ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Як пережити пандемію?

  «Сьогодні запропоновані Урядом зміни до Держбюджету країни на 2020 рік не підтримано Верховною Радою. Є до нього чимало зауважень і у профспі­лок. Однак навіть за нинішніх умов лише другого етапу розгортання панде­мії секвестр видатків і погіршення соціально економічної ситуації говорить про неминучу кризу: падіння ВВП на 3,9 % замість зростання на 3,7%, зрос­тання інфляції і рівня безробіття, зменшення середньомісячної зарплати з 12,5 тис. грн до 11,0 тис. і падіння реальної зарплати з урахуванням індексу цін на 0,3%», – зазначив у своєму блозі Голова ФПУ Григорій ОСОВИЙ.

Григорій Осовий: «Головне під час пандемії коронавірусу – зберегти життя і здоров’я працівників та врятувати від бідності»

Уже не перший тиждень згубна для людей пандемія коронавірусу SARS-CoV - 2 поширюється Україною. Тиж­ні роботи в карантині довели важ­ливість санітарно- епідеміологічних заходів на робочих місцях і каран­тинних заходів на побутовому рівні. І все ж, вірус розпочав відлік смер­тельних втрат серед українців.

У такій ситуації ми маємо подякува­ти і захистити людей, які щоденно виконують свої службові обов’язки, ризикуючи власним життям і здоров’ям: медиків, енергетиків, працівників ЖКГ і роздрібної торгівлі, тран­спортників та представників інших спеціаль­ностей, від яких залежить стабільне забезпе­чення життєдіяльності в містах і селах.

Голова ФПУ закликав владу і роботодавців зробити все необхідне, щоб гарантовано забез­печити безпеку праці на робочих місцях, вжи­ти термінових заходів для придбання індивіду­альних засобів захисту там, де вони відсутні. Додатковими заходами на законодавчому рів­ні підтримати фінансово і матеріально людей, які перебувають в самоізоляції та обсервації, приділити особливу увагу потребам самотніх літніх людей, тих, хто втратив роботу, соціаль­но незахищеним групам населення.

Звертаючись до Верховної Ради України, профспілковий лідер чітко окреслив позицію. Григорій Осовий закликав владу при перерозпо­ділі держбюджету насамперед забезпечити до­тримання вимог статті 55 Бюджетного кодексу України щодо збереження захищених видатків бюджету, зокрема видатків на оплату праці пра­цівників; нарахування на заробітну плату; соці­альне забезпечення; поточні трансферти місце­вим бюджетам; програму державних гарантій медичного обслуговування населення тощо.

Невідкладні кроки української влади мають бути спрямовані на підтримку національного виробника, створення умов для збереження ро­бочих місць, посилення безпекового захисту працюючих людей та матеріального забезпе­чення тих, хто вимушено призупинив роботу, збільшення фінансування та підвищення рівня оплати праці працівникам структур охорони здоров’я та соціального захисту, які задіяні в об­слуговуванні населення в період карантину.

Окрім того, зазначив Григорій Осовий, між­народний досвід свідчить про те, що уряди бага­тьох країн сьогодні впроваджують додаткові за­ходи для підтримки та соціального захисту пра­цівників, їх сімей. Так, у Китаї та США за праців­никами, які не здатні виконувати свої посадові обов’язки у зв’язку з хворобою або перебуванням в карантині, тимчасово зберігається заробітна плата, компанії повністю або частково звільня­ються від сплати соціальних відрахувань, робо­тодавцям надаються податкові пільги.

У Франції через погіршення ситуації уряд був змушений закрити частину підприємств. На цей період для працівників дія трудового договору призупиняється, але не припиняєть­ся. При цьому їм виплачується 70% від зарпла­ти, але не нижче мінімального розміру оплати праці, а роботодавці отримують урядову субси­дію, яка частково покриває ці витрати (близько 7 євро на людину на годину).

В Італії уряд і соціальні партнери підписали спільний протокол щодо регулювання заходів, спрямованих на боротьбу і стримування поши­рення COVID-19 на робочих місцях. Крім того, прийнято постанову про негайне виділення 25 млрд євро на боротьбу з економічними наслід­ками епідемії, загалом 325 млрд євро: на систе­му охорони здоров’я; тимчасове призупинення побутових платежів (за воду, тепло, електри­ку); субсидування орендної плати; роботу уні­верситетів та дослідних центрів. У країні та­кож вжито таких заходів: тимчасове призупи­нення відрахувань на соцзабезпечення і соці­альну допомогу; одноразова виплата до 600 євро за необхідності догляду за дитиною; пом’якшення вимог для призначення допомо­ги по безробіттю; для самозайнятих – призупи­нення сплати податків і внесків; одноразова виплата 600 євро для малих підприємств, сіль­ськогосподарських працівників та працівників сфери розваг; податкова знижка підприєм­ствам 60% від орендної плати та 50% від витрат на санітарні заходи; малим і середнім підпри­ємствам уряд гарантує кредити на суму до 5 млн євро на 9 місяців.

У Німеччині будуть введені спрощені вимо­ги для отримання допомоги/компенсації за ро­боту в умовах неповної зайнятості; запроваджу­ватиметься поширення компенсації в умовах часткової зайнятості на тимчасових працівни­ків; повне відшкодування внесків до фонду со­ціального забезпечення Федеральним агент­ством зайнятості; повністю оплачувані лікарня­ні, в деяких випадках, як мінімум, до 6 тижнів працівникам, що захворіли на коронавірус або перебувають на вимушеному карантині.

Ці економічно розвинені країни протягом багатьох років далекоглядно накопичували ре­сурси, створюючи фонди розвитку, фонди май­бутнього та стабілізаційні фонди. На жаль, Україна за багато років так і не змогла створи­ти стратегічний запас на випадок надзвичай­них ситуацій такого високого рівня небезпеки та з таким значним масштабом поширення.

У цій ситуації Голова ФПУ запропонував з метою вивільнення коштів держбюджету ско­ротити надвеликі витрати на погашення та об­слуговування державного боргу шляхом про­ведення термінових консультацій щодо ре­структуризації державного боргу, враховуючи форс-мажорні обставини, що склалися. Такі дії, на його думку, будуть найбільш ефективними і дозволять продовжити співпрацю з Міжна­родним валютним фондом, а саме отримати до­датково фінансову підтримку в умовах прове­дення карантинних заходів і необхідності со­ціально-економічного захисту населення.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

Зупинка більшості промислових підприємств може мати катастрофічні наслідки для економіки України

Федерація профспі­лок України та Феде­рація роботодавців України, усвідомлю­ючи критичність си­туації, що склалася в Україні внаслідок поширення панде­мії захворювань, ви­кликаних вірусом COVID - 19, і свою від­повідальність за кра­їну, громадян та еко­номіку, виступили із спільною заявою та пропозиціями до ке­рівництва держави.

П ідтримуючи ініціа­тиви та проведену роботу Президента України, Уряду України й органів місцевого самоврядування щодо запровадження карантин­них заходів на території країни з метою протидії поширенню пандемії, спричиненої епідемі­єю коронавірусу, ФПУ та ФРУ висловлюють свою стурбова­ність з приводу наступного.

На даний час в Україні за ініціативи та участю органів влади, бізнесу, представників політичних сил, громадських організацій, з метою боротьби з кризовими явищами в соці­ально-економічній площині створено цілу низку платформ, штабів, робочих груп та цен­трів, які функціонують розріз­нено і готують антикризові пропозиції, що подекуди су­перечать одна одній.

Ми впевнені, що епідемія коронавірусу є надзвичайною загрозою для громадян Украї­ни, тож необхідно вживати максимальних заходів для за­хисту здоров’я людей, консолі­дувати всі наявні фінансові, адміністративні, організаційні та кадрові ресурси. Водночас слід зазначити, що введення надзвичайного стану на всій території країни із зупинкою більшості промислових під­приємств є передчасним та може мати катастрофічні на­слідки для економіки України.

Зупинка підприємств на 1 місяць призведе до зменшен­ня ВВП орієнтовно на 4%, а за менш оптимістичного сцена­рію падіння може скласти до 9%. При цьому значна частина українців втратять роботу, а бюджет – велику частину до­ходів. Соціальні наслідки цьо­го можуть набрати критичних обертів, коли велика кількість людей, втративши засоби до існування, вийдуть на вулицю з протестами, що призведе до додаткових фінансових втрат, дестабілізації ситуації в державі.

Ми вважаємо, що у цей важ­кий для безпеки громадян та економіки країни час необхідно:

• Створити Єдиний анти­кризовий центр, який об’єднає Офіс Президента України, пар­ламент, уряд, експертне та на­укове середовище, бізнес та ро­ботодавців, професійні спілки.

• Доручити Центру проана­лізувати весь комплекс при­йнятих органами влади анти­кризових рішень, а також роз­роблених на даний час на різ­них майданчиках їх проєктів з метою підготовки у найкорот­ший термін узгодженого Паке­та першочергових змін до нор­мативно-правових актів та Програми мінімізації наслід­ків кризи на соціально-еконо­мічний розвиток держави, в якій, зокрема, передбачити:

– внесення змін до державно­го бюджету в частині перегляду дохідної частини з точки зору реалістичності його виконання (доходи від приватизації, дохо­ди від податку на додану вар­тість по імпорту та інших подат­ків та зборів) та невідкладне проведення секвестру держав­ного бюджету щодо перерозпо­ділу видатків, зменшення адмі­ністративних витрат, збільшен­ня дефіциту держбюджету і спрямування додаткового ре­сурсу на розвиток внутрішнього виробництва, підвищення опла­ти праці працівникам, задіяним у протиепідемічних заходах, за­безпечення додаткових гаран­тій незахищеним верствам на­селення;

– розроблення і впрова­дження стратегічних пропози­цій з питань збереження і роз­витку трудового потенціалу та політики зайнятості з метою упередження ще більших нега­тивних наслідків на ринку пра­ці, зумовлених великою кіль­кістю трудових мігрантів, які повернулися з-за кордону, деті­нізації ринку праці;

– доручення керівникам держкомпаній переглянути фі­нансові плани на користь заку­півлі продукції з обов’язковою локалізацією в Україні;

– використання інструмен­ту публічних закупівель для забезпечення зайнятості та економічного зростання;

– недопущення необґрунто­ваного підвищення цін і тари­фів на товари першої необхід­ності, транспортні послуги, енергоносії, товари та послуги природних монополій, що ви­користовуються населенням та бізнесом;

– для активізації процесу кре­дитування комерційними бан­ками бізнесу – перегляд ставки рефінансування Національного банку України щомісяця до рів­ня інфляції плюс 2%, а також за­безпечення рефінансування ко­мерційних банків у належному обсязі для активізації ними на­дання кредитів бізнесу.

06.04.2020

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини