ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГІДНА ПРАЦЯ З ПРИСТОЙНОЮ ЗАРПЛАТОЮ

оплати праці. Наголошують на подальшому її реформуванні, зо­крема в бюджетній сфері, аби створити розумний і прийнят­ний баланс між інтересами пра­цівників і роботодавців у забез­печенні гідного рівня оплати праці.

Звісно, підвищення мінімаль­ної зарплати вдвічі – це серйозне досягнення профспілок. Саме цей крок має дати поштовх до відродження національної еко­номіки, а створення робочих місць з гідними зарплатами, со­ціальна відповідальність бізне­су мають забезпечити не лише працюючих, а й пенсіонерів, не­заможних громадян, дітей. Нара­зі Держслужба зайнятості пообі­цяла українцям понад мільйон робочих місць.

Підвищення мінімальної зарплати рішенням Уряду – крок похвальний, переконують аналі­тики. Однак є ще один спосіб під­вищити рівень оплати. Він не та­кий прямий, але набагато дієві­ший: створити умови для підпри­ємництва. Потенціал для такого кроку є. Українці – народ працьо­витий і тямущий. Треба лише звільнити всіх бажаючих робити бізнес від дріб’язкового контро­лю, здирства, зайвих обмежень. Захистити права підприємців, як власників, усунувши хижі пазу­рі рекетирів та рейдерів, в тому числі державних та корпоратив­них, забезпечити чесну конку­ренцію без формальних чи не­формальних привілеїв для «сво­їх». Тобто дати можливість заро­бляти. Щоб кожному, в кого є підприємницька жилка, хотіло­ся відкрити власну справу. А той, у кого це добре виходить, міг і хотів розширювати бізнес у власній країні. Тоді зайнятість населення не буде проблемою, а кількість безробітних зменшить­ся до мінімуму.

Якщо такі умови будуть ство­рені, працівники будуть нароз­хват і зможуть вибирати, у кого кращі умови і гідна зарплата. І зарплати почнуть зростати наче на дріжджах, без доручень Уря­ду чи Президента.

ГЛОБАЛЬНА МОБІЛІЗАЦІЯ

7 жовтня визначили днем «мобілізації усього світу на бо­ротьбу за гідну працю». Для профспілок це добра нагода за­лучити якнайбільше людей до заходів, спрямованих підвищи­ти соціальні стандарти в май­бутньому. Та найперше – окрес­лити чіткі параметри гідної пра­ці для гідного життя. Щоб трудя­щий люд звикав обстоювати, а подекуди й виборювати кожне положення Програми гідної пра­ці, від прожиткового мінімуму до страхування життя, дотри­мання стандартів безпеки праці. Одним підвищенням мінімаль­ної заробітної плати критерії гідної праці будуть половинчас­тими. Потрібно, щоб усі елемен­ти гідної праці були зібрані до­купи: зайнятість, права, захист та соціальний діалог.

Понад два десятиліття Украї­на тісно співпрацює з Міжнарод­ною організацією праці. Ця авто­ритетна організація об’єктивно аналізує ситуацію на вітчизня­ному ринку праці, вирізняє про­блеми, які так чи інакше гальму­ють впровадження принципів гідної праці. Найперше, на що звертають увагу фахівці МОП, – часті й необґрунтовані зміни в законодавстві України.

Федерація профспілок Украї­ни відстежує й ретельно аналі­зує буквально кожен документ, що надходить від експертів МОП. Намагається вибрати все, що придатне для використання в Україні. Із свого боку Федера­ція профспілок України не чекає підказок згори, шукає свої меха­нізми. Уся робота профспілково­го активу спрямована не на аб­страктного, а на конкретного громадянина. У Всесвітній день дій за гідну працю профспілко­вий актив вкотре порушить пи­тання вдосконалення оплати праці, справедливо вважаючи його вирішальним у системі со­ціально-економічних відносин. І не лише через те, що воно зачі­пає інтереси переважної части­ни населення, а й тому, що впли­ває на глобальні процеси – роз­виток і економічні реформи в державі. Українці потроху зви­кають до того, що гідна праця – своєрідний елемент якості жит­тя, а не тільки джерело матері­альних статків. Гідна праця – це справедлива її оплата, створен­ня не просто нових, а високотех­нологічних робочих місць, без­пека на кожному робочому міс­ці, сприяння професійному й кар’єрному зростанню, забезпе­чення трудових прав. Це ті євро­пейські стандарти, до яких ми мусимо прагнути.

Слід, нарешті, збагнути, що впровадження принципів гідної праці – це завдання не тільки для профспілок. Профспілки ма­ють пильнувати дотримання цих принципів, вирішувати стратегічні завдання у таких сферах, як зайнятість, соціаль­ний захист, соціальний діалог і трудові відносини. Культивува­ти поняття «гідна праця» має все суспільство без винятку. І згадувати про таке поняття, як гідна праця не лише раз на рік – 7 жовтня.

ЗАЗИРНУВШИ ДО ЧУЖОГО ГАМАНЦЯ

П ристойна зарплата за гідну пра­цю. Скільки разів ми чуємо це словосполучення? Так само, як і обіцянки урядовців, що зарплати в тисячу доларів – реальність. Поки що можемо говорити про середню зарплату, яка в різних регіонах різна. Експерти ж не радять орієнтуватися на середню зарпла­ту, адже реальні доходи українців можуть відрізнятися. По-перше, частина наших співвітчизників продовжують отримувати бонуси в конвертах. По-друге, працівни­ки, які взагалі не оформлені, насправді можуть отримувати значно менше офі­ційної середньої зарплати.

Фіскальна служба періодично оприлюд­нює дані, скільки роботодавців платять зарплати «в конвертах». І цифри дуже вражаючі. Як мінімум кожен третій укра­їнець має неофіційні доходи, в тому чис­лі отримує частину зарплати в «сірій зоні». Зниження єдиного соціального внеску кардинально на ситуацію не вплинуло.

Згідно з офіційними даними, зарплату, на­ближену до мінімальної (близько 3200 грн), одержують менше 10% працюючих україн­ців. При цьому кількість українців, які заро­бляють більше 10 тис. грн, збільшилася останнім часом на 4,4%.

Згідно з даними Держстату, найвищу серед­ню зарплату традиційно зафіксовано в Києві – 11073 грн, а найнижчу – в Тернопільській області – 5503 грн. Найвищий рівень зарплат зафіксовано в галузі авіатранспорту – 35163 грн. Друге місце посідає фінансова та страхова діяльність – 12372 грн. Найменш оплачуваними виявилася поштова та кур’єрська діяльність – 3929 грн. Фармацев­ти в середньому заробляють 14104 грн, IT- фахівці – 11822 грн, фінансисти – 13521 грн, учені – 10094 грн, розробники кар’єрів – 10062 грн.

Прогнозоване зростання середньої заро­бітної плати на 37%, до 7100 грн, перед­бачається вже до кінця року. Про таке заявляють урядовці.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман обі­цяє середню зарплату взагалі у 10 тис. грн, щоправда в «середньостроковій перспек­тиві». За словами очільника Уряду, підви­щення рівня життя громадян є ключовим завданням.

Згідно з прогнозами більшості експертів, такого різкого підвищення заробітної плати, як у 2017 році, українцям очікува­ти не варто. Середня зарплата 2018 року буде закладатися в бюджет лише напри­кінці 2017-го, тому на даний момент можна оперувати лише попередніми прогнозами НБУ, які, на жаль, є не до­сить оптимістичними.

Шаран БАРРОУ, генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок:

«Відмова від захисту трудівників відповідно до трудо­вого законодавства створює приховану робочу силу, де уряди і компанії відмовляються брати на себе від­повідальність, особливо щодо працівників-мігрантів, надомних працівників та тих, хто працює за коротко­строковими контрактами. У дуже багатьох країнах основні демократичні права підриваються корпора­тивними інтересами».

Андрій РЕВА, міністр соціальної політики:

«У проведенні реформи оплати праці першими кроками стали збільшення мінімальної заробітної плати на 100% та заходи з утримання інфляції на помірному рівні. До кінця 2017 року пе­редбачається прогнозоване зростання середньої заробітної плати на 37%. Також реформа оплати праці передбачає пере­гляд встановлення зарплати з метою поступового підвищення реальної заробітної плати та ліквідації заборгованості».

Олександр БІЛОУС, експерт Реанімаційного пакета реформ:

«Середня зарплата – це такий же показник, як середня температура по лікарні. Десь холодно, а десь пекло – в се­редньому ж, нормально. Звичайно, показник «середня зарплата» показує ситуацію на ринку праці, але орієнтува­тися на нього при пошуку роботи не варто. Для цього є та­кий показник, як «ринкова зарплата».

Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, старший економіст CASE Україна:

«Найбільш дієвим способом забезпечити українцям до­стойні зарплати є зростання продуктивності в поєднанні з конкуренцією роботодавців: коли підприємцем бути легко та приємно, їх стає багато, працює конкурентний відбір, а коли всі можливості заробити відкриті для всіх, тоді перемагає найпродуктивніший, і економіка багатіє».

Усі новини