Електронні послуги – не виходячи з дому

Кожному з нас бодай раз у житті доводилося подавати заяву до РАГСу, оформляти земель­ну ділянку або допомогу при народженні дити­ни, отримувати різноманітні довідки. Навіть сама думка про те, що потрібно збирати купу доку­ментів, оббивати пороги бюрократичних кабі­нетів, нас жахає. Адже це означає відсидіти до­вгу чергу у малоприємній компанії агресивних людей, з’ясувати, що не всі документи зібра­но, і починати проходити всі ці пекельні кола по-новому. Але тепер вихід є: переважну біль­шість популярних послуг переведено в онлайн. І їх кількість постійно зростає. Кореспондент «Профспілкових вістей» не лише розібрався у тонкощах і перевагах електронних сервісів, а й поділився власним успішним досвідом користу­вання цими послугами.

ДОВІДКИ ОНЛАЙН: ПРОСТО І ШВИДКО

Кілька років тому Україна взяла курс на переведення більшості адмі­ністративних послуг до електронного формату. Це завдання було покладе­но на Державне агентство з питань електронного врядування. 16 листопа­да 2016 року Уряд ухвалив розроблену держагентством Концепцію розвитку системи електронних послуг в Украї­ні (а влітку 2017 року – план її вико­нання), реалізація якої передбачена на період до 2020 року.

Ця концепція містить перелік електронних сервісів, надання яких в електронній формі передбачається першочергово. Це близько 100 послуг, які є найбільш затребуваними серед громадян і представників бізнесу.

Головна мета впровадження елек­тронних послуг полягала в тому, щоб звести спілкування громадянина і чи­новника до мінімуму. Адже не се­крет, що часто працівники різних установ спеціально ганяють людину по різних кабінетах, прозоро натяка­ючи, що процедуру можна спростити, якщо вони отримають від цього зиск.

Це не приносить користі ані люди­ні, ані державі. Тому було вирішено піти шляхом, яким давно вже пішли усі цивілізовані країни: перевести якомога більше адміністративних та публічних послуг в електронний фор­мат. Від цього у виграші опиняються всі. Громадяни, тому що отримують якісний та швидкий сервіс, фактично не виходячи з дому. І держава, адже тоді державне управління завдяки оптимізації процесів, економії фінан­сових та людських ресурсів, а також взаємодії електронних реєстрів стає більш ефективним. Ну і, звісно, міні­мізується або взагалі зводиться до нуля корупційна складова.

Здавалося б: якщо це так зручно та швидко, чому не перевести всі послу­ги до електронного формату? Щоб узагалі можна було нікуди не ходити і спілкуватися з чиновниками. На­справді, в Уряді запевняють, що так воно колись і станеться. Проте не од­разу. Адже запровадження кожної електронної послуги – доволі склад­ний і тривалий процес. Йдеться не лише про те, щоб автоматизувати якусь послугу, а й максимально спростити її, аби нею могли скориста­тися не тільки «просунуті» громадя­ни, що вільно почуваються в інтер­нет-просторі, а й старші люди.

Голова держагентства Олександр Риженко ділиться тим, як триває ро­бота над упровадженням кожної по­слуги. Спочатку провели аудит понад 20 ключових реєстрів в Україні. На­приклад, реєстрація бізнесу, майно­вих прав, земельного кадастру тощо. Потім поступово, в кілька етапів, впроваджувалися пілотні проекти. Спочатку аналізувалася нормативна база і визначалося, чи потрібні зміни до законодавства, і які саме. Як розпо­відають спеціалісти, аналіз ситуації тривав 2–3 місяці, а от самих законо­давчих змін доводилося чекати й пів­тора року.

Послуги, які запускалися в пер­шу чергу, були простими: подання заявок, декларацій тощо. Але потім завдання ускладнилось, адже на­дання послуг передбачало взаємо­дію різних реєстрів, міністерств та відомств. Потреба в такій взаємодії потягнула за собою зміну норматив­ної бази. Зокрема, постановою Каб­міну була визначена взаємодія прі­оритетних реєстрів.

ХОЧЕТЕ ПОСЛУГИ ОНЛАЙН? ІДЕНТИФІКУЙТЕСЯ В ІНТЕРНЕТІ

Уже сьогодні українці мають змогу оформити півсотні електро­нних послуг. Усі вони популярні і затребувані – як у фізичних осіб, так і представників бізнесу. Повний пе­релік таких послуг можна знайти на сайті: www.kmu.gov.ua, у розділі «Послуги».

Так, у розділі «Будівництво та не­рухомість» можна оформити онлайн реєстрацію оренди землі, ліцензію з будівництва, початок робіт тощо. Розділ «Реєстрація та ведення бізне­су» пропонує електронну реєстра­цію та припинення фізичної особи – підприємця (ФОП), реєстрацію юридичної особи, відомості з реє­стру бізнесу тощо. У «Соціальному захисті» можна оформити, крім до­помоги при народженні дитини, житлові субсидії, дані про зарплату, призначення пенсії та звернення до Пенсійного фонду. У розділі «Грома­дянство та міграція» можна замови­ти онлайн паспорт громадянина (ID- картка), закордонний паспорт, пере­вірку недійсних документів та за­вантаженість пунктів пропуску на кордонах. Найбільша кількість електронних послуг пропонується в розділі «Земля та екологія»: тут можна замовити реєстрацію земель­ної ділянки, витяги про земельну ді­лянку та нормативну грошову оцін­ку, отримати відомості про власни­ка землі, погодити проект землеустрою, отримати сертифікат інже­нера-землевпорядника тощо.

Для того, щоб пришвидшити процес онлайн-замовлення послуг, варто оформити так званий Елек­тронний цифровий підпис. Це елек­тронні дані, які отримуються через спеціальне криптографічне пере­творення і забезпечують ідентифі­кацію автора.

За допомогою ЕЦП можна підпису­вати документи, користуватися елек­тронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. По суті, це і є ваш власний підпис – тільки електронний. Він має ту саму юридич­ну силу, що й власноручний. До речі, всі юридичні особи вже оформили собі ЕЦП. Залишилося популяризува­ти цю послугу серед простих україн­ців. Адже переваги, які дає електро­нний підпис, варті того, щоб витрати­ти на його оформлення певний час.

Отже, як отримати електронний цифровий підпис? В одному з акре­дитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). На даний момент в Україні відкрито 24 таких центри, й інформацію про них можна перегля­нути на сайті Центрального засвід­чувального органу Мін’юсту, який забезпечує акредитацію такої діяль­ності: www.czo.gov.ua/ca-registry.

У більшості випадків оформлен­ня ЕЦП вимагає особистого візиту та коштує до 540 грн. Але є винятки. Наприклад, у Державній фіскальній службі (www.acskidd.gov.ua/ contacts) або на сайті ПриватБанку (www.acsk.privatbank.ua), які вида­ють ЕЦП безкоштовно. Причому в Приватбанку оформити ключ мож­на дистанційно. Окрім того, на без­коштовне отримання електронних цифрових підписів мають право дер­жавні службовці – вони можуть оформити їх у АЦСК Мін’юсту.

ЗА ЕЛЕКТРОННИМИ ПОСЛУГАМИ – МАЙБУТНЄ

Громадяни більшості цивілізова­них європейських країн давно забу­ли, що таке паперові довідки або ча­тування у чергах центрів надання адміністративних послуг. Саме та­ким шляхом рухається і Україна. Адже зрозуміло, що впровадження електронних послуг – це суттєва економія і часу, і грошей. А отже, це щонайменше економічно вигідно.

Щоправда, спеціалісти Державно­го агентства з електронного урядуван­ня стверджують, що є певні перешко­ди, які нашій державі слід подолати, щоб впровадити електронні сервіси. Зокрема, потрібно узгодити внутріш­ні процеси так, щоб усі вони проходи­ли в електронному вигляді. Напри­клад, якщо людина отримує довідку про несудимість, але перевірка відбу­вається, як і раніше, у паперовому ар­хіві, то, по суті, нічого не змінюється. Тому потрібно рухатися в напрямку повної автоматизації процесів.

Ще одна потенційна складність: охоплення інтернетом усієї України. За статистикою, наразі всесвітньою мережею охоплено близько 60% тери­торії держави. Проте це усереднена цифра, яка не враховує територіальну картину. Адже в містах може бути по­криття до 90%, а у селах – близько 5%. А якщо немає якісного інтернету, то і про впровадження електронних по­слуг говорити не доводиться.

Також фахівці нарікають на так званий цифровий розрив через відсут­ність широкосмугового доступу до ін­тернету. За статистикою, такий до­ступ має трохи більше 10% населення. Всі інші змушені користуватися 2G, або, якщо пощастить, 3G інтернетом.

Уряд намагається вирішити цю проблему. Так, у січні Кабінет Міні­стрів України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та сус­пільства на 2018–2020 роки та затвер­див план заходів з її реалізації.

В рамках документу передбача­ється перехід економіки від сиро­винної моделі, яка споживає при­родні ресурси, до високотехнологіч­них виробництв та ефективних про­цесів за допомогою ІТ-технологій та комунікацій.

За словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва, сьогодні близько 35% сільського населення не мають ШПД до інтернету, не підключені до мере­жі 53% шкіл та майже всі медичні за­клади. Але за допомогою концепції Уряд планує за кілька років вийти на показник 80% ШПД-покриття.

Також у планах на майбутнє – впровадження MobileID, технології, яка дозволяє ідентифікувати особу в інтернеті за допомогою мобільного телефона. Це працює в багатьох євро­пейських країнах і є дуже зручним та простим способом підтвердження особи в інтернеті. Суть у тому, що ЕЦП записується на спеціально захи­щену SIM-карту. Тому для того, щоб ідентифікувати себе, потрібен лише мобільний телефон. Уряд уже затвер­див всі необхідні законодавчі зміни для впровадження MobileID, тому не виключено, що ця технологія може запрацювати вже цього літа.

Також ЕЦП буде записуватися на паспорти українців у формі ID-картки. Громадяни, котрі вже отримали пас­порт нового зразка, але поки що без ЕЦП, зможуть внести його пізніше.

Впроваджуючи електронні послу­ги, Агентство з питань електронного урядування активно співпрацює з міжнародними партнерами. Так, у рамках проекту «Прозорість та під­звітність в державному управлінні та послугах/TAPAS», а також МВС, Мініфраструктури та ДСБТ активно розробляються електронні послуги у транспортній сфері. Вже цього року планується впровадження послуг з онлайн оформлення транспортних засобів, замовлення номерних зна­ків, заміни посвідчення водія. А під­приємці зможуть отримувати ліцен­ зію на транспортні перевезення.

Динамічний розвиток електро­нного врядування можливий за од­нієї умови: якщо українці оцінять переваги онлайн-сервісів та будуть ними активно користуватися. Усві­домлять, наскільки зручно та про­сто отримувати адміністративні по­слуги через інтернет. Перестануть боятися і стануть довіряти новій системі. І зрештою, забудуть, що таке спілкування з чиновниками.

У цьому процесі важко переоці­нити роль журналістів, громад­ських активістів та організацій. Саме вони повинні стати партнера­ми Уряду у популяризації онлайн- сервісів. Адже впровадження елек­тронних послуг – це черговий крок до європейської України.

ВІКТОРІЯ ЧИРВА

 

• Власний досвід