ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПОДАТКОВІ ПРАВИЛА: РЕАЛІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Так повелося, що стосунки між владою і бізнесом в Україні мають да­леко не дружній характер. Держава за допомогою фіскальних служб вигадувала усілякі методи тиску, створювала непрозорі умови прове­дення перевірок. Бізнес відповідав тіньовими схемами. У таких зма­ганнях перемога одного досягалась за рахунок іншого, в результаті у Пенсійному фонді зростала діра, а у програші опинялась уся країна.

Ситуація б мала змінитись із упровадженням нових правил гри: вве­денням податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Бізнесові кола були готові до обіцяної новації вже з 1 січня п. р. Однак зміни відклали щонайменше до наступного року.

Чому Україна не зважилась на абсолютно нові принципи оподатку­вання підприємств, з’ясовують «Профспілкові вісті».

ЩЕПЛЕННЯ ВІД КОРУПЦІЇ

Не поспішати із змінами в оподат­куванні закликав сам Гарант Консти­туції Петро Порошенко. Послався на те, що спершу «потрібна чесна диску­сія з нашими іноземними партнера­ми та асоціаціями бізнесу. Мова йде не просто про податки. Мова йде про нову філософію», – підкреслив Пре­зидент. Хоча ще на початку грудня на зустрічі з представниками бізнесу відверто виступав на користь подат­ку на виведений капітал і заявляв, що податок на прибуток – аж надто широкий простір для свавілля з боку місцевих перевіряльників та подат­кових органів. Більше того, назвав нові правила оподаткування потуж­ним щепленням від корупції.

Загалом запровадження податку на виведений капітал з помпою анон­сувалося 2 роки тому – як мало не основний елемент покращення інвес­тиційного клімату в Україні, закрі­плений у спеціальному законі «Про внесення змін до Податкового кодек­су...» Обговорювалися усі ризики но­вої моделі оподаткування, її розрахо­вували і перераховували якнайре­тельніше в усіх відомствах, міністер­ствах і експертних середовищах. Од­нак і зараз законопроект вирішено відкласти на потім. Можливо, ко­лись – уже після чергових виборів.

Довгий час саме податок на при­буток у чинній редакції був одним з найбільш корупціогенних в Україні. Розпливчасте законодавство давало змогу податківцям обдирати під­приємців, навантажуючи їх додат­ковими корупційними витратами. Впровадження нової системи мало б зробити стосунки між платниками податків та державою простими та прозорими як ніколи досі. І хоча да­ний крок оцінюється експертами у вигляді зменшення надходжень до бюджету на рівні 20–30 млрд грн у перший рік після впровадження но­вої моделі, проте його вплив на ін­вестиційний клімат України та умо­ви ведення бізнесу дуже позитив­ний, за попередніми оцінками МЕРТ, здатний забезпечити додат­кових 2% до зростання ВВП на ко­жен рік після впровадження. Треба лишень трохи зачекати.

У чому суть новації? Коли прибу­ток реінвестується, тобто залишаєть­ся в обороті, він взагалі не оподатко­вується. Оподаткуванню підлягають тільки ті кошти, які так чи інакше виводяться з бізнесу. Якщо це відбу­вається шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15%, якщо іншим способом (роялті, фінансова допомога, франшиза, трансфертні ціни, тощо) – 20%.

У такій моделі, за словами експер­тів, зникає сенс у «подвійній бухгал­терії» та в будь-якому приховуванні прибутків. Бізнесмени будуть вирі­шувати самостійно, виводити кошти чи залишати. Така зміна податкової поведінки мала б сприяти відновлен­ню довіри між владою і бізнесом.

А експерти відзначають ще одну особливість запровадження нової мо­делі як сильнодіючої ін’єкції проти корупції – її здатність протистояти офшорним оборудкам. За підрахун­ками міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом 2004– 2013 років з України було виведено близько 116 млрд дол., що становить у середньому 9,4% від ВВП щорічно. При цьому компанії, з яких власне і виводились кошти, зазвичай декла­рували збитковість і через це не пла­тили податку на прибуток. Якби база оподаткування змінилась вже зараз, надходження до бюджету зросли б. Найперше, за рахунок великих під­приємств, які хронічно забувають сплачувати податки в Україні та сприяють зростанню офшорних ра­хунків своїх хазяїв.

РЯТІВНЕ КОЛО ДЛЯ БІЗНЕСУ

Український бізнес традиційно прагне та вимагає змін системи. За останні роки економіка нашої дер­жави пережила досить серйозні ви­пробування. А у 2014–2015 роках її спіткало стрімке падіння. Еконо­мічна криза посунула нашу держа­ву на декілька кроків назад у конку­рентному та динамічному ринку Європи. Українські товаровиробни­ки зазнають збитків, адже їм важко конкурувати навіть з представника­ми сусідніх східноєвропейських держав. Більшість вітчизняних під­приємств безнадійно застаріли, більше 60% основних засобів потре­бують негайного оновлення. Проте коштів на це бракує через постійні побори різних державних служб, у тому числі фіскальної. Саме тому український бізнес потребує реаль­них, ефективних, а головне – сис­темних змін, які б дозволили йому розвиватися у конкурентному сві­товому середовищі. Особливо зараз, коли ми впритул наблизились до Європейського Союзу.

Ця реформа могла б стати рятів­ним колом для вітчизняних товаро­виробників, і не лише тому, що створить умови, за якими підприєм­ства зможуть удосконалити заста­ріле обладнання та почнуть конку­рувати за відкритий європейський ринок. Головна перевага нової мо­делі – його простота та прозорість, наголошують експерти. Це та прин­ципова, майже революційна сис­темна зміна, на яку давно очікує не тільки бізнес-середовище, а й усе суспільство. Бо податок на виведе­ний капітал – це шанс для україн­ського економічного дива, якщо ми, звісно, до цього прагнемо.

Доцільність введення податку на виведений капітал очевидна, переконують фінансисти. Серед основних переваг називають спрощення обліку та звітності, адже нині ведення обліку зали­шається надто складним. При введенні нового механізму існу­ватиме чіткий і вичерпний пере­лік операцій, які потребувати­муть відображення у звітності.

У глобальному масштабі має змінитись на краще інвестиційний клімат держави. Податкова систе­ма країни стане більш прозорою та зрозумілою і вже не відлякуватиме потенційних інвесторів.

Експерти вбачають позитив ще й у тому, що звузиться поле для ко­рупції та тиску з боку податківців: підприємці будуть ефективніше працювати, а не готувати постійно підтверджуючі документи для пе­ревіряючих.

Та чи не найголовніша принада новації полягає в можливості реін­вестування частини прибутку, а оподатковувати лише виведені ко­шти. Адже доки підприємець буде закуповувати нове обладнання та матеріали, платити зарплату та премії своїм співробітникам, опла­чувати орендні чи комунальні пла­тежі, сплачувати за надані послуги підрядникам, його доходи не бу­дуть оподатковуватись. Податок він сплатить лише тоді, коли вирі­шить виплатити дивіденди своїм акціонерам або пов’язаним особам.

Нова система стимулюватиме тримати кошти в Україні, а це – шлях до капіталізації та «оздоров­лення» підприємств. Тим, хто про­довжуватиме маскувати виведен­ня капіталу під відсотки офшор­ним нерезидентам, доведеться сплачувати 20% податку. Якщо ж офіційно сплачувати дивіденди – 15%. У разі, коли підприємець по­вертає інвестиції в межах первісно­го внеску до статутного капіталу, він нічого не сплачує.

Впровадження податку на виве­дений капітал – це одна з тих ре­форм, яку готовий відстоювати ре­альний, а не офшорний бізнес в Україні. Ця ініціатива однаково важлива як для малих та середніх підприємств, які хочуть збільшува­ти свої виробничі потужності, так і для великих корпорацій, які готові приносити інвестиції в Україну та посилити тут свої позиції.

У ЛАБІРИНТАХ БЮРОКРАТИЧНОГО ПЕКЛА

Усе було б просто, якби не так складно. Одні експерти ствер­джують, що бізнес підтримує введення революційного подат­ку, а у Європейській бізнес- асо­ціації кажуть, що прихильників і противників – 50 на 50. Ключо­вим аргументом, на який посила­ються у дискусіях щодо впрова­дження нового податку опонен­ти, – сума очікуваних втрат бю­джету. Офіс великих платників податків нарахував астрономічні суми – 80 млрд грн.

Міністерство фінансів та Мініс­терство економічного розвитку і торгівлі оперують цифрами на рів­ні 23 млрд грн. Парламентський ко­мітет з питань податкової та мит­ної політики прогнозує суму втрат у розмірі 20 млрд грн.

Президент Петро Порошенко доручив Нацраді реформ повтор­но внести на обговорення перехід до нової моделі оподаткування, Мінфіну – повторно перерахувати втрати і залучити для їх оцінки «авторитетну експертну компа­нію» і після цього провести черго­ві переговори з міжнародними партнерами. На його переконан­ня, розбіжності в оцінці бюджет­ної дірки «не можуть коливатися від 15 млрд грн до 80 млрд грн».

Можна, звісно, ввести податок на виведений капітал і скоротити видатки на суму втрат. Проте на­ступний рік – рік парламентських та президентських виборів, напере­додні яких Кабмін взяв курс на під­вищення соціальних стандартів та розширення видатків. Непопулярне урізання бюджетних витрат заради новації жодним чином не вписуєть­ся в передвиборні плани влади.

Ідея податку на виведений ка­пітал виявилася для України за­надто революційною, тому ба­гатьма була прийнята в штики, як у парламенті, так і в Уряді, ствер­джують експерти. Саме через це вона й виявилась відверто непро­хідною і відправленою на нові кола бюрократичного пекла. На сьогодні законопроект про пода­ток на виведений капітал вже живе своїм окремим життям. Його автори активно співпрацю­ють з Комітетом ВР з питань по­даткової та митної політики.

Опоненти нового механізму оподаткування висувають свої ар­гументи «проти». Мовляв, якщо цей податок такий ефективний, то чому його дотепер не впровади­ла жодна країна, крім Естонії? За приклад ставлять більшість роз­винених економік світу, де запро­ваджено корпоративний податок, що є аналогом нашого податку на прибуток. Насправді, у тій же Ес­тонії так і трапилось: спершу над­ходження від нового податку ви­явились удвічі меншими, ніж від податку на прибуток. Згодом си­туація вирівнялась і таки довела свою ефективність.

І ще одне побоювання як аргу­мент проти змін в оподаткуванні: а чи не почнуть бізнесмени пере­водити в готівку кошти, прикри­ваючись купівлею якихось фік­тивних послуг, замість того, аби сплачувати податок на виведений капітал? Самі підприємці відпо­відають опонентам майже жар­том: а при ставці податку 15% просто немає сенсу ризикувати.

Тут дещо інше. Прихильники податку на прибуток, а не на ви­ведений капітал збунтувались не­даремно. В Україні 85% податку на прибуток генерують близько 1 тис. компаній при 269 тис. зареє­строваних платників, а щорічно з країни виводиться близько 11 млн дол. США капіталу без оподатку­вання взагалі або за ставкою 2,6% з пасивних доходів нерезидента. Тож щодо доцільності існування податку на прибуток є аж надто багато запитань.

НЕВСИПУЩЕ ОКО МВФ

О фіційне внесення відповід­ного законопроекту до Верховної Ради було за­плановано на 7 березня. Однак напередодні Адміністрація Президента отримала доволі «жор­сткого» листа від Міжнародного ва­лютного фонду. У ньому – катего­рична незгода з такою редакцією за­конопроекту. На думку МВФ, ухва­лення цього законопроекту може означати суттєве зменшення подат­кових надходжень від податку на прибуток. Це, мовляв, створить ри­зики для збалансованості державно­го бюджету. Але, за великим рахун­ком, МВФ мають цікавити не отри­мувані нами податки, а наші витрати і наскільки вони збалансовані.

Однак МВФ, очевидно, міркує інакше. Про це йдеться в листі голови місії МВФ в Україні Рона ван Родена: «Ми розуміємо, що законопроект може бути скоро направлений у парламент. У зв’язку з цим я хочу скористатися можливістю і ще раз підкреслити, що ми не можемо підтримати перехід до корпоративного податку, який базу­ється на розподілі дивідендів. У нас є серйозні побоювання з приводу втрати доходів держбюджету, які за відсут­ності компенсаторних заходів піді­рвуть одну з основних цілей підтриму­ваної МВФ програми з Україною: за­безпечити фіскальну стійкість».

Також у МВФ підкреслили, що заміна податку на прибуток податком на ви­ведений капітал створить мотивацію для акціонерів компаній здійснювати фіктивні переплати по трансакціях, уникаючи таким чином будь-якого оподаткування. При цьому адміністру­вання нового податку, на думку Фонду, ускладниться, оскільки необхідно буде значно розширити контроль за трансфертним ціноутворенням.

Міністр фінансів Олександр Данилюк стверджує, що «це дуже прогресивний законопроект. Він змінює підходи до оподаткування, зменшує навантажен­ня на бізнес. Я сподіваюся, що він буде позитивно сприйнятий моїми колега­ми, проголосований і направлений у парламент», – наголосив глава мініс­терства. Виявляється, головний опо­нент законопроекту все той же Між­народний валютний фонд.

Заступник голови Адміністрації Пре­зидента Дмитро Шимків визнає: «На жаль, через позицію міжнародних партнерів і компаній потрібно провес­ти додаткове обговорення і пошук ар­гументів саме для них».

Анатолій АМЕЛІН, співзасновник «Українського інституту майбутнього»:

«Комусь зовсім не хочеться, щоб український бізнес розвивався в прозорих простих умовах без тиску подат­кової, без необхідності оптимізувати прибуток для зменшення податків. Кажуть, що в Україні немає про­блем з податком на прибуток. Так, немає – його платять лише 1500 компаній, з яких 80% державні, а інші прибу­ток так чи інакше оптимізують».

Тетяна ШЕВЦОВА, голова Комітету з питань податкової політики Громадської ради при Міністерстві фінансів України:

«Поки кошти з бізнесу не виводяться, ніхто в бухгалтерію під­приємства не втручатиметься. І формула нарахувань при виве­денні максимально проста, зрозуміла і виключає регулювання «вручну». Таким чином, запропонована модель дозволяє ніве­лювати як дискреційну, так і корупційну складову в діяльності податківців. І найголовніше – створити рівні умови оподатку­вання і реальні інвестиційні стимули, вкрай важливі для пере­завантаження економіки».

Тарас КОЗАК, економіст:

«Так, податок на виведений капітал принесе в бюджет менше грошей, аніж податок на прибуток. Але податок на прибуток сплачується впродовж року і останній пла­тіж вносять на початку наступного. Податок на виведе­ний капітал сплачується тоді, коли проходить конкрет­ний платіж. Тому якщо запровадити податок на виведе­ний капітал з 1 січня 2019 року, то протягом 2019-го ми отримаємо весь податок на виведений капітал плюс останні платежі за податок на прибуток за 2018 рік. Та­ким чином, у 2019 році дефіциту не буде».

Євген БАМБІЗОВ, начальник Офісу великих платників податків:

«Я б обережно підходив до питання введення податку на виве­дений капітал. У нас в 2017 році були безпрецедентні темпи зростання щодо декларування податку на прибуток великими платниками податків. Обсяг декларування зріс на 46% порівняно з 2016 роком. Що стосується сплати, то ми перевищили рівень 2016 року до 2017-го на 30%. Це серйозні гроші. Тому розрахун­ки, які наводять деякі експерти, що втрати можуть становити близько 20–30 млрд грн, не зовсім правдоподібні».

Усі новини