ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКОНОПРОЄКТ № 3515 РУЙНУЄ ПІДВАЛИНИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА

2 червня Верховна Рада України прийняла за основу законопро­єкт № 3515 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань формуван­ня прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення.

За оцінкою Федерації профспілок України, законопроєкт фактично руй­нує підвалини розбудови соціальної держави Україна і реалізації людино­центричної політики. Цей курс крок за кроком вибудовувався у державі за роки незалежності під статус держа­ви Україна як соціальної (що закрі­плено в Конституції).

На реалізацію такого статусу в різ­ні роки було прийнято низку законів, які розроблялись за участю всіх трьох сторін соціального діалогу, міжна­родних експертів, європейських структур. Зокрема, йдеться про зако­ни «Про прожитковий мінімум» та «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії». На їх основі формувалися відповідні соці­альні гарантії – заробітної плати, пен­сійного забезпечення, соціальних ви­плат та допомог.

«У разі прийняття законопроєкту 3515 це все може бути перекреслено одним махом», – заявив Голова ФПУ, Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий, коментуючи рішен­ня парламенту. Таку позицію проф­спілок під час обговорення законо­проєкту в сесійній залі парламенту підтримали народні депутати Украї­ни з різних фракцій і груп.

ФПУ вважає, що законопроєкт 3515 у запропонованій редакції не може бути прийнятий як такий, що є анти­конституційним і антисоціальним. На жаль, ті депутати, які підтримали і проголосували за нього в першому читанні, очевидно, не розібралися, яку загрозу він становить для людей.

Профспілки готові надати кожно­му народному депутату всю об’єктивну інформацію щодо недолі­ків цього законопроєкту і як слід було б їх виправити.

Сподіваємось, що голос профспі­лок і людей праці буде почутий, і об­говорення законопроєкту буде пере­несено задля подальшого його доопрацювання на майданчиках соці­ального діалогу з метою посилення соціальної політики держави й захис­ту громадян.

Наразі ФПУ надсилає листи до народ­них депутатів, керівництва держави.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

ОСВІТЯНИ КАТЕГОРИЧНО ПРОТИ ЗВУЖЕННЯ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ

ЦК Проф­спілки праців­ників освіти і науки України звернувся до Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верхо­вної Ради України з приводу законопроєкту «Про внесен­ня змін до деяких законо­давчих актів України щодо врегулювання питань фор­мування прожиткового мі­німуму та створення передумов для його підвищення», неприпустимості прийняття його як такого, що значно звужує права працівників, зокрема педагогічних і науково-педагогічних.

Законопроєктом, зокрема, пропонується замінити чин­ну редакцію статті 61 Закону України «Про освіту» щодо встановлення розміру поса­дового окладу педагогічного працівника найнижчої квалі­фікаційної категорії на рівні трьох мінімальних заробіт­них плат на редакцію щодо відповідності такого посадо­вого окладу чотирьом розмі­рам мінімального розміру посадового окладу, встанов­леного на 1 січня календар­ного року для відповідної ка­тегорії працівників, а також внести зміни до пункту 6 Прикінцевих і перехідних по­ложень щодо забезпечення до 2023 року поетапної реалі­зації положень частини дру­гої зміненої статті 61.

Профспілка висловлює ка­тегоричний протест проти внесення змін до статті 61 За­кону України «Про освіту» як таких, що звужують права пе­дагогічних і науково-педаго­гічних працівників на оплату праці, що заборонено статтею 22 Конституції України.

Запровадження антикон­ституційних норм у законо­проєкті № 3515 призведе до стрімкого зубожіння людей, зниження рівня соціального захисту усіх верств населен­ня внаслідок дискримінації працівників у сфері оплати праці та її зрівнялівки.

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОГО ЗАХИСТУ ЦК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМЕНТАР

ЗАКОНОПРОЄКТ № 3515 Є АНТИКОНСТИТУЦІЙНИМ І АНТИСОЦІАЛЬНИМ

Григорій Осовий,

Голова Федерації профспілок України:

«П рожитковий мінімум – це набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і по­слуг, необхідних для забезпечення нагаль­них потреб людини. Вміст споживчого коши­ка визначався на основі науково обґрунтованих норм спожи­вання, які надавали МОЗ та інші установи, проходив науко­во-громадську експертизу, до якої були залучені експерти і сторони соціального діалогу. Лише після цього було встанов­лено вартісну величину прожиткового мінімуму з урахуван­ням діючих цін і тарифів, а прожитковий мінімум визначено як державний соціальний стандарт. Нижче його величини не можуть бути ні мінімальна зарплата, ні пенсія. Бо це фактич­но єдиний ефективний механізм упередження бідності.

Законопроєкт № 3515 скасовує діючий порядок встановлення прожиткового мінімуму та всі його складові, що наразі ви­значаються нормативним методом. Якими можуть бути на­слідки його прийняття?

Нині мінімальна зарплата становить 6 тис. грн із наступ­ним підвищенням до кінця року до 6,5 тис. грн, як це визна­чено Законом «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Якщо застосувати норму визначення прожиткового мінімум за законопроєктом 3515 – а саме у розмірі 40% від середньої зарплати в попередньому році, то діючий розмір мінімальної зарплати буде знижено майже на чверть (у 2021 році – 11591 грн х 0,40 = 4636 грн). У той час як Законом України «Про оплату праці», ратифікованою Україною Конвенцією МОП № 131 розмір мінімальної зарплати не має бути нижчим за реальний прожитковий мінімум. За розрахунками фахівців ФПУ, у 2022 році його вартісна ве­личина становитиме приблизно 7,7 тис. грн. Зазначу, що в доларовому еквіваленті для країн із середнім доходом, до яких відноситься Україна, а саме за паритетом купівельної спроможності мінімальна зарплата має становити не мен­ше 486 дол. США на місяць і не менше 5,5 дол. на день. Для зменшення нерівності в доходах у Європі розмір мінімаль­ної зарплати періодично переглядається, щоб не виходити за рамки 50% середньої зарплати і 60% медіанної зарпла­ти. Отже, прив’язка мінімальної зарплати у відсотках до середньої використовується саме для вирівнювання дис­пропорцій, і аж ніяк не для визначення її розміру, що про­понується законопроєктом 3515.

Така ж конституційна гарантія (стаття 46) – не нижче прожиткового мінімуму – передбачена і для встановлен­ня розміру мінімальної пенсії.

Інший негативний аспект оплати праці: законопроєктом за­проваджується дискримінаційна норма встановлення двох різних гарантій при визначенні мінімальних ставок зарплат: для підприємств виробничого сектору – один показник, 50% від мінімальної зарплати, а для бюджетної сфери – інший, мі­німальний розмір посадового окладу, встановлений на 1 січ­ня календарного року для відповідних категорій працівників законом про держбюджет (наразі це 2670 грн). Це перекрес­лює законодавчо встановлені норми оплати праці для таких категорій, як працівники освіти, держслужбовці та ін.

Фактично, демонтується вся система соціального захисту, що побудована на базовому державному соціальному стандарті – прожитковому мінімумі. Це зачіпає абсолют­ну більшість українців та призведе до зниження їх соці­ального захисту й поширення бідності.

Також ліквідуються розрахунки прожиткового мінімуму для працездатної, непрацездатної осіб та дітей різного віку. Хоча достеменно відомо, що енергозатрати, скажімо, стале­вара чи вуглекопа набагато вищі, ніж непрацездатного пен­сіонера. Так само для малолітньої дитини потрібно щорічно оновлювати одяг на виріст, тоді як у дорослої людини такої потреби об’єктивно немає. Проте, автор законопроєкту Гали­на Третьякова чомусь таких відмінностей не бачить. Тож усе буде підганятись під фінансові можливості бюджету. А там, як відомо, надлишку коштів ніколи не буває».

ПОТРІБНО ВІДСТОЯТИ БАЗОВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ СТАНДАРТ!

СПО об’єднань профспілок на засі­данні 10 червня обговорив прийня­тий у першому читанні законопроєкт № 3515 «Про внесення змін до дея­ких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення».

Профспілки вважають його непри­йнятним у запропонованій редакції та вимагають від народних обран­ців суттєвого доопрацювання дано­го документа. Своїм рішенням СПО об’єднань профспілок визнав, що законопроєкт спрямований на зни­щення базового соціального стан­дарту – прожиткового мінімуму, що загрожує руйнацією системи соці­ального захисту і соціальних гаран­тій у країні.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

17.07.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини