ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Старість – не радість, або чого чекати від пенсійної реформи

У передостанній день чергової сесії депу­тати таки спромоглися ухвалити пенсійну реформу. Її норми набудуть чинності вже 1 вересня цього року. Чого ж очікувати українським громадянам від пенсійних нововведень?

Тігіпку відставка не загрожує

Мабуть, реформування пенсійної сфери, заплано­ване урядом, стало най­більш гострим питанням останніх місяців. Про те, що число пенсіонерів в Україні наближається до кількості працюючих, не казав хіба що лінивий. Найчастіше подібне чули від профільного віце-прем’єра Сергія Тігіпка. Виступаючи в ефірі, на за­сіданнях уряду або в пар­ламенті, Сергій Леонідо­вич невпинно повторював: реформа конче необхідна, інакше країна просто не зможе прогодувати своїх пенсіонерів.

Щоправда, дехто з ана­літиків підозрював пана Тігіпка в нещирості. Мов­ляв, він так піклується про майбутнє пенсіонерів не лише через катастро­фічне співвідношення їх­ньої кількості до працюю­чих, а й з іншої причини. Адже не секрет, що саме таку вимогу – терміново провести пенсійну рефор­му – поставив перед Украї­ною Міжнародний валют­ний фонд. В іншому разі про нові транші необхід­них кредитів для України можна забути.

В ухваленні реформи, яку не підтримує понад 90% населення країни, сумнівалися до останньо­го. У середині червня де­путати проголосували за неї в першому читанні, але ходили чутки, що про­ект, який викликає такий спротив із боку людей, від­кладуть до осені. Проте, депутати все ж спромогли­ся глибокої ночі ухвалити урядовий законопроект «Про заходи щодо зако­нодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». І відтепер Сергі­єві Тігіпку не доведеться подавати у відставку. На­гадаємо, що віце-прем’єр пообіцяв скласти з себе по­вноваження, якщо депута­ти «провалять» пенсійну реформу. Щоправда, нині справа за Президентом: як відомо, Віктор Януко­вич гостро висловлювався щодо суперечності норм цього закону. Тому сто­відсоткової гарантії, що він підпише документ, немає. Тим більше, що віце-спікер парламенту Микола Томенко вже «під­кинув» Главі держави серйозний аргумент для ветування закону. За сло­вами Томенка, попри те, що під час голосування за реформу табло засвід­чило 248 голосів депута­тів, насправді присутніх у залі було трохи менше третини всіх обранців. Оскільки 143 депутатів, які реально голосували за себе, недостатньо для ухвалення рішення, це, на думку Томенка, є вагомою підставою для президент­ського вето.

Отримаєш пенсію, якщо доживеш…

Отже, за що проголосу­вали депутати? Основні нововведення стосуються жінок. Народжені після 1 березня 1961 року (тобто, ті, яким нині виповнило­ся 50 років) виходитимуть на пенсію не в 55, а в 60 ро­ків. А от тим українкам, що народилися в період із 1 вересня 1956 до 1 березня 1961 року, пенсійний вік підвищуватиметься по­ступово, щороку на 6 мі­сяців. Перше підвищення очікується вже з вересня 2011 року.

Крім того, зміни стосу­ються й страхового стажу, необхідного для отриман­ня пенсії. Якщо до ухва­лення реформи він стано­вив 5 років, то наразі його підвищено до 15. На 10 років збільшився і стаж, необхідний для призна­чення мінімальної пенсії за віком. Для чоловіків він тепер становитиме 35, для жінок – 30 років.

Буде заохочуватися ба­жання людини працювати понад необхідну для ста­жу кількість років. Адже за кожен рік, що переви­щуватиме 35-річний стра­ховий стаж для чоловіків і 30-річний для жінок, пенсія за віком збільшува­тиметься на 1% її розміру. А тим, хто вже має право на отримання пенсії, але бажає працювати й, відпо­відно, одержувати пенсію пізніше, її буде збільшено на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу на пенсії до 60 місяців і 0,75 % – після 60 місяців.

Окремі нововведення стосуються спеціальних категорій пенсіонерів – де­путатів, держслужбовців, суддів, наукових співро­бітників та ін. Чоловіки із зазначеної групи, які на­родилися після 31 грудня 1955 року, зможуть отри­мувати пенсію лише при досягненні 62, жінки – 60 років.

Опозиція вже гостро розкритикувала норми за­конопроекту. На думку за­ступника Юлії Тимошен­ко по партії Олександра Турчинова, влада прагне штучно зменшити кіль­кість пенсіонерів за раху­нок того, що більшість із них просто не доживуть до пенсії або помруть од­разу ж після виходу на неї. Адже середній вік життя в Україні становить 63 роки.

Підвищенням пенсій­ного віку обурені й проф­спілки, які наполягали на скасуванні цієї норми. За словами Голови Феде­рації профспілок України Василя Хара, ухвалений парламентом закон не можна вважати реформою пенсійної сфери. «Його можна назвати «Про деякі питання стабілізації Пен­сійного фонду», адже най­більша проблема сьогодні – дефіцит ПФ. Збільшення пенсійного віку додасть нам усього 500 млн грн. А це проблеми не розв’яже», – зазначив Голова ФПУ.

Що робити з елітними пенсіонерами?

Не секрет, що одна з найгостріших проблем пенсійного забезпечення в Україні – колосальна різ­ниця між мінімальною та максимальними пенсія­ми. Власне, такого понят­тя, як максимальний роз­мір пенсії, до останнього часу в країні взагалі не існувало. Тобто, колиш­ні президенти, депутати, судді та інші високопоса­довці могли отримувати як 10 тис. гривень, так і понад 100 тисяч. Легенда­ми оповита історія про ко­лишнього очільника Наці­онального банку України Володимира Стельмаха. Кажуть, його пенсія ста­новить 130 тис. гривень.

Звичайно, такі наванта­ження дірявий бюджет ви­тримати не може. З іншого боку, існує конституційна норма про неможливість зменшення соціальних гарантій. Для того, щоб «обдурити» Конституцію, перед ухваленням законо­проекту лунали ідеї про оподаткування існуючих елітних пенсій з метою штучно наблизити їх до законодавчо встановлено­го обмеження максималь­ного розміру.

Отже, максимальна пенсія, вирішили в уря­ді, має становити 10 про­житкових мінімумів. На сьогодні це 7640 гривень. Експерти прогнозують, що депутати не зможуть примиритися з такою «не­справедливістю». На їхню думку, цю норму пенсійно­го закону обов’язково буде оскаржено в Конститу­ційному Суді, і той ухва­лить вердикт на користь елітних пенсіонерів. Адже йдеться не лише про об­меження їхніх доходів, а й про «зрівнялівку», коли різні за своїм статусом особи отримуватимуть од­накові пенсії. Приміром, суддя першої інстанції та голова Верховного Суду, прокурор та депутат, ге­нерал міліції та міністр тощо.

Майбутнє реформи: думка експертів

Більшість фахівців уважають, що реформою ухвалений пенсійний за­кон назвати важко. На думку колишнього заступ­ника міністра праці та со­ціальної політики Павла Розенка, проголосований документ не сприяє добро­буту пенсіонерів, а, навпа­ки, знижує їх соціальні гарантії. «Це зниження відбувається внаслідок зростання страхового ста­жу на 10 років і зміни фор­мули обчислення пенсій. Тобто, зростання стажу на 10 років – це 10% прожит­кового мінімуму, отже, в кожного майбутнього пен­сіонера ми забираємо по 80 грн», – зазначив експерт.

Крім того, фахівці зазначають, що зміна формули обчислення (з одного року середньої зарплати до трьох) також призведе до фактичного зменшення доходу пенсіо­нерів. «Середня зарплата за рік становить 2000 грн, а за останні три роки – 1750. Тільки на цій підставі база пенсій зменшиться на 250 грн, а це мінус 130 грн із чистої пенсії», – за­значив Павло Розенко.

У свою чергу, експерт Інституту ім. Горшені­на Володимир Застава зробив припущення, що ухвалена реформа лише поглибить кризу пенсій­ної системи. На його дум­ку, проголосований доку­мент не дає відповіді на запитання: яким чином збільшити надходження до Пенсійного фонду? «На­селення України старіє. Це означає, що за 10–15 років черговий уряд знову під­німатиме пенсійний вік, аби зменшити кількість пенсіонерів, що неминуче призведе до дефолту пен­сійної системи», – зазна­чив експерт. Він підкрес­лив, що через «реформу» уряд намагається змен­шити дефіцит Пенсійного фонду та домогтися по­дальшої співпраці з МВФ.

Ще один фахівець – керівник відділу соцпо­літики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Піщу­ліна вважає, що автори реформи не врахували її реальних наслідків. На її думку, потрібно спочатку відрегулювати ринок пра­ці, легалізувати зарплати і лише потім розпочинати реформування пенсійної системи.

Солідарна чи накопичувальна?

Насправді, в комен­тарях фахівців є частка істини: ухвалений зако­нопроект реформою не є. Адже він не запроваджує другий рівень пенсійного страхування – накопичу­вальну систему, що здат­на зняти навантаження з Пенсійного фонду, який існує виключно за раху­нок системи солідарної. За словами Сергія Тігіп­ка, відповідний законо­проект буде внесено до парламенту восени. Окре­мі його норми відомі вже сьогодні.

Зокрема, відрахування становитимуть 2–7% від зарплати, тобто від 2% що­річно зростатимуть на 1%, і так – до 7%. На цю суму відповідно буде зменшено розмір єдиного соціаль­ного внеску, отже, форму­вання накопичувальної системи відбуватиметься за рахунок зменшення відрахувань до солідарної системи. Перші роки роз­поряджатися внесками накопичувальної системи буде держава, а далі, після остаточної її «обкатки», цим займатимуться при­ватні фонди.

Водночас Сергій Ті­гіпко зазначив, що уряди країн, де існує накопичу­вальна пенсійна система, визнають її певні недо­ліки. Тому українські урядовці, за словами віце-прем’єра, не поспіша­тимуть, беручи до уваги найкращі зразки другого рівня пенсійного забез­печення з різних європей­ських країн.

Але спочатку Сергій Тігіпко планує добитися ухвалення законопроекту щодо легалізації тіньових зарплат, потім – Трудово­го кодексу, і лише після цього перейти до накопи­чувальної пенсійної сис­теми. Реально, на думку віце-прем’єра, відповід­ний документ може набу­ти чинності з 1 січня 2013 року.

А ЯК У НИХ?

Україна – не єдина країна в Європі з мізерними пенсіями. Так, середня пенсія в Литві становить у се­редньому 222 євро, Румунії – 175 євро, Болгарії – 125 євро. Це найменші пенсії в Євросоюзі. В інших краї­нах-новачках ЄС пенсійне забезпечення на більш ви­сокому рівні. Так, у Польщі середня пенсія сягає 432 євро, Чехії – 409 євро, Словаччині – 350 євро, Латвії – 304 євро, Естонії – 232 євро.

ДОВІДКА

За даними опитування Інституту про­блем управління ім. Горшеніна, понад 77% українських громадян вважають, що Україні потрібна пенсійна реформа. При цьому 43% переконані, що в державі має залишитися солідарна система, коли кошти на виплату пенсій вилучаються з податків працюючих. Близько 33% вва­жають, що країні потрібно переходити на накопичувальну систему, коли відра­хування із зарплати накопичуються на спеціальних рахунках. Цікаво, що понад 80% українців при досягненні пенсійно­го віку не розраховують на будь-які інші доходи, крім власне пенсії. За іншим опитуванням, проведеним порталом «Ліга», 84% респондентів вважають пенсійну реформу «пенсійним геноци­дом», і лише 14% переконані, що проект є розумним і виваженим.

***

За 6 місяців 2011 року в Україні кількість пенсіонерів зросла на 60 тисяч осіб, на­томість працюючих стало менше на 400 тисяч. При цьому в країні 14 тисяч осіб отримують пенсії, що перевищують вста­новлений законом розмір у 7640 гри­вень.

16.07.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини