ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

РИНОК ПРАЦІ: БАРОМЕТР ФІКСУЄ ПОЖВАВЛЕННЯ

Уряд заявляє, що розпочав поточний рік з новою державною по­літикою у сфері зайнятості. Державна служба статистики встигла відрапортувати, що кількість вакансій зростає з кожним днем. За підсумками 2 місяців п.р.,число безробітних скоротилось на 16%, що дає право говорити про тенденцію щодо зниження рівня без­робіття. За рахунок чого вдалося досягти такого результату, і чи втримається позитивна динаміка впродовж усього року, за під­тримки відомих експертів аналізують «Профспілкові вісті».

КАТАЛІЗАТОР ЗМІН

Вільних вакансій в Україні ста­ло значно більше, констатують екс­перти ринку праці. Однак списки найбільш затребуваних фахівців зазнали змін, на які мають відреа­гувати претенденти. Нині, ствер­джують фахівці, відчувається го­стра нестача кадрів на підприєм­ствах, де потрібні люди з робітни­чими спеціальностями. Загалом кількість вакансій у цій категорії зросла в 2,5 раза. Це може означати, що національна економіка поволі відроджується і потребує робочих рук. Глава Уряду Володимир Грой­сман заявив, що з початку року в країні відкрилися 27 тис. підпри­ємств. Якщо це відповідає дійснос­ті, то держава справді створює умо­ви, аби люди могли працювати, отримувати гідну зарплату, утри­мувати свої родини. А ще – сплачу­вати податки, аби потім вимагати від чиновників усіх рівнів виконан­ня своїх зобов’язань.

За словами фахівців, стан рин­ку праці є реальним і чітким інди­катором поточного стану економі­ки, попри те, що сам показник не завжди точно відображає дійсну картину. В Україні існує офіційна статистика кількості безробітних – цифра, про яку звітує статистич­на служба за даними служби за­йнятості населення, і є альтерна­тивний варіант: чисельність без­робітних, яка розраховується за методологією Міжнародної орга­нізації праці. Керуючись принци­пами МОП, людина вважається безробітною, якщо вона впродовж місяця не мала роботи, але напо­легливо її шукала, стукаючи в усі двері. Для розрахунку рівня безро­біття беруть відношення чисель­ності безробітного населення та активного працездатного.

І в цих розрахунках є велика рівниця. Якщо Державна служба статистики звітує про 2% безро­бітних за підсумками минулого року, МОП оперує показником у майже 10%.

Попри такі різні підходи до ви­значення рівня, українці поквапи­лись потішитися першими, хоч і скромними, успіхами. Тим біль­ше, що тенденція зниження рівня безробіття, що виникла в минуло­му році, схоже, може закріпитися і в поточному.

«За всіма показниками маємо сьогодні тенденції до зростання кількості та якості робочих місць, підвищеної зарплати для людей працездатного віку… Лютий і бе­резень чітко покажуть збільшен­ня кількості підприємців, зрос­тання мінімальної заробітної плати, середньої заробітної плати для українців, при тому, що ціни залишатимуться в межах сезон­них коливань без будь-яких ін­ших додаткових інфляційних процесів», – обіцяє очільник Уря­ду Володимир Гройсман.

Директор з розвитку Work.ua Сергій Марченко не поділяє опти­мізму Прем’єра з приводу створен­ня 27 тис. нових підприємств у січ­ні 2017-го та скорочення кількості безробітних на 16%.

«Зменшення кількості людей, які одержують допомогу по безро­біттю, або зміна методики підра­хунку офіційних безробітних не означає скорочення безробіття. Якби її можна було зменшувати щомісяця на 16%, то вже через квартал вона була б менше, ніж у Німеччині», – запевнив експерт.

Аналітики переконані, що офі­ційне безробіття може навіть ско­ротитися, але є великі ризики зрос­тання прихованого. У зв’язку з під­вищенням мінімальної зарплати багато підприємств переводять співробітників на неповний робо­чий день або ж переглядають про­порції білої та сірої зарплат.

«Оцінювати безробіття за на­шою статистикою не можна. Слід орієнтуватися на методологію МОП, а звідти цифри будуть не ра­ніше літа», – застерігає завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціаль­них досліджень НАН України Людмила Черенько.

ФАКТОР 3200

Ще задовго до 1 січня 2017 року, коли офіційну мінімальну заробіт­ну плату підвищили вдвічі, в екс­пертному середовищі зчинилася паніка. Чимало аналітиків прогно­зували, що саме цей фактор впли­не на чисельність працюючих. Пе­редрікали масові звільнення, ско­рочення, переведення на половину ставки тощо. Оливи до вогню до­дали і в Національному банку України. У своєму інфляційному звіті чиновники запевняли, що за­гальна чисельність працівників формального сектору економіки скоротиться на 9% порівняно з 2016 роком. А це означає, що май­же 650 тис. осіб потрапили б до роз­ряду безробітних.

Що спонукало фахівців голов­ного банку країни до такої оцінки? Насамперед, закриття так званих «сплячих» ФОП. Справді, на серед­ину січня від статусу фізичної осо­би підприємця відмовились більш ніж 150 тис. суб’єктів малого й се­реднього бізнесу. Відтак підви­щення мінімальної зарплати ма­тиме позитивний вплив на зайня­тість населення тільки у довго­строковій перспективі, йдеться в інфляційному звіті.

Така позиція НБУ не на жарт роздратувала міністра соціальної політики Андрія Реву. На одному з телеканалів міністр заявив, що прогноз НБУ можна порівняти з прогнозуванням бабаком Тимком погоди. Той пообіцяв теплу весну, а Нацбанк – підвищення рівня безробіття.

Однак повністю ігнорувати фактор 3200 експерти не наважу­ ються. На їх переконання, ситу­ація на ринку праці наразі ви­значається двома головними чинниками: підвищенням міні­мальної зарплати й економіч­ним зростанням. Щодо рівня економіки, то він начебто має обнадіювати, якщо вірити під­сумкам роботи за IV квартал минулого року з приростом у 4,7%. Хоча профспілкові лідери в цьому плані остерігаються за­надто оптимістичних прогно­зів. Системні реформи в еконо­міці країни ніяк не зрушать із задекларованого старту. Однак побоювання, що вдвічі більша мінімальна зарплата спричи­нить зростання безробіття, вза­галі безпідставні, вважають у профспілковому середовищі.

Та й частина експертів під­тримують таку позицію. Дирек­тор з розвитку Work.ua Сергій Марченко дивується, чому ця тема стала такою резонансною. Бо заробітних плат, нижчих за 3200 грн, на їхньому сайті взага­лі немає, стверджує він.

«Давно вже на такі маленькі зарплати не претендують, тому по суті підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн – це фор­мальність для великих міст. Звичайно, дещо інша ситуація із селами та районними центрами, де існують об’єктивно нижчі зарплати», – зауважив він.

В Інституті демографії та со­ціальних досліджень НАН України теж вважають, що під­вищення офіційної заробітної плати не стане причиною масо­вих звільнень і зростання безро­біття. На переконання провід­них експертів Інституту, якщо буде пожвавлення в економіці, то жодної трагічної ситуації на ринку праці не виникне. Просто люди шукатимуть кращих місць і не триматимуться за по­точне працевлаштування, аби пересидіти до кращих часів.

У цьому плані цікаві резуль­тати одного дослідження. Тіль­ки 13% роботодавців заявили, що через фактор 3200 змушені наймати меншу кількість пра­цівників. А от 60% стверджу­ють, що найматимуть більше персоналу.

Стосовно ж звільнень, то ро­ботодавці в січні 2017 року пода­ли інформацію про заплановане масове вивільнення 29 тис. пра­цівників – це на чверть менше, ніж у січні 2016-го.

Якщо порівнювати вимоги роботодавців і очікування шука­чів роботи, то тут є помітні роз­біжності, зауважують фахівці. Щодо зарплати, то роботодавці пропонують на сьогодні у серед­ньому 7603 грн, а шукачі роботи вказують у резюме 8029 грн.

«ШЕРШЕ ЛЯ ФАХ»

Загалом на українському рин­ку праці відбудуться масштабні зміни за професійними групами. У Державній службі зайнятості розповідають, що найбільший попит серед роботодавців мають кваліфіковані робітники з ін­струментом: слюсарі, токарі, електрогазозварники, водії, швачки, робітники з ремонту ро­бітники з обслуговування облад­нання і машин. Також затребува­ними є працівники сфери послуг (продавці, кухарі, офіціанти, пе­рукарі, охоронці тощо). У сіль­ськогосподарському секторі – аг­рономи, трактористи та робітни­ки з обслуговування сільськогос­подарського виробництва. Зали­шається попит на лікарів, осо­бливо хірургів, інженерів різних галузей, викладачів, бухгалте­рів, касирів.

Традиційно затребувані на ринку праці представники ІТ-сфери. Експерти взялися підби­вати підсумки високооплачува­них професій в Україні і дійшли висновку, що вся перша десятка зайнята фахівцями ІТ. Довело­ся створювати другу десятку. І на перше місце вийшла вакан­сія, за яку дають реально великі гроші, – викладач китайської мови. На другому місці – фінан­совий директор, далі – директор з маркетингу, генеральний ди­ректор і хірург.

Що ж до рук з «інструмен­том», то на першому місці опи­нилась професія швачки. Пара­докс: оголошень від роботодав­ців – більше тисячі, а резюме – одиниці. А в Україні кваліфіко­вана швачка може отримувати від 6 до 9 тис. грн. За кордоном – утричі більше. От тільки до­морощені фахівці з менеджмен­ту не хочуть спускатися з небес на землю. Ліпше оббиватимуть пороги центрів зайнятості у по­шуках роботи за фахом, аніж погодяться змінити професію. Роботодавці погоджуються са­мостійно навчати персонал, та охочих для роботи з «інстру­ментом» не так багато. Чому з двох варіантів: почати із швач­ки і дорости до відомого моде­льєра чи чекати, поки запро­сять мити пробірки на європей­ському фармзаводі, українці обирають другий? Кажуть, така в нас ментальність.

• КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«Профспілковий актив країни дещо скептично оцінює зая­ви урядовців про зростання національної економіки. Бо за показником зростання у 2% впродовж 2014–2015 років стоїть інша цифра – втрата 2 млн робочих місць. Можна говорити лише про «косметичний сигнал до зростання».

Профспілки неодноразово сигналізували про низьку якість робочої сили. На підпри­ємствах немає системи підготовки й пере­підготовки кадрів, 80% спеціалістів, яких го­тує наша система вищої й професійно-тех­нічної освіти, не відповідають потребам рин­ку праці. У нас чомусь переважають хибні уявлення, що є вічні професії на кшталт юриста-міжнародника, еколога, політолога, соціолога тощо. Конкурси до вишів, які готу­ють таких фахівців, зашкалюють, а от попит на них дуже обмежений. Тому майже поло­вина випускників вищих навчальних закла­дів автоматично стають безробітними. Між тим, на технічні спеціальності, яких потре­бує економіка, минулого року змогли набра­ти всього 70% студентів.

Стосовно політики підготовки «робочих» рук, профспілковий загал вважає помилко­вим поспішне рішення щодо тотальної пе­редачі на місцевий рівень професійно-тех­нічних освітніх закладів та коштів на підго­товку кадрів. Регіони виявилися непідготов­леними для реалізації завдань, які на них раптово звалилися. А без побудови на регіо­нальному рівні системи організаційної та фі­нансової взаємодії місцевої влади і бізнесу професійно-технічна ланка освіти може опинитися у стані незворотного руйнування. А молодь продовжить виїжджати на полу­ничні плантації до європейських країн.

Усім уже набили оскому словосполучення «європейський вибір», «європейський до­свід». А чому б не запозичити бодай крихти того досвіду, придивитися, скажімо, до успішної Німеччини? Вона найменше по­страждала від кризи безробіття. І все через те, що там надвисокий рівень відповідності системи освіти вимогам ринку. На переко­нання профспілок, нам треба менше озирати­ся на показники зайнятості, а більше популя­ризувати технічні професії для посилення економічного потенціалу країни. Це дозво­лить зробити внутрішній ринок більш прива­бливим для закордонних інвесторів. А це, своєю чергою, дасть поштовх до реального зростання економіки.

Профспілки налаштовані рішуче і будуть стежити за тим, аби структурні реформи в економіці призводили не до скорочень та звільнень, а відкривали нові можливості для зайнятості на високотехнологічних ро­бочих місцях».

Родіон Колишко, директор департаменту розвитку трудового потенціалу Федерації роботодавців України:

«Через несприятливу ситуацію у сфері професійної технічної осві­ти сьогодні на ринку існує дефіцит робітничих професій. Попри порівняно непогані зарплати, люди дуже неохоче освоюють «руч­ні» професії. Потрібно підвищувати їх престиж. Тим більше, що в майбутньому вони вже не будуть суто робітничими, адже в ці професії уже сьогодні почали проникати елементи ІТ. Приміром, кухарів тепер навчають молекулярної кухні, а прибиральники по­винні вміти керувати спеціальними миючими машинами. Такі су­міжні професії можуть бути в тренді через 5 років».

Сергій Марченко, директор з розвитку Work.ua:

«2016-й – це перший рік відносного спокою на фронті, у нас було звідти менше поганих новин, і мені здається, що це значно вплинуло на ринок праці, принаймні, ми бачили збільшення активності роботодавців. Тобто, як тільки в краї­ні стало більше стабільності, це одразу ж вплинуло на кіль­кість людей, яких роботодавці наймали. У середньому, ріст кількості вакансій у цьому році склав приблизно 62% порів­няно з минулим. Це дуже вагомий показник, який демон­струє, що український ринок праці після кількох років про­блем нарешті почав виходити із затяжної кризи».

Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ:

«У прогнозах щодо розвитку ринку праці доречний тільки дуже помірний оптимізм. Поки що взагалі важко щось спрогнозувати. Взимку спостерігалося падіння на ринку пра­ці, і як результат, зросло безробіття. В усякому разі, збільшу­ється кількість зареєстрованих безробітних. Однак, якщо орієнтуватись виключно на показники служби зайнятості, все виглядає досить обнадійливо. Адже за цими даними зросла кількість зареєстрованих вакансій».

Валерій Ярошенко, виконувач обов’язків голови Державної служби зайнятості:

«Жодної трагедії після підвищення «мінімалки» не відбу­лось. Навпаки, за нашою статистикою, наразі ринок пока­зує позитивну тенденцію. Економіка країни оживає і це відображається на ринку праці. Крім того, для робото­давців не проблема заплатити більше своїм працівникам, бо якщо працівник кваліфікований, йому обов’язково бу­дуть платити. Економіка помалу виходить з тіні, безро­біття, хоч і повільно, скорочується. Про це говоримо ми, про це говорять і рекрутингові компанії».

18.03.2017

Раїса ЧИРВА

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини