ФПУ ВИМАГАЄ ПОВЕРНУТИ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ГАЗ І ПІЛЬГОВИЙ ТАРИФ НА ЕЛЕКТРИКУ

П ідвищення цін на газ і тарифів на електроенергію – нахабний крок влади, до чого більшість людей виявились неготовими, що засвідчують протести в ба­гатьох регіонах України. На цьому наголошу­валось у виступах учасників прес- конференції 21 січня в Інформаційній агенції УНІАН.

До журналістів звернулись Голова Фе­дерації профспілок України Григорій Осо­вий, голова Федерації транспортників України, голова Профспілки залізнични­ків і транспортних будівельників Вадим Бубняк, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Зем­лянська, представник ГО «Соціальний рух» Олексій Громов та ін.

Спікери наголосили, що ціни на при­родний газ та тарифи на електричну енер­гію і комунальні послуги значно переви­щують економічно обґрунтований рівень та не відповідають фактичному рівню до­ходів населення.

Представники профспілок приєдна­лись до «хвилі гніву», ініційованої громад­ськими організаціями, що прокотилася всією країною, визначили свою позицію на засіданні Президії ФПУ 14 січня та на­правили звернення до влади.

Для виходу з кризової ситуації ФПУ пропонує відновити державне регулюван­ня цін для населення як на ринку природ­ного газу, так і на ринку електроенергії щонайменше до моменту стабілізації еко­номіки, і внести відповідні зміни до зако­нодавства; Верховній Раді – переглянути державну політику ціноутворення в енер­гетичному секторі, прийняти рішення про посилення соціального захисту населення в умовах запровадження енергоринку, а також переглянути засади створення і ді­яльності наглядових рад державних під­приємств і організацій.

Заступник Голови Федерації профспі­лок України Олександр Шубін вважає, що регулятори в особі Антимонопольного ко­мітету, а також Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), неефективно виконують свої функції контролю конкуренції, якості цін і послуг, що надаються енергокомпаніями.

Голова Всеукраїнської профспілки ви­робничників і підприємців Наталія Зем­лянська зазначила, що собівартість видо­бутку українського газу становить не біль­ше 3 грн за 1 куб. м, але чому ж тоді грома­дяни змушені платити за газ по 10 грн за кубічний метр?

Представник громадської організації «Соціальний рух» Олексій Громов вважає, що необхідно повернути контроль над на­глядовими радами державних енергоком­паній, щоб знизити корупційну складову.

Голова Профспілки залізничників і транспортних будівельників України Ва­дим Бубняк наголосив, що при формуван­ні тарифів слід враховувати думку проф­спілок. За його словами, за значного зрос­тання комунальних тарифів у більшості галузей зарплата зросла лише на 5–7%, у транспортників залишилася на рівні 2019 року, а у залізничників вона взагалі змен­шилась у середньому на 5%. «Ми готові ви­водити людей, щоб захищати їх права, – сказав він. – Усі підвищення тарифів на газ і електроенергію мають бути обґрунто­ваними».

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

Григорій Осовий,

Голова Федерації профспілок України:

«Федерація профспілок зробила однозначну оцінку: державна політика в енергетичному секторі сфери комунальних по­слуг не працює на користь гро­мадян і потребує кардинально­го перегляду. Ми висунули свої вимоги Президенту, Прем’єр- міністру і Голові Верховної Ради. Насамперед, ми вважаємо, що поки не сформо­вано цивілізований ринок сфери енергозабезпечення ресурсів, необхідно відновити державне регулювання цін як на ринку природного газу, так і на ринку електроенергії. Як мінімум, до завершення карантину».

ПРО КАЗКИ ВЛАДИ, ПОКАЗОВІ ЦИФРИ І ВБИВЧІ ТАРИФИ

Наталія Землянська,

голова Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців

«Можна нескінченно довго дивитись як тече вода, як палає вогонь та зростають тарифи на кому­налку в Україні.

На початку січня 2021 року країною прокотилися протести проти значного зростання цін на газ, елек­трику, опалення та воду. #СтопТарифнийГеноцид – це гасло впевнено захоплює соцмережі та увагу людей. Вони гуртуються в групи за територіальною ознакою, публікують платіжки із за­хмарними цифрами й мірку­ють, «що далі».

Рішення Уряду про газ по 6,99 українці вже охрес­тили «подачкою». І не ви­падково. Тому що є дуже показові цифри.

За підсумками виробни­чої діяльності в січні – бе­резні 2019 року АТ «Укргаз­видобування» збільшило виробничо-технологічні втрати природного газу до 60% в порівнянні із 2018-м! Підприємства з видобутку не обладнані лічильника­ми, відсутнє відеоспостере­ження, облік ведеться вруч­ну в журналах, дані коригу­ються методом «зі стелі», як наслідок – крадіжки йдуть в промислових масштабах. І це при тому, що маємо наглядову раду та купу високовартісних її членів (й не тільки вітчиз­няних), які вимагають висо­кі гонорари нібито через бо­ротьбу з корупцією та ство­рення ринкових відносин.

Так, у 2018 році собівар­тість реалізованої продукції «Укргазвидобування» скла­ла 40,6 млрд грн при чисто­му доході від реалізації 78,98 млрд грн. Таке собі «соціаль­не» спрямування – маржи­нальність майже вдвічі. За оперативними даними, ви­добуток за 2018 рік стано­вить 15,5 млрд куб. м, що є рекордним показником річ­ного видобутку за останні 25 років, і собівартість 1 куб. м складає 2 грн 60 коп. Згідно звіту за 2019 рік собівартість – 2 грн 80 коп. Звіт за 9 міся­ців 2020 року – собівартість 2 грн 70 коп.

Підвищення тарифів ав­томатично потягне за со­бою здорожчання товарів і послуг при щомісячному падінні купівельної спро­можності українців. Слід визнати, що той ринок, який нам пропонували, – це велика профанація.

Профспілки висувають низку вимог до влади:

– відновити державне ре­гулювання цін для населен­ня як на ринку природного газу, так і на ринку елек­троенергії щонайменше до моменту стабілізації еконо­міки, і внести відповідні зміни до законодавства;

– невідкладно заслухати звіт Уряду в порядку парла­ментського контролю;

– переглянути державну політику ціноутворення в енергетичному секторі еко­номіки країни;

– прийняти рішення про посилення соціального за­хисту населення в умовах за­провадження енергоринку;

– переглянути засади створення і діяльності на­глядових рад державних підприємств і організацій.

Також у профспілках по­передили, що у разі невико­нання владою вимог до 1 лю­того ц.р. вони мобілізують свої сили і вдадуться до ма­сових протестних дій. До­свід уже є: 6 липня 2016 року під стукіт козацьких тулум­басів профспілки мобілізу­вали на протест у Києві по­над 50 тис. учасників. Не слід забувати, що саме п’ятий президент Порошен­ко і екс-прем’єр Яценюк, за­тягуючи паски на простих українцях, запропонували МВФ як гарантування по­вернення кредиту підвищен­ня для населення комуналь­них тарифів в рази, і вже по­тім залунало: «Це вимога МВФ». Навіть сьогодні цю «казочку-відмазочку» не зні­мають з ефірів уже «нові об­личчя» української влади».