злити ці дві структури – «чорна діра» Пенсійного фонду повністю поглине соцстрах разом з його ресурсом. І відповідно, усі гроші підуть на виплату пенсій, щоб розвантажити бю­джет. Про декретні, відпускні, санаторно-курорт­ну реабілітацію можна забути.

«ПІД ШУМОК» СИСТЕМУ СОЦСТРАХУВАННЯ ЗБИРАЮТЬСЯ ПЕРЕДАТИ В ПРИВАТНІ РУКИ

У січні 2020 року Третьякова заявила, що вар­то «планувати відсоток від заробітної плати, щоб забезпечити ризики тимчасової/постійної втра­ти працездатності на наступний рік… Але це за­вдання – лише перший крок для того, щоб ми пе­рейшли до приватного страхування і запросили після такого обліку й такої звітності до страху­вання ризиків тимчасової/постійної втрати пра­цездатності приватних страховиків». З плином часу ідеологія лишається незмінною: повністю передати систему соціального страхування України в приватні страхові компанії.

Ось цитата пані Третьякової із засідання Ко­мітету ВРУ з питань соціальної політики вже в липні 2022 року: «Роботодавець може закуповува­ти своє покриття, свою відповідальність перед працівником або у держави або в приватному сек­торі. Але приватний сектор дасть реальну чесну ціну такого страхування», – сказала вона. Що це, як не лобіювання приватного страхування?

ЩОБ ПРОТЯГНУТИ ЗАКОНОПРОЄКТ, ОФІС ПРЕЗИДЕНТА ЗМІНИВ МІНІСТРА СОЦПОЛІТИКИ

18 липня Верховна Рада підтримала заяву на звільнення міністра соціальної політики Марини Лазебної. І одразу потому мініс­терство кардинально змінило свою позицію щодо згаданого законопроєкту – тепер у нього жодних зауважень немає.

До відставки Лазебної Мі­ністерство соціальної політи­ки не підтримувало документ. Команда міністерства на спро­би нав’язати проведення реор­ганізації та злиття двох фон­дів відповідала запереченням з огляду на нереальність та не­доцільність цього злиття на­віть в мирні часи. А особливо – «масштабна реорганізація під час війни неможлива». Пе­реконували, що зникнуть ви­плати постраждалим на ви­робництві й інші відшкодування та гарантії. А ще зазначали, що багато пунктів не відповіда­ють нормам чинного законодавства. Втім, тепер нового міністра соцполітики Оксану Жолнович все влаштовує.

Подібна історія і з Пенсійним фондом. У черв­ні 2020 року він відкинув ідею об’єднання, зазна­чивши, що це не узгоджується із законодавством через різні функції фондів. У липні 2022 року Пенсійний фонд повідомляє про відсутність за­уважень до законопроєкту.

ЧИ ДІЙСНО ЦЕ ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА?

Законопроєкт № 3663 порушує норми Конвен­ції Міжнародної організації праці і суперечить досвіду соціального страхування в європейських країнах. Приміром, у Франції працюють чотири соціальних фонди. У Польщі так само. І ніхто ні з чим їх не зливає. Як же європейські цінності та досвід, до яких нас так закликають народні де­путати? На словах ВРУ хоче, щоб у нас були де­мократичні права, як у громадян ЄС, а на ділі мавпує законодавство країни-агресора. Судіть самі.

У липні цього року держдума росії ухвалила аналогічний папієвсько-третьяковський законо­проєкт. Що цікаво, обидва документи набувають чинності з 1 січня 2023 року. Співпадіння? То в яке «світле майбутнє» ведуть нас депутати на чолі з пані Третьяковою: цивілізоване європей­ське суспільство, де права людини на першому місці, чи назад у тоталітарні дикі часи росій­ської імперії, де культивується безправна раб­ська праця?

ПРОФСПІЛКОВІ ЛІДЕРИ З УСЬОГО СВІТУ ЗАКЛИКАЮТЬ ВЕТУВАТИ 5371

Федерація профспілок України ініціювала світову кампанію з підписання петиції проти введен­ня в дію законопроєкту 5371.

Відповідна петиція вже розміщена на сайті LabourStart і знаходить підтримку у проф­спілковців усього світу. Після того, як лю­дина залишає свій підпис, лист із закликом ветувати законопроєкт та не допустити кричущого порушення прав працівників і міжнародних стандартів надсилається на скриньку Офісу Президента, до Уряду та парламенту.

Закликаємо профспілки з усіх країн приєд­натися та підписати петицію, щоб привер­нути увагу до необхідності зупинити цей згубний закон! Весь процес займає не більше 1 хвилини та не потребує додатко­вої реєстрації.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

 

ПАРЛАМЕНТАРІ ІНІЦІЮЮТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДОБРОВІЛЬНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ

Керівник Управління соціального страхування та пенсійного забезпе­чення Федерації профспілок України Володимир Максимчук прокомен­тував позицію ФПУ щодо внесеного до парламенту законопроєкту, який спрощує добровільну сплату пенсійних внесків.

Нагадуємо, що у Верховній Раді пропону­ють по-новому сплачувати пенсійні вне­ски: кожен працівник отримає можливість додати грошей до ЄСВ, внесеного за нього роботодавцем, що теоретично має приве­сти до зростання пенсій.

Варто зазначити, що механізм добровільного пенсійного страхування існує, але з обмеженнями. Так, укласти договір з Пенсійним фондом України зараз можуть лише ті, за кого не сплачується ЄСВ, тобто ті, хто працює нелегально. Всім іншим скористатися такою можливістю не можна. Водночас якщо роботодавець сплачує ЄСВ за співробітника, скажімо, з мінімальної зарплати 6500 грн, у майбут­ньому в такого пенсіонера і пенсія буде ма­ленькою. Самостійно доплатити до ПФУ він наразі не може. У результаті, як зазна­чають депутати, у 2021 році договір про добровільні пенсійні внески уклали 6800 осіб, сплачено 106 млн 300 тис. грн, у 2022 році – 4081 особа, сплачено 43 млн 600 тис. грн. Тож коло платників добровільних внесків пропонується розширити.

Володимир Максимчук вважає ініціативу депутатів цікавою, але потрібно ретельно опрацювати деталі: «Наприклад, розподіл добровільного благодійного внеску на ко­ристь певного пенсіонера: він виплачується пенсіонеру у той спосіб, який передбачений для виплати пенсій, 30% та­кого внеску персоніфіковано йдуть у солідарну систему. Виникає питання, чи не буде це подвійним оподаткуванням для благодійних внесків, оскільки вони вже оподатковуються за іншим законодав­ством. Як обчислюватиметься стаж за добровільними внесками? Якщо людина сплатить внесок один раз на рік, їй буде на­раховано 1 місяць стажу?».

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

02.09.2022



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

02.10.2022 19:06

02.10.2022 19:05

02.10.2022 19:04

02.10.2022 19:04

02.10.2022 19:03

02.10.2022 12:46

02.10.2022 12:45

02.10.2022 12:44

02.09.2022 23:06

02.09.2022 22:24

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання