ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЄВРОПА БЕЗ КОРДОНІВ

Нарешті, сталося! 6 квітня Європарламент ухвалив позитивне рішен­ня щодо надання Україні безвізового режиму. Тепер залишилося ще два суто технічних моменти: 26 квітня це рішення мають підтвердити посли ЄС, а 11 травня своє слово скаже Рада Євросоюзу із закордон­них справ. І вже від середини червня українські громадяни зможуть спокійно подорожувати до Європи без черг у візових центрах та при­низливих процедур на кордонах. Щоправда, є нюанси, в яких ретель­но розбиралися «Профспілкові вісті».

ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО ВІЗОВОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ

Надання безвізового режиму Україні розтягнулося на роки і перетворилося майже на фан­том. Це питання так багато ра­зів відкладалося, що українці просто зневірилися, що це ко­лись таки станеться. Адже чека­ємо ми скасування віз із Євросо­юзом ще з 2008 року! Незважаю­чи на те, що ми стали першою державою, яка ще у 2010 році отримала План дій щодо візової лібералізації з ЄС, знадобилися майже 10 років, щоб поставити крапку в цьому питанні.

Для того, щоб отримати безві­зовий режим, Україні довелося провести серйозну роботу з ре­формування у 15 сферах. Зокре­ма, ухвалити цілу низку зако­нів: щодо захисту персональних даних, боротьби із злочинністю, запобігання дискримінації тощо. На це пішло понад 4 роки. Через об’єктивні причини, зо­крема російську агресію та вій­ськові дії на сході країни, ми відстали в цьому процесі від ін­ших країн Східної Європи. На­приклад, громадяни Молдови, котрі отримали план дій на рік пізніше від нас, користуються перевагами візової лібераліза­ції з 2014 року. Випередила нас і Грузія. План дій країна отрима­ла у 2013 році, безвіз – у березні 2017 - го.

У нас процес зрушив з мерт­вої точки лише рік тому. Впер­ше Єврокомісія направила офі­ційну пропозицію щодо скасу­вання віз до України у квітні 2016 року. За словами єврокомі­сара з питань міграції, внутріш­ніх справ і громадянства Дімі­траса Аврамопулоса, Україна виконала всі необхідні умови для надання безвізу. І загалом нічого не заважає позитивному вирішенню цього питання.

Але деякі країни Євросоюзу відверто виступили проти ска­сування віз для України. Зокре­ма, Франція, Італія, Німеччина. А Нідерланди вкотре підкресли­ли свою антиукраїнську пози­цію: раніше країна навіть про­вела референдум, де висловила­ся проти Угоди про асоціацію з Україною.

У противників візової лібера­лізації з Україною були свої ар­гументи. Зокрема, нам закида­ли слабкий поступ у реформу­ванні, повільну боротьбу з ко­рупцією тощо. Окремі побою­вання з боку країн Західної Єв­ропи викликала небезпека на­пливу українських мігрантів та сплеску злочинності.

Для того, аби убезпечити себе від напливу українських мі­грантів, європейські колеги за­пропонували розробити меха­нізм швидкого призупинення дії безвізу (так званий suspension mechanism). У такий спосіб Європа залишила за собою пра­во розірвати договір, якщо гості з України почнуть зловживати своїм правом безвізового в’їзду до європейських країн.

Цікаво, як політики з різних країн вигадували щоразу нові відмовки, щоб відтермінувати дату ухвалення остаточного рі­шення щодо України. У листо­паді 2016 року голова Європар­ламенту Мартін Шульц заявив, що Франція, Бельгія, Німеччина та інші країни мають зауважен­ня до механізму призупинення безвізового режиму. Натомість прес - аташе Представництва ЄС в Україні Давид Стулик повідо­мив, що безвізовий режим з Україною запрацює одночасно з механізмом призупинення без­візу, і це питання «тижнів чи місяців».

Водночас депутат Європар­ламенту від Польщі Яцек Сарі­уш - Вольський визнав, що Євро­па неправомірно затягує про­цес надання Україні безвізово­го режиму, і вибачився перед українцями.

Між тим, голоси опонентів України звучали голосніше, ніж друзів. Так, наприклад, у червні минулого року держсекретар з питань держбезпеки та юстиції Нідерландів Клаас Дейкгоф за­явив, що деякі країни ЄС ще ма­ють низку заперечень щодо на­дання безвізового режиму – при­чому як Україні, так і Грузії. Тоді ж міністр юстиції і мігра­ції Швеції Морган Йоханссон підкреслив, що візова лібералі­зація для обох країн проходить лише «перше читання», тому не слід очікувати швидких рішень з цього питання.

І справді, рішення Європа ухвалювала вкрай кволо, постій­но відкладаючи це питання, ще­дро пересипаючи свої рішення черговими аргументами. Укра­їнці вже навіть і не сподівалися, що колись Європа виконає обі­цянку та надасть нам безвізовий режим. Надія повернулася, коли у лютому 2017 року омріяний без­віз отримала Грузія.

Схоже, що цього разу ми все-таки отримаємо візову лібера­лізацію з Європою. Щоправда, кажуть, що рішення буде ухва­лено не раніше травня. У кулу­арах Європарламенту подейку­ють, що чергове затягування процесу не випадкове: напри­кінці квітня відбудуться прези­дентські вибори у Франції. Як відомо, основні суперники у цій країні активно експлуату­ють тему імміграції та захисту кордонів. Тому скасування віз для такої «непевної» країни, як наша, може бути використано французькими радикалами та євроскептиками. Тому питання відклали на період після виборів.

ПАКУВАТИ ВАЛІЗИ ЗАРАНО

Рішення Європарламенту сколихнуло Україну. Хтось вже кинувся пакувати валізи до європейських країн. Але не все так просто і швидко. На­самперед, скористатися пере­вагами безвізового режиму з країнами ЄС зможуть лише ті українці, котрі отримали біо­метричні паспорти. Про це було відомо давно, проте, як показують соціологічні опи­тування, далеко не всі грома­дяни України свідомі того, що з паспортами старого зразка їм перетнути кордон з Євро­пою без візи не вдасться.

Які права надає безвізовий режим власникам біометрич­них паспортів? По - перше, пе­ребувати у країнах Європи 90 днів протягом 180 днів. Пору­шувати це правило не варто: тих, хто затримається у краї­нах ЄС хоча б на день після за­значеного терміну, буде зане­сено до Шенгенської інформа­ційної системи (SIS). І потім перетинати європейські кор­дони їм буде вкрай важко.

Візи теж нікуди не зникнуть – навіть після здобуття безвізо­вого режиму. Адже ті, хто їдуть до Європи вчитися, як і раніше, повинні оформляти візи. Те саме стосується працівників – у їхньому паспорті повинна з’явитися трудова віза. Оформ­ляти візи доведеться і власни­кам паспортів старого зразка. До речі, законодавством дозво­лено залишити собі старий пас­порт, де зберігалася візова істо­рія, й оформити біометричний.

Слід зазначити, що візова лібералізація не означає, що відтепер усіх без винятку власників біометричних пас­портів з України пускатимуть до країн Європи. Деякі експер­ти вважають, що безвізовий режим на перших порах дава­тиме «збої». Це пов’язано з тим, що велика кількість українців показуватиме на кордоні новенький чистий біометричний паспорт, який ви­кликає підозру. Взагалі при­кордонна служба може відмо­вити у в’їзді на територію пев­них держав у кількох випад­ках. Наприклад, якщо грома­дянин України не зможе нада­ти інформації щодо мети візи­ту або ж не матиме достатньо коштів. Також не пустять до європейських країн тих, кому раніше було заборонено в’їзд.

Для того, щоб максимально убезпечити себе від відмови на кордоні, варто мати при собі документи, що підтверджують мету поїздки. Також, як і рані­ше, доведеться оформляти ме­дичну страховку, доводити, що на рахунках є достатньо ко­штів – з розрахунку 50 євро на день, показувати квитки у зво­ротний бік та бронь у готелях.

БЕРЕГТИ ЯК ЗІНИЦЮ ОКА

Реальна перспектива отри­мання безвізового режиму дуже позитивно була сприй­нята українським суспіль­ством. Користуючись мовою соцмереж, на тлі «зрад» це справжня «перемога». Проте і в цьому питанні знайшлися скептики, чиї аргументи не позбавлені здорового глузду.

Йдеться, насамперед, про фінансову спроможність укра­їнців відвідувати країни Шен­генської зони. Враховуючи, що середня зарплата в Україні становить близько 6 тис. грн, а середній обід у Європі коштує 300–500 грн, за такі статки дуже не пошикуєш. Схоже, більшість українців це розумі­ють, що підтверджують і соціологічні дослідження. Так, за даними Центру Разумкова за грудень минулого року, тільки 44% українців вважають пи­тання надання безвізового ре­жиму з ЄС істотним. Для 50% воно неважливе, адже вони не збираються нікуди їхати.

Крім того, після отримання безвізового режиму з Європою неодмінно постане питання: як його втримати? Експерти вва­жають, що це буде зробити так само важко, як і отримати його. Адже механізм призупинення договору про візову лібераліза­цію дає досить широкий про­стір для маневру нашим євро­пейським колегам. Його мо­жуть застосувати в тому разі, якщо українці порушувати­муть правило «90 днів» або про­довжуватимуть працювати в європейських країнах неле­гально. Тому не варто давати їм привід застосовувати цей за­побіжник. Будемо сподіватися, що українці цінуватимуть те, що далося їм так важко.

Проте, хоч би що казали скептики, переваги скасуван­ня віз із Євросоюзом очевидні. Зокрема, візова лібералізація дає додаткові можливості не лише для туризму, а й для біз­несу. Спрощення перетину кордону означатиме більш жваві ділові контакти, більше перевезень, автобусних та авіамаршрутів. А це однознач­но позитивно позначиться на економічних, соціальних, культурних зв’язках України та європейських країн.

Особливо це важливо для молоді, яка відкриває для себе нові кордони, цілий світ. Мо­лодих людей не спинить на­віть дорожнеча європейського побуту. Вони вміють подоро­жувати так, щоб витрачати на це мінімальні кошти.

Не слід забувати й про те, що із скасуванням віз за них не доведеться платити. І хоча 35 євро за шенгенську візу – не такі великі гроші, їх можна буде витратити на купівлю су­венірів в улюбленій європей­ській країні.

Тож дивімося в майбутнє з оптимізмом. Це зараз Україна переживає перехідний період, і більшість людей мають не­високий рівень життя. Але рано чи пізно економіка зрос­татиме, добробут людей по­ліпшуватиметься, й тоді по­їздки до Європи за спрощеною процедурою набудуть неабия­кої актуальності.

КОЛИ ВІДКРИТИЙ ВЕСЬ СВІТ

І снують безліч країн, до яких укра­їнці можуть поїхати без віз, навіть не чекаючи рішення Ради ЄС. Зо­крема, Росію чи Білорусь можна відвідати навіть без закордонного пас­порта – лише за внутрішнім. Щоправ­да, з часовим обмеженням (до 90 та 30 днів відповідно). Є держави, в’їзд до яких для українців здійснюється за за­кордонними паспортами, але без жод­них віз, наприклад країни Середньої Азії, Латинської Америки, Балканські країни, Туніс, Туреччина, Грузія, Палес­тина, Ізраїль, Сейшельські острови, Ямайка та багато інших. Щоправда, де­які з цих країн мають певні обмеження: або для їх відвідання потрібні турис­тичні ваучери, або термін перебування обмежений 30 днями.

Є також країни, куди можна в’їхати без візи й отримати її після прибуття. Це, наприклад, Барбадос, Мадагаскар, Мальдиви, Гаїті, країни Африки, зокре­ма Єгипет, Таїланд (до цієї країни ту­ристична віза на 15 днів оформлюється просто на кордоні) та деякі інші.

Окремі країни надають можливість оформити візи без вистоювання черг у посольстві чи візових центрах, отри­мавши їх через Інтернет або поштою: Австралія, Сінгапур, Сирія, Індія, Мек­сика, Об’єднані Арабські Емірати, Па­пуа – Нова Гвінея, Шрі - Ланка та ін.

Після того, як ми отримаємо безвізовий режим з Європейським Союзом, укра­їнські громадяни зможуть їздити до 26 країн Шенгенської зони, а також на Кіпр, до Хорватії, Румунії та Болгарії, які наразі готуються приєднатися до Шен­генської угоди. Також запровадити без­візовий режим для українців мають Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліх­тенштейн – після того, як це рішення буде остаточно затверджене Європей­ським Союзом.

А от до Ірландії та Великобританії українцям доведеться оформляти візи. Там діє окремий візовий режим.

Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:

«Рішення Європарламенту – це значно ширше, ніж вільні подорожі і свобода пересування. Це ще більші гордість за українське громадянство та привабливість українського паспорта. Це символ приналежності України до спільного європейського цивілізаційного простору. Це яскравий мар­кер того, що Україна – частина об’єднаної Європи, від Ліса­бона до Харкова, і ми поділяємо спільні цінності. Це свід­чення стратегічної правильності нашого європейського ви­бору, успішності та безповоротності нашого курсу на інте­грацію до Європи».

Девід СТУЛИК, прес-аташе Представництва ЄС в Україні:

«Залишилось голосування в комітеті по­стійних представників країн ЄС. Коли там дадуть добро, а там мають дати до­бро, це питання буде внесено на засідан­ня міністрів внутрішніх справ ЄС, де та­кож не має бути проблем, оскільки рі­шення остаточно ухвалене. Це два кро­ки, які потрібно зробити».

Олександр СУШКО, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:

«Безвіз передбачає усунення транспортних перепон і здешевлення квитків. Саме зараз до України активно заходять дешеві авіаперевізники з Європи. Це дозво­лить українським компаніям збільшити свою конкурен­тоспроможність. Я знаю, що величезна кількість біз­нес-контактів не відбулися або відбулися невчасно че­рез візовий режим, бо українські учасники не могли по­трапити на зустрічі, конференції і т. ін. Тепер цей фак­тор буде усунуто».

Катерина ЗАРЕМБО, заступник директора Інституту світової політики:

«Усі наслідки впровадження безвізового режиму, а також застосування механізму призупинення – реально чи як по­стійний гіпотетичний «батіг» – наразі передбачити склад­но: Україна та Грузія є першими країнами, яким безвіз на­дається після запровадження механізму призупинення. Неважко, однак, передбачити ту мікрозміну, яка відбува­тиметься на рівні кожного громадянина України, що подо­рожуватиме до Шенгенської зони: відчуття власної гід­ності при перетині кордону з Євросоюзом».

Усі новини