ЯК СТВОРЮВАВСЯ БУДИНОК ПРОФСПІЛОК НА МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Я
к
уже повідомлялось, Печерським районним судом
м. Києва на початку листопада ц.р. було накладено арешт на столичний Будинок профспілок
та низку інших об’єктів нерухомості, які на законних підставах належать Федерації
профспілок України.
Про створення цієї насправді унікальної споруди у центрі Києва
найкращим чином розповів Віталій Олексійович Сологуб, колишній голова Української
республіканської ради профспілок, у документальній повісті «Будинок на майдані
Незалежності», виданій 2004 року.
Цей видатний державний і профспілковий діяч у часи, коли будувався
Будинок спілок, був «першою особою» в Укрпрофраді. У своїй книзі він пише, що багато
років профспілки розміщувалися в Києві на вулиці Богдана Хмельницького (тодішній
вулиці Леніна), в будівлі, яка для цього не була пристосованою. Працювали в тісноті:
разом з Укрпрофрадою тут без належних санітарних та побутових зручностей тулилися
всі центральні комітети, курортна рада профспілок та ін. «Дуже багато довелося
клопотати про будівництво нової будівлі, – зазначає автор. – Адже на той час діяло
рішення про заборону будівництва адміністративних будинків. І все ж, під час чергового
візиту до Києва голови ВЦРПС С.О. Шалаєва ми підписали у В.В. Щербицького лист
на ім’я голови Ради Міністрів СРСР О.М. Косигіна. Цей лист підписав і Шалаєв. З
ним ми звернулись до Косигіна, благо, що у нас був уже готовий проєкт будинку на
центральній площі Києва. І незабаром Укрпрофраді було дозволено будувати Будинок
спілок. Роботи велися прискореними темпами, щоб встигнути за графіком, щотижня
ми проводили оперативки. Будівництво швидко просувалося. І в рекордні терміни об’єкт
був готовий та введений в експлуатацію навесні 1980 року.
Під звуки
курантів на башті Будинку спілок у той час розпочиналися урочистості: військовий
парад, демонстрації трудящих. Пізніше до нашого будинку зробили прибудову, де розмістилась
Київська міська рада профспілок». Про ті часи автор згадує: «Пишу про це коротко,
але скільки хвилювань тоді довелося пережити. І не тільки мені. Але труднощі майже
забулися, а у добрих справ – довгий вік».
У нинішньому
вигляді Будинок профспілок десятиліттями прикрашав центр столиці України. За словами
Голови ФПУ Григорія Осового, з перших днів мирного протесту громадян у 2004 році,
а згодом і у 2013–2014 роках, саме профспілкова будівля стала дахом над головою
для мітингувальників. Тут було облаштовано відпочинок, обігрів, харчування учасників
протесту та медичну допомогу постраждалим. Саме тут розташовувався Штаб національного
спротиву. Образ нескореного Майдану постійно асоціювався з Будинком профспілок
під час трансляції подій у Києві на вітчизняних телеканалах і за кордоном. Тому
в багатьох країнах світу він перетворився на символ Революції гідності, прагнення
людей до свободи і демократії, кращого майбутнього.
Трагічні
події 18–20 лютого 2014 року на Майдані призвели до втрати багатьох життів героїв,
яких народ назвав «Небесною сотнею». У полум’ї пожежі було практично знищено Будинок
профспілок. 5 років тривали відновлювальні роботи за кошти Федерації профспілок
України та її членських організацій, за сприяння міжнародних профцентрів і Благодійного
фонду ФПУ, залучення інвесторів.
19 лютого
2019 року Будинок профспілок знову гостинно відкрив двері для трудящих.
ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ
Григорій
Осовий
Голова
Федерації профспілок України:
«Сьогодні неможливо
уявити майдан Незалежності без головного її символу – Будинку профспілок, що не
тільки є пам’яткою архітектури своєї епохи, а й загальновизнаним центром профспілкового
руху і соціального діалогу. В ньому людина праці завжди може отримати необхідну
допомогу від ФПУ та всеукраїнських профспілок для захисту своїх прав».
«ВЛАДО,
ЗУПИНИ РЕЙДЕРСТВО МАЙНА ПРОФСПІЛОК!»
16
грудня представники Київської міськпрофради,
тренери ДЮСШ та їх вихованці пікетували Апеляційний суд м. Києва у зв’язку з розглядом
справи про рейдерське захоплення майна київських профспілок, у тому числі дитячо-юнацьких
спортивних шкіл.
Виступаючи
проти дій влади з накладення арешту на майно київських профспілок, учасники акції
тримали плакати з гаслами й вимогами: «Владо, зупини державне рейдерство майна
профспілок!», «Судді, дайте по руках рейдерам профспілкового майна!», «Руки геть
від профспілок!».
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
ПРОФСПІЛОК
МЕНЕДЖМЕНТУ
ДТЕК – ТАРИФНУ СТАВКУ ШАХТАРЯ!
18
грудня біля адміністративної будівлі ПАТ «ДТЕК
Павлоградвугілля» відбулася попередня акція протесту гірників через
невиконання адміністрацією компанії законних вимог трудового колективу про
підвищення заробітної плати.
На акцію протесту зібралися активісти двох
профспілок – Профспілки працівників вугільної промисловості України і Незалежної
профспілки гірників України одразу ж після проведених у цей день переговорів з
представниками ДТЕК Енерго щодо підвищення заробітної плати.
«На сьогодні власник не виконав наших вимог, –
сказав під час акції протесту голова Дніпропетровської територіальної організації
ППВПУ Сергій Юнак. – Наразі відбулась нарада спільно з двома профспілками і
адміністрацією, представниками бізнес-блоку ДТЕК Енерго. Є проміжна
домовленість про підвищення з 1 січня 2021 року преміальної складової до
заробітної плати. Наскільки її буде збільшено, стане відомо в середу 23 грудня,
і ми ще раз зберемося. Вимогу трудового колективу про підвищення заробітної
плати не виконано, тому передстрайковий стан зберігається. Нашу поїздку до
Києва ніхто не відміняв, тому всі наші рішення в подальшому прийматимуться
залежно від того, яку відповідь адміністрація дасть нам 23 грудня».
ПРЕС-СЛУЖБА ПРОФСПІЛКИ
ПРАЦІВНИКІВ
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
КРИТИКА ПОДІЯЛА
У публікації «Жовтневий
палац» ми відстоїмо» («ПВ» № 50 від 17 грудня 2020 року) директор Міжнародного
центру культури і мистецтв профспілок України Юрій Бобир, коментуючи судовий арешт
Печерським районним судом м. Києва будівлі МЦКМ, піддав об’єктивній
критиці ставлення держави до закладів культури.
Зокрема,
Юрій Бобир навів такий факт: у серпні ц.р. МЦКМ взяв участь у конкурсі на
отримання від Українського культурного фонду гранту для компенсації витрат на
комунальні послуги. «Конкурс ми виграли, – наголосив він, – і хоча строк
перерахування коштів за договором минув, ми їх так і не отримали. При цьому
Фонд попереджав у листах, що зазначені кошти ми маємо освоїти вже до кінця
поточного року, й до 15 січня наступного про них відзвітувати».
Повідомляємо
нашим читачам, що вже наступного дня після опублікування матеріалу кошти, що
належать Жовтневому палацу, було перераховано.
Отже,
критика подіяла!
РЕДАКЦІЯ
«ПВ»
02.01.2021
|