ЯК СТВОРЮВАВСЯ БУДИНОК ПРОФСПІЛОК НА МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Про створення цієї насправді унікаль­ної споруди у центрі Києва найкращим чи­ном розповів Віталій Олексійович Соло­губ, колишній голова Української респу­бліканської ради профспілок, у докумен­тальній повісті «Будинок на майдані Не­залежності», виданій 2004 року.

Цей видатний державний і профспілко­вий діяч у часи, коли будувався Будинок спілок, був «першою особою» в Укрпрофра­ді. У своїй книзі він пише, що багато років профспілки розміщувалися в Києві на ву­лиці Богдана Хмельницького (тодішній ву­лиці Леніна), в будівлі, яка для цього не була пристосованою. Працювали в тісноті: разом з Укрпрофрадою тут без належних санітарних та побутових зручностей тули­лися всі центральні комітети, курортна рада профспілок та ін. «Дуже багато дове­лося клопотати про будівництво нової бу­дівлі, – зазначає автор. – Адже на той час діяло рішення про заборону будівництва адміністративних будинків. І все ж, під час чергового візиту до Києва голови ВЦРПС С.О. Шалаєва ми підписали у В.В. Щербиць­кого лист на ім’я голови Ради Міністрів СРСР О.М. Косигіна. Цей лист підписав і Шалаєв. З ним ми звернулись до Косигіна, благо, що у нас був уже готовий проєкт бу­динку на центральній площі Києва. І неза­баром Укрпрофраді було дозволено будува­ти Будинок спілок. Роботи велися приско­реними темпами, щоб встигнути за графі­ком, щотижня ми проводили оперативки. Будівництво швидко просувалося. І в ре­кордні терміни об’єкт був готовий та введе­ний в експлуатацію навесні 1980 року.

Під звуки курантів на башті Будинку спілок у той час розпочиналися урочис­тості: військовий парад, демонстрації трудящих. Пізніше до нашого будинку зробили прибудову, де розмістилась Ки­ївська міська рада профспілок». Про ті часи автор згадує: «Пишу про це коротко, але скільки хвилювань тоді довелося пе­режити. І не тільки мені. Але труднощі майже забулися, а у добрих справ – до­вгий вік».

У нинішньому вигляді Будинок проф­спілок десятиліттями прикрашав центр столиці України. За словами Голови ФПУ Григорія Осового, з перших днів мирного протесту громадян у 2004 році, а згодом і у 2013–2014 роках, саме профспілкова будів­ля стала дахом над головою для мітингу­вальників. Тут було облаштовано відпо­чинок, обігрів, харчування учасників про­тесту та медичну допомогу постражда­лим. Саме тут розташовувався Штаб наці­онального спротиву. Образ нескореного Майдану постійно асоціювався з Будин­ком профспілок під час трансляції подій у Києві на вітчизняних телеканалах і за кор­доном. Тому в багатьох країнах світу він перетворився на символ Революції гіднос­ті, прагнення людей до свободи і демокра­тії, кращого майбутнього.

Трагічні події 18–20 лютого 2014 року на Майдані призвели до втрати багатьох життів героїв, яких народ назвав «Небес­ною сотнею». У полум’ї пожежі було прак­тично знищено Будинок профспілок. 5 ро­ків тривали відновлювальні роботи за ко­шти Федерації профспілок України та її членських організацій, за сприяння між­народних профцентрів і Благодійного фонду ФПУ, залучення інвесторів.

19 лютого 2019 року Будинок профспі­лок знову гостинно відкрив двері для тру­дящих.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

Григорій Осовий

Голова Федерації профспілок України:

«Сьогодні неможливо уя­вити майдан Незалежності без головного її символу – Будинку профспілок, що не тільки є пам’яткою архітектури своєї епохи, а й загальновизнаним цен­тром профспілкового руху і соціального діалогу. В ньому людина праці завж­ди може отримати необхідну допомогу від ФПУ та всеукраїнських профспілок для захисту своїх прав».

«ВЛАДО, ЗУПИНИ РЕЙДЕРСТВО МАЙНА ПРОФСПІЛОК!»