ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ: МІФ, РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ПОПУЛІЗМ?

Президент Петро Порошенко заявив, що за умови сприятливих чинників мінімальну зарплату українців можна буде підвищити до 4100 грн уже наступного року. Міністр соціальної політики Андрій Рева підтримав пропозицію Глави держави. На його переконання, це реально прорахо­вана норма. Хоча ще в жовтні перший віце-прем’єр-міністр Степан Ку­бів стверджував, що підвищення мінімальної зарплати до 4425 тис. грн можливе не раніше 1 січня 2020 року. Між тим, у державному бюджеті заклали цифру мінімальної зарплати у 3723 грн.

Чи дійсно в Україні є потенціал для підвищення мінімальної зарплати, намагаються з’ясувати «Профспілкові вісті».

ВІД ІДЕЇ – ДО ВТІЛЕННЯ

Президент озвучив рівень мі­німальної зарплати для україн­ців у 4100 грн уже наступного року. У той же час конкретної дати підвищення Глава держави не вказав. Обмежився загальни­ми словами про те, що прийняти рішення про підвищення «міні­малки» можна буде, «проаналізу­вавши підсумки півріччя або трьох кварталів». Підставою для цього назвав «поліпшення інвес­тиційного клімату та надхо­джень до бюджету». У цих словах громадськість відчула прагнен­ня Президента наблизити рівень заробітної плати до європейсько­го рівня. «І той, хто хоче, щоб ква­ліфікована робоча сила працюва­ла на підприємстві, має думати, як наближати рівень заробітних плат до рівня заробітних плат у сусідніх країнах, у тому числі країнах Європейського Союзу. Якщо там пропонують українцям зараз по 400, 500, 600 євро, то ми маємо також здійснювати кроки для того, щоб наближати до цьо­го заробітну плату. Я вважаю, що зростання заробітної плати – це позитивний наслідок реформ, відкритості кордонів, орієнтації на європейські показники», – за­явив Петро Порошенко.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко підтримав ініціативу Президента, назвавши її «абсо­лютно правильною». «Рівень життя і добробут працюючої лю­дини має бути підвищено. Пере­конаний, ми маємо всі шанси до­сягнути мінімальної зарплати 4100 грн у неінфляційний спо­сіб». Крім того, стверджує Павло Розенко, це також надасть додат­ковий ресурс надходжень до Пенсійного фонду, що «приведе і до підвищення пенсій».

І тут до віце-прем’єра у проф­спілкового загалу запитання: як можна залишати пенсії в 1400 грн, а мінімальну зарплату під­вищувати до 4100 грн? Цілком очевидно, що розрив соціально­го люфту лежить на поверхні.

Хоча профспілки й не запере­чують, що від підвищення міні­мальної зарплати удвічі спосте­рігається об’єктивний і очевид­ний позитивний ефект. І голо­вне, що таке підвищення, усу­переч твердженням песимістів, таки вивело більшу частину біз­несу з тіні. Однак профспілкові активісти переконані, що підви­щувати зарплати слід природ­ним, а не адміністративним шляхом. А це можливе лише тоді, коли зростає ринок праці, з’являються нові вакансії, міц­ніє виробництво, і за рахунок цих складових сплачуються вищі зарплати. Не можна мири­тися з тим, що Україна – остан­ня країна в Європі за темпами росту реальних доходів.

Старший науковий співробіт­ник Інституту економічних до­сліджень та політичних консуль­тацій Ірина Федець вважає, що українським зарплатам справді ще далеко до європейських. Але змінами цифр у законі економіку не піднімеш. Те, що запропону­вав Президент Петро Порошенко, – встановити мінімальну зарпла­ту на рівні 4100 грн, на її переко­нання, є примусом для бізнесу, який не має під собою жодних економічних передумов. Зростан­ня розміру заробітної плати до 4100 грн буде означати, що її до­ведеться збільшити на 28% порів­няно з нинішніми 3200 грн.

У можливість підвищення мі­німальної зарплати майже на тисячу гривень вірять не всі на­віть у президентській фракції. На думку депутата від фракції БПП Вадима Денисенка, наразі підвищення рівня «мінімалки» до озвученої Президентом циф­ри неможливе, однак після І кварталу 2018 року Уряд може повернутися до обговорення цьо­го питання. «Так різко підвищи­ти мінімальну зарплату до 4100 грн, на жаль, поки що немає можливості. Однак у перехідних положеннях Держбюджету на 2018 рік сказано, що після І квар­талу, якщо спостерігатиметься економічне зростання й еконо­мічна ситуація в країні розвива­тиметься нормально, Уряд має право переглядати мінімальну зарплату», – резюмував депутат.

РІШЕННЯ – ЗА БІЗНЕСОМ

Експерти переконані, що роз­мір «мінімалки» повинен визна­чати бізнес, а не Кабмін чи Пре­зидент на власний розсуд. Про це говорила й старший науковий співробітник Інституту демогра­фії та соціальних досліджень Лі­дія Ткаченко на одній з прес- конференцій. «Зарплати підви­щувати, звичайно, треба, і є своя логіка в тому, щоб підвищувати саме мінімальні зарплати – тоді люди будуть більш мотивовани­ми до праці, а роботодавці – до створення робочих місць, де лю­дям є, за що платити. Але держа­ва не повинна вигадувати цю цифру у себе в голові: минулого року було 3200, давайте тепер зробимо 4100. Це дивна логіка», – зазначила експерт. За її слова­ми, в Україні багато людей пра­цюють на дуже простих, рутин­них, низькооплачуваних робо­тах, що і є наслідком низького рівня зарплат, адже роботодав­цю простіше платити зарплату співробітникові, ніж автомати­зувати лінію. При цьому Лідія Ткаченко додала, що в Україні – колосальний резерв робочої сили, тому потрібно виводити населення з «рутинної, простої, але досить важкої роботи» і пе­реводити на легшу фізично, але складну в інтелектуальному плані роботу.

Слід зазначити, що загалом сьогодні у бізнесу відносини з персоналом не є партнерськи­ми, і роботодавці не завжди ду­мають про те, аби платити сво­їм співробітникам більшу фі­нансову допомогу, яку могли б. Роботодавці дійсно могли б платити більше, проте вони від­кладають ці гроші «про запас», бо не знають, що відбувати­меться наступного року, які бу­дуть закони, обмеження, корек­тиви тощо. Якби була прозо­рість ведення бізнесу бодай на найближчі 3–5 років, вони мо­гли б краще планувати, які ко­шти і куди можна спрямувати.

До того ж, поки що немає жодної державної ініціативи, яка б стимулювала чи надава­ла преференції тим, хто підви­щує рівень оплати праці. На­приклад, можна було б одно­часно зробити більш прозори­ми витрати з оподаткування, і бізнес розумів би, заради чого він підвищує зарплату, і куди, на які цілі йдуть податки. То чи не краще й безпечніше схо­ватись у тінь? Експерти ка­жуть: у нас велика кількість за­робітку українців перебуває в тіні. Тобто ті, хто отримує офі­ційно мінімальну зарплату в 3200 грн, насправді мають біль­ше. Бізнес боїться втратити ко­шти, тож буде менше вкладати у виробництво. Це, своєю чер­гою, вплине на рівень еконо­мічного зростання.

Слід зазначити, що експерти вкрай обережно поділяють пре­зидентський оптимізм. Еконо­місти не зовсім розуміють, звід­ки в Україні «поліпшення інвес­тиційного клімату і зростання економіки». На переконання ви­конавчого директора Міжна­родного фонду Блейзера Олега Устенка, наша країна у всіх міжнародних рейтингах розта­шована на 5 позицій нижче ви­знаного інвестиційного рівня.

Виходить, у таких умовах прийдешнє підвищення міні­мальних зарплат економічно не підкріплене. Зросте терміналь­на зарплата, а слідом за нею і ціни. А ще – зросте рівень безро­біття. Як не крути, нинішнього року більш як 130 тис. українців уже втратили роботу через зрос­тання мінімальної зарплати.

ПЕРЕПОЛОХ В ЕКСПЕРТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Експерти одностайні в дум­ці, що будь-яке адміністратив­не підвищення зарплат не є по­зитивним кроком. Особливо тоді, коли це відбувається за рік до виборів. Або коли анон­сується «під ялинку» – тобто так, що бізнес в авральному по­рядку змушений перекроювати свої фінансові плани на на­ступний рік. Бюджет на 2018 рік затверджений Верховною Радою. Перерахувати його за­ново в авральному порядку практично нереально.

Профспілки задовго до ухва­лення бюджету в першому чи­танні наполягали на варіанті, який передбачав би зростання і економіки, й зарплат. Керува­ти рівнем мінімальної зарпла­ти в ручному режимі – не вихід для ослабленої вітчизняної економіки, переконують проф­спілкові активісти.

Однак позитивним впливом задекларованого підвищення профспілки вбачають детініза­цію. Подвоєння мінімальної зарплати в січні цього року сприяло виходу українського бізнесу з тіні, запевняють у Фе­дерації профспілок України. Посилаються на підрахунки МЕРТ: у січні – квітні рівень ті­ньової економіки щодо ВВП складав 37%, що на 6 відсотко­вих пунктів менше, ніж в ана­логічному періоді 2016-го.

Доречною виглядає думка віце-спікера Верховної Ради Оксани Сироїд. Вона не піддає сумніву необхідність підви­щення рівня життя українців, насамперед з міркувань безпе­ки. «Те, що українці потребу­ють підвищення оплати праці, очевидно й з погляду націо­нальної безпеки. Адже якщо українці полишатимуть дер­жаву, тут нікого не залишить­ся. І не буде кому ані працюва­ти, ані захищати», – констатує пані Сироїд. Віце-спікер твердо переконана, що кошти для під­вищення зарплат українців у держави є. Та найголовніше, що є на це політична воля.

Так чи інакше, підвищення оплати праці лишається диску­сійною темою у когорті вітчиз­няних економістів. Привід для дискусії не новий: підвищення «мінімалки», з одного боку, веде до безумовної детінізації зарплат, а з іншого – до збіль­шення витрат бізнесу, який може спровокувати звільнення своїх працівників з метою опти­мізувати витрати на працю.

КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«С тійке зростання дохо­дів громадян є нор­мою і пріоритетом для більшості євро­пейських країн, особливо тих, що розташовані в близькому сусідстві з нашою державою. Ті, що географіч­но віддалені від нас, здаються взага­лі недосяжними. Приміром, міні­мальна зарплата в Люксембурзі вище від української у 18 разів, в Ір­ландії та Нідерландах – у 14. Проф­спілки вважають, що українцям вар­то орієнтуватись виключно на за­можні й благополучні країни. Те, що нам пропонують підвищення міні­мальної зарплати у 4100 грн, – не межа. Населення заслуговує на біль­ше. Однак профспілковий актив до­бре розуміє, що нині економіка дер­жави, що веде війну з російським агресором, не в кращому стані. Але ж знайшли депутати можливість підвищити собі зарплати, чи то міні­мальні, чи середні, але «чисті», без премій і надбавок. За які такі заслу­ги? І за яким коефіцієнтом парламен­тарі вирахували собі «дотації»?

Експерти Федерації профспілок на основі власних розрахунків ствер­джують, що вимога встановити у на­ступному році мінімальну зарплату на рівні 4100 грн є абсолютно закон­ною й економічно виправданою. Адже навіть за стандартами ООН потрібно платити людині за працю не менше 5 дол. США на день. Інак­ше низькі доходи населення будуть і в майбутньому обмежувати можли­вості для зростання внутрішнього ринку, робити економіку залежною від зовнішньоекономічних факторів.

Через це профспілки мають свої пре­тензії, абсолютно обґрунтовані, до го­ловного кошторису країни. Бюджет має створювати економічні переду­мови для повної ефективної зайня­тості працівників, гарантувати необ­хідну кількість робочих місць і забез­печувати справедливу оплату праці.

Частину вимог та рекомендацій ФПУ враховано, та ще більше залишилось поза увагою. Відтак профспілковий загал країни налаштований на бо­ротьбу за структурну перебудову економіки, модернізацію виробни­цтва, створення високопродуктив­них робочих місць. Ця остання умова дозволить морально й матеріально заохотити людей працювати на бла­го України, а не сусідніх земель».

Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:

«Рішення про підвищення мінімальної зарплати з 1600 до 3200 грн, запроваджене на початку року, є безпрецедентним в умовах України, і це правильне рішення, підвищення слід продовжувати. Я хотів подякувати Уряду і Прем’єр-міністру за відповідну реак­цію на моє звернення в проекті бюджету, і за результатами по­ліпшення інвестиційного клімату, і надходжень до бюджету за підсумками півріччя ми зможемо прийняти рішення про підви­щення мінімальної зарплати до 4100 грн».

Олексій КУЩ, фінансовий аналітик:

«Не так уже й просто підвищувати мінімальну зарплату. Нам потрібна революція в трудових відносинах та доко­рінна зміна економічної політики. Ідея збільшення «міні­малки» доводить, що ми наразі працюємо на кількість змін, а не на їх якість. Це означає, що держава створює обставини, за яких велика кількість кваліфікованих пра­цівників виїжджатимуть за кордон, адже із збільшенням мінімальної зарплати будуть збільшуватися й податки, які людина має сплачувати».

Олег ПЕНДЗИН, виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу»:

«З одного боку, бізнес має розуміти, що є доволі серйозна конкуренція на ринку, і якщо він не буде платити людям більше, вони просто поїдуть за кордон працювати, тобто це достатньо серйозний стимул утримувати людей тут, на цих робочих місцях. З іншого боку, це додаткові видат­ки для бізнесу, досить вагомі, які й без того збільшують собівартість продукції».

Олександр ПАЛІЙ, політолог:

«Дуже багато людей говорили, що підвищення мінімаль­них зарплат з 1600 до 3200 – це ой як жахливо! Яка ве­лика зарплата – 3200! Та це ж ніякий бізнес не відкриєть­ся, навпаки, всі підприємці закриються. Як результат, за 9 місяців цього року підприємств малого бізнесу у нас в країні відкрито на 179 тис. більше, ніж закрито».

Усі новини