ЮРІЙ БОБИР: «ЖОВТНЕВИЙ ПАЛАЦ» МИ ВІДСТОЇМО
З
вістка про судовий арешт низки майнових об’єктів,
що належать Федерації профспілок України, не тільки викликала суспільний
резонанс, а миттєво була оскаржена кваліфікованими юристами.
До переліку арештованих зненацька
потрапили ті об’єкти, на які у Федерації профспілок України є всі необхідні
правоустановчі документи, і право власності на них вже неодноразово підтверджувалось
державою.
Одним з таких об’єктів є
Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України «Жовтневий палац» у м.
Києві.
Директор підприємства Юрій
Бобир переконаний, що дії Печерського районного суду м. Києва, який наклав
арешт на «Жовтневий», вочевидь з метою його подальшого відчуження, є просто
абсурдними та повністю безпідставними.
Ще 14 років тому Господарський
суд м. Києва (постанова № 39/222 від 6 жовтня 2006 року) іменем України визнав,
що Жовтневий палац на праві власності належить Федерації профспілок України.
Тоді суд зобов’язав Головне управління комунальної власності м. Києва
Київської державної адміністрації оформити за ФПУ майнові об’єкти МЦКМ. На цю
постанову у встановленому порядку не було подано апеляції, і вона не була
оскаржена. Тому, здавалось, що в цьому бажанні «заграбастати» чуже було
остаточно поставлено крапку.
«Ніколи за увесь час свого існування
будівля Жовтневого палацу не перебувала у власності держави», – розповідає
Юрій Бобир та демонструє документи, які підтверджують, що Жовтневий палац
після його руйнації у період війни з німецько-фашистськими загарбниками був
відбудований у 1957 році на кошти промкооперації.
Отже, це була кооперативна
власність. Потім 1960 року у зв’язку з ліквідацією промкооперації будівля
палацу була передана від однієї громадської організації до іншої – Федерації
профспілок України (про що існують усі документаційні свідчення).
Спеціально наводимо аргументацію суддів, що
міститься у постанові № 39/222, аби довести, що судді Господарського суду м.
Києва, які є колегами суддів Печерського районного суду, вже зробили на
законних підставах висновок: «...майновий комплекс Підприємства Федерації
профспілок України «Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України»
належить на праві власності Федерації професійних спілок України, яка набула
право власності на зазначене майно в порядку правонаступництва внаслідок
документально оформленого переходу права власності». (Повний текст постанови
Господарського суду м. Києва № 39/222 від 06.10.2006 доступний для ознайомлення
в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням:
https://reyestr.court.gov. ua/Review/253202).
Які після цього потрібні ще аргументи або
докази?!! Чи у нас в державі не зважають на рішення суду? Тоді це вже можна назвати
«правовим беззаконням».
У ФПУ дії Печерського суду про арешт
профспілкового майна відразу були кваліфіковані як юридична безграмотність або
команда зверху («ПВ», № 48 від 3 грудня 2020 року). Юристи склали та в
установленому порядку подали апеляційну скаргу на це рішення, тож очікується
призначення її судового розгляду.
«За період карантину галузь культури дуже
постраждала. Однак, від держави допомоги ми допоки не відчули. Наведу такий
факт: ще у серпні п.р. ми подали до Українського культурного фонду документи на
отримання гранту для компенсації «Жовтневому палацу» витрат на комунальні
послуги. Конкурс ми виграли, уклали відповідний договір, однак держава й
дотепер коштів нам так і не перерахувала нібито через дірку в бюджеті. При цьому
УКФ нагадує нам у листах, що грантові кошти нам необхідно витратити до 31 грудня
2020 року й до 15 січня 2021 року вже відзвітувати. Вони що, глузують з нас? Що
ж це за турбота про сферу культури з боку держави?», – запитує директор МЦКМ і
наголошує, що в умовах, що склались, нашою основною метою є збереження підприємства,
в тому числі трудового колективу. Потрібно пережити всі ці негаразди та
розпочати повноцінно працювати.
ОЛЕКСІЙ КОРЕЦЬКИЙ,
ПРЕС-ЦЕНТР
ФПУ
20.12.2020
|