« на головну 17.10.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (919)
12
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Тема номера

ВІДКОРИГОВАНИЙ БЮДЖЕТ: ПУЛЬС НА ПОКРАЩЕННЯ

ВІДКОРИГОВАНИЙ БЮДЖЕТ: ПУЛЬС НА ПОКРАЩЕННЯ

Верховна Рада України перед традиційними літніми канікулами схва­лила поправки до бюджету нинішнього року. Вони передбачають збільшення фінансування видаткової частини головного кошторису країни. Такі зміни стали можливими завдяки перевиконанню плану з наповнення бюджету. Відновлення економіки і пожвавлення підпри­ємницької діяльності дозволили додатково зібрати майже 30 млрд грн, які будуть спрямовані на збільшення фінансування інфраструк­турних і соціальних проектів, підвищення безпеки держави, зміцнен­ня енергетичної незалежності.

«Профспілкові вісті» розглядають поправки до бюджету з точки зору соціальної політики.

ЦІНА ПИТАННЯ

Уряд запропонував змінити цьогорічний бюджет, збільшив­ши видатки за рахунок понад­планових податкових надхо­джень. Потрібно було заручи­тись підтримкою депутатів Вер­ховної Ради. 22 червня очільник Уряду Володимир Гройсман приїхав до парламенту, аби осо­бисто переконати депутатів ухвалити необхідні поправки. «Я дуже просив би вас ухвалити рішення про те, щоб цей законо­проект розглянути саме сьогод­ні. Мільйони українців чекають свої кошти із державного бю­джету. Дуже дякую за ваше ро­зуміння і підтримку», – звернув­ся Прем’єр-міністр до депутатів.

Верховна Рада підтримала в першому читанні запропоновані Урядом зміни до бюджету. Проте для ухвалення законопроекту в цілому голосів парламентарів за­бракло. Більшості депутатів не сподобалось, що Уряд не погодив з ними свій проект заздалегідь і вимагав від них голосувати фак­тично «всліпу». Голова фракції БПП Артур Герасимов пояснює: «Ми отримали документ лише вранці. Вибачте, це десятки мі­льярдів гривень, треба проаналі­зувати ці речі і подивитись, куди спрямовані ці гроші. Тому на за­сіданні ради фракції ми виріши­ли підтримати ці поправки лише в першому читанні».

Логіка в такій позиції, звісно, була. Депутати мали детально проаналізувати запропоновані Урядом зміни до головного ко­шторису країни, відкоригувати окремі положення. Усі розумі­ли, що гальмування ухвалення змін до бюджету може спрово­кувати кризу неплатежів за ко­мунальні послуги, оскільки ле­вова частка додаткових мільяр­дів спрямовувалась на субсидії. До закінчення сесії лишались лічені дні, тож Уряд «підганяв» депутатський загал.

І лише 13 липня Верховна Рада ухвалила запропоновані Урядом Володимира Гройсмана зміни до Держбюджету – 2017, практично під завісу. Для ухва­лення змін ледве вистачило мі­німальної кількості голосів – 226. Урядовці зуміли перекона­ти народних обранців, що еконо­мічні здобутки трансформують у покращення життя українців.

Про «покращення» громад­ськості кажуть не перший рік. Обіцянки народ чув не від одного складу Уряду. Однак вселяє на­дію те, що країна демонструє хай і повільне, але економічне зрос­тання. Якщо конкретно, то пере­гляд доходів бюджету вдалося зробити насамперед через… під­вищення мінімальної заробітної плати, стверджують експерти. І це найкраща відповідь песиміс­там, які пророкували тотальне зменшення сум від податку на доходи фізичних осіб. У Держав­ній фіскальній службі своя ста­тистика: з місяця в місяць зроста­ють розміри надходжень до за­гального фонду державного бю­джету. Отак і назбиралося додат­кових, або, як їх називають, поза­планових, 7 млрд грн. Понад 4,6 млрд грн додав «Нафтогаз», оскільки компанія стала прибут­ковою. До державної казни дода­лось грошей і від збільшення над­ходжень від імпортного ПДВ і мит, збільшення рентної плати на видобування нафти.

Міністр фінансів Олександр Данилюк запевнив, що Мінфін докладе всіх зусиль, щоб при реа­лізації цьогорічного бюджету від­кориговані показники не мали не­гативного впливу на бізнес та роз­виток економіки нашої країни.

ОБИРАЮЧИ КРИТИЧНІ НАПРЯМИ

Справжні баталії під купо­лом Верховної Ради розгоріли­ся, коли ділили бюджетний пи­ріг: кому який шматок діста­неться? Після палких дебатів обрали чотири основні критичні напрямки: збільшення фінансу­вання інфраструктурних і соці­альних проектів, підвищення безпеки держави і зміцнення її енергетичної незалежності. Що це означає на практиці? Левова частка додаткових видатків, а це понад 14 млрд грн, піде на ви­плату субсидій. Їх загальна сума в бюджеті на нинішній рік сягне понад 61 млрд грн. У Мі­ністерстві фінансів визнали, що коштів для фінансування субси­дій на рівні 47 млрд грн вияви­лося недостатньо. «Тоді, при формуванні Держбюджету – 2017, така сума була достат­ньою. Але тепер, після закінчен­ня опалювального сезону, вже ясно, що коштів недостатньо», – пояснює заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

А у профільному комітеті стверджують, що й цих додатко­вих грошей не вистачить на всіх. «У нашому комітеті роз­глядалися розрахунки Інститу­ту демографії та соціальних до­сліджень, які показували, що з урахуванням тенденцій інфля­ції, на весь комплекс послуг – воду, тепло, газ, електрику, квартплату – ми виходимо на цифру 100 млрд грн», – заявила заступник голови Комітету Вер­ховної Ради з питань житлово- комунального господарства Олена Бабак.

Серед інших напрямків – ви­датки на оборону і безпеку, ви­трати на медицину, розбудову доріг. Армія додатково отримає 6,4 млрд грн. Підвищення боєз­датності країни і забезпечення потреб українських військо­вих – це той пріоритет, який майже не викликав нарікань з боку народних депутатів. До­даткові кошти отримає адміні­страція Державної прикордон­ної служби. Вони призначені для підвищення розмірів вина­городи за безпосередню участь в АТО. Майже 250 млн грн бу­дуть спрямовані на виплати допомоги сім’ям загиблих. Та­кож збільшиться фінансуван­ня видатків на харчування та медикаменти військовим.

Уряд продовжує виконува­ти масштабну програму ре­монту доріг по всій країні. Пе­редбачених 30 млрд грн явно не вистачає, тож завдяки пере­виконанню бюджету додатко­во виділили ще 3,25 млрд грн.

А фахівці стверджують: аби дороги в Україні не лише в мрі­ях були схожими на ті, якими їздять західні сусіди, треба впродовж принаймні 5 років витрачати на це хоча б 50 млрд грн з бюджету. Однак, як ка­жуть, чим багаті… Невдоволе­них від розподілу додаткових коштів традиційно буде біль­ше, стверджують експерти. Та, на думку міністра фінансів Олександра Данилюка, «важ­ливо, що вдалося збільшити видатки для критичних напря­мів. Закладено додатковий ре­сурс для фінансування субси­дій, Національної академії ме­дичних наук, лікування за кор­доном, програми «доступні ліки» тощо».

ЩО В СУХОМУ ЗАЛИШКУ?

Під час розгляду правок до законопроекту в сесійній залі, в ложі Кабміну, знову був при­сутній Прем’єр Володимир Гройсман, який просив нарде­пів прийняти «важливі зміни до бюджету, бо вони передба­чають виділення коштів, по­чинаючи від субсидій, закін­чуючи програмами безко­штовних ліків і лікування за кордоном».

Медицина – та царина, про­блемами якої найбільше пере­ймаються пересічні громадя­ни. Так от, на медицину додат­ково виділено 5,3 млрд грн. Екс­перти вважають, що завдяки урядовій пропозиції і підтрим­ці Верховної Ради розширюєть­ся доступ громадян до медич­них послуг і лікування. На фі­нансування програми «Доступ­ні ліки» додатково виділили 200 млн грн. До слова, ця про­грама налічує 160 безкоштов­них або з незначною доплатою ліків від серцево-судинних за­хворювань, астми і діабету. Програму буде розширено. Як заявив віце-прем’єр Павло Розенко, наразі формується но­вий реєстр лікарських препара­тів вартістю 200 млн грн, що фі­гурують у бюджетних змінах. Глава Уряду зазначив, що вико­нання цієї програми є цілком «по кишені» державі. Своєю чергою, Прем’єр дав доручення віце-прем’єру Павлу Розенку та в. о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун разом з головами місцевих органів влади постій­но аналізувати стан виконання цієї програми.

«Попри весь той скепсис, який чуємо з екранів телевізо­рів, ми можемо впевнено сказа­ти, що урядова програма «До­ступні ліки» діє і набирає обер­тів», – підкреслив віце-прем’єр- міністр Павло Розенко.

Наразі в урядовій програмі «Доступні ліки» беруть участь 6200 аптек, профінансовано понад 3 млн 600 тис. рецептів.

Додаткових 450 млн грн отримають регіони в складі медичної субвенції на лікуван­ня хворих на ниркову недо­статність та діабет. Нині в Україні понад 5 тис. осіб пере­бувають на гемодіалізі. Це, за висловом медиків, справжні заручники хвороби. Адже вони періодично, тричі на тиждень, змушені вдаватись до проце­дури гемодіалізу. Таке ліку­вання дуже вартісне – майже 2 тис. грн за одну процедуру. Термін «гемодіаліз» для ко­гось, може, не зовсім зрозумі­лий, а для тисяч хворих на хро­нічну ниркову недостатність – це синонім слова життя.

Додатково 186 млн грн уже цього року буде спрямовано на лікування громадян за кор­доном. Окремим рядком – збільшення видатків «на ліку­вання онкохворих за кордо­ном» на 70 млн грн.

Що би не говорили песиміс­ти, але Уряд дбає про розви­ток вітчизняної медицини. Тому частину позапланових бюджетних надходжень буде спрямовано на додаткове фі­нансування медичних клінік та науково-дослідних установ. Зокрема, клініки Національ­ної академії медичних наук України додатково отрима­ють 443 млн грн, ДУ «Науково- практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіо­хірургії МОЗ» – 60 млн грн.

Додаткові кошти будуть спрямовані і на розвиток сіль­ської медицини.

Збільшено фінансування культури і соціальних про­грам. Уряд виконує свою обі­цянку – припинити фінансу­вання культури за залишко­вим принципом. Цьогоріч фі­нансування культури збільше­но майже на 90%. Зміни до Держбюджету – 2017 передба­чають і додаткове фінансуван­ня окремих програм. Зокрема, на ремонт Національного ака­демічного українського дра­матичного театру ім. Марії Заньковецької (м. Львів) та Ки­ївського оперного театру виді­лено 8,1 млн грн. Ще 69 млн грн буде спрямовано на будівни­цтво трьох меморіалів – Жерт­вам голодомору, Героям Не­бесної сотні та загиблим вої­нам АТО. Крім того, 278 млн грн буде додатково виділено на створення будинків сімей­ного типу, ще 100 млн – на захо­ди з охорони праці та підви­щення техніки безпеки на вуг­ледобувних підприємствах.

І насамкінець. Ухваленню змін до головного кошторису країни має передувати трива­ле і фахове обговорення. Таку думку висловлюють і фінан­сові аналітики, і більшість на­родних депутатів.

КОМЕНТАР

Сергій КАПЛІН, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, представник профспілок у парламенті:

«О станній тиждень засі­дань Верховної Ради ознаменувався внесен­ням змін до Держбю­джету – 2017. Головний фінансовий до­кумент країни міг поповнитись низкою соціальних поправок. Ми могли безбо­лісно для держбюджету вже з 1 липня виплатити понад 200 тис. пенсіонерів-міліціонерів їхню реально зароблену пенсію. Для цього я подав правки до бюджету, щоб передбачити 2,3 млрд грн на фінансування витрат ПФ для ви­плати перерахованих пенсій ветеранам та пенсіонерам МВС.

Але, на жаль, «дерибан» знову переміг. Жодна із соціально орієнтованих попра­вок не врахована. Депутати дали лише 75 голосів на підтримку перерахунку пенсій ветеранам МВС.

Сьогоднішні розміри пенсій не витри­мують жодної критики та штовхають громадян за межу бідності. Саме тому ми напрацювали та подали законопро­ект із чіткими кроками, які дозволять підвищити розмір мінімальної пенсії до 10 тис. грн. Зокрема, з метою на­лежного пенсійного забезпечення та пенсійних виплат проектом пропону­ється встановити додаткові джерела для наповнення Пенсійного фонду України, зокрема шляхом спрямування коштів, отриманих від оптимізації дер­жавних видатків, протидії корупції, де­тінізації, деолігархізації, націоналізації та дебюрократизації.

Так, для подолання кризи пенсійної системи та наступного суттєвого збіль­шення розміру пенсій пропонується кілька кроків. Зокрема, провести індек­сацію пенсій за весь період незалеж­ності для відновлення реальної купі­вельної спроможності та відповідності міжнародним стандартам ООН, з’ясувати реальний дефіцит Пенсійного фонду з урахуванням індексації пенсій та провести аудит роботи органів пен­сійної системи з розслідуваннями та покаранням винних. Після цього по­трібно провести реприватизацію під­приємств, де власники не виконали своїх приватизаційних зобов’язань пе­ред державою або отримали підпри­ємства через корупційні схеми за без­цінь, націоналізувати стратегічну влас­ність, провести жорстку політику деті­нізації економіки. Лише тоді можна го­ворити про реальні зрушення у соці­альній сфері».

 

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр- міністр України:

«Економіка виходить з тіні та демонструє ріст. Що означає ріст економіки? Це означає, що буде більше коштів, які зможемо реінвестува­ти в якість життя. А що таке якість життя? Лю­дина має бути здоровою, повинна мати доступ до освіти, бажано – мати роботу, їздити по нормальних дорогах… Це наше завдання, але для цього потрібно працювати».

Олександр ДАНИЛЮК, міністр фінансів:

«Незважаючи на принципову позицію Мінфіну щодо доходів, які, відповідно до Бюджетного ко­дексу, мають обов’язково базуватися виключно на макроекономічних показниках, деякі депутати ви­рішили кодекс і логіку бюджетного процесу проігнорувати».

Мирослав ПРОДАН, в. о. глави Державної фіскальної служби:

«Упродовж 2017 року спостерігається тенденція до щомісячного перевиконання показників збору надходжень до загального фонду державного бю­джету. Так, у І півріччі ми очікуємо надходження в розмірі 355,1 млрд грн, що на 27,7%, або на 77,1 млрд грн, перевищує відповідний показник минулого року».

Вадим ДЕНИСЕНКО, народний депутат від Блоку Петра Порошенка:

«На щастя, протягом 5 останніх кварталів еконо­міка зростає, тож можемо говорити про те, що на сьогодні ми реально виходимо на більш або менш стабільний ріст економіки. Уряд виконує своє головне завдання – трансформувати еконо­мічні успіхи держави в покращення життя українців».

НОВИНИ

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

02.10.2017 01:34

02.10.2017 01:32

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання