ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

БЮДЖЕТ–2018: УРЯДОВА АРИФМЕТИКА НА НАСТУПНИЙ РІК

Кабінет Міністрів України схвалив проект Державного бюджету на 2018 рік. Відтепер робота над основним фінансовим документом країни продовжиться у Верховній Раді. В Уряді стверджують, що про­ект бюджету складено на основі середньострокової бюджетної резо­люції, а це означає, що українцям запропоновано нову модель фінан­сової політики. Уперше в історії незалежної України кошторис–2018 буде першим бюджетом, який перевищив 1 трлн грн.

«Профспілкові вісті» долучилися до аналізу головного документа країни разом з провідними вітчизняними експертами.

РЕАЛІСТИЧНИЙ ЧИ ОПТИМІСТИЧНИЙ?

Розробники законопроекту до­сить оптимістично заклали в голо­вний фінансовий документ Украї­ни економічне зростання в розмірі 4% за 2018 рік. Позитивні настрої Уряду підтверджує і той факт, що прибуткова частина бюджету була збільшена на 15%.

Надходження до зведеного бю­джету Уряд прогнозує на рівні 1118,8 млрд грн – майже на 15% більше, ніж має надійти в 2017 році. «Це перший бюджет країни, який перевищить цифру в 1 трлн грн. І не за рахунок підвищення податків, а за рахунок зростання національної економіки».

Практично всі експерти ствер­джують, що до проекту держбю­джету на наступний рік закладено досить реалістичні макроеконо­мічні показники. Наступного року Україні під силу досягти економіч­ного зростання на 3%. Однак, попе­реджають аналітики, цього недо­статньо. Адже впродовж 2014–2015 років українська економіка впала більш ніж на 15%. Тож виходячи з прогнозованого зростання у 3%, вона ніяк не зможе досягти рівня 2013 року, не кажучи про 1991-й, коли почалось стрімке падіння. На­разі українська економіка має мі­нус 70% від показників 1991 року.

Своєю чергою, в Уряді налашто­вані оптимістично. «Ми закладає­мо зростання ВВП у наступному році на 3%. Але вважаємо, що мо­жемо перевищити цей показник, коли будемо інвестувати і проводи­ти системні реформи, заплановані на вересень – листопад 2017 року», – заявив очільник Кабміну Володи­мир Гройсман під час презентації проекту держбюджету.

Міністр фінансів Олександр Да­нилюк запевнив, що бюджет на 2018 рік є «реалістичним, збалансо­ваним, ефективним і розрахованим на перспективу».

Низка експертів відзначають надмір оптимістичних настроїв урядовців. Аналіз нового фінансо­вого плану свідчить про те, що Уряд має намір реанімувати еконо­міку країни і в той же час істотно підвищити її обороноздатність і со­ціальні стандарти. Відтак деякі аналітики фінансового ринку за­сумнівалися в реалістичності заяв­леної мети. До такого вердикту їх спонукав аналіз рівня інфляції. Найімовірніше, він перевищить за­планований мінімум на 4%.

Непокоїть експертне середови­ще й одвічне питання: які перспек­тиви найближчим часом ухвалити бюджет? Як свідчить практика ми­нулих років, проект бюджету пода­вали вчасно, але потім упродовж 2–3 тижнів у депутатів не доходили руки до його розгляду. Процес ухвалення головного кошторису країни зазвичай перетворювався на політичні торги. Кожна полі­тична сила намагалася істотно пе­рекроїти бюджет. І тільки «під ялинку», нарешті, депутати пого­джувалися із змінами, внесеними до фінансового документа.

І хоча Олександр Данилюк стверджує, що бюджет «під ялин­ку» – це вже минуле, експерти дуже в цьому сумніваються.

А голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що бюджет 2018 року – це ніщо інше, як передвиборна агітація. На думку аналітика, популістські аргументи політиків призведуть до того, що бюджет доведеться неодноразово переглядати.

ДЕБЕТ-КРЕДИТ

Депутатам доведеться погоди­тись, що основними пріоритетами бюджетної політики країни на на­ступний рік стануть освіта, медици­на, оборона і безпека, соціальна сфе­ра, децентралізація, підтримка фер­мерів, ремонт та будівництво доріг. Це витратна частина бюджету.

Звісно, країна, змушена трима­ти оборону в двобої з російським агресором, має значну частину фі­нансування спрямувати на оборо­ноздатність наших військ. Адже надії, що в східній частині України припиняться воєнізовані конфлік­ти, стає все менше. Відтак у проек­ті бюджету передбачено підвищен­ня норм на силові структури. Ймо­вірно, оборона країни обійдеться платникам податків у 135 млрд грн. Це на 12,5 млрд грн більше в порівнянні з минулим роком. Якщо прив’язувати ці цифри до ВВП, на оборонні потреби знадо­биться майже 6% валового вну­трішнього продукту. Уряд розрахо­вує на фінансову підтримку амери­канського Конгресу, однак останні події змушують дивитись на про­блему фінансування з несподівано­го боку. Представники США ухва­лили рішення скоротити бюджет допомоги країнам-партнерам, збільшивши видатки на власний оборонний комплекс.

Пріоритетною залишається цари­на освіти й культури. Відчутного під­вищення видатків не заплановано. Однак зазначено, що освітні заклади отримають на 265 млн грн більше по­рівняно з минулим роком.

У медичній сфері Кабмін планує виділити 112,5 млрд грн на охорону здоров’я, 51,43 млрд грн – на фінан­сування вторинної, третинної і екс­треної медичної допомоги, 13,28 млрд грн – на фінансування пер­винної медичної допомоги, майже 6 млрд грн – на державну закупів­лю ліків, 1 млрд – на розвиток сіль­ської медицини. Оскільки медици­ну очікує реформа, у бюджеті пе­редбачено відповідні кошти. Так само й пенсійна реформа. Як тіль­ки депутати реально візьмуться за її ухвалення, можна буде говорити про конкретні цифри видатків з державного бюджету.

Населення ж більше цікавить, за рахунок чого буде наповнюва­тись бюджет наступного року?

Основними джерелами надхо­джень, зазначають експерти, тра­диційно лишаються податки і збори. Це ПДВ, акцизні збори і по­даток на дохід з фізичних осіб. Тобто в цьому плані нічого ново­го. Уряд обрав стратегію наповне­ння державної казни за рахунок акцизів. Це видно за прогнозова­ним збільшенням акцизів: на ав­томобілі, тютюн, алкоголь та ін. Наприклад, на тютюнові вироби акциз збільшать на 20%. Подібна історія була й минулого року. Але після нещодавніх протестів влас­ників автомобілів на євро номе­рах у цьому є ризики. Якщо рап­том знову будуть подібні протес­ти й група осіб вимагатиме знизи­ти акцизи лише для себе, цю до­хідну частину держбюджету по­трібно буде компенсувати.

Є ще одна дохідна стаття – кон­фіскація рахунків і майна чинов­ників з числа «попередників». Пе­редбачалося залучити майже 150 млн у національній валюті. Од­нак це на кшталт «вилами по воді», бо достеменно невідомо, як світова спільнота сприйме таку конфіскацію. Ще треба аргумен­товано довести законність таких заходів. І про це говорять експер­ти – вітчизняні й зарубіжні.

До слова, щойно проект бю­джету було презентовано, україн­ські експерти взялися до його ана­лізу й детального вивчення. Вони першими помітили й оприлюдни­ли таке: Уряд анонсує стримання росту цін до 7%. Тоді як це зроби­ти, якщо до бюджету закладено курс на рівні 29,3 грн за долар? Тобто, за рік гривня «просяде» більш ніж на 10%. Тож експерти дуже сумніваються, що вдасться утримати зростання цін на 7%.

БЕЗ ПОПУЛІЗМУ

Політику популізму слід відки­нути на узбіччя, бо вона гальмує розвиток країни, радить Глава Уряду Володимир Гройсман. Адже жодного разу в новітній іс­торії України дії популістів не мали позитивного ефекту, крім ко­роткострокової прихильності пев­них верств населення. Натякаючи, очевидно, що при розгляді проек­ту в стінах парламенту розгорять­ся баталії насамперед у частині соціальних стандартів. Якщо вра­хувати, що парламентські вибори не за горами, чи не кожна політич­на сила буде звинувачувати Уряд в урізанні соціальних стандартів. Володимир Гройсман пообіцяв об­стоювати кожну цифру, бо «бю­джет створено не для політиків, а для українських громадян».

Українським громадянам не слід очікувати стрімкого підви­щення рівня оплати праці, оскіль­ки нещодавно в Україні істотно підвищили стандарти «мінімал­ки». Однак, автори законопроекту розглядають можливість підви­щення окладів для деяких катего­рій працівників бюджетної сфе­ри, зокрема лікарів і вчителів.

Якщо говорити в цілому, то в середньому зарплати мають зрос­ти на 13% у порівнянні з ниніш­нім роком. Що стосується про­житкового мінімуму, то до кінця майбутнього року його планують довести до 1940 грн.

Віце-прем’єр Павло Розенко ра­ніше анонсував ще один з найваж­ливіших бюджетних показників – розмір мінімальної зарплати, яка має бути встановлена з 1 січня 2018 року. Уряд розраховує, що Верхо­вна Рада затвердить розмір міні­мальної зарплати на рівні 3723 грн. Передбачено зростання міні­мальних зарплат і в наступні роки: з 1 січня 2019 року – до 4173 грн, з 1 січня 2020 року – до 4425 грн.

«Збільшення мінімальної заро­бітної плати до 3723 грн з 2018 року буде мати низку позитивних економічних і соціальних наслід­ків, – заявляє народний депутат, член Комітету з питань бюджету Олег Медуниця. – Минулого року економіка «проковтнула» подвій­не збільшення мінімальної заро­бітної плати. І цього разу нічого жахливого не станеться. Навпа­ки, будуть позитивні наслідки. Збільшення заробітної плати здатне зменшити відтік за кордон трудових ресурсів. Крім того, збільшаться доходи державного і місцевих бюджетів завдяки збо­рам податку на доходи фізичних осіб», – підсумував політик.

Міністр фінансів Олександр Данилюк стверджує: «Це реаліс­тичні цифри, які ми, як Уряд, ба­чимо та можемо гарантувати, що це може бути реалізовано без ри­зику для фінансової системи. Ми й надалі намагатимемося цей по­казник збільшувати».

В Уряді переконані: зростан­ня заробітної плати до 3725 грн дозволить людям розраховувати на свої доходи, а не отримувати допомогу від держави, тобто на субсидії.

Але щодо цього в більшості експертів є застереження. Голова Клубу економістів України Ан­дрій Новак зазначає: «Номіналь­но ми можемо зробити мінімаль­ну зарплату і 3700, і 4 тис., і 7 тис., і навіть 10 тис. грн. Але це не озна­чає, що купівельна спроможність українських громадян буде зрос­тати. Подібне ми вже проходили на початку 1990-х, коли всі україн­ці вже були мільйонерами, а купі­вельна спроможність водночас тільки знижувалася».

• КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«14 вересня у рамках виконання Гене­ральної угоди про­ведено консультації урядовців з представниками всеукраїнських профспілок, членами СПО об’єднань профспілок щодо проекту Державного бюджету Укра­їни на 2018 рік. Звісно, нас цікавила його соціальна спрямованість. Профспілковий актив погоджується, що основними пріоритетами мають залишатися захист національних ін­тересів та підвищення соціальних стандартів для населення країни.

Ми з розумінням поставились до іс­тотного збільшення витрат на оборо­ну держави. Прикро, що вогнище кон­флікту на сході розгоряється з новою силою. Гірко усвідомлювати, що краї­на змушена витрачати колосальні ко­шти, які могли б піти на вирішення со­ціальних питань. А їх ще чимало.

Ми підготували й озвучили низку найболючіших проблем, до розв’язання яких профспілки готові долучитися на правах соціальних партнерів.

Найголовніша – рівень мінімальної зарплати, що не досягає рівня про­житкового мінімуму. Різниця між прожитковим мінімумом та міні­мальною заробітною платою є неви­правданою. Урядовці й депутати ма­ють це, нарешті, збагнути.

Щодо субсидій, то позиція профспіл­кового активу непохитна. Витрачати мільярдні кошти на субсидії – це шлях у нікуди. Ці кошти слід спряму­вати на підвищення зарплат і пенсій, і хоча б цим не принижувати людську гідність. Реформа оплати праці нині як ніколи актуальна. Вона має відбу­ватись на засадах справедливого розподілу результатів праці та підви­щення рівня її оплати до стандартів ЄС з метою зростання престижності праці українців, інакше ми втратимо найдорожче – кадри.

Проект держбюджету очікує на пер­ше й друге читання у Верховній Раді. Профспілки будуть пильно стежити, аби всі рекомендації, зауваження й пропозиції, що порушувались на зу­стрічі з представниками Уряду 14 вересня, були враховані. Перекона­ний: усі соціальні проблеми необхід­но вирішувати шляхом соціального діалогу, як це відбувається в усіх ци­вілізованих країнах».

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

«Сьогодні ми, як і передбачає закон, у черговий раз своєчасно передаємо на майданчик парламенту проект Державного бюджету на 2018 рік. Ясна річ, що це тільки основа. Далі відбудуться процедури обговорення в парламенті, обговорення, підтримки і розгляду в комітетах. Ми очікуємо якнайшвидшо­го прийняття бюджету на 2018 рік».

Олександр ДАНИЛЮК, міністр фінансів:

«У наступному році планується зростання економіки на рівні 3%. Ми хотіли б трохи більше, однак і це вже непогано. Це дає необхідний ресурс. Також є дійсно збільшення витрат за клю­човими сферами. Не розпорошуючи кошти на другорядні речі, зможемо повністю фінансувати й охорону здоров’я, й реформу освіти, і пенсійну реформу».

Євген КАПІНУС, держсекретар Міністерства фінансів:

«Бюджет у цьому році ми готували з урахуванням дохідної частини, а не лише видаткової, а виходили саме з того, що до­ходи мають враховувати реальні показники. Це необхідно, аби не було тиску на бізнес, а була можливість для розвитку економіки й отримання державних належних доходів».

Валерій КЛОЧОК, політичний експерт:

«Поки ми будемо заробляти кошти і вкладати їх у соціальну сферу, економіка України розвиватись не буде. Поки не створимо нормальних умов для входження інвестиційних коштів в Україну, коли інвестору буде цікаво сюди заходити, в нас нор­мального руху не буде. Ми повинні відходити від практики бюджету «проїдання».

Усі новини