ГАЗОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
28 березня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла нову методику розрахунку вартості
газу для кінцевого споживача, зокрема й населення. Згідно з цим рішенням, з 1 квітня
тариф на газ мав складатися з двох компонентів: ціни газу як товару та вартості
його транспортування по газотранспортній системі і розподілу за регіональними мережами.
Це так звана абонплата, яку, за задумом авторів новації, будуть розраховувати,
виходячи з максимальної пропускної здатності лічильника споживача. За оцінками
експертів, плата за доставку блакитного палива істотно зросте порівняно із значенням
до 1 квітня 2017 року. Особливо для тих категорій населення, які використовують
газові плити і не мають встановлених лічильників. Пропозиція національного регулятора
збурила громадськість і викликала реакцію у вищих ешелонах влади.
Оскільки остаточного рішення, скасують
чи відтермінують абонплату за газ, наразі немає, «Профспілкові вісті» триматимуть
це питання під контролем.
АВСТРІЙСЬКА МОДЕЛЬ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ
Уже за підсумками поточного місяця споживачі мали б отримувати
не одну, а дві квитанції за газопостачання. Новий тариф потрібно буде гасити щомісяця
на підставі потужності лічильника незалежно від фактичних обсягів споживання.
НКРЕКП вважає, що таке рішення дає низку переваг кінцевому споживачу.
Фахівці комісії стверджують, що запровадження абонплати сприятиме зниженню ціни
на газ у результаті конкуренції на ринку постачання, рівномірному нарахуванню
за послуги і прозорому формуванню платежів за газ як товар. Себто, все для процвітання
газового ринку. Проблема лише в тому, що ринку, як такого, немає. У комісії кажуть,
що введення нового тарифу спрямоване на виконання «зобов’язань України за Договором
про заснування Енергетичного Співтовариства й Угоди про асоціацію України з ЄС».
Насправді ж, у Європі газорозподільні компанії відокремлені від видобувних, аби
у монополістів не було спокуси встановлювати неконкурентну ціну.
Така система відповідає австрійській моделі газового ринку та
враховує європейський досвід, наголошують у НКРЕКП. Тільки чомусь у нас європейські
реформи мають викривлений вигляд: потрібно скинутися всім миром, аби нагорі утворився
новий грошовий потік у мільярди гривень, а то й доларів. Адже фактично 70% українських
обласних газових підприємств належать одній людині – Дмитру Фірташу. Решту 30% монопольно
контролюють дрібніші власники. Головний комерційний директор НАК «Нафтогаз» Юрій
Вітренко зауважує: «А потім ці посередники, які є абсолютними монополістами в кожному
з регіонів, де вони працюють, постачають газ населенню. Більше того, ці посередники-монополісти
не розраховуються з нами в повному обсязі. Причому перевірити, чи насправді вони
постачають наш газ конкретному споживачу ми не можемо».
Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич не погоджується
з такою думкою. На його переконання, не залишився у програші й посередник – «Нафтогаз»:
«А от розподільні мережі отримали «крихти з панського столу», оскільки влада побоялась
підвищити тарифи ще більше. А нині надійшла черга розподільних компаній, економіка
діяльності яких за останні роки значно погіршилась, у тому числі через тарифний
чинник».
Крім того,
наголошує експерт, новий платіж спонукатиме населення до встановлення газових лічильників.
За це доведеться викласти до 5 тис. грн, які в кінцевому рахунку надійдуть до державної
казни.
Виходить,
що у домогосподарствах, де встановлено лічильник, буде одна абонплата, а де його
немає – поки що підрахунки та категорії, алгоритм яких незрозумілий не тільки споживачам,
й а експертам.
Директор
аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко зробив досить
невтішний висновок: «Автори новації вважають, що якщо в квартирі немає лічильника,
то розрахунки треба здійснювати за віртуальним лічильником, який працює на повну
потужність. Тобто, ви споживаєте 4 куби щогодини. Цю цифру слід помножити на
24 години і на 30 чи 31 днів місяця. В результаті отримаєте платіж, який приблизно
у 720 разів більше, ніж мав би бути. От де сховано прибуток».
Тепер зрозуміло,
чому монополісти зустріли постанову НКРЕКП бурхливими оваціями.
ГРОШІ – В ТРУБУ
Державний
регулятор усіляко розхвалює свою ініціативу і стверджує, що для споживачів такі
зміни корисні, бо мають низку переваг. Самі споживачі поки що з острахом очікують,
коли на власні очі побачать нові розцінки. Експерти кажуть, що найбільший тягар
випаде на долю малозабезпечених людей, в яких одна плита. Тут уже субсидія не допоможе,
бо на абонплату вона не поширюватиметься. Середньостатистичний українець за приготування
їжі на газовій плиті сплачуватиме додатково від 40 до 150 грн щомісяця. Тариф у
різних регіонах буде «свій».
Ті, хто
економно використовує газ, будуть платити більше, а ті, хто опалює великі будинки,
– менше. Відтак логіка ощадливих: «менше спожив – менше сплатив» тут не працює.
Хоча глава НКРЕКП наголошує: «Менша потужність споживання – менша оплата».
НКРЕКП заявляє,
що ціни на газ знизяться. І це справді так, кажуть аналітики енергетичного ринку.
Але з урахуванням абонплати для багатьох споживачів зростуть. Очільник комісії Дмитро
Вовк запевняє, що для абонентів з наймасовішим лічильником G4 рахунки в платіжках
знизяться.
Експерти
проаналізували і дійшли висновку: у споживачів, які використовують газ виключно
для приготування їжі, здебільшого або немає лічильника, або він мінімальних розмірів
– G1,6. Так от, при місячному споживанні близько 17 кубометрів газу, а це середнє
значення по Україні, абонплата зросте мінімум утричі.
Заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз
України» Олексій Хабатюк
озвучив не надто оптимістичний
сценарій: «Введення розрахованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання
у сфері енергетики і комунальних послуг, ставок абонентної плати за розподіл газу
призведе до подорожчання відповідних послуг в 1,5–20 разів».
Якою буде точно абонплата,
ніхто достеменно сказати не береться. Аналітики одностайні в одному: переплата
буде залежати від споживання газу та потужності лічильника. В результаті вона
може коливатися у діапазоні від 0,4% до 136%. Це як кому пощастить. Чим
потужніший лічильник, тим більша цифра в платіжках. Якщо комусь на газову плиту
встановили лічильник G2,5, максимальна потужність якого 4 куби на годину,
абонплата нараховуватиметься, виходячи з максимальної місячної пропускної
потужності в 2920 кубів.
Народ обурений ініціативою національного
регулятора. І не тільки через те, що формула нарахування абонплати надто
складна й малозрозуміла. Людей збурила та обставина, що їх не сповістили про
таку новацію раніше, приміром за рік чи бодай півроку. Чимало споживачів могли
б ухилитися від такого удару. Хтось би відмовився від газу взагалі, передусім
у селах та дачних кооперативах, хтось би подбав про «розумний» лічильник.
Сільські мешканці в
переважній більшості крім газових котлів встановили твердопаливні. Відтепер
газу вони споживають менше, однак абонплату мають сплачувати на загальних
засадах. У НКРЕКП посилаються на «об’єктивні причини й жодної політики».
І тільки рішуча позиція Президента
Петра Порошенка змусила Нацкомісію призупинити введення абонплати за газ.
Офіційно питання винесене на засідання НКРЕКП, що відбудеться 10 квітня,
проте очільник відомства Дмитро Вовк запевнив, що його таки ухвалять.
Нацкомісія обіцяє додатково опрацювати постанови, аби вони не збільшували
платіжки, провести консультації з Кабміном у частині поширення субсидій на
абонплату в разі необхідності.
У ДЕНЬ СМІХУ НЕ ДО ЖАРТІВ
Чи можна було б пом’якшити удар від «подвійних
платіжок»? Експерти стверджують, що можна. Одним з таких заходів називають
терміни реалізації постанови про абонплату. Скажімо, запровадити новацію не з 1
квітня, а хоча б через 6 місяців. Це дало б змогу споживачам розрахувати свої
кошти на придбання менш потужних лічильників. Ба навіть у кодексі ГРС на
встановлення лічильників відведено 3 місяці, але аж ніяк не 3 дні – від 28
березня до 1 квітня.
Схоже, українців хочуть привчити до газових
сюрпризів і несподіванок. Згадаймо, як минулого року віце-прем’єр-міністр
Павло Розенко заявляв, що підвищення цін ні на житлово-комунальні послуги, ні
на газ у наступному опалювальному сезоні не буде. Експерти зазначають, що в
даному випадку дещо постраждав тільки рейтинг політика.
Глава Міністерства соціальної політики, всупереч
прогнозам аналітиків енергетичного ринку, розповідає, що через запровадження
абонплати за приєднання до газової труби газ для українців тільки подешевшає,
бо коштуватиме не 6,8 грн за кубічний метр блакитного палива, а приблизно 6,1.
І що варто додати до цієї суми якихось 100 грн, отримаємо ті ж 6,8. Сумнівна
калькуляція, але спробуємо «додати» ці якихось 100 грн. До речі, в майбутньому
ціни на приєднання до системи будуть зростати. Про це вже заявив національний
регулятор. Чим обернеться сотня гривень для середньостатистичного українця?
Абонплата за газ не підпадає під субсидії. А це означає, що пенсіонери та
соціально незахищені громадяни будуть сплачувати символічний щомісячний
податок «на покращення». Далі: коли закінчується опалювальний сезон, українці
намагаються досить ощадливо споживати газ. На період відпусток взагалі газовою
плитою не користуються. Та це не означає, що абонплату можна проігнорувати.
Тут діє інший принцип: користуєшся чи ні – платити зобов’язаний. Експерт Фонду
суспільної безпеки Юрій Гаврилечко посилається на п. 6 ст. 20 Закону України
про ЖКГ, де вказано, що споживач має право не сплачувати послуги за його тимчасової
відсутності, якщо цьому є відповідне документальне підтвердження. Так звана
абонплата знімається періодично за разову послугу, тобто таку, яка фактично
не надається. І це теж грубе порушення законодавства, стверджує аналітик.
Відтак треба подавати позов до суду і домагатися дотримання вимог Закону.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на
словах зажадав переглянути рішення щодо введення абонентської плати за газ:
«Провести ретельні розрахунки і подивитися, як це вплине на оплату за газ для
кожного українського громадянина. Збільшення дійсно є і становить за
розрахунками в середньому від 1,3 до 3 разів, особливо це стосується тих, хто
мешкає в багатоквартирних будинках. Це неприпустимо! Ні я, ні Уряд це категорично
не підтримуємо».
Народ також
категорично не підтримує. Однак його думка владу не дуже цікавить. А дарма. Бо
соціальна напруга наростає. Безпрецедентний тиск на споживачів може стати іскрою
великого багаття.
КОМЕНТАР
Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації
професійних спілок України:
«З
мушений констатувати, що вкотре знехтували положеннями Генеральної
угоди, рішеннями Національної тристоронньої соціально
-
економічної ради та принципами соціального діалогу. Бо як інакше можна
назвати рішення НКРЕКП про встановлення фіксованої абонплати за користування газотранспортними
та газорозподільними мережами? Невже тамтешні чиновники забули, що це стратегічний
інфраструктурний ресурс держави, а не приватна компанія, яка може на власний розсуд
ним розпоряджатися? Профспілковий актив країни вважає, що це рішення становить
загрозу не тільки для добробуту громадян, а й підриває економічну та соціальну
стабільність держави. Усі зусилля з енергозбереження, які ФПУ підтримувала на всіх
рівнях, одним документом від національного регулятора зведено нанівець. Людей
змушують платити за право бути споживачем. Та ще й посилаються на європейський
досвід. Це ніщо інше, як прагнення нажитися на простих українцях. Проти цього спілчани
налаштовані категорично.
Найперша вимога профспілок – негайне скасування
рішення НКРЕКП від 28 березня п. р. та введення мораторію на підвищення ціни на
газ та тарифів на житлово-комунальні послуги без проведення належного громадського
обговорення й обов’язкового погодження із соціальними партнерами.
Профспілки виступають за широке обговорення
національної тарифної політики в усіх її аспектах і на всіх рівнях, передусім у
парламенті та Уряді. До такого обговорення слід залучати авторитетних експертів
і громадський актив. Це профспілковий актив триматиме під неослабним контролем.
Наразі небайдужі українці
звертаються з петиціями на адресу Гаранта Конституції з вимогою стати на бік народу.
У більшості петицій йдеться про рішучість захиститися власними силами під егідою
профспілок. ФПУ разом з іншими профоб’єднаннями і громадськими організаціями готова
виступити на захист інтересів спілчан. Форм і засобів такого захисту у профспілкового
загалу вистачить. Уже зараз регіональні відділення ініціюють масові акції протесту.
Ми цього не приховуємо. Навпаки, хочемо, щоб влада нас почула. Та чи готова вона
до відкритого діалогу з профспілками? Судячи з реакції Глави держави, який вимагає
призупинити дію постанови про запровадження абонплати за газ, діалог можливий».
Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:
«Дія зазначеної постанови
має бути призупинена! Закликаю Уряд та НКРЕКП знайти узгоджене рішення, яке б передбачало
непідвищення тарифів та поширення субсидій на всі види платежів для всіх, хто цього
потребує. Без діалогу з людьми такі рішення не приймаються».
Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:
«Це неприпустимо! Ні я,
ні Уряд це категорично не підтримуємо. Вимагаю, щоб це рішення було переглянуто.
Це наша принципова позиція! Уряд виходить з того, що будь
-
які рішення, спрямовані
на впорядкування оплати послуг з постачання газу відповідно до законодавства, не
повинні призводити до збільшення щомісячних платежів абонентів».
Дмитро ВОВК, голова НКРЕКП:
«Загалом подорожчання було
б не втричі, а вдвічі. І його можна зменшити. Для кожного споживача існує можливість
зменшити свою абонплату, звернувшись до облгазу. Якщо протягом 3 місяців він фізично
не замінює трубу на менший розмір, то зобов’язаний автоматично зменшити рахунки,
й ви будете платити не 90 грн, як вам сказали, а 28 грн з ПДВ. Ми, як комісія,
ініціюватимемо зменшення тарифу на тепло. Таким чином, сукупний рахунок, якщо ви
маєте газову плиту і централізоване опалення, не збільшиться».
Олександр СЕРГІЄНКО, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут
міста»:
«Це просто видуманий, красиво
оформлений документ, який призводить лише до зростання плати за газ – особливо для
тих, у кого газова плита і газова колонка. Це жадібність і дурість, так люди не
можуть платити. У нас наразі рівень заборгованості населення 29,5 млрд грн, а ще
рік тому він становив менше 9».
|
НОВИНИ |
|