СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

З пільгами Кабмін упорається самотужки

Найбільша кількість судових позовів, у яких громадяни виборюють і обстою­ють свої конституційні права, стосу­ються різного роду пільг. Сподіватися, що таких позовів поменшає в майбут-ньому, марно, адже Верховна Рада пла­нує ухвалити законопроект, у якому Кабмін просить депутатів скасувати пільги практично для всіх категорій на­селення. А ще – «впорядкувати» норми об­сягу пільг і механізм їх нарахування. Що криється за цими пропозиціями і якими наслідками обернеться законопроект для громадян України?

ПОСПІХ НА ВИМОГУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ

Кабінет Міністрів по­дав до Верховної Ради проект закону України «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду», яким встановлено гарантії держави щодо ви­конання рішень Європей­ського суду та виконавчих документів, визначених Законом України «Про ви­конавче провадження». Ідеться про зміни розміру різного роду пільг і нові порядки їх надання. Суть проекту в тому, що Кабі­нет Міністрів самостійно визначатиме і коло піль­говиків, і розмір дотацій, і порядок виплати.

Грубо кажучи, Кабмін опікуватиметься піль­гами в ручному режимі. Питання нарахування державної допомоги зале­жатиме від суб’єктивної думки чиновників, а не від закону. У кого міцніше лобі – той може не пере­йматись. На думку бага­тьох, якщо законопроект усе ж проголосують, це призведе до ще стрімкі­шого зростання корупції, адже розподіл пільг ста­не непрозорим і неконтрольованим. У ручному розподілі дотацій криєть­ся ще один досить суттє­вий момент: наближення парламентських виборів. От тоді можна «кинути» пільги на той чи інший електоральний провал. «Адресне» використання бюджетних грошей набу­де політичного підґрун­тя. Бо пільги начебто й не скасовуються, але Ка­бінет Міністрів отримує повноваження щодо їх ви­значення і призначення. Згідно з текстом докумен­та, соціальні виплати та пільги «чорнобильців», «афганців», ветеранів та інвалідів війни, міліціо­нерів, шахтарів, медиків і вчителів відтепер будуть регулюватися не закона­ми, прийнятими Верхо­вною Радою, а Кабінетом Міністрів у ручному ре­жимі, що прямо супере­чить чинній Конституції України. І ще один мо­мент: порядок і розмір виплат Кабмін встанов­люватиме з урахуванням реальних фінансових можливостей держави. Тож уряд може послати­ся на великий зовнішній борг України і відмовити громадянам у соціальній допомозі.

Опозиція вимагає від­кликати законопроект. Бо, на її думку, позбав­лення прав на пільги лю­дей, що постраждали вна­слідок чорнобильської катастрофи, – то відверте знущання над потерпіли­ми. У відповідь на ці за­яви відреагував прем’єр Микола Азаров: «Ніколи уряд на це не піде і не ініціює скасування цих пільг». Ще й дорікнув журналістам, щоб не сміли гнатися ні за рей­тингами, ні за іміджем, і взагалі не підспівували демагогам. Бо, наголосив очільник уряду, ніколи заради своєї політичної вигоди не можна брехати й обманювати людей. Та й взагалі уряд робить все можливе, аби забезпечи­ти виконання зобов’язань держави з надання пільг.

Чому законопроект прив’язали до виконання вимог, встановлених Єв­ропейським судом з прав людини? Це запитання лишається відкритим навіть для депутатів. Ініціатори документа, поданого на розгляд пар­ламенту, заявляють про дотичність обох тем, бо після ухвалення зако­нопроекту про зміну чи скасування пільг у Євро­пейського суду побільшає роботи. А це дає привід заявити, що вже на почат­ку реформи системи пільг програмується її провал. До того ж, законопроект не охоплює всіх видів пільг, відтак говорити про комплексний підхід до вирішення проблеми не доводиться. Підготовле­ний поспіхом, «під галас» про виконання обов’язку перед європейськими ін­ституціями, законопро­ект навряд чи змінить ситуацію на краще. На­віть експерти вбачають у виконанні рішень Євро­пейського суду приховане скасування пільг. Єдине, що можна прогнозувати, – тотальний спротив тих, хто так чи інакше на них розраховував, або існував практично за рахунок до­тацій.

ЗАВУАЛЬОВАНЕ РЕФОРМУВАННЯ

Реформа системи пільг наразі потрібна як ніколи. Питання ре­формування постало не сьогодні, як прив’язка до згаданого законопро­екту. Дискусії точаться досить давно. Кількість пільговиків завелика на­віть для благополучної держави – 600, якщо не більше, категорій грома­дян, які мають право на отримання пільг, дота­цій чи інших гарантій. За різними оцінками експертів, майже трети­на державного бюджету витрачається в різних формах на ці потреби. Виконанню соціальних зобов’язань державою пе­решкоджають величезні борги перед міжнарод­ними фінансовими ін­ституціями. Сьогодні ця цифра становить 90 млрд доларів, а ми не тільки не повертаємо борги, а застигли в очікуванні но­вих кредитів. Тож витра­чати третину державного бюджету на пільги – за­велика розкіш. Перегля­нути реєстр із 600 катего­рій – не чиясь примха, а веління часу. І підходити до цього перегляду треба комплексно, аби це ви­глядало як розумний під­хід, справжня реформа, а не чергове латання дірок – без будь-якої системи і майже похапцем. Хоча держава начебто й заці­кавлена в реформі і ухва­лює відповідні концепції та стратегії. Наразі впро­ваджується Стратегія упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року, затверджена Кабінетом Міністрів два роки тому. Та її наслід­ків на зменшенні витрат із бюджету чомусь не від­чутно. Що цікаво: право на отримання пільг ре­гламентується майже 50 законодавчими і під­законними нормативно-правовими актами. А до цієї кількості долу­чаються ще й поправки, додатки та інші нотатки. Складається враження, що ініціатори створен­ня цих документів самі блукають навпомацки в нормативно-правовому пільговому полі, на яко­му одночасно «грають» 18 мільйонів пільговиків.

Досі не можуть дійти згоди в питанні встанов­лення пільг особам за професійною чи службо­вою ознаками. Ніхто не заперечує, що це – пере­житок радянської систе­ми, за якої вони були вста­новлені. Однак ламати ці стереотипи надзвичайно важко, адже є побоюван­ня, що можна наразитися на шалений опір пред­ставників тих категорій, які отримують пільги за професійною ознакою. А це – військовослужбов­ці, працівники міліції, пожежної охорони тощо, народні депутати Укра­їни, працівники судів, прокуратури, особи, які працювали в шкідливих умовах виробництва і з загрозою професійного захворювання. Тоді як це пов’язане з принципом рівності громадян, за­кріпленим у Конституції України? Запитань біль­ше, ніж відповідей.

Схоже, що й нині, як і два роки тому, в урядов­ців немає чіткого бачення пільгового реформуван­ня. Бо навіть головний реформатор країни Сер­гій Тігіпко на прохання роз’яснити суть реформи від чіткої відповіді ухи­лився, мовляв, ми хоче­мо запровадити світові принципи. Себто, якщо людина заможна, то не повинна претендувати на жодні преференції. Зекономлене на багатих Кабмін хоче віддати бід­ним. Утім, це лише ідея, попередив пан Тігіпко. І цього року навряд чи буде втілена в життя.

А щодо скасування пільг, то тут зволікати не збираються. Кабмін про­ситиме парламентарів скасувати пільги фак­тично для всіх категорій. Зокрема, збираються об­межити їх шахтарям, лі­карям, правоохоронцям, ветеранам праці та «чор­нобильцям».

ЯКЩО ЗАКОНОПРОЕКТ ПРОГОЛОСУЮТЬ

Від скасування пільг постраждають не тільки «чорнобильці». Профспіл­ки вирахували, що в разі ухвалення законопро­екту ще п’ять найбільш вразливих соціальних груп почуватимуться об­діленими. Це – ветерани праці, ветерани війни, інваліди, діти війни та пенсіонери, які мають право на пільговий про­їзд. По відношенню до ветеранів війни взагалі вийшло не дуже гарно. Бо пропонуються зміни до Закону, в якому йдеться, що до Дня Перемоги учас­ники бойових дій мають щорічно отримувати від держави разову грошову допомогу в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Автори урядового законопроекту цю піль­гу начебто й залишають. Однак замість чіткого «в розмірі п’яти мінімаль­них пенсій за віком» про­понують невизначене: «виплачується разова грошова допомога в роз­мірі, який визначаєть­ся Кабінетом Міністрів України». Усе приховано й завуальовано.

Голова парламентсько­го Комітету з питань на­ціональної безпеки й обо­рони Анатолій Гриценко дає свою оцінку тому, що відбувається на тлі рефор­мування пільг і дотацій: «Якби Янукович, Азаров і Тігіпко справді хотіли впорядкувати систему пільг, вони внесли б зако­нопроект, скажімо, «Про реформування системи пільг», «Про відміну пільг певним категоріям грома­дян». Але вони заховали ці положення в документ, який на перший погляд не стосується цієї теми і тому пройде повз про­фільний комітет, який міг би його зупинити. Робить­ся це лише з однією метою – щоб закон було прийня­то тихо й непомітно».

Це, на думку Анато­лія Гриценка, може мати досить прогнозовані на­слідки – пік соціальної напруженості.

А деякі експерти про­гнозують навіть соці­альний вибух, лякаючи грецьким або навіть аф­риканським сценарієм розвитку подій. Адже, як показує практика рево­люцій останнього часу, на протести підіймають­ся люди, доведені до від­чаю…

ДО РЕЧІ

Проектом закону України «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» вносяться зміни до 12 за­конів України, що стосують­ся нарахування пільг. Зокре­ма, «Про статус і соціальний захист громадян, які пост­раждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи», Ос­нов законодавства про культуру, Основ законо­давства про охорону здоров’я, законів «Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади со­ціального захисту ветеранів праці та інших громадян по­хилого віку в Україні», «Про пожежну безпеку», «Про жертви нацистських пере­слідувань», «Про соціальний захист дітей війни», «Про міліцію», «Про прокурату­ру», Гірничого закону Украї­ни та ін.

Наразі ми маємо великі проблеми з ефективним використанням бюд­жетних коштів, призначених для пільг. Половина грошей не потрап­ляє до тих, хто їх потребує. Справді за адресою потрапляє лише допомо­га малозабезпеченим сім,ям саме тому, що їх перевіряють перед призначенням пільг. А перевіря­ти потрібно усі 100% людей, які звертаються за соціальною допо­могою.

23.06.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини