ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЄВРОБАЧЕННЯ: ДО ПОБАЧЕННЯ І ДО ЗУСТРІЧІ

Такого насиченого подіями травня Україна не знала давно. Пер­шотравень, День пам’яті й примирення, День Європи, остаточне рішення про надання безвізового режиму для нашої країни і го­ловне – масштабний континентальний конкурс пісні Євробачен­ня. Без перебільшення можна сказати, що європейські цінності на кілька днів перемістились до України. Щоби кожен українець сповна відчув себе народним дипломатом.

Чи все зробили ми, аби іноземні гості поверталися додому з най­кращими враженнями про державу, ім’я якій – Україна? Про це – у головній темі номера нашого часопису.

КОНКУРС ПОЇХАВ, ЄВРОПА ЗАЛИШИЛАСЯ

На тлі проведення у Києві автори­тетного європейського музичного конкурсу з’явилася ще одна радісна новина: 11 травня Рада Європейсько­го Союзу затвердила законодавчу пропозицію щодо скасування корот­кострокових віз для громадян Укра­їни. А 17 травня відповідний законо­давчий акт було підписано у Страс­бурзі – в приміщенні Європарламен­ту. На урочисту подію до Страсбурга поїхав і Президент України. Тепер залишилися дрібні формальності: підписаний регламент має бути опу­блікований в офіційному віснику ЄС, і вже за 20 днів (приблизно 11 червня) безвіз набере чинності.

Згідно із заявою МЗС, для Украї­ни це означатиме, що наші громадя­ни зможуть здійснювати безвізові короткострокові візити до приблиз­но 30 країн так званого «білого шен­генського списку». Серед них – дер­жави Європи, Північної і Південної Америки, Перської затоки та Азії.

Президент Петро Порошенко не приховував радості та гордості за країну.

«Приблизно 11 червня 34 європей­ських країни ввімкнуть зелене світ­ло власникам українських біоме­тричних паспортів – для безвізових короткострокових поїздок. Зник­нуть черги в посольства та візові центри. Залишиться в минулому ви­снажлива тяганина із збору паперів. Люди заощадять гроші, які витрача­ли на консульські збори та послуги посередників», – підкреслив Глава держави.

За його словами, безвіз – це не просто рішення, яке наближає Україну до Європи, а й остаточний розрив з радянським минулим. І те­пер навіть запеклі скептики повіри­ли, що Україна таки зможе вільно їздити до європейських країн. Що­правда, досі від деяких громадян можна почути: та навіщо нам той безвіз? На їхнє запитання красно­мовно відповідають шалені черги до центрів видачі біометричних паспортів. Статистика свідчить, що в усіх містах України ці черги зрос­ли в кілька разів.

Експерти переконані: схвалення ЄС спрощеного візового режиму для України означає, що нас визнали ци­вілізованою, безпечною, надійною країною, яка відповідає високим стандартам ЄС. І якщо українці до­ведуть, що спрощення візового ре­жиму з Європейським Союзом не по­тягне за собою якихось зловживань, то за спрощенням перетину кордо­нів з Європою неодмінно відбудеть­ся і візова лібералізація з іншими країнами світу.

Тепер головне для українців – виправдати надану довіру і нічим себе не дискредитувати. Не варто забувати, що візова лібералізація передбачає механізм призупинення її дії у разі фіксування великої кіль­кості фактів нелегальної міграції, злочинів, скоєних українцями за кордоном, тощо. Експерти побою­ються, що в перші тижні-місяці но­вого візового режиму з Європою мо­жуть виникати скандальні ситуації та спірні моменти. Адже і європей­ські прикордонники будуть на пер­ших порах досить прискіпливо пе­ревіряти українських громадян, та й вони самі можуть розгубитися на кордоні. Будемо сподіватися, що подібних ситуацій буде мало, вони не зіпсують загального позитивно­го враження про Україну, і тим більше, не змусять європейських партнерів пожалкувати про своє рі­шення щодо візового спрощення для нашої держави.

ВИКЛИК ДЛЯ КРАЇНИ

Європа стала ближчою, і ми спо­вна відчули себе часточкою сучас­ної Європи завдяки Євробаченню. Адже два перших тижні травня сто­лиця України перебувала в центрі уваги практично всього світу. Цьо­горічний пісенний конкурс став особливим з багатьох причин. Голо­вна – чи буде витримано його фор­мат? Себто, чи всі традиційні його учасники погодяться взяти в ньому участь у країні, де триває чотири­річний конфлікт з РФ? Безумовно, це відлякувало від приїзду кількох зарубіжних виконавців і багатьох туристів.

Організаторам Євробачення до­велося докласти чималих зусиль, аби переконати і співаків, і при­хильників, що більшість міст Укра­їни є абсолютно безпечними для подорожей.

Як результат, взяти участь у пі­сенному конкурсі виявили бажання 42 країни – це максимальна кіль­кість учасників, яка досі на Євроба­ченні траплялася лише двічі – в 2008 і 2011 роках.

Тепер, коли стихли овації на честь переможців європейського му­зичного свята, можна впевнено ска­зати, що Євробачення відбулося на високому рівні. Власне, про це заяв­ляють і самі учасники шоу, і журна­лісти, і гості столиці. Прем’єр- міністр України наголосив, що це був якраз той час, «коли до україн­ців має повернутись повага. Не тре­ба нас вважати за другорядних лю­дей, за країну третього сорту». При цьому Глава Уряду додав, що і для нього особисто, і для урядової ко­манди підготовка до проведення стала серйозним викликом, зважаю­чи на те, якого шаленого тиску, пе­редусім інформаційного, зазнала Україна за весь час після перемоги Джамали на минулорічному музич­ному фестивалі.

Не все так просто було й усередині країни. Чимало наших громадян вва­жали, що нині не найбільш слушний час для пісень. Чи можна взагалі проводити такий масштабний і недешевий захід у ситуації, коли держава фактично перебуває в ста­ні війни? Ветеран Афганістану Сергій Захаров переконаний, що проведення Євробачення в Україні було недоречним. «Невідповідний час для пісень і танців. Країна у ві­йні і крові. Сотні тисяч біженців, тисячі загиблих і зниклих безві­сти. Це звучить моторошно, але це про нас», – ділиться думками ко­лишній воїн. На його переконання, якщо й проводити якийсь музич­ний фестиваль, то він має бути у стриманому мінорному тоні.

Та от що цікаво: безпосередні учасники бойових дій в АТО від­реагували на проведення Євро­бачення із захопленням. Один з бійців заявив: «Це потрібно хоча б для того, щоб вся країна не ско­чувалася у війну. Життя має тривати. Ми тут саме для того й перебуваємо, щоб інші люди мали можливість нормально жити, співати, радіти – як би па­фосно це не звучало. Ми захища­ємо цю можливість!».

Подібної думки дотримуєть­ся і відомий український пись­менник Андрій Курков: «Євроба­чення – це просто розвага. Але воно дуже важливе. Воно ство­рює враження, що життя триває, майже як завжди. Це одна з дуже небагатьох добрих новин для України, яка гостро потре­бує таких новин».

Справді, нинішній пісенний конкурс європейського масштабу дещо заполітизований. На одно­му з італійських каналів ведучий програми спрогнозував програш України у співочому конкурсі, на­тякнувши на те, що ми уже «про­грали Крим». Через тиждень він змушений публічно вибачитися перед українцями за невдалий експромт.

ГРОШІ ЧИ ПРОМОЦІЯ?

Ще під час Євробачення чима­ло експертів кинулися підрахову­вати гроші, витрачені країною для організації масштабного пі­сенного дійства. В соціальних ме­режах не стихають суперечки: окупиться такий грандіозний за­хід для країни чи залишиться тільки складовою іміджу? Глава Уряду Володимир Гройсман зауважив: «Про заробіток тут не йдеться. Мета влади – зробити презентацію України. Саме тому під час організації конкурсу не порушували питання забезпечи­ти повернення коштів від прове­дення Євробачення–2017».

Однак зазначив, що Уряд про­веде ревізію вартості пісенного фестивалю.

Не можна відкидати того фак­ту, що Євробачення влетіло укра­їнцям у копійчину – 30 млн євро. Але ж минулого року, щойно ста­ло відомо, що Україна буде при­ймати європейський пісенний конкурс, нам обіцяли рекордно дешеве Євробачення. У 2016 році конкурс відбувся у Швеції і став найдешевшим за 16 років. Скан­динави витратили на нього 9 млн євро. Наша країна збиралася вкластись у ще меншу суму.

«Я не можу поки назвати кон­кретну суму, але вона буде точ­но менше, ніж у цьому році ви­тратив Стокгольм. Але це не означає, що якість шоу буде нижчою, оскільки вартість ана­логічних послуг у нас нижче, ніж у Швеції», – запевняв тоді ге­неральний директор Національ­ної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія.

Не так сталося, як гадалося. На міжнародний пісенний кон­курс у Києві витратили більш ніж 30 млн євро. Тільки сцена пі­сенного Євробачення коштувала 24 млн. Хоча спочатку на неї хоті­ли витратити більше 30 млн грн. У 35 млн грн обійшлася оренда Міжнародного виставкового цен­тру в Києві строком на 2 місяці. На послуги безпеки витратили майже 15 млн грн, 1,5 млн грн з яких заплатили фірмі, що забез­печила металодетекторами всі майданчики конкурсу.

У сухому залишку найбільш відчутним «доходом» від Євроба­чення в Україні стали аж ніяк не надприбутки, а репутаційне над­бання, стверджують експерти. Його в гаманець не покладеш, але водночас воно може працюва­ти на нас протягом кількох на­ступних років і конвертуватися в цілком реальні доходи різних біз­несів. Голова Всеукраїнської асо­ціації туроператорів Ігор Голуба­ха переконаний: «Ми отримуємо довгостроковий ефект, який слу­гуватиме позитивному іміджу України. Це унікальна можли­вість для піару держави і загалом добра маркетингова акція».

Звісно, негайного ефекту чека­ти годі, однак проведення євро­пейського пісенного конкурсу на найвищому рівні – надзвичайно приваблива справа у довгостро­ковій перспективі. Головне, що фестиваль зацікавив іноземних туристів, потік яких в Україну від початку бойових дій на сході ско­ротився мінімум у 18 разів. Саме Євробачення засвідчило на прак­тиці, що Україна – безпечна й ці­кава для туризму.

І наостанок: Україна з честю використала шанс – не зганьби­тись. А це дорого коштує.

УКРАЇНА НА ЄВРОБАЧЕННІ: 14 РОКІВ, ДВІ ПЕРЕМОГИ

П очинаючи з 2003 року, Україна пропустила лише один пісенний конкурс (у 2015 - му), щороку про­понуючи до участі своїх найкра­щих співаків. Першовідкривачем став Олександр Пономарьов, який виконав у Ризі пісню Hasta la Vista. Щоправда, він по­сів лише 14 - те місце. Але наступного року країна отримала компенсацію за цей про­вал: українська співачка Руслана з піснею Wild Dances здобула перше місце, завдяки чому Євробачення–2005 відбулося в Киє­ві. Щоправда, тодішній учасник від Украї­ни – івано - франківська група «Гринджоли» викликав багато нарікань. Дехто вважав, що композиція хлопців «Разом нас бага­то», яка буквально «порвала» помаранче­вий Майдан, недоречна на традиційно аполітичному пісенному конкурсі. Такої ж думки, вочевидь, були й глядачі з інших країн: «Гринджоли» посіли 19 - те місце.

У 2006 році Україну на Євробаченні пред­ставляла Тіна Кароль з піснею Show me your love, з якою посіла сьоме місце, а за 2 роки її одвічна суперниця Ані Лорак здо­була друге місце.

Під час проведення конкурсу не обходи­лося без скандалів. Наприклад, у 2007 році на Євробачення від України поїхав Ан­дрій Данилко в своєму сценічному образі Вєрки Сердючки. Артист посів друге міс­це, проте дуже розгнівив росіян, яким по­чулися в приспіві його пісні Dancing Lasha Tumbai слова «Раша гудбай». Андрію на­віть влаштували обструкцію в РФ.

Ще один скандал спалахнув у 2009 - му, коли на те, щоб представляти Україну на Євроба­ченні, претендували одразу дві співачки – Світлана Лобода й Анастасія Приходько. В результаті журі обрало Лободу під приво­дом, що пісня Приходько на кілька секунд довша за регламентну й уже виконувалася. Настя образилася і виступила на конкурсі від Росії. Цікаво, що обидві співачки показа­ли не надто блискучий результат: Приходь­ко посіла 11 - те місце, Лобода – 12 - те.

Починаючи з 2010 року, Україна презен­тувала себе на пісенному конкурсі із змін­ним успіхом, не підіймаючись вище тре­тього місця, яке здобула у 2013 році Зла­та Огнєвич. І от нарешті у 2016 - му Джа­мала знову перемогла на Євробаченні з чудовою композицією «1944» про біль кримськотатарського народу. Завдяки їй Євробачення–2017 знову приймав Київ. Проте, цього разу українські виконавці не змогли вразити європейських глядачів: група О.Torvald посіла рекордно низьке 24-те місце. Можна втішатися тим, що це третє місце. Тільки з кінця.

Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:

«Так співпало, але стало глибоко символічним, що саме в дні Євробачення Рада Євросоюзу ухвалила фінальне рішення щодо безвізового режиму. Запам’ятайте цю дату – 11 червня. З цієї дати громадяни України отри­мають можливість без віз подорожувати країнами Єв­ропейського Союзу. Це перший вагомий результат тих реформ, які відбуваються в Україні протягом останніх 3 років».

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

«Щиро вітаю Сальвадора Собрала з перемогою! Ми з радістю передаємо естафету Євробачення Португалії і будемо з нетерпінням чекати, коли Євробачення знову повернеться в Україну. Хочу ще раз подякувати всій на­шій українській команді, яка гідно підготувалась до про­ведення конкурсу. Долаючи всі перешкоди, Україна буде далі і далі утверджуватись в світі як сучасна успіш­на країна».

Ганна СТАРОСТЕНКО, заступник голови КМДА:

«Ми намагалися зробити так, щоб Київ під час Євроба­чення ще раз підтвердив свій статус європейської сто­лиці, насамперед європейської культурної столиці. Ми виділили з бюджету міста близько 18 млн грн саме на проведення культурно - мистецьких заходів, запросили кращих представників громадського сектору для того, щоб допомогли нам організувати роботу».

ДЖАМАЛА, українська співачка, переможниця Євробачення – 2016:

«Я дуже щаслива. Це ще раз доводить, що знову перемо­гла музика! Немає значення, на якій мові, в якому стилі – повільно, швидко, драма, лірика. Важливо, що в серці щось змінилося! Від усієї душі вітаю Португалію і Сальва­дора Собрала».

Усі новини