ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

БЛОКАДА ДОНБАСУ: ЯК СЕРЕД МІНУСІВ ВІДШУКАТИ ПЛЮСИ?

1 березня Уряд ухвалив рішення про запровадження нового порядку пе­ревезення товарів через лінію зіткнення. Правилами передбачалось, що через лінію розмежування, крім гуманітарних вантажів, можуть переміщу­ватися лише товари і продукція, що забезпечують роботу металургійної, гірничозбагачувальної, вуглевидобувної та енергогенеруючої галузей. Однак уже через 2 тижні РНБО ухвалює нове рішення – про повне припи­нення вантажних перевезень через лінію розмежування.

Наразі суспільство отримало загрозу нестабільності в енергетичному секторі, економіки в цілому, а також новий виток політичної кризи.

«Профспілкові вісті» найбільше цікавлять економічні та соціальні наслід­ки блокади, які аналізують провідні вітчизняні експерти.

ПРИБЛИЗНА КАЛЬКУЛЯЦІЯ

Перші особи держави одностайні в тому, що блокада виллється в копі­єчку. Хоча точних розрахунків ще немає, Прем’єр Володимир Грой­сман заявив, що «блокада перевезен­ня товарів з непідконтрольних Киє­ву територій насамперед завдала шкоди українській економіці». Від­так суспільство чекає від влади де­тального аналізу економічного ас­пекту блокади.

Раніше очільник Уряду заявляв про збитки «щомісяця 2–4 млрд грн», проте не пояснював, на чому ґрунту­ються такі розрахунки. Міністр фі­нансів Олександр Данилюк оцінює можливу «шкоду» у втраті 2% ВВП: «У нас є середній сценарій – 1–1,3%, але може бути й гірше – до 2% ВВП», – за­явив глава фінансового міністерства.

У Нацбанку називають цифру 1,3% ВВП. Німецька група радників в Україні стверджує, що втрати української економіки від блокади переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі будуть не нижче 1,6% ВВП. У Міністерстві з питань тимчасово окупованих тери­торій втрати від блокади оцінюють приблизно в 5% доходів бюджету. І ці цифри, стверджують аналітики, виглядають найбільш реально.

Низка експертів прогнозують, що блокада окупованого Донбасу може призвести до збитків, що дорівню­ють половині оборонного бюджету України. Однак екс-заступник глави Нацбанку Олександр Савченко під­дає цю цифру сумніву: «Скільки бю­джет витрачав на відшкодування цим підприємствам ПДВ, поки неві­домо. Припускаю, що ця цифра іс­тотно вища за 1,5–2 млрд грн. Тобто, бюджет може навіть виграти».

Зарубіжні фахівці радять Києву не робити з цього глобальної трагедії. Керівник Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Рікардо Джуччі наголошує, що з ма­кроекономічного погляду це, безсум­нівно, шок для країни, але не ката­строфа. Завдання влади – вийти з цьо­го шоку з найменшими втратами.

Безсумнівно, зазначив Прем’єр Володимир Гройсман, що за блокаду заплатить кожен українець своїми втратами. Адже третина електроенергії в Україні виробляється з ву­гілля. Частина – з антрацитного, яке видобувається на українських шах­тах. Тобто зареєстрованих на тери­торії України, але віднині шлях до українських заводів та станцій для забезпечення електроенергією та те­плом громадян їм перекрито. Те, що українці поки що не залишились без світла і тепла, є заслугою Уряду, який на випадок екстрених ситуацій з постачанням енергоносіїв створив резерв вугілля. Та цього резерву ви­стачить хіба що до кінця опалюваль­ного сезону. Тож нині гостро поста­ло питання, де й на яких умовах за­куповувати вугілля для ТЕЦ. Відтак кошти, які можна було б спрямувати на соціальні потреби, підуть на ім­порт вугілля. Адже для того, щоб Україна вижила без вугілля з окупо­ваних територій, на думку Прем’єр- міністра, потрібно багато років і не один мільярд гривень.

Експерти не виключають й істот­них збитків в українській металур­гії та зменшення кількості експорт­ного товару цієї галузі. Голова об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков заявив, що збитки металургійної та суміжних галузей через блокаду складуть не менше 3,5 млрд дол. США.

ВАЛЮТНА ЛИХОМАНКА

Тема блокади Донбасу обростає неймовірною кількістю прогнозів подальшого курсу гривні. За опти­містичним сценарієм, середньоріч­ний курс долара зросте на 1 грн за­раз і на 3 грн – наприкінці року. Пе­симістичний сценарій деяких еконо­містів такий: 1,4 та 5,6 грн відповід­но. Та істотної девальвації націо­нальної валюти в лютому – березні, всупереч прогнозам, не сталося. Хоча аналітики фінансового ринку радять українцям не заспокоювати­ся. Бо скорочення виробництва й експорту металургійної продукції та необхідність нарощування імпор­ту вугілля вплине на платіжний ба­ланс України. Глава Національного банку Валерія Гонтарєва на початку березня заявила, що втрати валют­них надходжень за підсумками року можуть скласти 2 млрд доларів.

В українських реаліях курс грив­ні – безпрограшна тема, яка тради­ційно породжує масу спекуляцій. Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак пояснює: «Ло­гіка така: через блокаду збільшить­ся імпорт вугілля, тобто країна буде витрачати долари. У той же час зменшиться валютний експорт металів. І звісно, відіграло свою роль рішення МВФ про зупинку траншу. Та насправді все це вже ві­домо, а курс «стоїть». Тож навіть якщо ці фактори і вплинуть на гривню, то несуттєво. У найближ­чій перспективі ми побачимо курс максимум 27,3–27,5 грн за долар».

Такий оптимізм не поділяє вико­навчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко: «Залишати гривню в комфортному діапазоні 27,2 грн за долар, як це закладено в бю­джеті–2017, неможливо. Курс стано­витиме 30 грн і більше, залежно від сценарію зовнішнього фінансування. Його комфортний рівень – 5 млрд до­ларів. Але без МВФ не буде й решти надходжень. Єдиний спосіб замінити ці потоки – стрімкі реформи та залу­ чення інвестицій, які потрібні та­кож на суму 4–5 млрд доларів».

Економіст Ерік Найман про­гнозує курс не менше 45 грн за до­лар. Дуже швидко ми пересвідчи­мося, чий прогноз був об’єктивніший. Насторожує не стільки їх розмаїття, скільки той очевидний факт, що зростання курсу відіб’ється на зростанні ко­мунальних тарифів. Усі кому­нальні платежі прив’язано до курсу долара за вартістю вугілля, електроенергії, тепла та води. Зростання курсу через блокаду Донбасу миттєво позначиться на платіжних документах україн­ських родин. Насамперед через те, що імпортне вугілля буде ко­штувати Україні в 1,7 раза дорож­че, ніж український антрацит з Донбасу.

Експерти попереджають: якщо не вдасться стримати курс, додадуть в ціні українські товари та послуги, що спричинить нову хвилю соціального невдоволен­ня. Адже за останні 5 років ціни в Україні зросли практично вдвічі, а мінімальна зарплата за цей же період – в 2,7 раза.

ЗАПАС МІЦНОСТІ

Доки експерти аналізують по­літичні аспекти блокади Донбасу, в Уряді шукають рішення, яким чином відновити економічне зрос­тання. «Якщо ми втрачаємо пози­ції з гірничо-металургійного комп­лексу, ми розуміємо, що наша еко­номіка буде слабшою, нам потріб­но буде переглядати також про­гноз економічного зростання, що є дуже і дуже великим викликом для всіх», – заявив Глава Кабміну Володимир Гройсман. Прем’єр на­голосив, що впродовж наступних 2–3 років в України немає альтер­нативи антрацитному вугіллю.

«У цьому році ми по-новому пі­дійшли до вирішення цього пи­тання, особливо в частині, що сто­сується запасів вугілля антрацит­ної групи. По-перше, ми зрозумі­ли, що поставки вугілля із зони АТО – нестабільні. Тому ми зараз поступово переобладнали котлоагрегати з антрацитної групи на вугілля газової групи», – пояснює міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

В «Укренерго» повідомили, який запас міцності має Україна: залишків палива на електростан­ціях, які працюють на антрациті, вистачить на період від 28 до 60 днів, який, стверджують у відом­стві, країна може здолати без сер­йозних проблем в електроенерге­тичній системі. Аналітики підра­хували, що це значно більший час, ніж прогнозувалося раніше. Можливе виснаження чи нестача палива, за песимістичним сцена­рієм, мали б відбутися вже до кін­ця березня. Україна вистояла. Од­нак розслаблятися зарано, бо до кінця травня країна має бути за­безпечена паливом.

Тож нині на порядку денному – головне питання: де взяти 4 млн тонн вугілля? Ясна річ, що на зо­внішніх ринках. У Міністерстві енергетики заявили, що принци­пово не будуть завозити антрацит з Росії. Відомство навіть підготу­вало документ, у якому йдеться про заборону на імпорт вугілля антрацитної групи із РФ. Це відпо­відь песимістам, які вважають, що цей варіант точно неприйнят­ний. Але ж уже більше року як наша країна не залежить від ро­сійського газу, то чому вона має платити гроші звичайних україн­ців країні-агресору?

Якщо Україна повністю відмо­виться від закупівель вугілля на Донбасі, а найімовірніше, так воно й буде, стверджують експер­ти, їй доведеться шукати дефіцит­ний антрацит у США, Австралії, Китаї чи ПАР. В Уряді ще не ви­значилися з країною-імпортером, тим більше з тим, якою буде вар­тість імпортних поставок. Оче­видно, що при імпорті вугілля ан­трацитної групи тариф на елек­троенергію для населення можуть підвищити ще на 30%.

Чи можна обійтися без поза­планового підвищення тарифів у ситуації, що склалася? Експерти вважають, що так. Але за умови, якщо Міністерство енергетики та вугільної промисловості проведе модернізацію теплових електро­станцій, за рахунок якої істотно зменшить обсяги закупівлі антра­цитної групи вугілля, і тарифи на електроенергію переглядати не доведеться. Якщо ж такої модер­нізації не буде – українці знову за­платять дорожче. Поки що невідо­мо, наскільки саме.

Є ще один бік проблеми під на­звою «блокада Донбасу». Її озву­чив керівник ГО «Публічний ау­дит» Максим Гольдарб: «Крім того, що на вулиці можуть опини­тися сотня тисяч людей, крім па­діння ВВП та вкрай небажаного скорочення валютного виторгу, ми можемо назавжди втратити вітчизняну металургію і хімію як світових конкурентів – ці галузі, а вони займають левову частку в нашому валовому продукті, бу­дуть зруйновані просто тому, що наші західні партнери не захо­чуть працювати у форс- мажорних умовах».

КОМЕНТАР

Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва:

«Б локада не вигідна Україні – ані економіч­но, ані політично, ані соціально. Бо якщо взяти енергетичну сферу, то якою є альтернатива українському вугіллю з тимчасово окупованих територій? Африканське, американське, австра­лійське? Воно є дорожчим, тому зро­зуміло, що це не в інтересах України. Якщо взяти економічну складову, то блокада поставила під загрозу – і, по суті, сьогодні цей сценарій реалізу­ється, – втрату мільярдів доларів ва­лютної виручки, які є надзвичайно важливими і цінними для торговель­ного балансу, для економіки, для утримання стабільності гривні. Тобто йдеться про втрату значної частини українського експорту. Бо коли пору­шується перетин, блокується поста­чання готових продуктів металургій­ної галузі, сировини, коксу, це спри­чиняє втрату валютної виручки. Біль­ше того, це втрата майже 4 млрд грн податків, які не потраплять до дер­жавного бюджету. І це десятки, якщо не сотні тисяч робочих місць. Тому негативний вплив так званої блокади, коли ми самі собі блокуємо пересу­вання по своїй території української руди, металу, вугілля і т. ін. – це по­стріл собі в ногу.

Ще одне важливе запитання: набли­жаємо ми такими діями повернення контролю над територією Донбасу чи віддаляємо? Я вважаю, що другий варіант. Ми розуміємо, що більшість людей роблять це щиро, з доброю мотивацією. Але вони не розуміють усіх пов’язаних із цим наслідків. По суті, тут потрібно відділити зерна від полови і поглянути на ситуацію так, як вона є. Адже існують багато різних прикладів у інших країнах, як під час військових конфліктів вони вибудову­ють стосунки з тимчасово окуповани­ми територіями або країнами-агресо­рами. Подивитись на той же Ізраїль: з деякими країнами вони стосунки мали, з деякими – ні. І це складна ма­терія. Але коли поглянути крізь при­зму робочих місць, експорту вироб­ництва, стабільності національної грошової одиниці, можна побачити, що блокада – це для України захід із знаком «мінус».

Артур ГЕРАСИМОВ, представник Президента у Верховній Раді України:

«Росія веде війну не тільки на лінії фронту. Вона веде її всередині держави будь-якими методами – і економічними, і інформаційними, і політичними. Ця блокада не досягає своєї мети... З моєї точки зору, ця блокада завдає потужного удару по еко­номічному зростанню нашої країни. Вона не при­носить жодних результатів, крім значної шкоди економіці України».

Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України:

«Всі розуміють, що це блокування – захід політичний, але так підставляти енергетику неприпустимо. Наслідки можуть вкрай негативно відбитися на роботі обладнання, на ремонт­них кампаніях тощо. Генерація, чи то атомна, чи теплова, вима­гає системності, роботи без якихось різких стрибків, а ми, на жаль, в режимі авралу працюємо вже третій рік».

Олександр ПАЛІЙ, політолог:

«Арифметика є дуже простою. Якщо ви, усвідом­люючи, що економіка України вдесятеро менша за ворожу, готові шкодити власній економіці, коли шкода ворогу буде щонайменше вдесятеро більшою, – то ви патріот. А якщо ви шкодите економіці Україні так, що в її енергетиці запрова­джено надзвичайний стан, а ворог цього й не по­мічає, – ви на ворожому боці».

Вадим ТРЮХАН, експерт з міжнародного та європейського права:

«Наслідки блокади свідчать про те, що РФ поступово пе­реходить до нової фази своєї агресії проти України. Зрозу­міло, що жодне рішення так званих «ДНР» і «ЛНР» не ухвалюється без погодження з Кремлем. «Націоналізація» підприємств у ОРДЛО – це перехід Росії до економічного наступу на Україну. Звичайно, такий крок щонайменше призведе до того, що ці підприємства не зможуть плати­ти податки в бюджет України. Це негативно вплине на тенденції щодо відновлення ВВП».

Усі новини