З пільгами Кабмін упорається самотужки
Найбільша кількість судових позовів, у яких громадяни
виборюють і обстоюють свої конституційні права, стосуються різного роду
пільг. Сподіватися, що таких позовів поменшає в майбут-ньому, марно, адже
Верховна Рада планує ухвалити законопроект, у якому Кабмін просить депутатів
скасувати пільги практично для всіх категорій населення. А ще – «впорядкувати»
норми обсягу пільг і механізм їх нарахування. Що криється за цими пропозиціями
і якими наслідками обернеться законопроект для громадян України?
ПОСПІХ НА ВИМОГУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ
Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проект закону
України «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду», яким встановлено
гарантії держави щодо виконання рішень Європейського суду та виконавчих
документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження». Ідеться
про зміни розміру різного роду пільг і нові порядки їх надання. Суть проекту в
тому, що Кабінет Міністрів самостійно визначатиме і коло пільговиків, і
розмір дотацій, і порядок виплати.
Грубо кажучи, Кабмін опікуватиметься пільгами в ручному
режимі. Питання нарахування державної допомоги залежатиме від суб’єктивної
думки чиновників, а не від закону. У кого міцніше лобі – той може не перейматись.
На думку багатьох, якщо законопроект усе ж проголосують, це призведе до ще
стрімкішого зростання корупції, адже розподіл пільг стане непрозорим і неконтрольованим.
У ручному розподілі дотацій криється ще один досить суттєвий момент:
наближення парламентських виборів. От тоді можна «кинути» пільги на той чи
інший електоральний провал. «Адресне» використання бюджетних грошей набуде
політичного підґрунтя. Бо пільги начебто й не скасовуються, але Кабінет
Міністрів отримує повноваження щодо їх визначення і призначення. Згідно з
текстом документа, соціальні виплати та пільги «чорнобильців», «афганців»,
ветеранів та інвалідів війни, міліціонерів, шахтарів, медиків і вчителів
відтепер будуть регулюватися не законами, прийнятими Верховною Радою, а
Кабінетом Міністрів у ручному режимі, що прямо суперечить чинній Конституції
України. І ще один момент: порядок і розмір виплат Кабмін встановлюватиме з
урахуванням реальних фінансових можливостей держави. Тож уряд може послатися
на великий зовнішній борг України і відмовити громадянам у соціальній допомозі.
Опозиція вимагає відкликати законопроект. Бо, на її думку,
позбавлення прав на пільги людей, що постраждали внаслідок чорнобильської
катастрофи, – то відверте знущання над потерпілими. У відповідь на ці заяви
відреагував прем’єр Микола Азаров: «Ніколи уряд на це не піде і не ініціює
скасування цих пільг». Ще й дорікнув журналістам, щоб не сміли гнатися ні за
рейтингами, ні за іміджем, і взагалі не підспівували демагогам. Бо, наголосив
очільник уряду, ніколи заради своєї політичної вигоди не можна брехати й
обманювати людей. Та й взагалі уряд робить все можливе, аби забезпечити
виконання зобов’язань держави з надання пільг.
Чому законопроект прив’язали до виконання вимог,
встановлених Європейським судом з прав людини? Це запитання лишається
відкритим навіть для депутатів. Ініціатори документа, поданого на розгляд парламенту,
заявляють про дотичність обох тем, бо після ухвалення законопроекту про зміну
чи скасування пільг у Європейського суду побільшає роботи. А це дає привід
заявити, що вже на початку реформи системи пільг програмується її провал. До
того ж, законопроект не охоплює всіх видів пільг, відтак говорити про
комплексний підхід до вирішення проблеми не доводиться. Підготовлений
поспіхом, «під галас» про виконання обов’язку перед європейськими інституціями,
законопроект навряд чи змінить ситуацію на краще. Навіть експерти вбачають у
виконанні рішень Європейського суду приховане скасування пільг. Єдине, що
можна прогнозувати, – тотальний спротив тих, хто так чи інакше на них
розраховував, або існував практично за рахунок дотацій.
ЗАВУАЛЬОВАНЕ РЕФОРМУВАННЯ
Реформа системи пільг наразі потрібна як ніколи. Питання реформування
постало не сьогодні, як прив’язка до згаданого законопроекту. Дискусії
точаться досить давно. Кількість пільговиків завелика навіть для благополучної
держави – 600, якщо не більше, категорій громадян, які мають право на
отримання пільг, дотацій чи інших гарантій. За різними оцінками експертів,
майже третина державного бюджету витрачається в різних формах на ці потреби.
Виконанню соціальних зобов’язань державою перешкоджають величезні борги перед
міжнародними фінансовими інституціями. Сьогодні ця цифра становить 90 млрд
доларів, а ми не тільки не повертаємо борги, а застигли в очікуванні нових
кредитів. Тож витрачати третину державного бюджету на пільги – завелика
розкіш. Переглянути реєстр із 600 категорій – не чиясь примха, а веління
часу. І підходити до цього перегляду треба комплексно, аби це виглядало як
розумний підхід, справжня реформа, а не чергове латання дірок – без будь-якої
системи і майже похапцем. Хоча держава начебто й зацікавлена в реформі і ухвалює
відповідні концепції та стратегії. Наразі впроваджується Стратегія
упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року,
затверджена Кабінетом Міністрів два роки тому. Та її наслідків на зменшенні
витрат із бюджету чомусь не відчутно. Що цікаво: право на отримання пільг регламентується
майже 50 законодавчими і підзаконними нормативно-правовими актами. А до цієї
кількості долучаються ще й поправки, додатки та інші нотатки. Складається
враження, що ініціатори створення цих документів самі блукають навпомацки в
нормативно-правовому пільговому полі, на якому одночасно «грають» 18 мільйонів
пільговиків.
Досі не можуть дійти згоди в питанні встановлення пільг
особам за професійною чи службовою ознаками. Ніхто не заперечує, що це – пережиток
радянської системи, за якої вони були встановлені. Однак ламати ці стереотипи
надзвичайно важко, адже є побоювання, що можна наразитися на шалений опір представників
тих категорій, які отримують пільги за професійною ознакою. А це –
військовослужбовці, працівники міліції, пожежної охорони тощо, народні
депутати України, працівники судів, прокуратури, особи, які працювали в
шкідливих умовах виробництва і з загрозою професійного захворювання. Тоді як це
пов’язане з принципом рівності громадян, закріпленим у Конституції України?
Запитань більше, ніж відповідей.
Схоже, що й нині, як і два роки тому, в урядовців немає
чіткого бачення пільгового реформування. Бо навіть головний реформатор країни
Сергій Тігіпко на прохання роз’яснити суть реформи від чіткої відповіді ухилився,
мовляв, ми хочемо запровадити світові принципи. Себто, якщо людина заможна, то
не повинна претендувати на жодні преференції. Зекономлене на багатих Кабмін
хоче віддати бідним. Утім, це лише ідея, попередив пан Тігіпко. І цього року
навряд чи буде втілена в життя.
А щодо скасування пільг, то тут зволікати не збираються.
Кабмін проситиме парламентарів скасувати пільги фактично для всіх категорій.
Зокрема, збираються обмежити їх шахтарям, лікарям, правоохоронцям, ветеранам
праці та «чорнобильцям».
ЯКЩО ЗАКОНОПРОЕКТ ПРОГОЛОСУЮТЬ
Від скасування пільг постраждають не тільки «чорнобильці».
Профспілки вирахували, що в разі ухвалення законопроекту ще п’ять найбільш
вразливих соціальних груп почуватимуться обділеними. Це – ветерани праці,
ветерани війни, інваліди, діти війни та пенсіонери, які мають право на
пільговий проїзд. По відношенню до ветеранів війни взагалі вийшло не дуже
гарно. Бо пропонуються зміни до Закону, в якому йдеться, що до Дня Перемоги
учасники бойових дій мають щорічно отримувати від держави разову грошову
допомогу в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Автори урядового
законопроекту цю пільгу начебто й залишають. Однак замість чіткого «в розмірі
п’яти мінімальних пенсій за віком» пропонують невизначене: «виплачується
разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів
України». Усе приховано й завуальовано.
Голова парламентського Комітету з питань національної
безпеки й оборони Анатолій Гриценко дає свою оцінку тому, що відбувається на
тлі реформування пільг і дотацій: «Якби Янукович, Азаров і Тігіпко справді
хотіли впорядкувати систему пільг, вони внесли б законопроект, скажімо, «Про
реформування системи пільг», «Про відміну пільг певним категоріям громадян».
Але вони заховали ці положення в документ, який на перший погляд не стосується
цієї теми і тому пройде повз профільний комітет, який міг би його зупинити.
Робиться це лише з однією метою – щоб закон було прийнято тихо й непомітно».
Це, на думку Анатолія Гриценка, може мати досить
прогнозовані наслідки – пік соціальної напруженості.
А деякі експерти прогнозують навіть соціальний вибух,
лякаючи грецьким або навіть африканським сценарієм розвитку подій. Адже, як
показує практика революцій останнього часу, на протести підіймаються люди,
доведені до відчаю…
ДО РЕЧІ
Проектом закону України «Про гарантії держави щодо виконання
рішень суду» вносяться зміни до 12 законів України, що стосуються нарахування
пільг. Зокрема, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи», Основ законодавства про культуру, Основ
законодавства про охорону здоров’я, законів «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про пожежну
безпеку», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей
війни», «Про міліцію», «Про прокуратуру», Гірничого закону України та ін.
Наразі ми маємо великі проблеми з ефективним використанням бюджетних
коштів, призначених для пільг. Половина грошей не потрапляє до тих, хто їх потребує.
Справді за адресою потрапляє лише допомога малозабезпеченим сім,ям саме тому, що
їх перевіряють перед призначенням пільг. А перевіряти потрібно усі 100% людей,
які звертаються за соціальною допомогою.
Сергій ТІГІПКО, віце-прем‘єр-міністр
соціальної політики України
23.06.2011
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|