ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЕРА ДЕШЕВИХ ХАРЧІВ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ

Міністерство економічного розвитку й торгівлі найближчим часом рекомендує Уряду визнати успішними результати пілотного проекту щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчу­вання. Якщо в Кабміні сприймуть аргументи на користь скасування, 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговель­них націнок на соціальні товари піде в небуття.

Доки в Кабінеті Міністрів визначаються з подальшою долею держав­ного регулювання цін, «Профспілкові вісті» роблять попередні висно­вки щодо результатів пілотного проекту і вивчають прогнози, як ска­сування державного контролю позначиться на споживачах.

ЕКСПЕРИМЕНТ ЗАРАДИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Нинішнє цінове утворення є не ефективним, заявляють у МЕРТ. Та­кий висновок чиновники зробили після тримісячного експерименту з тимчасового призупинення дії дер­жавного регулювання цін, який при­пав на ІV квартал минулого року. «За результатами моніторингу практич­но доведено недієвість такого регу­лювання», – йдеться у повідомленні міністерства. Відтак пілотний про­ект з відпускання цін у вільне пла­вання можна вважати успішним, ра­портують в Уряді.

Прем’єр-міністр України Воло­димир Гройсман на підтримку уря­дових аргументів зауважує: «Впер­ше за багато років Уряд наважився зламати цю корупційну схему і ска­сувати фіктивне регулювання. По­пулісти всіх мастей завжди хапа­ються за тему регулювання цін, як за червоне рядно. І хоча це суто ра­дянський пережиток, їм це не зава­жає його підтримувати. Вони нічо­го не втрачають від цього – соціаль­ні продукти вони не купують. Їхня мета – красиві лозунги, але лозунга­ми нікого не нагодуєш».

Своєю чергою перший віце- прем’єр-міністр Степан Кубів пере­конаний, що фіктивне регулювання було годувальницею чиновників довгі роки, при цьому оплачували такий «контроль» бізнес і прості споживачі. «Низькі ціни на так зва­ні соціальні продукти тримались не завдяки, а всупереч адміністратив­ному тиску, – додав він. – Регулю­вання цін державою не має жодного сенсу в умовах ринкової економіки. По суті це прихований «податок на популізм», який не стримує ціни, а навпаки, провокує їхнє зростання».

Наприкінці лютого Міністерство економічного розвитку оприлюдни­ло висновки, що тимчасове призу­пинення державного цінового регу­лювання на динаміку ринкових цін істотно не вплинуло. А ціни на хар­чові продукти зростали меншими темпами, аніж за аналогічний пері­од 2015 року – 4,5 проти 5,4%. Харак­тер зміни цін по 17 групах товарів, де було призупинено регулювання, практично не відрізнявся від 2015 року. У межах 3–10% ціни зросли по семи групах товарів, більше 10% – по п’яти.

Певно, в міністерстві краще во­лодіють інформацією про зростан­ня цін під час пілотного проекту. Та за даними Державної служби ста­тистики, під час тримісячного ма­рафону харчові продукти дорожча­ли не на 5 і навіть не на 10 відсотків. Яйця подорожчали на 66%, масло – на 27%, сметана – на 25%, молоко – на 17%. Низку харчових продуктів можна продовжувати, однак у від­повідному міністерстві знайшли аргументи цінового стрибка на яйця та продукти молочної групи. Це, пояснили чиновники, сезонні чинники і наслідок зростання заку­півельних цін на молоко в україн­ських фермерів. І зовсім скоро ці продукти якщо й не подешевша­ють, то залишаться на ціновому рів­ні грудня.

Експерти переконані, що скасу­вання цінового регулювання МЕРТ представлятиме як чергове досягнен­ня з дерегуляції. З іншого боку, ка­жуть аналітики аграрного ринку, від такого рішення Уряду виграють ви­робники. От тільки про споживачів практично ніхто не дбає.

ПОВЕРНУТИ ВСЕ НА КРУГИ СВОЯ?

Офіційних підрахунків, який вплив на зростання цін із запрова­дженням експерименту мало скасу­вання державного регулювання, мі­ністерство не надає. Виробники теж в один голос стверджують, що жод­ного впливу не помітили. Але тут же анонсують чергове подорожчання харчів. Фахівці Всеукраїнської асоці­ації пекарів «обґрунтовують» подо­рожчання хлібобулочних виробів на 15–20%. Загалом, стверджують екс­перти, соціальні продукти харчуван­ня нинішнього року додадуть у вар­тості не менше 10%.

Відтак низка експертів не дають однозначної відповіді, наскільки вчасним і доречним було скасування державного регулювання на соціаль­ні продукти.

Економіст Іван Нікітченко стверджує, що тільки ринок може контролювати ціни. Якщо ж є підо­зра у ціновій змові, то має втрути­тися Антимонопольний комітет, як це відбувається у цивілізованих країнах. Та й раніше, переконує екс­перт, механізм надбавок працював недостатньо й неефективно.

Чимало експертів наполягають на тому, що повернення державного регулювання стримає необґрунтова­ний ріст цін на соціальні продукти.

Проти скасування контролю за ці­нами виступають група народних де­путатів. І вже подали до парламенту законопроект, яким пропонується відновити нагляд Уряду за цінами. Автори документа вважають, що Каб­мін повинен запропонувати якусь альтернативу регулюванню цін.

«Скасовуючи практику державно­го регулювання цін, Уряд навіть не вважає за потрібне впроваджувати відповідні компенсаторні механіз­ми, наприклад у вигляді адресних продовольчих програм, які розрахо­вані на найбільш соціально вразливі категорії населення», – йдеться у по­яснювальній записці депутатів до за­конопроекту.

Проти скасування нагляду за ці­ноутворенням з боку держави висту­пають і профспілки. Посилаються при цьому на міжнародний досвід. Навіть економічно сильні й розвине­ні країни не довіряють бізнесу само­му встановлювати ціни на товари першої необхідності, основні продук­ти харчування та монополізовані по­слуги. Уряд України, кажуть проф­спілкові активісти, попросту усува­ ється від державного регулювання цін на продукти харчування.

А в профільному міністерстві вважають вигадками, що від ска­сування державного регулювання хтось постраждав чи постраждає в майбутньому. «Результат моніто­рингу довів, що призупинення дер­жавного цінового регулювання іс­тотно не вплинуло на динаміку цін на ринку та споживчі настрої гро­мадян. Отже, істотного впливу на соціально незахищені верстви гро­мадян не очікується», – пояснюють чиновники міністерства.

Тож чи винесуть законопроект на розгляд Верховної Ради, досте­менно невідомо. Хоча президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що державне регулювання можна по­новити і без нового закону, адже це належить до повноважень Уряду. «Якщо соціальна група товарів продовжить подорожчання, а не­формальні перемовини з бізнесом не принесуть бажаного результа­ту, Кабмін може знову закрутити гайки, повернувши регулювання вартості низки соціальних товарів. Хоча це й не ринковий спосіб, од­нак він може бути використаний як показова турбота про найбідні­ших», – заявив аналітик.

Експерти наочно демонстру­ють таку «турботу» про вразливі верстви українського населення: низка так званих «соціальних продуктів» наразі в Україні вже дорожче, ніж у Європі. І це при тому, що рівень доходів наших співвітчизників набагато ниж­чий. Приміром, молочна продук­ція на 50% дорожча, ніж у євро­пейських країнах, а яйця перевер­шують у ціні на 30%.

САМ СОБІ РЕГУЛЯТОР

Якщо група експертів і низка депутатів висловлюються за по­вернення державного нагляду за цінами, виробники – на боці чинов­ників. Мовляв, система регулюван­ня була не тільки неефективною, а й незаконною. Виробники агіту­ють за скасування будь-яких обме­жень на ціни. І взагалі, система ре­гулювання породжує зайву бюро­кратію, а вона – найкоротший шлях до корупції. Заступник голо­ви Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов стверджує, що все «регулювання зводилося до ха­барів, а хабарі елементарно закла­далися до собівартості продукції».

«Так, ціни можуть коливатися, але це залежить виключно від еко­номічної ситуації в країні. Те, що відміна державного регулювання цін сьогодні дасть можливість під­приємствам стабільно отримувати прибуток, розвиватися, розширю­вати свій асортимент продукції, то це однозначно», – заявив прези­дент Всеукраїнської асоціації пе­карів Володимир Череда.

«Усунення надмірного втручан­ня держави в економічні процеси дасть змогу знизити адміністра­тивний тиск на бізнес, сприятиме дебюрократизації економіки, дере­гуляції та розвитку вільної конку­ренції, яка, в свою чергу, сама за­безпечить і кількість, і якість, і справедливу ціну», – вважає вико­навчий директор Молочного комі­тету Європейської Бізнес Асоціації Оксана Давидович. Її слова слід ро­зуміти так: якщо Уряд зважиться на остаточне скасування держав­ного регулювання, бізнес отримає, нарешті, вільний ринок. До слова, за це виступають і продавці това­рів. «Якби не було державного ре­гулювання цін, більше компаній були б зацікавлені у виробництві товарів для масового сегменту, які нині менше представлені на ринку і яких не вистачає. Тому конкурен­ція була б вищою і ціни самі б зни­жувалися», – стверджує співвлас­ник продуктового супермаркету Андрій Пишний.

Водночас деякі учасники ринку вважають, що наразі не найкра­щий час для відмови від державно­го впливу на ціни. «Сьогодні купі­вельна спроможність українців пе­ребуває на рівні 1994–1995 років. Вільне ціноутворення потрібно за­проваджувати, але не одразу, а десь через 2–3 роки», – констатує генеральний директор Україн­ської асоціації постачальників торговельних мереж Олексій До­рошенко.

Говорити, що ринок самотужки все відрегулює, зарано. Тим біль­ше, що на продуктовому ринку про­цвітає монополія. 70% ринку куря­тини в Україні негласно належить одному виробнику. За його розпо­рядженням восени вартість куря­чого філе зросла на 35–40% і нині коштує приблизно як кілограм сви­нини чи яловичини. Аналогічна си­туація і на ринку яєць, половина якого теж контролюється одним виробником. Чиновники ж наполя­гають, що ціни повинні формувати­ся за європейським принципом – у ринкових умовах, без будь-якого втручання з боку держави. Однак перехід на ринкові умови в період, коли щодо деяких категорій вироб­ництва спостерігається монополі­зація ринку, навряд чи призведе до покращення ситуації.

Виробники й експерти продо­вольчого ринку одностайні в одно­му: щоб запрацював реально віль­ний ринок, потрібна якісна робота Антимонопольного комітету. Чого наразі, зі слів учасників ринку продовольства, не спостерігаєть­ся, адже якщо комітет і реагує на порушення, то може роками роз­глядати справу.

КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«С касування державного регулювання цін на соці ­ альні продукти нині не на часі. Така позиція профспілок. Адже купівельна спро­ можність українського населення най­ нижча за останні 20 років. Тож про яке забезпечення конституційного права на достатній життєвий рівень йдеться?

Щоб не казали чиновники профільно ­ го міністерства, але відсутність контролю в державі за ціноутворенням, відсторонення організацій громадян­ ського суспільства в державному регу­ люванні цін і, як результат, скасування контролю за цінами на основні про­ дукти харчування, спричинили зна­ чний ріст цін. У крамницях чи не що­ дня з ’ являються нові цінники на мо ­ лочні продукти, хліб, борошно, крупи. Звісно, не в бік зниження.

Пілотний проект засвідчив стрімке зростання цін на всі продукти харчу ­ вання соціальної групи. Із 23 основних продуктів 19 під час експерименту до­ рожчали швидше, ніж за решту періо­ ду 2016 року. При цьому низка про­ дуктів подорожчали за останні 3 міся­ ці більше, ніж за всі 9 попередніх.

Федерація профспілок України не зали ­ шатиметься осторонь цього процесу. Не для того ми ухвалювали Стратегію подолання бідності, аби заганяти людей за межу злиднів і розчарування. В умо­ вах радикального підвищення цін на основні соціально значущі товари та по­ слуги протягом минулого року, несуміс­ ного з рівнем підвищення основних дер­ жавних соціальних стандартів і гарантій, це не ті результати, які можуть задо­ вольнити ФПУ. Тож профспілковий ак­ тив налаштований рішуче: цінова полі­ тика в державі повинна бути під контролем. Саме тому ФПУ націлена на плідну співпрацю з парламентськими фракціями щодо підтримки ними зако­ нопроекту « Про внесення зміни до стат ­ ті 16 Закону України « Про ціни і ціноут ­ ворення » , особливо в частині участі ор­ ганізацій громадянського суспільства у державному регулюванні цін, а також соціально значущих законопроектів.

Профспілки будуть діяти виключно в правовому полі , керуючись статтею 19 Закону України « Про професійні спіл ­ ки, їх права та гарантії діяльності » . Бу­ демо домагатись здійснення держав­ ного регулювання ціноутворення, бо тільки в такий спосіб можна захистити права споживачів і дати їм надію на підвищення якості їх життя » .

Олексій ДОРОШЕНКО, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж:

« Якщо експеримент продовжують , це означає, що є про­ блеми на ринку, і таким чином вони лякають виробників, що будь- якої миті експеримент скасують. Це фактично кийок, який тримають над головою для того, щоб коли раптом щось піде не так, експеримент припи­ нити. Таким чином вони залишають для себе крок для від­ ступу, бо не розуміють, що буде в 2017 році » .

Денис МАРЧУК, заступник голови Аграрної партії України:

« Чи матиме вплив на формування ціни скасування держав ­ ного регулювання, поки ні виробники, ні експерти прогно­ зувати не беруться. Я переконаний, що ефективний меха­ нізм, який би дозволив стримувати стрибки цін на продук­ ти, – це державні інтервенції. Тобто в період, коли існує де­ фіцит продукту, держава виходить на ринок і пропонує його людям за доступною ціною. З цією метою плануємо закупити до Аграрного фонду гречку » .

Павло КУХТА, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України:

« Не маю жодних сумнівів , що механізм цінового регулювання є повністю недієвим та лише ство­ рює корупційний тиск на бізнес. Корупційні ж видатки потім виливаються у підвищення цін, оскільки бізнес змушений або закладати їх у ціни, або виходити з гри та, відповідно, скорочу­ вати пропозицію на харчовому ринку » .

Віктор СУСЛОВ, колишній міністр економіки:

« Скасування регулювання призведе до зростання цін на продукти харчування , можливо, навіть до зник­ нення « соціальних продуктів » . Дешеві харчі виробля­ ти буде невигідно. Просто не буде продуктів для бід­ них. Як говорила королева Антуанетта: « Якщо в них немає хліба , нехай їдять тістечка » . Приблизно те саме скаже і наш Уряд нашим бідним » .

Усі новини