ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Кабінет Міністрів підготував на розгляд Верховної Ради низку за­конодавчих ініціатив, що мають посилити відповідальність за по­рушення правил дорожнього руху. Серед пропозицій: обмеження швидкості, істотне збільшення штрафів за деякі порушення, впро­вадження фото- і відеофіксації порушень, а також зміна порядку видачі водійських посвідчень.

Законодавчо ініціативу Уряду поки не оформлено, однак «Проф­спілкові вісті», зважаючи на актуальність, зробили тему головною в цьому номері.

ВІЙНА НА ДОРОГАХ

Статистика вражає. Щодня на автошляхах України гинуть що­найменше 8 осіб. Минулий рік ви­дався аж надто трагічним: 3187 за­гиблих. З початку нинішнього року вже є дані про те, що число дорож­ньо-транспортних пригод зросло на 13%.

«Тільки за останні 2 роки внаслі­док ДТП загинули більше 5500 осіб, травмовані понад 57 тисяч, – заявив очільник МВС Арсен Аваков на за­сіданні Уряду. – На жаль, ці втрати, які ми несемо на дорогах, в чотири рази перевищують втрати на фрон­ті. Це трагічна правда».

Згідно з опублікованою МВС статистикою, найпоширеніші при­чини ДТП – перевищення швидко­сті, водіння в стані алкогольного сп’яніння, недотримання дистан­ції, порушення правил маневру­вання та правил проїзду пере­хресть. На усунення таких пору­шень і спрямовані жорсткі заходи. Якщо коротко, то в низці заходів експерти виділяють п’ять осно­вних: обмеження швидкості руху в населених пунктах з 60 до 50 км на годину, посилення відповідальнос­ті за ДТП, скоєну в стані алкоголь­ного або іншого сп’яніння, із смер­тельним результатом або яка за­вдала тяжких тілесних ушко­джень, зміна процедури видачі во­дійських прав, істотне збільшення штрафів до порушників правил до­рожнього руху.

Світовий банк підрахував: в Україні більшість аварій з тяжки­ми наслідками виникають через пе­ревищення швидкості – 39% випад­ків. Тож в Уряді сподіваються, що парламент підійде до розгляду іні­ціативи – обмежити швидкісний ре­жим до 50 км на годину – зважено. До того ж, це європейський досвід. Дослідження довели, що зниження швидкості з 60 до 50 км на годину дозволяє знизити рівень травматиз­му для пішоходів на 90%.

Співзасновник громадського об’єднання «Рада з урбаністики Ки­єва» Григорій Мельничук має з цьо­го приводу свою думку: «Не варто вигадувати велосипед, краще взяти досвід країн з низькою смертністю від ДТП, а там зазвичай встановле­ний саме такий швидкісний режим. Цей крок можна було б доповнити іншою європейською практикою – зниженням максимальної швидко­сті на другорядних міських шляхах до 30 км на годину».

Більшість аналітиків вважають граничну межу в 50 км на годину абсолютно виправданою. Це зна­чно збільшує шанси на виживання найбільш вразливих учасників до­рожнього руху – пішоходів та вело­сипедистів. Експерти посилаються при цьому на рекомендації ВООЗ, згідно з якими зменшення макси­мальної швидкості всього на 5% скорочує кількість смертельних ДТП на третину. На меншій швид­кості водії матимуть більше часу, щоб відреагувати на зміни на доро­зі, а їх гальмівний шлях буде, за­лежно від попередньої швидкості, значно коротшим.

Каменем спотикання на шляху приведення швидкісного режиму в українських містах у відповідність до європейських норм є, як їх іро­нічно називають експерти, «бонус­ні» 20 км на годину. Перевищення граничної швидкості не має для во­дія жодних наслідків, окрім усного попередження, якщо воно не було більшим за цей показник. Тому на­віть у разі успішного ухвалення но­вого обмеження, водії зможуть без­карно їздити із швидкістю 69 км на годину, і це проблема набагато го­стріша, ніж відносно висока у по­рівнянні із загальноєвропейською максимально дозволена швид­кість, переконують експерти.

НЕ ШТРАФОМ ЄДИНИМ

Основне нововведення, яке про­понує Кабмін, – істотне збільшення штрафів. Карати чималими гроши­ма збираються насамперед тих, хто перевищує швидкість і їздить до­рогами, незважаючи на позбавлен­ня прав. Також заплатити солідну суму доведеться тим, хто полишає місце ДТП або водить машину не тієї категорії, на яку здавав іспит. Посилять і кримінальну відпові­дальність: недобросовісним водіям обіцяють серйозніші терміни, якщо вони спричинили середні і тяжкі травми або смерть.

Штраф за перевищення ліміту швидкості на понад 50 км на годину пропонують збільшити майже все­меро: з 510 до 3400 грн. Залишили місце ДТП до прибуття поліції та медиків? Ще 3400 грн плюс позбав­лення прав на строк до 6 місяців. За кермом неповнолітній, людина, що не отримувала ніколи водійських прав, чи особа, яку суд позбавив права кермувати автівкою? Зараз за це виписують усього 510 грн. За про­позицією МВС, штрафи збільшать до 10,2 та 20,4 тис. грн відповідно. Якщо ж хтось ризикне повторно сіс­ти за кермо без водійського посвід­чення, це «потягне» на 40 тис. грн.

Екс-заступник міністра інфра­структури і радник голови «Украв­тодору» Олександр Кава підтримує збільшення штрафів: «Штрафи дій­сно потрібно переглянути, грубі по­рушення мають каратися високи­ми штрафами. Нинішній рівень штрафів не зупиняє злісних по­рушників у скоєнні повторного не­дотримання ПДР».

Дехто висловлює думку, що збільшення штрафів призведе до сплеску хабарництва. Однак пере­важна більшість експертів це запе­речують, бо навіть половина штра­фу, щоб «відкупитись», стає досить круглою сумою. Тож це має змуси­ти порушників сто разів подумати, перш ніж легковажно проігнорува­ти правила.

Та сподіватися, що ініціатива Кабміну щодо значного збільшення штрафів одразу призведе до змен­ шення кількості ДТП, не варто. В липні 2017 року в Україні запрацю­вали нові, як їх назвали, «драконів­ські» штрафи. За керування в не­тверезому стані порушник мав ви­класти понад 10 тис. грн.

Зазирнемо до статистики: з по­чатку року поліцейські склали на водіїв понад 46 тис. адміністратив­них протоколів за водіння в нетве­резому стані. І це тільки ті, хто по­пався. В Україні відсутня практи­ка випадкових перевірок. Поліція здійснює перевірку на предмет вживання алкоголю лише коли у водія є ознаки алкогольного сп’яніння, а виявити ці ознаки офі­цер може лише у двох випадках: участь водія у ДТП та порушення водієм правил, що стало причи­ною зупинки транспортного засо­бу. Штрафи підвищили, однак по­ліції так і не надали достатніх по­вноважень для боротьби з любите­лями сісти за кермо напідпитку.

Власне, призначення штрафу і його сплата – дві великі різниці. За словами Арсена Авакова, за­гальна сума штрафів з початку цього року за керування у нетве­резому стані складає 352 млн грн. «З цієї суми стягнуто в державний бюджет лише 31 млн грн, або 8,7%», – наголосив він.

Генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобіль­них імпортерів і дилерів Олег На­заренко переконаний, що Украї­на, нарешті, дійде до того, коли нетверезих водіїв відправляти­муть за грати. «Потрібно насліду­вати світовий досвід і запрова­джувати кримінальну відпові­дальність за водіння в нетверезо­му вигляді. Позбавлення прав не діє. І без прав все одно продовжу­ють їздити. Зупинять – випишуть штраф, який також нічого не змі­нить. Штраф заплатять і далі їзди­тимуть. Має бути тюремний тер­мін», – переконує експерт. Суво­ро? Можливо. Але високий штраф – це мала ціна за врятоване життя.

БЕЗ КОНТРОЛЮ ВСЕ ДАРМА?

Експерти кажуть, що при роз­гляді урядових ініціатив, спрямо­ваних на підвищення безпеки на українських дорогах, у Верховній Раді «будуть великі дискусії». Найгарячіші баталії, скоріш за все, розгорнуться довкола питан­ня про запровадження фото- та ві­деофіксації порушень ПДР. Нага­даємо, що першу спробу запрова­дити автоматичну фіксацію пору­шень на автошляхах країни зро­блено ще 2008 року. Система дала збій уже наступного року, коли штрафи, які надходили на адресу водія, почали оскаржувати через суд. Та й сама система була не зо­всім досконалою. Пригадується, як на водія тролейбуса надійшов «лист щастя» з вимогою заплати­ти штраф, бо він, виявляється, їхав зі швидкістю 140 км на годину. Як би не було, але система пропрацю­вала неповних 2 роки, і Конститу­ційний Суд визнав її незаконною.

Але ж така система успішно працює в більшості країн Європей­ського Союзу та розвинутих країн світу, причому досвід свідчить, що запровадження цієї системи ради­кально змінило ситуацію з безпе­ки руху на дорогах на краще. На­приклад, у сусідній Польщі після запровадження системи автома­тичної фіксації порушень правил дорожнього руху кількість ДТП зменшилася на 30%!

2 роки тому Україна спробува­ла вдруге повернутись до системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Було ухвалено спеціальне законодав­ство, але далі тестових випробу­вань справа не просунулась. І ось тепер у Міністерстві внутрішніх справ реально взялись за впрова­дження фото- та відеофіксації. «Ми вважаємо впровадження сис­теми фото- і відеофіксації правил дорожнього руху найбільш діє­вим, ефективним, безальтерна­тивним механізмом боротьби з порушеннями та їх профілакти­ки», – заявив профільний міністр Арсен Аваков.

Та одного бажання впровадити систему одразу і по всій країні за­мало. Адже це вимагає серйозних капіталовкладень – не менше 1,5 млрд дол. США і не менше 3 тис. камер, які необхідно встановити бодай у найкритичніших точках. Інвесторів, які б зголосилися про­фінансувати встановлення камер, на вітчизняному горизонті поки не видно.

Звісно, система автоматично­го спостереження за дотриман­ням правил дорожнього руху точ­но виявить, хто перевищує швид­кість, хто нехтує паском безпеки, а хто без упину розмовляє по мо­більному телефону. І кожен біль­шою чи меншою мірою створює небезпеку на автошляхах.

В Уряді сподіваються на те, що парламент у першочерговому по­рядку розгляне ініціативи від Кабміну. Плани в Уряду аж над­мір амбітні: до 2020 року зменши­ти смертність на дорогах удвічі, а кількість ДТП – на 30%.

Пересічні українці, обговорю­ючи нововведення від Кабміну, зауважують: жодне збільшення штрафних санкцій, жодна відео­фіксація та інші заходи для поліп­шення ситуації на дорогах не бу­дуть ефективними доти, доки пе­ред законом не будуть усі рівні.

НІ СВІТЛОФОРІВ, НІ ЗНАКІВ, НІ РОЗМІТКИ

С вітлофори роблять дороги небезпечними, тому краще їх ліквідувати. Те саме стосу­ється розмітки і дорожніх знаків. І взагалі, потрібно стерти від­мінності між дорогою і тротуаром. При такій «анархії» автомобілісти, ве­лосипедисти і пішоходи будуть співіс­нувати благополучно і щасливо. Таке вигадали голландські архітектори і влаштували місто-утопію в містечку Драхтен більш ніж 15 років тому. Ке­рував процесом 59-річний Ганс Мон­дерман – один з провідних майстрів дорожньої справи Європи. Його вва­жають автором проекту «Спільний простір». Сам він дуже пишається сво­їм винаходом, бо стверджує, що у «світлофорні» часи ДТП із смертель­ним результатом у Драхтені мали міс­це кожні 3 роки, а от після початку експерименту на дорогах не загинула жодна людина.

Що ж це за експеримент у містечку, де мешкають майже 50 тис. людей? Це коли разом пересуваються пішохо­ди, автомобілі та велосипедисти. І зветься це «Спільним простором». Тут немає ні паркувальних автоматів, ні покажчиків напрямку руху, ні, тим більше, заборонних знаків. Стерли на­віть розмітку. У місті діють лише два правила: дати дорогу і не створювати перешкод. Тобто, загалом проїжджа частина не відрізняється від тротуару або велосипедної доріжки, а автомо­білісти не є «королями», а рухаються на рівних з усіма іншими.

Головне міське перехрестя пропускає приблизно 22 тис. автомобілів на день, плюс кілька тисяч велосипедис­тів і пішоходів. У «дні світлофора» рух тут було ускладнено: водії стояли в пробках і без кінця сигналили. Нині тут про пробки забули назавжди.

Виявилось, що коли ні в кого немає пе­реваги руху, всі їдуть та йдуть вкрай обережно. За 15 років – жодної ДТП! З того часу унікальні міста з’явилися і у Великій Британії, і Франції, і Німеччині.

Головне правило цивілізованих ву­лиць: на дорогах всі рівні. Усі європей­ські правила руху поширюються на де­путатів, прокурорів та суддів, бо їхній імунітет не діє на випадки порушення правил дорожнього руху. В Україні, на жаль, діє інший закон: кожен сам за себе. І поки що український пішохід у цій битві програє.

Володимир ОМЕЛЯН, міністр інфраструктури України:

«Ми вперше розробляємо Національну програму з підвищення безпеки на автошляхах. На цю мету буде спрямовано 5% До­рожнього фонду, це 1,5 млрд грн. Також ми маємо 400 млн грн секторальної підтримки ЄС для обладнання місць найбільшої концентрації ДТП по країні. Загалом близько 2 млрд грн буде спрямовано на безпеку автошляхів у 2018 році. Спільно з МВС, національною поліцією, іншими відомствами ми відпрацювали найбільші місця концентрації ДТП по Україні. Це п’ять областей. І тепер будемо відпрацьовувати заходи із зменшення аварійності на цих ділянках».

Володимир КАРАВАЄВ, експерт з питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху:

«Збільшення штрафів не вплине на безпеку руху. Ефектив­ність буде нульовою. Існує світова практика, яка говорить про те, що зниження аварійності відбувається протягом пер­ших 3 місяців після того, як введені санкції. Але потім, у пе­ріод від 3 до 6 місяців, кількість аварій наближається до тієї точки, з якої вона знижувалася. І після закінчення 6 місяців все повертається на круги своя. На жаль, але це світова практика, й Україна не стане винятком».

Тарас ГУК, експерт громадської організації LEAD office:

«І в резонансних, і в звичайних ДТП гинуть та травмують­ся люди. Зусилля держави, ЗМІ та громадськості мають бути спрямовані саме на підвищення загальної безпеки на дорогах та зменшення кількості ДТП з потерпілими.

Як цього досягти? Не потрібно вигадувати велосипед. Не­обхідно впроваджувати досвід розвинених країн та реко­мендації авторитетних організацій, таких як ВООЗ, Світо­вий банк та ін.».

Богдан ГЛЯДИК, автомобільний юрист:

«Автофіксація була б дієвою і покращила б ситуацію на дорогах. Раніше встановлювали камери, які фіксу­вали порушників. Але потім цей механізм визнали не­конституційним. Бо фактично без суду і слідства до відповідальності притягували не того, хто скоїв пра­вопорушення, а власника машини. Проблеми виника­ли, бо той не завжди перебував за кермом. Тож по­трібно цей та інші механізми доопрацювати».

Усі новини