ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ: ВКОТРЕ У ПРІОРИТЕТІ

На нещодавньому засіданні Уряду затверджено Державну цільову економічну програму розвитку автомобільних доріг загального корис­тування державного значення на 2018–2022 роки. Це перший в історії України довгостроковий план, який дозволить уже найближчими ро­ками провести масштабне відновлення українських доріг і розвинути транспортну мережу України, інтегрувавши її до європейської тран­спортної системи. Активна робота з реконструкції доріг державного значення за новими стандартами розпочнеться вже нинішнього року.

Чи стане нова програма поштовхом до розв’язання дорожніх проблем, з’ясовують «Профспілкові вісті».

ЗА НОВИМИ СТАНДАРТАМИ

Що нового в черговій програмі, анонсованій Урядом? «Створення су­часної мережі доріг, що дозволить покращити якість і збільшити обсяг вантажних і пасажирських переве­зень, розширити транзитний потен­ціал і покращити інвестиційний клі­мат у країні», – розповідають журна­лістам чиновники з Кабінету Міні­стрів. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевняє: «Ми вийшли на абсолютно системну роботу віднов­лення українських доріг.

У цьому році роботи будуть най­більш масштабними за всю історію незалежності».

Експерти вже проаналізували основні положення програми і ствер­джують, що масштаби реально вра­жають. Очікується, що реалізація програми дозволить покращити стан 5,936 тис. км доріг за основними маршрутами, побудувати і рекон­струювати ще 756,61 км доріг за раху­нок міжнародних організацій та кон­цесій. От тільки у нас не завжди ви­ходить пройти шлях від ідеї до вті­лення без проблем.

Глава «Укравтодору» Славомір Новак зізнається, що відремонтувати всі дороги одразу неможливо. «З не­зрозумілих причин у країні з 2005 року майже нічого не ремонтували – винятком були роки підготовки до Євро–2012. Відсутність сучасних тех­нічних стандартів і невідповідність сучасним параметрам навантаження фактично зруйнували мережу доріг. Для їх відновлення потрібні час і ко­шти», – визнає чиновник.

Наразі начебто і час підходящий, і кошти виділені. Орієнтовний обсяг необхідних коштів для реалізації всі­єї програми – 298,349 млрд грн, у тому числі 178,111 млрд становлять кошти державного бюджету. Планується, що будівництво нових доріг і рекон­струкція існуючих проводитимуться за рахунок коштів міжнародних фі­нансових організацій та інвесторів, а ремонт і експлуатаційне утримання – коштів держбюджету.

Цього року Уряд виділяє рекордні 45,7 млрд грн на ремонт і будівни­цтво доріг за принципово новими стандартами якості. Також очіку­ються додаткові надходження (до 6 млрд грн) від «митного експеримен­ту» на місцеві дороги.

Щодо нових стандартів, то з ни­нішнього року Уряд обіцяє запрова­дити чотирирівневий контроль якос­ті реконструкції і будівництва доріг та збільшення термінів гарантійних вимог: не менше 5 років для серед­нього поточного ремонту та не мен­ше 10 років – для капітального ремон­ту автошляхів.

«Ми плануємо поступово відійти від поточних середніх ремонтів і здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію і нове будівництво. Це вимагає професійнішої підго­товки проектної документації, біль­шої конкуренції між будівельними організаціями», – зазначає очіль­ник «Укравтодору».

За планом, роботи в поточному році відбуватимуться на 218 об’єктах. Майже 60% проектної документації вже підготовлено. Крім того, вийшов оновлений стандарт будівництва, який має стати «настільною книгою» для дорожніх служб. В Уряді запев­няють, що оновлені стандарти не до­зволять дорожньому покриттю схо­дити слідом за снігом.

В Уряді заявляють і про рекордні обсяги ремонту автомобільних доріг – на 50% більше, ніж минулого року. А це 3 тис. км автомобільних шляхів. Віце-прем’єр-міністр Володимир Кіс­тіон пообіцяв, що «вже з початку квітня доручено розпочати ремонт­но-будівельні роботи з тим, щоб встигнути виконати необхідні за­вдання до початку наступної зими».

ЧОРНИЙ СПИСОК НА СІРОМУ АСФАЛЬТІ

Можна затверджувати різні про­грами – довгострокові й не дуже, ви­діляти більше чи менше коштів, це не спрацює, доки не буде відпові­дальності за неналежний ремонт до­ріг. Адже на «ямкових» ремонтах зба­гачуються нечесні підрядники. Про це знають не тільки пересічні україн­ці. Це добре відомо і владі. «Ми зна­ємо, що автодорожня сфера завжди була корупційною й неефективною», – заявляє Глава Уряду Володимир Гройсман. Він розповів, що йому до­бре відомо про спроби «місцевих кла­нів» заробляти нечесні гроші на до­рожньому будівництві. І навіть пообіцяв преміювати правоохоронців за оперативне розкриття корупцій­них схем у цій сфері.

«Ми заплатили копійка в копійку всім тим, хто виконав обсяги робіт. Зараз до мене надходять сигнали про те, що деякі дороги, які ремонтували, уже мають пошкодження. Я хочу під­креслити, що ніхто не залишиться поза увагою, і всі ті, хто зробив халту­ру, за власний рахунок виправляти­муть цю роботу», – підкреслив Прем’єр-міністр на засіданні Уряду 21 березня.

Схоже, що терпець чиновникам увірвався. Володимир Гройсман за­жадав «жорсткої відповідальності» для недбалих підрядників, аж до кримінальної. Відтак Кабінет Міні­стрів ініціює масштабний аудит до­рожніх робіт, виконаних в країні впродовж минулого року, а також усунення недоліків будівництва чи ремонту за рахунок підрядників. Будуть створені спеціальні контрольні групи із залученням провід­них експертів, які допоможуть ство­рити реєстр осіб, які спрацювали неякісно. Щось на зразок чорного списку. Аналітики вважають, що коло осіб у ньому може бути доволі широким. За умови, що Уряд піді­йде до цього також відповідально.

Автомобілісти майже з підне­сенням зустріли цю новину. Ка­жуть, це абсолютно правильно, що підрядники, з вини яких на нещо­давно відремонтованих дорогах знову з’являються ями, мають за власний кошт покрити збитки. А головне – виправити свої ж помил­ки й усунути пошкодження. Кожна гривня з бюджету має бути ефек­тивно інвестованою. А коли йдеть­ся про мільярди бюджетних ко­штів, то вони мають бути спрямо­вані на дорожнє покриття, а не до кишень великих і середніх «на­чальників дороги».

Влада запровадила абсолютно нову норму щодо угод з підрядни­ками на ремонт доріг – відтепер є пункт про 5- і 10-річну гарантію на якість виконаних робіт. Угоди міс­тять гарантійні зобов’язання, які підрядники мають виконувати. Якщо хтось не може чи не хоче до­тримуватися гарантійних норм, хай поступиться місцем доброчес­ним підрядникам, вважають у про­фільному міністерстві. Зауважу­ють, що будуть працювати над тим, аби збільшити конкуренцію серед будівельників і ремонтників автошляхів. Розрахункова потреба в трудових ресурсах для виконання окресленої програми складає близько 55 тис. робочих місць. Нині тривають перемовини з підрядни­ками та відповідними службами, аби уже з настанням тепла почати відповідні роботи. Недобросовісні підрядники, які «засвітились» на відвертих халтурах, не будуть до­пущені до наступних проектів з бу­дівництва та ремонту доріг.

«Після цих заходів ремонтувати дороги неякісно буде невигідно, а приховувати недоліки – дуже неви­гідно. Підрядники будуть переро­бляти, а замовники і контролери – відповідати в разі неналежного ви­конання своїх обов’язків. Це стосу­ється доріг як державного, так і місцевого значення», – резюмував очільник профільного міністер­ства Володимир Омелян.

КОД БЕЗПЕКИ

Кабінет Міністрів України в рамках розбудови дорожнього гос­подарства країни, розширення ло­гістичних можливостей держави і підвищення культури пересування дорогами дає старт реалізації комплексного плану заходів з під­вищення безпеки руху в Україні під умовною назвою «500.500.1000». Він враховує плани з будівництва 500 нових кільцевих розв’язок, 500 острівців безпеки та 1000 пішохід­них переходів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володи­мир Гройсман на тематичній нара­ді за участю керівництва Міністер­ства внутрішніх справ, Міністер­ства інфраструктури, Державного агентства автомобільних доріг.

Глава Уряду підкреслив, що безпека руху вимагає підвищеної уваги. Якість дорожнього полот­на зростає, але так само зростає і статистика випадків перевищен­ня швидкісного режиму та пору­шення інших правил безпеки. Лише за останні роки на дорогах України загинули понад 15 тис. осіб. Відтак виникає нагальна по­треба не тільки боротися з поруш­никами правил дорожнього руху, а й розробити належну систему безпеки руху. Програма створен­ня такої системи вже розроблена. Розрахована вона на 3 роки. Про­ектування, будівництво, здача в експлуатацію доріг відтепер ма­ють враховувати безпекові поба­жання. На переконання Глави Уряду, безпека на дорогах має бути питанням № 1. Наразі в Уря­ді планують створити Координа­ційну раду з питань безпеки руху, оперативно підготувати необхід­ні законодавчі ініціативи та про­екти урядових рішень, які сфор­мують нормативну основу систе­ми безпеки руху в Україні.

Раніше повідомлялось, що 5% коштів так званого Дорожнього фонду спрямують на безпеку до­рожнього руху. Зокрема, гроші підуть на освітлення доріг, на об­ладнання пішохідних переходів, побудову кільцевих розв’язок, а також створення шумоізоляції. Це, переконані експерти, дозво­лить водіям почуватися комфорт­ніше, а пішоходам – безпечніше. Проте, голова Всеукраїнської асо­ціації автоперевізників Валерій Новіков з таким фінансуванням не згодний. Він вважає, що й освітлення доріг, й обладнання пішохідних переходів, і побудова кільцевих розв’язок мають входи­ти до проектів з будівництва до­ріг від самого початку. А ці 5% краще витратити на впроваджен­ня відеореєстрації. Питання поки що лишається відкритим, однак у Міністерстві інфраструктури за­являють про готовність вислуха­ти й обговорити всі варіанти, спрямовані на підвищення безпе­ки руху.

Уряд узявся за реалізацію про­грами з підвищення безпеки до­рожнього руху і розраховує, що вже у 2018 році зменшиться рівень смертності на дорогах на 30%. «Та­кими заходами, які ми у цьому році будемо робити, можна змен­шити смертність принаймні на 30%. Це звучить як відсотки, але уявіть собі, що 4–5 тис. людських життів ми зможемо врятувати», – наголосив Володимир Гройсман.

З ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ

С вітова дорожня практика по­ступово відмовляється від по­няття «ямковий ремонт», вико­ристовуючи поточні ремонтні роботи. Німці, автошляхи яких вважають еталоном у всьому світі, взагалі не визна­ють такої практики. Для них прийнятний винятково капітальний ремонт робіт. Узагалі про якість і неймовірні характе­ристики німецьких доріг складають ле­генди і присвячують оди. Розповідають про неймовірні технології, що їх викорис­товують для будівництва дорожнього по­криття. Хоча жодного секрету тут взагалі немає, стверджують знавці дорожньої справи. Бо німецькі автобани роблять з точнісінько таких самих матеріалів, як у всьому світі, тобто з бетону й асфальту. Але тут буде дуже доречним наше укра­їнське прислів’я: вміла готувати та не вмі­ла подавати. Головною особливістю ні­мецьких автобанів є незвичайна «подуш­ка», яку ховають під дорожнім покрит­тям. Зазвичай вона досягає товщини більше 2 м, бо складається з кількох ша­рів будівельних матеріалів.

Для того, аби закласти такий «листковий пиріг», землерийна техніка вибирає від 1 до 2 м ґрунту. В отриману траншею шар за шаром укладають подушку з гравію, піску і глини. Кожен шар утрамбовують досить щільно, як того вимагає технологія. Такий «пиріг» поливають вапняним розчином або розчином хлориду кальцію, ретельно пе­ремішують і знов щільно утрамбовують. Це, стверджують експерти, дає можли­вість утримувати необхідний відсоток во­логи, що забезпечує дорожньому покрит­тю здатність «не просідати і не спухати».

І тільки впевнившись у надійності «подуш­ки», на неї укладають бетонне чи асфальтне покриття. Бетонне полотно німецькі авто­дорожники покривають спеціальною неви­димою захисною плівкою, яка запобігає розтріскуванню бетону від сонця і вологи.

Про вологу у німців своє уявлення. Що­йно перші краплі дощу впадуть на ас­фальт під час його укладання, будівель­ники в обов’язковому порядку припинять усі роботи, а відновлять їх лише після по­вного висихання ділянки.

Чи не тому кожна дорога в Німеччині має свій термін гарантії – мінімум 30 років, упродовж якого дорожня компанія, що її побудувала, зобов’язана безкоштовно підтримувати технічний стан і справність траси. Даний момент є своєрідною гаран­тією якості початкового будівництва. Кому ж заманеться по кілька разів на рік ремонтувати трасу за власний кошт?

І насамкінець: однією з найстаріших доріг Німеччини виповнилося більше 80 років, однак вона досі в чудовому стані. Не по­требує ні капітального, ні тим більше ям­кового ремонту.

Володимир КІСТІОН, віце-прем’єр-міністр України:

«Будівництво нових якісних доріг – пріоритет робо­ти Уряду в цьому і наступних роках. Усі ми маємо змогу спостерігати, як видозмінилися українські ав­тошляхи за останні півроку. Дороги в Україні так комплексно не ремонтувалися понад 20 років».

Володимир ОМЕЛЯН, міністр інфраструктури України:

«Для нас надважливо, щоб це було нормальною європей­ською практикою, коли в нас закінчується 5-річний, 10-річний ремонт, за 2, 3, 4 місяці ми проводимо повну інспекцію цього автошляху, і держава його отримує на своє утримання в на­лежній якості. Ми вносимо постанову про створення урядової робочої групи, яка буде контролювати якість доріг. Сподіва­юсь, це дасть належний результат, і ми отримаємо гарантію належної експлуатації українських автошляхів».

Вадим ОЛІЙНИК, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації з питань інфраструктури:

«До 2020 року ми маємо повністю відійти від ямкового та поточного ремонту доріг, застосовуючи лише капі­тальний ремонт, причому за маршрутним принципом (коли ремонтується велика ділянка дороги, а не вибір­ково по кілька кілометрів, які в найгіршому стані)».

Славомір НОВАК, голова Держагентства автомобільних доріг України:

«Одразу хочу зазначити: ми плануємо поступово відходити від поточних середніх ремонтів і здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію і нове будівництво. Це потребує професійнішої підготовки проектної документації, більшої конкуренції між бу­дівельними організаціями».

Усі новини