ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

УКРАЇНІ – 26! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КРАЇНО

Україна святкує 26-й День незалежності. Звісно, цьогоріч, на відмі­ну від минулого, ювілейного, святкування буде не таким масштабним. Проте рік країна прожила цілком гідно, поступово виходячи з економіч­ної та політичної кризи. «Профспілкові вісті» проаналізували основні досягнення України за рік від минулого серпня до нинішнього. А також розібралися, над чим ще потрібно попрацювати.

ЗОВНІШНЯ АРЕНА: ЗУСТРІЧАЙ, ЄВРОПО!

Україна впевнено крокує до євроат­лантичної інтеграції. І за останній рік в цьому напрямі позначилися неабия­кі зрушення. До 26-го дня народження Україна підходить з відчуттям, що їй, нарешті, вдалося позбутися минулого й стати частиною Європи.

Головна перемога Української держави за кілька місяців до неза­лежності – здобуття безвізового ре­жиму з країнами Європейського Со­юзу. Попри недовіру, скепсис та зво­лікання деяких європейських парт­нерів 11 червня 2017 року Рада Євро­пейського Союзу ухвалила рішення щодо надання безвізового режиму для України. Цієї події наша країна очікувала довгих 9 років.

А вже в ніч на 12 червня сотні українців перетнули державний кор­дон з Польщею, Словаччиною, Руму­нією та іншими країнами. Тепер, до­тримуючись низки нескладних пра­вил, заведених у цивілізованих краї­нах, а також маючи біометричний паспорт, будь-який громадянин України зможе без перешкод подоро­жувати до країн Шенгенської зони.

Пожвавилися і стосунки України з Північноатлантичним альянсом. У червні цього року Верховна Рада ухва­лила закон, який вносить корективи до зовнішньополітичного курсу дер­жави. Документом змінено положен­ня законів «Про основи внутрішньої та зовнішньої політики» та «Про осно­ви національної безпеки України». Кінцева мета ухвалених законодав­чих змін – вступ України до НАТО.

А в липні до Києва завітав гене­ральний секретар НАТО Йєнс Стол­тенберг. Це була справді подія дер­жавного значення, адже востаннє керівництво Альянсу навідувалося до столиці аж у 2008 році. Тоді ми мали шанс отримати план дій щодо членства країни в Альянсі (ПДЧ), проте цього не сталося.

Але в НАТО дали зрозуміти, що нині ми маємо черговий шанс на отримання ПДЧ. Незважаючи на те, що під час зустрічі ніхто не говорив про швидкий вступ України до НАТО, пан Столтенберг запевнив українських колег, що Україна може розраховувати на підтримку та солі­дарність з боку НАТО. Більше того, Альянс продовжуватиме політику зближення з Україною, а також на­правлятиме нашу країну на шляху до здійснення реформ та переходу на натівські стандарти.

Важко переоцінити і міжнародну підтримку України з боку найближ­чих сусідів, а також Європейського Союзу, США. Міжнародна спільнота твердо на боці України, змушуючи Росію вивести війська з українських територій.

На думку експертів, радісною звісткою для України стали санкції з боку США, спрямовані на поступо­ве знекровлення економіки Росій­ської Федерації. Адже згідно з ними, наша країна отримує велику зовніш­ньополітичну перевагу у війні. А су­сід-агресор мусить тричі подумати: чи варто продовжувати свою загарб­ницьку політику, ризикуючи влас­ною економікою.

Відзначаючи зовнішньополітич­ні досягнення України, не можна не згадати і проведення на гідному рів­ні Євробачення – 2017. Попри песи­містичні прогнози, що нам не вдасться впоратися з цим завдан­ням, організатори провели конкурс на рівні. Для цього довелося провес­ти серйозну інформаційну роботу, переконуючи гостей, що столиця України є безпечною та комфорт­ною. І це вдалося: на «Євробачення» до Києва приїхали представники 42 країн. Це максимальна кількість учасників, стільки ж їх було лише двічі – у 2008 і 2011 роках.

І хоча українським артистам не вдалося посісти призових місць, Україна довела, що здатна проводи­ти такі заходи не гірше за інших і не дозволить вважати себе країною третього сорту.

ВНУТРІШНІ ДОСЯГНЕННЯ: РЕФОРМИ, РЕФОРМИ Й ІЩЕ РАЗ РЕФОРМИ

Україна продовжує складний і бо­лісний процес реформування. Одним з головних пріоритетів Кабмін на­звав підвищення добробуту людей, поліпшення соціального стану. Так, з 1 січня 2017 року було підвищено мі­німальну заробітну плату до 3200 грн. За півроку цей крок приніс свої результати: як стверджують урядов­ці, відбулося суттєве поповнення бю­джетів усіх рівнів. Крім того, прогно­зується подальше підвищення міні­мальної заробітної плати.

Також керівництво Уряду презен­тувало основні реформи, з якими пра­цюватиме наступні кілька років. Як заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, йдеться про пенсійну та зе­мельну реформи, реформу державної власності (приватизацію), а також про реформи медицини та освіти.

В Уряді вважають, що за швидкого ухвалення всіх необхідних законопро­ектів, уже до 2020 року Україна зможе вийти на стале економічне зростання на рівні 4–5% ВВП щорічно.

Якнайдалі Уряд просунувся з пенсійною реформою, яка передба­чає скасування оподаткування пен­сій, підвищення пенсійних виплат з 1 жовтня для 5,6 млн пенсіонерів, а також ліквідацію дефіциту Пенсій­ного фонду до 2024 року.

Земельна реформа поки що ви­кликає найбільше дискусій, адже йдеться фактично про відкриття ринку землі. Отже, урядові ініціати­ви передбачають зняття мораторію на продаж землі. Проте, за деяких умов. Купівля-продаж може відбува­тися лише між громадянами Украї­ни, і придбати можна ділянку не більше 200 га на одного покупця.

Що стосується приватизації, йдеться про продаж нестратегічних державних активів, де держава не є ефективним власником. Натомість на стратегічних підприємствах пла­нується запровадити сучасний ме­неджмент.

Медична реформа – теж одна з найбільш дискусійних. Вона перед­бачає, що «гроші мають йти за паці­єнтом», тобто люди повинні оплачу­вати конкретні медичні послуги, а не просто місця в лікарнях. Ініціа­тори реформи переконують, що та­кий підхід дозволить звести нані­вець корупцію у медичній сфері.

Нарешті, реформа освіти означає, що будуть створені опорні школи, а професійно-технічна та вища освіта – переформатована та осучаснена. В рамках освітньої реформи також планується підвищення заробітної плати вчителям та поліпшення соці­ального статусу працівників освіти.

Варто зазначити, що процес ре­формування різних галузей не об­ходиться без українських профспі­лок. Представники ФПУ постійно беруть участь в обговоренні ключо­вих змін у рамках засідань та робо­чих груп, надають свої пропозиції та домагаються їхнього ухвалення.

Говорячи про відмову від мину­лого, не можна не згадати, що за цей рік Україна суттєво просунула­ся на шляху декомунізації. У жов­тні минулого року було демонтова­но останній пам’ятник Леніну – як символ тоталітарного режиму. Крім того, було перейменовано майже тисячу населених пунктів. Процес ще триває. На часі – пере­йменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей (об­ласні центрі було перейменовано на Кропивницький та Дніпро від­повідно). А Міністерство екології та природних ресурсів України іні­ціює перейменування українських територій і об’єктів природно-запо­відного фонду.

Дано поштовх і розвитку україн­ської мови, культури, кіно-, аудіо- та телевізійних продуктів. Напри­кінці минулого року було введено квоти для радіо: протягом 3 років українські радіостанції повинні пускати в ротацію не менше 25% (на третій рік – 35%) пісень держав­ною мовою і заповнювати україн­ською мовою не менш як 50% ефіру (на третій рік – 60%).

Подібні квоти Верховна Рада за­конодавчо встановила і для теле­бачення. На центральних та регіо­нальних телеканалах державною мовою має бути заповнено 75% контенту, і стільки ж – для телено­вин. Квота на українську мову для місцевих телеканалів складає 60%.

ПРОБЛЕМ ВИСТАЧАЄ, ПРАЦЮЄМО ДАЛІ

Було б несправедливим ствер­джувати, що цьогоріч в Україні були лише досягнення. Війна на сході, що триває і знекровлює еко­номічну систему країни, квола бо­ротьба з корупцією, повільні ре­форми унеможливлюють швидкий розвиток держави. Так, експерти виділили основні проблеми, які пе­реходять з року в рік та над якими потрібно працювати.

Перше, на чому наголошують аналітики, – зниження рівня добро­буту України. Попри те, що за останній рік вдалося стабілізувати ситуацію, зокрема на валютному ринку, зростання тарифів та цін продовжується. Так, знову подо­рожчали газ та електроенергія, основні продукти харчування, а та­кож проїзд у міських маршрутках та метро. При цьому рівень зарплат залишився майже на тому ж рівні або зріс несуттєво.

Ще одна одвічна біда України, на якій наголошують і наші міжна­родні партнери, – повільна бороть­ба з корупцією, захист застарілих корупційних схем. Попри появу численних антикорупційних ін­ституцій, а також запровадження електронних декларацій, прозорих систем державних закупівель, нам ще є над чим працювати у сфері бо­ротьби з корупцією.

Одна з найбільш гострих неви­рішених проблем України – ситу­ація на сході. Все більше експер­тів і аналітиків нарікають на не­ефективність Мінських домовле­ностей, на те, що Росія їх не вико­нує, а Україна, виконуючи свої зобов’язання, несе втрати. Серед причин – повільне реформування армії та недостатнє фінансування військовослужбовців.

Ще одна тема, яка викликає на­рікання як усередині держави, так і з боку міжнародної спільноти, – безкарність представників колиш­нього режиму, жоден з яких не по­ніс відповідальності за свої злочи­ни. Йдеться як про масштабні роз­крадання державних коштів попе­редньою владою, так і розстріли невинних людей під час Революції гідності.

Є проблеми і з кадровою політи­кою. Попри сподівання, залучення до керівництва міністерствами або стратегічними державними компа­ніями іноземних громадян не ви­правдало себе. Майже всі топ- менеджери, запрошені з Польщі, Литви, Грузії та інших країн, не продемонстрували очікуваних ре­зультатів і швидко залишили свої посади.

Отже, Україні є над чим працю­вати і що покращувати, виправля­ти власні помилки. Але можна точ­но стверджувати, що до свого 26-го дня народження країна підходить з численними активами. Головне тепер – не втрачати шансів, не спо­вільнювати темпи реформування та голосно заявляти про себе на міжнародній арені.

ДЛЯ СВЯТКУВАННЯ – ЧОТИРИ ВИХІДНИХ

Н а 26 - й День незалежності українці матимуть змогу свят­кувати протягом чотирьох днів. Оскільки 24 серпня при­падає на четвер, вихідним днем стане і наступна п’ятниця, 25 серпня. Від­працьовуватимуть її завчасно – у су­боту 19 серпня.

Ще в травні цього року Президент до­ручив Уряду розробити план святко­вих заходів. На засіданні Кабміну 9 серпня він був остаточно затвердже­ний. Згідно з документом, святкуван­ня розпочнеться 23 серпня – у День Державного прапора України. Цього дня відбудеться церемонія урочисто­го підняття прапора в Києві та інших містах України.

На 24 серпня заплановано парад військ та показ зразків озброєння вій­ськової техніки ЗСУ на Хрещатику. У параді братимуть участь військові з 10 країн НАТО.

Крім того, у День незалежності по всій країні відбудуться збори за учас­тю керівництва держави, представни­ків центральних і місцевих органів ви­конавчої влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, учасників АТО, видатних дія­чів України.

Також заплановано покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків та місць поховань видатних діячів україн­ського державотворення, борців за не­залежність України, загиблих учасників Революції гідності та АТО на сході.

Окрема програма передбачена у Льво­ві – там відбудеться телепроект «Укра­їнська пісня/UkrainianSongProject».

Загалом будуть проведені інформацій­ні, наукові, освітні, культурні та інші за­ходи, присвячені подіям та персоналі­ям різних періодів багатовікової історії становлення і розвитку Української держави, а також культурно - мистецькі та патріотично - виховні акції та фести­валі. Одна з яскравих та помітних по­дій – «Забіг у вишиванках».

Цього дня будуть оприлюднені медій­ні проекти про історію та сучасність України, транслюватимуться тематич­ні передачі, художні та документальні фільми.

Свої урочистості проведуть і в закор­донних дипломатичних установах.

На свято в стані підвищеної готовності перебуватимуть всі силові відомства. Порядок забезпечуватимуть сили Нацгвардії на Національної поліції.

Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:

«Україна повертається до європейської родини. Україна про­щається востаннє з радянською та російською імперіями. Україна сповнена рішучості продовжувати процес рефор­мування країни. Лише задля візової лібералізації ми втілили в життя 144 реформи, і ми сповнені рішучості продовжити цей процес».

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

«Ми ліквідуємо дефіцит Пенсійного фонду, щоб забезпечити ре­сурс для подальшого зростання пенсій. Ми розпочали пенсійну реформу, щоб відновити соціальну справедливість для літніх людей і дати можливість забезпечити гідну старість нинішній молоді. Ці принципові позиції залишаться незмінними».

Андрій ПАРУБІЙ, Голова Верховної Ради:

«Незважаючи на складний старт, Верховна Рада працює стабільно та продуктивно. Звісно, не в усіх сферах вдається проводити потрібні реформи. Але якщо говорити про успіхи, це декомунізація. Ми ухвалили всі необхідні закони і позбавили Україну імен катів, котрі знищували Українську державу».

Г ригорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:

«24 серпня – визначна дата, яка навічно увійшла в істо­рію нашої державності, започаткувала нову епоху в жит­ті українського народу, законодавчо закріпила його віко­ві демократичні прагнення до національного відроджен­ня, духовної свободи, економічного добробуту».

Усі новини