ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НА СТАРТІ НОВОГО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ

Осіння погода все частіше натякає на наближення холодів. Це означає, що зима не за горами. А з нею – опалювальний сезон з усіма проблема­ми. І хоча урядовці переконують, що його Україна переживе спокійно й за графіком, а в оселях буде затишно, світло й тепло, населення сприй­має таку інформацію без особливого ентузіазму. Адже опалювальний сезон в останні 3–4 роки – справжнє випробування на витривалість. Як буде нинішнього року, з’ясовували «Профспілкові вісті».

ПЕРЕЖИТИ ЗИМУ

«Чи не вперше за нашу новітню іс­торію відсоток підготовки до опалю­вального сезону досить високий», – заявив Прем’єр - міністр України Во­лодимир Гройсман. У відповідному відомстві запевнили, що загальний стан підготовки до опалювального сезону оцінюється в 95,6%. Зокрема, підготовлено 97,3% шкіл, 96,7% дитя­чих садків, 91,5% лікарень.

Що означає такий вагомий відсо­ток готовності? Накопичено 1,9 млн тонн вугілля, а це вдвічі більше, ніж на цей період минулого року. У підземні сховища закачано майже 15 млрд куб. м газу, що на 2 млрд більше минулорічного максимуму. Загалом, в опалювальний сезон Україна має увійти із запасами у 17 млрд кубометрів газу.

Україна зважила прорахунки ми­нулого року, запевняють чиновни­ки. Найгострішою проблемою попе­реднього опалювального сезону став брак антрациту, під який за­проектовані більшість українських ТЕС. Це вугілля надходило з шахт, які з початку конфлікту на сході країни опинилися на непідконтрольній Києву території.

Із початком блокади Донбасу і піс­ля рішення Кабміну про припинення торгівлі з тимчасово окупованими територіями поставки цього вугілля припинилися, а Уряд запровадив надзвичайний стан в електроенерге­тиці, який скасували лише в середи­ні липня.

У середині вересня до України на­дійшла перша партія американсько­го вугілля, про поставки якого домо­вилися під час візиту Президента Пе­тра Порошенка до США влітку цього року. Очікують нових партій у май­же 300 тис. тонн. Ціна першої партії виявилась вищою раніше анонсова­ної на південноафриканський про­дукт. Однак тут важливіша диверси­фікація поставок, стверджують екс­перти. Бо це не стільки комерційна операція, скільки заходи із забезпе­чення енергетичної безпеки. Після остаточних підрахунків, аналітики енергетичного ринку заявили, що нині Україні бракує майже 1,5 млн тонн вугілля.

Керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук говорить про «критично низькі запаси вугілля перед почат­ком ОЗП», хоча й зауважує, що це не стало несподіванкою, адже подібні проблеми переслідують країну не перший рік, тож енергетики встигли напрацювати значний досвід. В уся­кому разі, переконує пан Ковальчук, компанія не налаштована на якісь серйозні виклики. Усе відбувати­меться в штатному режимі.

Уже понад півтора року в Украї­ні діють дві дивні формули ціноут­ворення на енергетичні ресурси: природний газ та енергетичне ву­гілля. Наразі експерти намагають­ся пояснити громадськості їх суть. Це і «Роттердам +», і «німецький га­зовий хаб +». У першому випадку до вартості тепла закладається серед­ня ринкова ціна на європейському просторі в основних портах Захід­ної Європи плюс витрати на достав­ку. У другому – державна компанія «Нафтогаз» повинна продавати газ облгазам та теплокомуненерго, що виробляють теплову енергію для потреб населення, за ціною, якби цей газ був придбаний на німецькій газовій біржі та доставлений через усю територію Європи до України.

І тут виникає закономірне запи­тання: чому ми повинні визначати ціну українського газу залежно від імпортного? Адже левова частка газу, який споживає Україна, видобу­вається на її території і має значно меншу собівартість, ніж імпортні по­ставки. Та відповіді поки що немає. Більше говорять про енергетичну не­залежність України від РФ. «Газ при­пинив бути політичним зашморгом і став звичайним товаром», – заявляє Президент України.

До 2020 року країна планує досяг­ти повної енергетичної незалежності і, разом з тим, змінити цінову політи­ку на ринку палива. Населення спо­дівається, що це відбудеться в бік зниження.

ЩО БУДЕ З ТАРИФАМИ?

В очікуванні опалювального се­зону населення найбільше турбує, чи не підвищить раптом Уряд посе­ред зими тарифи на комунальні по­слуги. У Міністерстві соціальної по­літики запевняють: основне подо­рожчання комунальних послуг уже позаду. У березні цього року прой­шов останній етап підвищення вар­тості електроенергії, а в жовтні ми­нулого року, коли Кабмін підвищив тариф на газ до 6,879 грн за кубо­метр, Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що це останнє підвищення в історії держави. «Ми розглянемо важливе рішення для нас і для дер­жави – питання встановлення єди­ної ціни на газ. Переконаний у тому, що в цьому питанні ми сьо­годні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ в житті нашої держави», – сказав тоді Прем’єр.

Однак підвищувати вартість газу рано чи пізно доведеться, впевнені експерти, бо діючий тариф прив’язаний до курсу гривні і вартос­ті імпортного палива. Якщо в мину­лому році газ для України коштував приблизно 185 дол. США, то в цього­річному бюджеті закладено ціну в 245 дол. за тисячу кубометрів. До сло­ва, згідно з постановою Кабміну № 90 від 21 лютого, тариф на газ має пере­глядатися щороку 1 квітня та 1 жов­тня. При перегляді тарифу врахову­ватимуть середньомісячні показни­ки ціни газу на німецькому хабі з урахуванням витрат на транспорту­вання до українського кордону і вхо­ду в ГТС у перерахунку на офіційний курс НБУ, а також тарифи на тран­спортування, розподіл і націнку «На­фтогазу». Якщо виявиться, що тариф, сформований за імпортним парите­том, вище чинного не менш ніж на 10%, ціну на газ переглянуть. Та це оцінка експертів. Кабмін присягаєть­ся, що не буде підвищувати ціни на природний газ для населення на пе­ріод прийдешнього опалювального сезону. «Я хотів би одразу зазначити, що Уряд не підтримує будь - якого під­вищення ціни на газ у країні в ново­му опалювальному сезоні. Це прин­ципова позиція Уряду. Жодних об’єктивних підстав для того, щоб підвищувати газ для населення і ТКЕ немає. Ціни за рішенням Уряду підвищуватися не будуть», – запев­няє Володимир Гройсман. Кому ві­рити, покаже зима.

Енергетичний експерт Сергій Дяченко радить не розслаблятися. Посилається на те, що МВФ наполя­гає на підвищенні ціни на газ, оскільки в Україні вартість блакит­ного палива значно нижча в порів­нянні із сусідніми країнами.

«Немає нині реальних підстав для підвищення цін, окрім того, що вони десь вищі, ніж у нас. Про­те це не аргумент. По - перше, в нас на сьогодні більша частина газу власного видобутку. По-друге, ціни такі, що в принципі дозволя­ють покривати собівартість», – підсумовує аналітик.

Однак скидати з рахунків думку МВФ ніяк не можна, кажуть експер­ти. Адже це структура, спрямована на фінансування вітчизняних ре­форм. Як МВФ скаже, так Уряд і ді­ятиме, переконують політологи. А Уряд стверджує, що підвищувати тарифи не збирається.

Нагадаємо, тарифи на електро­енергію, воду й опалення визначає Нацкомісія в сферах енергетики і комунальних послуг, а вартість блакитного палива – Уряд. При цьому від ціни на газ залежить со­бівартість гарячої води і опален­ня. Так, якщо Кабмін підвищить єдиний тариф на газ, то НКРЕКП слідом підвищить вартість гаря­чої води й опалення.

РИЗИКИ І ВИКЛИКИ

Оптимістичні запевнення чи­новників про майже стовідсотко­ву готовність до зими затьмарює одна обставина: субсидії для насе­лення. Експерти одностайно стверджують, що це буде однією з проблем. І ось чому. За даними Мі­ністерства соціальної політики, наступної зими субсидії мають отримати 9 млн українських ро­дин. Наразі в Україні кожен дру­гий претендент на державну по­міч оформив субсидію. От тільки грошей в бюджеті обмаль. Ті 47 млрд грн, що були виділені на суб­сидію цьогоріч, досить швидко за­кінчились. Влітку було спрямова­но на дотації ще 14 млрд грн, од­нак і їх виявилось замало. Усе че­рез те, що за останні 3–4 роки кіль­кість одержувачів субсидій зросла у 20(!) разів.

Українські родини змушені звертатись до служб соціального за­безпечення з простягнутою рукою. Профспілковий актив країни таку ситуацію вважає ганебною. На пе­реконання Голови Федерації профе­сійних спілок України Григорія Осового, кожна працююча людина повинна отримувати гідну зарпла­ту і бути спроможною захистити себе відповідно до законів України.

Федерація профспілок України вимагає знизити ціну на природний газ, тарифи на житлово - комунальні послуги не тільки до економічно об­ґрунтованого рівня, а й з урахуван­ням платоспроможності громадян. Лише це, на думку профспілкового загалу, призведе до збалансованос­ті політики ціноутворення з політи­кою доходів населення. Це питання профспілки й надалі триматимуть під неослабним контролем.

Профспілки дуже непокоїть за­боргованість населення за кому­нальні послуги. Люди не платять не від власної низької свідомості, а через елементарну нестачу коштів. Бо коли постає питання, яку части­ну зарплати чи пенсії віддати на ліки хворій дитині чи літній люди­ні, а яку покласти до каси за кому­нальний платіж, відповідь одно­значна. А тим часом борги продо­вжують наростати. Наразі навіть служба статистики губиться в своїх підрахунках, скільки насправді грошей завинили співвітчизники.

Борги будуть зростати. Про це кажуть експерти. Про це поінфор­мовані в Кабінеті Міністрів. Адже знижено соціальні норми на газ. А субсидія нараховується саме за встановленими Урядом нормами. За «надлишок» доведеться плати­ти із своєї кишені.

І ще одна проблема, з якою не­забаром доведеться зіткнутися пе­ресічним українцям. Кабінет Мі­ністрів переглянув тривалість опалювального сезону. Ті, хто ко­ристується централізованим опа­ленням, як і раніше будуть отри­мувати субсидії після рішення місцевої влади про початок опа­лювального сезону. А ось тим, хто сам опалює свій будинок або квар­тиру, сезон скоротили на 1 місяць. Тож якщо раніше субсидії нарахо­вували з 1 жовтня по 30 квітня, то тепер – з 15 жовтня по 15 квітня. Безумовно, такий крок призведе до зменшення витрат на субсидії, але чи допоможе це вижити кому­нальній сфері? Тут думки експер­тів розділились. Одні кажуть, що населення буде платити більше, тож жодних проблем не виникне. Інші прогнозують подальше зрос­тання заборгованості з комуналь­них платежів. Якщо наразі забор­гованість становить приблизно 28 млрд грн, за різними оцінками, то з початком опалювального сезону може відбутись глобальна корек­ція цих показників. Звісно, в бік зростання.

Крім того, кажуть профспілко­ві активісти, можуть бути непе­редбачувані наслідки в разі зрос­тання неплатежів. Підвищити ціни напередодні опалювального сезону – це великий ризик спрово­кувати соціальний вибух. «Ми вже на такій межі, коли підвищення тарифів може мати соціальні на­слідки», – переконані у Федерації професійних спілок України.

НАЙХОЛОДНІША ЗА ОСТАННІ 100 РОКІВ?

Н а одному із засідань Уряду Воло­димир Гройсман порадив дружи­ти з прогнозом погоди, аби пер­ший сніг не став несподіванкою, як це траплялось практично щороку. Ска­зав це Глава Кабміну, коли йшлося про го­товність до опалювального сезону. А от синоптики віщують своє: прийдешня зима буде аж надмір суворою. Клімато­логи стверджують, що такої зими не було вже майже 100 років. І саме від неї по­чнеться відлік нового часу.

«Буде багато снігу, жорстокі морози. Хо­лод прийде вже в листопаді. Осінь буде короткою і теж холодною. А ось справжні сильні морози нас очікують вже на почат­ку грудня», – лякають метеорологи. І ста­неться це не через глобальне потепління, а через те, що планета входить у новий кліматичний цикл.

Також вчені стверджують, що цієї зими очікується зниження сонячної активності. Останнього разу таке відбувалося ще в 50-ті роки минулого століття. Тенденція до похолодання вже простежується. Ми­нулого тижня в Ірландії температура опустилася нижче нуля, що для вересня надто несподівано.

Основна причина похолодання криється в раптовому підвищенні температури у Ти­хому океані. Вона стрімко злетіла на 1 градус, і це призвело до утворення над Європою холодних арктичних повітряних мас. Так що холодний північний вітер в найближчі кілька місяців буде дошкуляти практично всій континентальній Європі і навіть Азії.

Вітчизняні метеорологи радять не надто довіряти зарубіжним фахівцям. Вони стверджують, що жодних кардинальних змін погоди не передбачається. Відтак мешканцям України не варто перейматись стосовно зими, яка вже наближається.

Метеорологічний прогноз повідомляє про перші снігопади, які порадують українців уже наприкінці листопада. Тож новорічні свята насправді будуть надзвичайно свят­ковими та засніженими. Щодо різдвяних свят, то з їх наближенням українці можуть цілком розраховувати на сильні морози. Це насправді буде досить незвично, як на останні роки, тому слід підготуватись від­повідно, аби не замерзнути.

Різдвяні морози охоплять українську те­риторію ненадовго й одразу ж після їх за­вершення в країні запанує тепла та спо­кійна погода. Передбачається, що темпе­ратурні перепади будуть не надто відчут­ні для жителів України. На переконання очільника Укргідрометцентру Миколи Кульбіди, ймовірність дуже холодної зими – менше однієї десятої відсотка.

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

«Усе готове, запаси всі є, потрібно тільки не проспати, і все буде добре. Ми гідно розпочнемо і пройдемо черговий опалювальний сезон. У нас достатньо запа­сів газу, у нас буде все нормально з електричною енергією, хоча це далося нам нелегко. Все має бути нормально з теплом і світлом в оселях українців».

Ігор НАСАЛИК, міністр енергетики та вугільної промисловості:

«Кабінет Міністрів підтримав пропозицію Міністерства енерге­тики про заходи з підготовки до осінньо-зимового періоду. Вони працюють у штатному режимі, я не бачу жодних про­блем у проходженні опалювального сезону в Україні. Жодних зауважень з цього приводу немає».

Геннадій ЗУБКО, міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ:

«Моя зона відповідальності – забезпечити до опалюваль­ного сезону житлово-комунальне господарство країни. За­певняю, що до 1 жовтня комунальні підприємства будуть на 100% готові до прийдешньої зими. Я б хотів, аби ми чіт­ко розуміли, що наразі є технічна готовність до опалю­вального сезону. А це означає, що всі питання щодо шкіл, лікарень, дитячих садків вирішено».

Всеволод КОВАЛЬЧУК, глава «Укренерго»:

«Жодних проблем, з технічної точки зору, в енергосис­темі з обладнанням як у магістральних мережах, так і щодо генерації не очікується. Проте, вже другий рік по­спіль спостерігається дефіцит вугілля. На жаль, ми цьогоріч опинилися в такій же ситуації, як і рік тому, коли у нас критично низькі запаси вугілля на початку сезону. Але оскільки це вже третій рік поспіль, то ми не очікуємо особливих проблем».

Усі новини