ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРИЗЕМЛЕНІ ІНТЕРЕСИ. КОМУ ВИГІДНО ВІДКРИТИ РИНОК ЗЕМЛІ

Крім того, за словами В. Ско­цика, 80% українців виступа­ють проти продажу землі. І Аграрна партія починає Всеукраїнський збір підписів «Не дамо вкрасти землю!». На його думку, це єдиний спосіб об’єднати весь народ і отримати документальне підтвердження його волі.

Підписи проти відкриття ринку землі збирає і партія «Батьківщина». Її представник, член Комітету з питань аграр­ної політики та земельних від­носин Вадим Івченко , називає земельну реформу від Уряду «земельною аферою».

«Ця афера кардинально відіб’ється на житті пересічного українця. Вона стане фатальною для майбутнього України. «Бать­ківщина» намагалась відродити діалог між владою та українця­ми, запропонувавши проведення Всеукраїнського референдуму щодо продажу української землі, аби люди висловили свою думку: як вони хочуть жити далі та чи хочуть продажу сільськогоспо­дарської землі. Влада успішно заблокувала цю вимогу через су­дове рішення», – сказав він.

Вадим Івченко неодноразово обговорював свою позицію з ФПУ. На початку квітня відбу­лася його зустріч з галузевими профільними профспілками. Тема земельної реформи була однією з ключових. За словами голови Профспілки працівників агропромислового комплексу України Ігоря Сопелкіна, проф­спілки проводили опитування лідерів суспільної думки, най­більш авторитетних аграріїв – близько 20 осіб. Жоден з них не підтримав ідею зняття морато­рію на продаж землі у найближ­чій перспективі.

РИНОК ЗЕМЛІ – РОЗВИТОК СЕЛА

Між тим, голоси за відкрит­тя ринку землі теж лунають, хоча й тихіше. Так, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Марти­нюк вважає, що 15-річний морато­рій на продаж землі призвів до ка­тастрофічної ситуації у соціаль­ній сфері села. Натомість скасу­вання мораторію, яке дасть селя­нам повноцінне право власності на землю, стимулює та заохотить розвиток дрібного та середнього фермерства, яке в усіх розвинутих країнах є основною рушійною си­лою розвитку села.

За словами народного депута­та, члена «аграрного» Комітету ВР Андрія Вадатурського, по­трібно дати людям право вирішу­вати, чи продавати землю.

«Ті політики, котрі сьогодні кажуть, що вони проти продажу землі, бо її скуплять іноземці, за­ймають антинародну позицію і йдуть супротив 7 млн людей, які мають земельну власність. Укра­їнські селяни отримують най­нижчу орендну плату за землю у світі – 40-70 доларів на рік, тоді як у сусідній Польщі вона вдесятеро вища. Єдиний, хто зацікавлений у продовженні мораторію – фер­мери і агрохолдинги, які за без­цінь орендують землю», – вважає А. Вадатурський.

Хоча, на думку економіста IMF-Group Григорія Кукурузи, малим та середнім фермерам ре­форма вигідна. Адже урядова модель земельної реформи до­зволить їм брати участь у торгах на земельні ділянки на пільго­вих умовах та уникнути конку­ренції з великим бізнесом.

«Юридичні особи та іноземці не будуть допущені до ринку землі. Відповідно, малі та серед­ні фермери зможуть викупити земельні фонди на більш лояль­них умовах», – зазначив він.

Окрема думка у народного депутата, члена «бюджетного» Комітету ВР Сергія Рудика. На початку 2015 року він зареєстру­вав законопроект, суть якого – продавати не землю, а право до­строкової оренди. «У нас зараз через аукціони великі ділянки землі віддаються в оренду зем­лекористувачам. Потрібно зро­бити право довгострокової орен­ди речовим правом на дві сівозміни – по 7 років. Тобто, на 14 років. А можливо, продовжити до 49 років. І тоді селянин отри­має адекватні кошти, бо вар­тість землі на довгостроковій оренді буде відповідною повно­цінному праву на землю. Крім того, орендарі більш виважено ставитимуться до землі. Нині, коли вони беруть землю в корот­кострокову оренду, це не стиму­лює їх до вкладення коштів у землю. Вони зацікавлені в тому, щоб витиснути з неї якнайбіль­ше», – зазначив парламентар.

Депутати визнають: дискусія щодо ринку землі точиться тим активніше, чим ближче дата за­кінчення дії мораторію. І хоча за лібералізацію ринку землі поки що висловилися меншість пред­ставників депутатського корпу­су, всі визнають, що жорсткий мораторій на продаж сільсько­господарських земель без жод­них змін вичерпав себе.

А ЯК ЗА КОРДОНОМ?

О днодумцями України щодо мораторію на продаж землі є лише п’ять держав: КНДР, Куба, Венесуела, Конго і Та­джикистан. Що стосується обмеження ринку землі для іноземного капіталу, його дотримуються 18 країн. Це респу­бліки колишнього Радянського Союзу – Молдова, Казахстан, Росія, Вірменія, Киргизстан, країни Балканського пів­острова (Албанія, Сербія, Боснія і Гер­цеговина), а також кілька країн Африки та Близького Сходу. При цьому середнє значення ціни на землю тут становить 3833 дол. США за гектар, орендної ставки – 205 дол. за гектар.

У розвинутих країнах Західної Європи земельна реформа тривала кілька де­сятиліть. Але її метою не було забезпе­чення права землевласників на воло­діння майном, як, наприклад, в Україні. Йшлося про те, аби створити збалансо­ваний ринок, залучити інвестиції до аг­росектору та стимулювати фермерів виробляти продукцію з максимальною доданою вартістю.

У більшості країн ЄС продавати землю можна, і необов’язково власним грома­дянам. При цьому угод з продажу зе­мель сільськогосподарського призна­чення в Євросоюзі укладається не так багато – на рівні 1–3% від загального обсягу земель.

Такої ж політики дотримуються Японія, США, Уругвай, Домініканська Республі­ка і Камерун. У результаті середня ціна за 1 га тут сягає 19336 дол., а середнє значення вартості оренди – 360 дол.

Приклади інших країн доводять, що лі­бералізація ринку землі призводить до суттєвого зростання середньої вартості на землю. У тій же Румунії після від­криття земельного ринку вартість «чор­ного золота» зросла на 37,5% протягом кількох років.

У Литві після відкриття земельного ринку вартість землі зросла втричі – від 340 дол. за гектар в 1991 році до 1100 за гектар в 2012-му.

Цікавий приклад – Швейцарія. Ринок сільгоспактивів у цій країні дуже від­критий і високотехнологічний. І незва­жаючи на те, що у сфері АПК зайнято лише 3,2% населення, країна забезпе­чує себе продуктами харчування на 55–60%. У Швейцарії 100% земельної власності перебувають у приватних ру­ках, і немає жодного державного регу­лювання. Щоправда, є одна умова: по­купець землі повинен самостійно управляти своїм фермерським госпо­дарством. Для цього він повинен мати відповідний досвід та кваліфікацію.

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України:

«У цьому питанні, надзвичайно чутливому для України, по­трібно діяти дуже професійно і дуже виважено. Модель, яку ми можемо запропонувати, – це продаж фізичним особам- українцям з обмеженням до 200 га, і це може бути добрим початком якісної земельної реформи. Я не підтримаю зе­мельну реформу, яка може бути використана або великими агрохолдингами, або іноземцями, які приїдуть в Україну і по­чнуть скуповувати землю. Ми говоримо про відносини між власниками землі, про те, щоб створити міцний якісний се­редній клас фермерів. Це відповідає інтересам України».

Володимир Саєнко, заступник Голови ФПУ:

«За даними експертних організацій, відкриття ринку згенерує близько 100 млрд дол. приросту ВВП до 2025 року. Прогнозується приплив до сільського госпо­дарства інвестицій і створення нових робочих місць. Однак, потрібно зважати на те, що позитивні результати такого кроку – поки лише теорія. Натомість по­спішне скасування заборони на продаж землі загрожує втратою найбільш вар­тісної цінності, яка належить українському народові. Наразі не врегульовані ба­зові питання земельного обігу, існує небезпека рейдерських захоплень, монопо­лізації землі великими агрохолдингами та іноземцями. Усе це слід врахувати та розробити дієві механізми щодо недопущення негативних наслідків проведен­ня земельної реформи, а вже потім говорити про запуск ринку землі».

Сергій Рудик, народний депутат, голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

«Не підтримую ні тих, хто пропонує продовжити мораторій, ні тих, хто поспішає продавати землю. Постійні мораторії на продаж не дають жод­них відповідей, тільки відтерміновують прийняття виваженого рішення. З іншого боку, Україна не дозріла до того, щоб продавати землю. Якщо ринок бездумно відкриють, ми отримаємо короткостроковий ефект, на­слідком якого стане розпродаж землі, яка є у них у власності. Як би не декларувалося Урядом, що до продажу не будуть допущені іноземці, я в це мало вірю. Є багато тіньових схем, яким чином це можна зробити».

Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України:

«Згідно з даними опитування, проведеного науков­цями Житомирського національного агроекологіч­ного університету, 96% аграріїв не зможуть скорис­татися можливістю купити землю, на якій працю­ють, бо не мають коштів. Неважко спрогнозувати, хто правитиме бал на ринку землі: великий капітал, який має спекулятивну природу. А тисячі агровироб­ників, які годують Україну, не зможуть нормально працювати. Це обернеться підривом продовольчої безпеки, дорожнечею харчів і глибокою кризою».

Усі новини