ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГАЗОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

АВСТРІЙСЬКА МОДЕЛЬ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

Уже за підсумками поточного мі­сяця споживачі мали б отримувати не одну, а дві квитанції за газопоста­чання. Новий тариф потрібно буде гасити щомісяця на підставі потуж­ності лічильника незалежно від фактичних обсягів споживання.

НКРЕКП вважає, що таке рішення дає низку переваг кінцевому спожи­вачу. Фахівці комісії стверджують, що запровадження абонплати спри­ятиме зниженню ціни на газ у ре­зультаті конкуренції на ринку поста­чання, рівномірному нарахуванню за послуги і прозорому формуванню платежів за газ як товар. Себто, все для процвітання газового ринку. Проблема лише в тому, що ринку, як такого, немає. У комісії кажуть, що введення нового тарифу спрямоване на виконання «зобов’язань України за Договором про заснування Енерге­тичного Співтовариства й Угоди про асоціацію України з ЄС». Насправді ж, у Європі газорозподільні компанії відокремлені від видобувних, аби у монополістів не було спокуси вста­новлювати неконкурентну ціну.

Така система відповідає австрій­ській моделі газового ринку та врахо­вує європейський досвід, наголошу­ють у НКРЕКП. Тільки чомусь у нас європейські реформи мають викрив­лений вигляд: потрібно скинутися всім миром, аби нагорі утворився но­вий грошовий потік у мільярди гри­вень, а то й доларів. Адже фактично 70% українських обласних газових підприємств належать одній людині – Дмитру Фірташу. Решту 30% моно­польно контролюють дрібніші влас­ники. Головний комерційний дирек­тор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко зауважує: «А потім ці посередники, які є абсолютними монополістами в кожному з регіонів, де вони працю­ють, постачають газ населенню. Біль­ше того, ці посередники-монополісти не розраховуються з нами в повному обсязі. Причому перевірити, чи на­справді вони постачають наш газ кон­кретному споживачу ми не можемо».

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич не пого­джується з такою думкою. На його переконання, не залишився у про­граші й посередник – «Нафтогаз»: «А от розподільні мережі отримали «крихти з панського столу», оскіль­ки влада побоялась підвищити тари­фи ще більше. А нині надійшла чер­га розподільних компаній, економі­ка діяльності яких за останні роки значно погіршилась, у тому числі через тарифний чинник».

Крім того, наголошує експерт, но­вий платіж спонукатиме населення до встановлення газових лічильни­ків. За це доведеться викласти до 5 тис. грн, які в кінцевому рахунку на­дійдуть до державної казни.

Виходить, що у домогосподар­ствах, де встановлено лічильник, буде одна абонплата, а де його немає – поки що підрахунки та категорії, алгоритм яких незрозумілий не тільки споживачам, й а експертам.

Директор аналітично-дослідниць­кого центру «Інститут міста» Олек­сандр Сергієнко зробив досить не­втішний висновок: «Автори новації вважають, що якщо в квартирі немає лічильника, то розрахунки треба здій­снювати за віртуальним лічильни­ком, який працює на повну потуж­ність. Тобто, ви споживаєте 4 куби що­години. Цю цифру слід помножити на 24 години і на 30 чи 31 днів місяця. В результаті отримаєте платіж, який приблизно у 720 разів більше, ніж мав би бути. От де сховано прибуток».

Тепер зрозуміло, чому монопо­лісти зустріли постанову НКРЕКП бурхливими оваціями.

ГРОШІ – В ТРУБУ

Державний регулятор усіляко розхвалює свою ініціативу і ствер­джує, що для споживачів такі зміни корисні, бо мають низку переваг. Самі споживачі поки що з острахом очікують, коли на власні очі поба­чать нові розцінки. Експерти ка­жуть, що найбільший тягар випаде на долю малозабезпечених людей, в яких одна плита. Тут уже субсидія не допоможе, бо на абонплату вона не поширюватиметься. Середньо­статистичний українець за приго­тування їжі на газовій плиті спла­чуватиме додатково від 40 до 150 грн щомісяця. Тариф у різних регі­онах буде «свій».

Ті, хто економно використовує газ, будуть платити більше, а ті, хто опалює великі будинки, – менше. Від­так логіка ощадливих: «менше спо­жив – менше сплатив» тут не працює. Хоча глава НКРЕКП наголошує: «Менша потужність споживання – менша оплата».

НКРЕКП заявляє, що ціни на газ знизяться. І це справді так, кажуть аналітики енергетичного ринку. Але з урахуванням абонплати для багатьох споживачів зростуть. Очільник комісії Дмитро Вовк за­певняє, що для абонентів з наймасо­вішим лічильником G4 рахунки в платіжках знизяться.

Експерти проаналізували і ді­йшли висновку: у споживачів, які використовують газ виключно для приготування їжі, здебільшого або немає лічильника, або він мінімаль­них розмірів – G1,6. Так от, при мі­сячному споживанні близько 17 ку­бометрів газу, а це середнє значення по Україні, абонплата зросте міні­мум утричі.

Заступник начальника департа­менту енергоефективності НАК «На­фтогаз України» Олексій Хабатюк озвучив не надто оптимістичний сценарій: «Введення розрахованих Національною комісією, що здій­снює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, ставок абонентної плати за розпо­діл газу призведе до подорожчання відповідних послуг в 1,5–20 разів».

Якою буде точно абонплата, ніх­то достеменно сказати не береться. Аналітики одностайні в одному: переплата буде залежати від спо­живання газу та потужності лі­чильника. В результаті вона може коливатися у діапазоні від 0,4% до 136%. Це як кому пощастить. Чим потужніший лічильник, тим біль­ша цифра в платіжках. Якщо ко­мусь на газову плиту встановили лічильник G2,5, максимальна по­тужність якого 4 куби на годину, абонплата нараховуватиметься, виходячи з максимальної місячної пропускної потужності в 2920 кубів.

Народ обурений ініціативою на­ціонального регулятора. І не тіль­ки через те, що формула нараху­вання абонплати надто складна й малозрозуміла. Людей збурила та обставина, що їх не сповістили про таку новацію раніше, приміром за рік чи бодай півроку. Чимало спо­живачів могли б ухилитися від та­кого удару. Хтось би відмовився від газу взагалі, передусім у селах та дачних кооперативах, хтось би подбав про «розумний» лічильник.

Сільські мешканці в переважній більшості крім газових котлів вста­новили твердопаливні. Відтепер газу вони споживають менше, од­нак абонплату мають сплачувати на загальних засадах. У НКРЕКП посилаються на «об’єктивні причи­ни й жодної політики».

І тільки рішуча позиція Прези­дента Петра Порошенка змусила Нацкомісію призупинити введен­ня абонплати за газ. Офіційно пи­тання винесене на засідання НКРЕКП, що відбудеться 10 квіт­ня, проте очільник відомства Дми­тро Вовк запевнив, що його таки ухвалять. Нацкомісія обіцяє додат­ково опрацювати постанови, аби вони не збільшували платіжки, провести консультації з Кабміном у частині поширення субсидій на абонплату в разі необхідності.

У ДЕНЬ СМІХУ НЕ ДО ЖАРТІВ

Чи можна було б пом’якшити удар від «подвійних платіжок»? Експерти стверджують, що можна. Одним з таких заходів називають терміни реалізації постанови про абонплату. Скажімо, запровадити новацію не з 1 квітня, а хоча б через 6 місяців. Це дало б змогу спожива­чам розрахувати свої кошти на придбання менш потужних лі­чильників. Ба навіть у кодексі ГРС на встановлення лічильників від­ведено 3 місяці, але аж ніяк не 3 дні – від 28 березня до 1 квітня.

Схоже, українців хочуть при­вчити до газових сюрпризів і не­сподіванок. Згадаймо, як минуло­го року віце-прем’єр-міністр Павло Розенко заявляв, що підвищення цін ні на житлово-комунальні по­слуги, ні на газ у наступному опа­лювальному сезоні не буде. Екс­перти зазначають, що в даному ви­падку дещо постраждав тільки рейтинг політика.

Глава Міністерства соціальної політики, всупереч прогнозам ана­літиків енергетичного ринку, роз­повідає, що через запровадження абонплати за приєднання до газо­вої труби газ для українців тільки подешевшає, бо коштуватиме не 6,8 грн за кубічний метр блакитно­го палива, а приблизно 6,1. І що вар­то додати до цієї суми якихось 100 грн, отримаємо ті ж 6,8. Сумнівна калькуляція, але спробуємо «дода­ти» ці якихось 100 грн. До речі, в майбутньому ціни на приєднання до системи будуть зростати. Про це вже заявив національний регуля­тор. Чим обернеться сотня гривень для середньостатистичного україн­ця? Абонплата за газ не підпадає під субсидії. А це означає, що пен­сіонери та соціально незахищені громадяни будуть сплачувати сим­волічний щомісячний податок «на покращення». Далі: коли закінчу­ється опалювальний сезон, україн­ці намагаються досить ощадливо споживати газ. На період відпусток взагалі газовою плитою не корис­туються. Та це не означає, що абонплату можна проігнорувати. Тут діє інший принцип: користу­єшся чи ні – платити зобов’язаний. Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко посилається на п. 6 ст. 20 Закону України про ЖКГ, де вказано, що споживач має право не сплачувати послуги за його тимча­сової відсутності, якщо цьому є від­повідне документальне підтвер­дження. Так звана абонплата зні­мається періодично за разову по­слугу, тобто таку, яка фактично не надається. І це теж грубе порушен­ня законодавства, стверджує аналі­тик. Відтак треба подавати позов до суду і домагатися дотримання вимог Закону.

Прем’єр-міністр України Воло­димир Гройсман на словах зажадав переглянути рішення щодо введен­ня абонентської плати за газ: «Про­вести ретельні розрахунки і поди­витися, як це вплине на оплату за газ для кожного українського гро­мадянина. Збільшення дійсно є і становить за розрахунками в серед­ньому від 1,3 до 3 разів, особливо це стосується тих, хто мешкає в бага­токвартирних будинках. Це непри­пустимо! Ні я, ні Уряд це катего­рично не підтримуємо».

Народ також категорично не під­тримує. Однак його думка владу не дуже цікавить. А дарма. Бо соціаль­на напруга наростає. Безпрецедент­ний тиск на споживачів може стати іскрою великого багаття.

КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«З мушений констатувати, що вкотре знехтували положен­нями Генеральної угоди, рі­шеннями Національної тристоронньої соціально - економічної ради та принципами соціального діалогу. Бо як інакше можна назвати рішення НКРЕКП про встановлення фіксованої абонплати за користування газотранспортними та газо­розподільними мережами? Невже тамтеш­ні чиновники забули, що це стратегічний інфраструктурний ресурс держави, а не приватна компанія, яка може на власний розсуд ним розпоряджатися? Профспілко­вий актив країни вважає, що це рішення становить загрозу не тільки для добробуту громадян, а й підриває економічну та соці­альну стабільність держави. Усі зусилля з енергозбереження, які ФПУ підтримувала на всіх рівнях, одним документом від націо­нального регулятора зведено нанівець. Лю­дей змушують платити за право бути спо­живачем. Та ще й посилаються на європей­ський досвід. Це ніщо інше, як прагнення нажитися на простих українцях. Проти цьо­го спілчани налаштовані категорично.

Найперша вимога профспілок – негайне скасування рішення НКРЕКП від 28 берез­ня п. р. та введення мораторію на підви­щення ціни на газ та тарифів на житлово-комунальні послуги без проведення на­лежного громадського обговорення й обов’язкового погодження із соціальними партнерами.

Профспілки виступають за широке обгово­рення національної тарифної політики в усіх її аспектах і на всіх рівнях, передусім у парламенті та Уряді. До такого обговорен­ня слід залучати авторитетних експертів і громадський актив. Це профспілковий ак­тив триматиме під неослабним контролем.

Наразі небайдужі українці звертаються з петиціями на адресу Гаранта Конституції з вимогою стати на бік народу. У більшості петицій йдеться про рішучість захиститися власними силами під егідою профспілок. ФПУ разом з іншими профоб’єднаннями і громадськими організаціями готова висту­пити на захист інтересів спілчан. Форм і за­собів такого захисту у профспілкового зага­лу вистачить. Уже зараз регіональні відді­лення ініціюють масові акції протесту. Ми цього не приховуємо. Навпаки, хочемо, щоб влада нас почула. Та чи готова вона до відкритого діалогу з профспілками? Судячи з реакції Глави держави, який вимагає при­зупинити дію постанови про запроваджен­ня абонплати за газ, діалог можливий».

Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:

«Дія зазначеної постанови має бути призупинена! Закликаю Уряд та НКРЕКП знайти узгоджене рі­шення, яке б передбачало непідвищення тарифів та поширення субсидій на всі види платежів для всіх, хто цього потребує. Без діалогу з людьми такі рішення не приймаються».

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

«Це неприпустимо! Ні я, ні Уряд це категорично не підтримує­мо. Вимагаю, щоб це рішення було переглянуто. Це наша принципова позиція! Уряд виходить з того, що будь - які рішен­ня, спрямовані на впорядкування оплати послуг з постачання газу відповідно до законодавства, не повинні призводити до збільшення щомісячних платежів абонентів».

Дмитро ВОВК, голова НКРЕКП:

«Загалом подорожчання було б не втричі, а вдвічі. І його мож­на зменшити. Для кожного споживача існує можливість змен­шити свою абонплату, звернувшись до облгазу. Якщо протя­гом 3 місяців він фізично не замінює трубу на менший розмір, то зобов’язаний автоматично зменшити рахунки, й ви будете платити не 90 грн, як вам сказали, а 28 грн з ПДВ. Ми, як ко­місія, ініціюватимемо зменшення тарифу на тепло. Таким чи­ном, сукупний рахунок, якщо ви маєте газову плиту і центра­лізоване опалення, не збільшиться».

Олександр СЕРГІЄНКО, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста»:

«Це просто видуманий, красиво оформлений документ, який призводить лише до зростання плати за газ – особливо для тих, у кого газова плита і газова колонка. Це жадібність і дурість, так люди не можуть платити. У нас наразі рі­вень заборгованості населення 29,5 млрд грн, а ще рік тому він становив менше 9».

Усі новини