ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

СПРАВЕДЛИВІ ПЕНСІЇ: ЩО КРИЄТЬСЯ ЗА УРЯДОВОЮ ПЕНСІЙНОЮ РЕФОРМОЮ

На засіданні Уряду 17 травня Прем’єр презентував основні по­ложення проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій». Це один з етапів пенсійної реформи, яка після схвалення парламентом має запрацювати з жовтня 2017 року. «Профспілкові вісті» розбиралися, що пропо­нує Уряд, чи було враховано позицію профспілок і що означає реформа для простих українських пенсіонерів.

ОСУЧАСНИТИ, ПІДВИЩИТИ, НАПОВНИТИ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД

На засіданні 17 травня Уряд презентував проект пенсійної ре­форми. За словами ініціаторів, її головна мета – позбутися недолі­ків нинішньої солідарної пенсій­ної системи, ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, а також підви­щити розмір виплат. Якщо пар­ламент підтримає запропоновані зміни, реформа розпочнеться з 1 жовтня цього року, основні зміни – з 1 січня наступного.

Під час представлення законо­проекту Прем’єр-міністр Володи­мир Гройсман зауважив, що ві­тчизняна система пенсійного за­безпечення, яка залишила за ме­жею бідності мільйони пенсіоне­рів, потребує негайного реформу­вання. Адже 8 млн українських пенсіонерів з 12 отримують міні­мальну пенсію у 1,3 тис. грн.

Несправедливою вважає Прем’єр і систему нарахування пенсій. На думку урядовців, чинна солідарна система дис­кримінаційна, адже люди, котрі заробляли однаково, але ви­йшли на пенсію в різні роки, отримуватимуть різні суми. Для прикладу: ті, хто став пенсі­онером у 2007 році, отримує 1197 грн. А для тих, хто вийшов на пенсію у 2013–2015, розмір ви­плат складає 3267 грн, тобто майже втричі більше.

Тому головною складовою майбутньої реформи Уряд вва­жає осучаснення пенсій. Кабмін пропонує нараховувати пенсії за єдиною формулою, незважа­ючи на рік виходу на пенсію, і встановити її на рівні 3764 грн. Завдяки цьому приблизно 1,3 млн осіб отримають надбавку до пенсії до 200 грн; 1,2 млн – 200–500 грн; 2 млн – від 500 до 1000 грн; 1,1 млн – понад 1 тис. грн. Загалом, за словами Воло­димира Гройсмана, з 1 жовтня 2017 року близько 9 млн україн­ських пенсіонерів отримувати­муть підвищені пенсії.

Друга мета ініціатив від Уря­ду – ліквідувати дефіцит Пен­сійного фонду. Як твердять уря­довці, така ситуація склалася через те, що люди сплачували менше, ніж отримували.

Ще одне нововведення від Каб­міну – підвищення страхового стажу замість пенсійного віку. Відомо, що МВФ наполягав на підвищенні пенсійного віку до 63 років, але Уряду вдалося переко­нати міжнародних партнерів за­лишити його на рівні 60 років для чоловіків і 58,5 – для жінок. При цьому поступово страховий стаж буде збільшуватися: до 2028 року вийти на пенсію у 60 років змо­жуть лише ті, хто має страховий стаж 35 років. Якщо стаж дорів­нюватиме 25–35 – у 63 роки, якщо 15–25 – у 65 років. У разі, якщо лю­дина не напрацювала і 15 років, вона може претендувати лише на соціальну допомогу. Також Уряд передбачив можливість вийти на пенсію раніше, навіть якщо ста­жу не вистачає. Його можна доку­пити, сплативши близько 17 тис. за кожен рік.

Також у рамках пенсійної ре­форми пропонується скасувати особливі умови виходу на пенсію. Якщо урядовий законопроект буде ухвалено, то права достроко­вого виходу на пенсію будуть по­збавлені всі, окрім військових. Передбачається, що замість того, щоб пільгові категорії виходили на пенсію раніше, роботодавці мають сплачувати більші ставки соціального внеску. І тоді після виходу на пенсію пільговики отримуватимуть більше.

Крім того, пропонується ска­сувати обмеження на виплати працюючим пенсіонерам. У разі набуття чинності проекту вони зможуть отримувати і повну пенсію, і зарплату. Позитивною можна вважати і норму щодо ав­томатичної щорічної індексації пенсій. У проекті зазначено, що перерахунок проводитиметься «з урахуванням фінансових можливостей солідарної систе­ми, але не менше, ніж на 50% зростання середньомісячних зарплат за 3 роки і на 50% індек­су споживчих цін».

На жаль, робити аналіз уря­дової реформи можна лише за презентацією Володимира Грой­смана: відповідний проект зако­ну на момент виходу матеріалу не був зареєстрований на сайті Верховної Ради.

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК: РЕФОРМА ПОТРІБНА, АЛЕ Є НЮАНСИ

Профспілки не могли лишити­ся осторонь такого важливого пи­тання, як пенсійна реформа. Профспілковці неодноразово по­рушували тему пенсійного забез­печення під час офіційних зустрі­чей керівництва ФПУ з Президен­том України, Прем’єр-міністром України, керівництвом Верховної Ради України та депутатськими фракціями. Йшлося про одне: не­обхідність підвищення рівня пен­сійного забезпечення громадян, а також скасування обмежень при виплаті пенсій працюючим пен­сіонерам, недопущення звуження змісту і зменшення обсягу пенсій­них прав, забезпечення соціаль­ного діалогу при проведенні ре­формування пенсійної системи.

Обґрунтовану правову пози­цію профспілки нададуть після ретельного аналізу запропонова­ного законопроекту. А поки що управління соціального страху­вання і пенсійного забезпечення апарату ФПУ провело свій аналіз на основі урядової презентації.

ФПУ звертає увагу на низку позитивних моментів. Зокрема, осучаснення пенсій, скасування обмеження при виплаті пенсій працюючим пенсіонерам, посту­пове звільнення Пенсійного фонду від невластивих виплат, проведення підвищення соці­альних стандартів, що передба­чено Законом України «Про Дер­жавний бюджет України на 2017 рік», запровадити з жовтня 2017 року, а не з 1 грудня 2017 року.

Але, на жаль, негативних змін більше. Зокрема, зменшується коефіцієнт страхового стажу з 1,35 до 1,0 за кожний рік роботи, що порушує норми статті 22 Кон­ституції України в частині недо­пущення звуження змісту та об­сягу існуючих прав і свобод та не відповідає Конвенції № 102 щодо забезпечення розміру пенсії за наявності 30 років стажу роботи у розмірі не менше 40% заро­бітку. Це призведе до змен­шення на третину розмірів но­вих пенсій, порівняно з тим, якби пенсії для них признача­лися за чинними на сьогодні нормами законодавства.

Ще одна норма, що непоко­їть профспілки – пропонується мінімальну пенсію визначати не від прожиткового мінімуму, а встановити її на рівні 40% мі­німального розміру заробітної плати. А це суперечить зако­нам України «Про державні со­ціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про прожитковий мінімум», згідно з якими основні державні соці­альні гарантії (до яких включе­но мінімальний розмір пенсії за віком) не можуть бути ниж­чими прожиткового мінімуму для відповідної соціальної гру­пи, встановленого законом.

Є питання і щодо підви­щення пенсійного віку та не­обхідного страхового стажу до 35 років. Адже це призведе до того, що багато громадян будуть позбавлені права отримувати пенсію.

Ще один негативний мо­мент, виявлений на етапі ана­лізу презентації – «заморожу­ється» показник середнього за­робітку для обчислення пенсій при новому призначенні на рівні 2017 року – 3764,40 грн з подальшим щорічним його збільшенням не менше, ніж на 50% від темпів росту середньої заробітної плати в Україні. Таке «напівзамороження» з 2018 року показника середньої заробітної плати для обчис­лення нових пенсій призведе до зниження розмірів пенсій та в цілому рівня пенсійного забезпечення в країні.

Неприпустимим є також скасування пенсій за вислугу років (крім військовослужбов­ців). Наразі таке право мають працівники освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, льотного складу авіації, пра­цівники геологорозвідки, низ­ки робітничих спеціальнос­тей, спортсмени та артисти.

А ЩО СКАЖЕ ПАРЛАМЕНТ?

Очевидно, що таке серйозне питання, як пенсійна реформа, досить складно проходитиме крізь різнобарвний Україн­ський парламент. Прем’єр Во­лодимир Гройсман сподіва­ється, що депутати проголосу­ють за законопроект до завер­шення парламентської сесії – всередині липня.

Парламентарі теж, схоже, налаштовані на серйозну дис­кусію. Голова Комітету з пи­тань соціальної політики, за­йнятості та пенсійного забез­печення ВРУ Людмила Дені­сова закликала колег до все­бічного обговорення реформи.

Частина депутатів обража­ються на Уряд за надмірну за­критість переговорного про­цесу. Так, народний депутат від фракції БПП Сергій Ру­дик зазначив, що парламент­ський корпус був фактично усунутий від переговорного процесу з МВФ, у рамках яко­го, зокрема, обговорювалася й пенсійна реформа.

«На превеликий жаль, на­родних депутатів України на 99% усунуто від переговорного процесу з Міжнародним ва­лютним фондом, і про біль­шість новин ми дізнаємося так само із засобів масової інфор­мації, очевидно, як і телегля­дачі... На сьогодні парламент не бачив варіант пенсійної ре­форми, який хоче запропонува­ти Уряд, тому, за великим ра­хунком, нам немає що обгово­рювати», – вважає депутат.

Про те, що обговорення пен­сійної реформи у Верховній Раді супроводжуватиметься палкими дискусіями, заявив і представник профспілок у парламенті Сергій Каплін. За його словами, більшість пар­ламенту, навіть депутати, ко­трі не входять до коаліції, го­тові проголосувати за урядо­вий законопроект. Проте деякі його норми викличуть серйоз­ні дискусії.

«Перший ризик – прихова­не збільшення пенсійного віку через унормування пи­тань, пов’язаних із страхо­вим/трудовим стажем. Дру­гий фактор – пенсійна рефор­ма проводиться на вимогу МВФ, а для багатьох непри­йнятно, що хтось диктує нам умови. Третій – сам підхід до підвищення пенсій. Адже це має бути не банальний пере­розподіл коштів, коли забира­ють у тих, хто не ходить на вибори, і дають тим, хто хо­дить. Це підвищення ВВП, де­монополізація, деолігархіза­ція, детінізація, вибудовуван­ня принципово інших відно­син з роботодавцями, проф­спілками, платниками подат­ків», – зазначив парламентар.

За його словами, він і бага­то його колег готові підтри­мати пенсійну реформу, адже вона важлива для країни. Але будуть домагатися, щоб слушні пропозиції, зокрема напрацьовані разом з проф­спілками, були враховані.

Солідарний з колегою і депу­тат Андрій Вадатурський, який вважає, що пенсійна реформа назріла, адже багато років люди фактично «брали в борг у власних дітей». «Сьогодні в нас такої можливості немає, тож ми маємо вирішити проблеми, накопичені роками. 140 млрд грн пенсійних внесків і ще стільки ж ми знову сплачуємо із загального бюджету, замість вирішення інших нагальних питань. З іншого боку, середня пенсія складає 1350 грн, що ста­новить 30% прожиткового міні­муму. Сьогодні немає жодної людини, яка б сказала, що пен­сійна реформа не потрібна. Пи­тання в тому, хто візьме на себе сміливість і відповідальність за її провадження», – зазначив депутат.

І парламентарі, і урядовці, і профспілки, і прості грома­дяни одностайні в одному: ни­нішня система пенсійного за­безпечення давно довела свою неефективність і потребує ра­дикального оновлення. І успіх пенсійної реформи залежить від того, наскільки всі учасни­ки процесу зможуть почути один одного, дійти розумного компромісу та створити сис­тему, яка справді працювати­ме на благо всієї країни.

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:

«Н а жаль, діюча пен­сійна система недо­сконала. Сьогодні майже 70% станов­лять громадяни, котрі мають пенсію на рівні або менше прожиткового мінімуму. Це призвело до тотальної бід­ності наших пенсіонерів. Тому потрібно змінювати в цій частині пенсійне законодавство.

Друга проблема – як стимулювати громадян до участі в страхуванні. Воно називається загальнообов’язковим, але не зобов’язує працювати. Тому кожна людина сама вирі­шує, чи реалізувати право на працю, щоб мати можли­вість отримати пенсію. При цьому той, хто пропрацював 7–10 років, хоче отримувати таку ж пенсію, як і той, хто має стаж 35 років. Це несправедливо.

Несправедливість можливо було б подолати, якби у ПФ було достатньо коштів, які можна грамотно розподілити між усіма учасниками пенсійної системи. Але з понад 26 млн працездатного населення – у віці від 18 до 65 років – формально зареєстровані як активно працююча частина населення близько 17 млн, а по факту сплачують внесок із загальнообов’язкового страхування 10 млн 600 тисяч. А пенсіонерів у нас 12 млн.

Очевидно, що люди не вмотивовані робити внески, ду­маючи, що до них не прийде старість і їх це не торкнеть­ся. Не оформлюють офіційно трудові відносини, їдуть працювати за кордон, домовляються з роботодавцями.

Уряд, ініціюючи пенсійну реформу, вдався до механізму стимулювання збільшення тривалості необхідного стра­хового стажу для громадян. Але це не єдиний шлях. Є ще три інших.

Зокрема, розширення сфери зайнятості, модерування сплати ЄСВ та підвищення зарплати. Щодо першого пункту, потрібно, аби кожен, хто хоче і може працювати, мав гарантоване робоче місце. Якщо мільйони наших співвітчизників, які задекларували економічну активність, будуть легально працювати, сплачувати податки і єдиний соціальний внесок, це збільшить надходження до Пенсій­ного фонду вдвічі. Це вирішить дві проблеми: забезпе­чить право людини на працю і дасть ресурс для пенсійної системи. І забезпечить соціальний захист у старості.

Другий шлях – адміністративний, стосується розмірів сплати ЄСВ. Уряд пішов назустріч бізнесу і знизив ЄСВ із 37 до 22%. Але, на жаль, це не призвело до очікуваного ефекту підвищення зарплат. Тому ми вважаємо за доціль­не повернутися до розгляду питання щодо розміру ЄСВ.

Адже саме зростання заробітної плати є третім шляхом виходу з кризи пенсійного забезпечення. Сьогодні заро­бітна плата мізерна, недостатня для прожиття.

Це прямі інвестиції в бізнес, зростання економіки, гаран­тія економічної свободи. І важлива складова гідного пен­сійного забезпечення».

ОФІЦІЙНО

Рада ФПУ на своєму засіданні розглянула питання пенсійної реформи, запропонованої Урядом, та ви­сунула вимоги до Кабміну, Президента та Верхо­вної Ради України розпочати негайно переговори з профоб’єднаннями щодо розробки оптимального варіанту реформи, пошуку ресурсів для підвищен­ня пенсій в економіці. На вимоги відреагував віце- прем’єр П. Розенко та доручив міністру соціальної політики А. Реві розглянути їх та поінформувати ав­торів звернення про результати розгляду.

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

«Після схвалення запропонованих рішень у парламенті вже в жовтні зможемо підвищити пенсію для 5,6 млн пенсіонерів і зробити цю індексацію автоматичною. Хотів би, аби до середини липня ми могли ухвалити проект реформи. Пенсіонери цього очікують. Має бути встановлена справедливість. Якщо я працюю 35 років і сумлінно роблю відрахування, то маю отрима­ти гідну пенсію. І нова система – спосіб побороти тіньову заня­тість і подолати дефіцит бюджету пенсійного фонду. Ми за 7–10 років зменшимо дефіцит бюджету пенсійного фонду і виведемо його в нуль, а люди отримуватимуть гідні виплати».

Володимир САЄНКО, заступник Голови Федерації профспілок України:

«Пенсійна реформа ‒ питання не лише гідного життя старшого покоління, а й жит­тєздатності всієї економіки країни. Питання, чи потрібна вона, не стоїть, адже нам потрібні зміни. Однак реформа має бути соціальною, а до запропонованого Уря­дом проекту та зроблених розрахунків є не лише питання, а й вимоги. Наприклад, Урядом пропонується знизити коефіцієнт страхового стажу з 1,35 до 1, а відтак знизяться пенсійні виплати, що неприпустимо та суперечить як українському зако­нодавству, так і міжнародним конвенціям. Також планується відмінити вислугу ро­ків. Не врегульоване питання врахування стажу до 2000 року. Однак ми поки не бачили законопроект цілком. Цих вимог може бути більше. Документ має бути погоджений профспілками та враховувати пропозиції соціальних партнерів».

Вадим ІВЧЕНКО, народний депутат України:

«У презентації пенсійної реформи від Уряду я побачив те, що люди, які сьогодні у віці 60 років і матимуть трудовий стаж 15 років, отримуватимуть від держави не пенсію, а лише фінансову допомогу. Адже багато з наших громадян у важкі 90-ті та 2000-ні роки не мали змоги офіційно працевлаштуватися. І сьогодні саме вони стануть заручниками цієї пенсійної реформи. Адже для отримання пенсії потрібен буде дуже великий трудовий стаж. Ця пенсійна реформа відбуватиметься за раху­нок тих, хто з наступного року виходитиме на пенсію, оскільки відтоді поступово збільшуватиметься трудовий стаж до 35 років. Тобто Уряд просто ставить собі за мету зменшити кількість людей, які отримуватимуть пенсійні виплати».

Сергій КАПЛІН, народний депутат України:

«Система пенсійного забезпечення в тому вигляді, в яко­му вона зараз існує і працює, далі функціонувати не може. Її недоліки відомі: дефіцит Пенсійного фонду, низький рівень якості управління, дублювання функцій, затратність системи, несправедливість забезпечення. На жаль, із запропонованої реформи я бачу, що зменшення дефіциту Пенсійного фонду відбудеться за рахунок пере­розподілу коштів. Але потрібно не зменшувати дефіцит Пенсійного фонду, а працювати над його наповненням».

Усі новини