ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ВЕРИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ ПО-НОВОМУ

ГЕНЕРАЛЬНЕ ПРИБИРАННЯ

Ідея верифікації насправді дуже проста: навести лад у спис­ках громадян, які отримують субсидії, і виявити порушників. Адже не секрет, що є певне коло людей, які отримують державну допомогу, а на свої «кровні» ку­пують дорогі машини чи елітне житло. Однак щоб відстежити порушників, потрібен єдиний реєстр пільговиків. Про його створення говорять не один рік, але все обмежується балачками. Причина в тому, що ніяк не мо­жуть порозумітися Міністер­ство фінансів і Міністерство со­ціальної політики: кому на­справді зручніше опікуватися такими списками? А між тим, у багатьох населених пунктах досі ведуть паперовий докумен­тообіг, що передбачає широкий простір для зловживань. Укра­їнці досить часто приховують свої реальні доходи.

Наразі в Україні, за твер­дженням експертів, усі офіційні дані є досить приблизними. Іс­нують безліч усіляких реєстрів, баз даних, спеціальних списків тощо. Кожна частина інформа­ції ведеться відокремлено, че­рез це виникають складнощі в доступу до даних між окремими органами влади. Деякі реєстри взагалі відсутні на центрально­му рівні. Це стосується і реє­стрів отримувачів тих чи інших соціальних виплат. Понад 600 управлінь соціального захисту мають свої програмні комплек­си і не вважають за потрібне ін­формувати про зміст своїх запи­сів центральні органи влади.

Відтепер уникнути держав­ного контролю буде практично неможливо. Кабінет Міністрів схвалив рішення про створення окремого відомства, яке отри­має назву соціальної інспекції. Ідеологічна розробка нового ор­гану належить Міністерству со­ціальної політики. Там поясню­ють, що суть діяльності інспек­ції досить прозора – мінімізува­ти можливості для любителів незаконно отримувати соціаль­ну допомогу від держави.

Новий етап дещо затягнули. Державна інспекція має запра­цювати на початку 2018 року, а виконання своїх функцій із со­ціальних послуг розпочне не ра­ніше січня 2019-го.

Автори новації наголошу­ють, що соціальна інспекція працюватиме в новому форматі – з правом моніторингу стилю життя фізичних осіб, дослі­дження побутових умов родин, доступу до баз даних державних органів влади та підприємств.

На черговому засіданні Кабмі­ну було ухвалено відповідний за­конопроект. Подібний документ уже вносився на розгляд парла­менту урядом Арсенія Яценюка рівно рік тому, однак новим скла­дом Кабміну був відкликаний.

Повернутися до розгляду пи­тання, найімовірніше, змусив Міжнародний валютний фонд. У всякому разі, фінансові аналі­тики говорять про це відкрито.

Створення соціальної інспек­ції подається як структурна ре­форма системи соціальних ви­плат. Однак підтримують її не всі. Про це свідчать пробні ре­зультати ревізії соціальних ви­плат, які або ігноруються, або відверто саботуються. Схоже, що невдоволених процесом «чист­ки» більше, ніж зацікавлених. Нагнітається паніка, створюють­ся міфи довкола перевірок одер­жувачів соціальної допомоги. У людей виникають побоювання, що почнуться «полювання» за пільгами. Насправді ж верифіка­ція нічим не загрожує чесним громадянам. Її мета – виявити шахраїв і нечистих на руку лю­дей. Боятися слід чиновникам і корупціонерам, які організували злочинні схеми і привласнюють кошти держбюджету. Адже поки одні оббивають пороги відповід­них інстанцій, бо реально потре­бують пільг, інші домагаються їх за фіктивними довідками, «липовими» посвідченнями, які на «чорному» ринку представле­ні в широкому асортименті.

Профспілкові лідери переко­нані, що недосконалістю системи житлових субсидій охоче корис­туються особи, які не бажають працювати й шукати роботу, за­робітчани за кордоном із стату­сом безробітних в Україні, під­приємці, працівники, які частину заробітку отримують в конвер­тах. У результаті весь тягар опла­ти комунальних послуг в повно­му обсязі лягає не на олігархів, а на законослухняних громадян, працівників високої кваліфікації та тих, хто має важкі умови пра­ці. Також існує проблема оформ­лення соціальної виплати за не­дійсними паспортами та іденти­фікаційними кодами. Маніпуля­ції виникають через складну си­туацію в країні та велику кіль­кість переселенців.

ДО ВАС ІДЕ РЕВІЗОР

Відповідно до нового законо­проекту в Україні з’являться ре­візори – соціальні інспектори, які ходитимуть по квартирах і перевірятимуть, чи дійсно влас­ники помешкань потребують державної фінансової підтримки.

У документі йдеться букваль­но про те, що «інспектор має право ініціювати дослідження соціальним аудитором матері­ально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за соціальною допо­могою, і відвідувати одержува­чів соціальної допомоги за адре­сою їх проживання». Соціальні інспектори працюватимуть в органах соціального захисту на місцях. Для цього створять цілу структуру на чолі з регіональ­ними керівниками, яких при­значить держсекретар Мініс­терства соціальної політики.

Сам по собі інститут соці­ального інспекторату не но­вий. Положення про соціаль­ного інспектора діє з 2004 року. До нього не раз вноси­лись ті чи інші зміни. Хоча со­ціальні інспектори мають чи­мало повноважень, ефектив­ність їх діяльності досить сумнівна, переконують аналі­тики. І ось чому. Соціальні ін­спектори підпорядковані на­чальникам місцевих струк­турних підрозділів, які цю со­ціальну допомогу і признача­ють. Виходить, що інспектори мають контролювати своїх на­чальників. Відтепер, запевня­ють у Міністерстві соціальної політики, ситуація зміниться.

Повноваження інспектора будуть істотно розширені. На­відатися до отримувача додо­му, щоб з’ясувати «рівень по­треби в допомозі від держа­ви», він може без згоди субси­діанта чи претендента на суб­сидію. Законопроект надає со­ціальним чиновникам безко­штовний доступ до баз даних та реєстрів, які можуть місти­ти інформацію про претенден­та на фінансову допомогу від держави.

Експерти кажуть, що за­вдання соціальних інспекто­рів – віднайти додаткові дже­рела існування, які вплива­ють на встановлення права отримання соціальної допо­моги, і значною мірою – на її розмір.

Також з вуст чиновників все частіше лунає словоспо­лучення «стиль життя» одер­жувача субсидій. Тобто те, що не можна перевірити за допомогою електронних сис­тем, перевірятимуть за допо­могою візитів соціального ін­спектора.

Аналітики не очікують ви­сокої ефективності від роботи соціальних контролерів. Нові ревізори здійснюватимуть пе­ревірки впродовж дня, коли більшість людей на роботі. В інспектора буде такий же ре­жим роботи, як і в інших гро­мадян, але в нього буде фіксо­вана зарплата-ставка. Тож йому головне – поставити «га­лочку» в своїй таблиці на­впроти номера квартири з по­міткою «прийшов – не відчи­нили».

Слід враховувати й інший аспект, застерігають експер­ти. Під виглядом соціальних інспекторів з’явиться чимало «екстремалів», охочих зазир­нути до чужого помешкання, аби згодом провести там свою ревізію.

СТИЛЬ ЖИТТЯ – ПІД ПИЛЬНИМ ОКОМ

Досить часто з вуст чинов­ників можна почути словоспо­лучення «стиль життя україн­ських громадян». Простіше кажучи, їм потрібно контро­лювати два види фінансових потоків: доходи і витрати. Для цього знадобилися нові мето­ди їх відстеження.

То які порушення при отри­манні субсидії можуть вияви­ти соціальні інспектори? Як стверджують юристи, серед найбільш істотних порушень, які не виявляються, але впли­вають на розмір допомоги, – неофіційне працевлаштуван­ня або робота членів сім’ї за кордоном, неповний офіцій­ний дохід, коли реальна заро­бітна плата вище офіційної або є незадекларовані доходи у неформальному секторі, а також проживання людей в незареєстрованому цивільно­му шлюбі.

Прикладів більш ніж до­статньо, стверджують фахів­ці. Доволі часто громадяни умисне не реєструють шлюб, хоча живуть під одним дахом і ведуть спільне господарство. А при народженні дитини жінка оформляє статус мате­рі-одиначки й отримує допо­могу від держави. Ще варіант, коли людина офіційно ніде не працює, отримує соціальну допомогу, а сама тим часом перебуває на заробітках в ін­ших країнах. Ясна річ, що такі доходи ніде не фігурують.

«Я не здивуюся, якщо соці­альний інспектор буде переві­ряти не тільки матеріальний стан одержувачів субсидій, а й буде опитувати сусідів, ді­знаючись, хто з ким живе, чи є у них спільні діти, чи не виїхав хто з родини на заробітки тощо», – пояснює експерт Те­тяна Бондаренко. Хоча й ви­знає, що з точки зору закону ситуації можуть бути далеко не однозначними.

Ще один вид доходів грома­дян, який влада вже давно хоче взяти під контроль, але поки не знає як, – це гроші від надання в оренду майна. Ні для кого не секрет, що біль­шість квартир у великих міс­тах здається без декларування цього доходу.

А в соціальних мережах ширяться чутки, яким чином буде проводитися перевірка «стилю життя» претендента на субсидію чи інший вид ма­теріальної державної допомо­ги. Дописувачі малюють кар­тини, як інспектори зазирати­муть до холодильників у по­шуках елітних сортів риби, чи до гардеробів, аби перерахува­ти кількість хутряних виро­бів. Експерт Андрій Вігірин­ський пояснює: «Обстеження майново-житлових умов про­водиться за згодою заявника. І це принципово важливо, адже якщо людина соромить­ся показати безлад у шафі, то це її право, й інспектор не може туди лізти. Це ж не при­мусовий обшук. Але теоретич­но у вас можуть спитати до­зволу зазирнути в шафу або холодильник».

Зважаючи на громадський резонанс, міністр соціальної політики Андрій Рева запев­нив, що соціальні інспектори перевірятимуть не громадян, а чиновників і будуть допові­дати в міністерство, що на­справді відбувається на місцях.

• КОМЕНТАР

Олександр ШУБІН, заступник Голови Федерації профспілок України:

«Чинна система житлових субсидій загалом досить принизлива. Та ще приниз­ливіше усвідомлювати, що її недосконалістю користуються охочі по­живитися за рахунок держави, тобто за рахунок платників податків. Відтак пи­тання верифікації соціальних виплат є надзвичайно актуальним. Але тільки за умови об’єктивного «розслідування», хто насправді потребує фінансової підтримки з боку держави.

Чому доводиться говорити про необхід­ність об’єктивного аналізу стану справ з державними субсидіями чи пенсіями? Тому що наразі механізм здійснення вери­фікації дуже недосконалий. Його взагалі потрібно істотно переробити. І до пере­робки такого механізму треба залучати відповідні міністерства, профспілки і гро­мадськість. Тільки тоді цей механізм за­працює на благо нужденних. Наразі про­цес верифікації здійснюється радше для «галочки», фрагментарно, бо донині не іс­нує електронної бази одержувачів субси­дій на комунальні послуги. Немає навіть списків малозабезпечених сімей. Відсут­ній доступ до реєстрів цивільних справ Мін’юсту, реєстрів пільговиків Мінсоцполі­тики, реєстру виборців ЦВК, реєстру тран­спортних засобів МВС та інформації про власників дорогих машин, які примудря­ються в особистому автопарку мати кілька елітних авто. І при цьому отримувати суб­сидії на оплату комунальних послуг.

Якщо буде законодавчо закріплена умова створення єдиної електронної бази одер­жувачів фінансової допомоги, багато чого з’ясується. Та головне – неможливо буде приховати реальні доходи. А отже, тіньови­кам доведеться несолодко. Тіньовий сек­тор істотно впливає на всі аспекти еконо­мічної діяльності. Вона, своєю чергою, по­значається на соціальних процесах, що від­буваються в суспільстві. Якщо верифікація сприятиме виведенню економіки з тіні – профспілки будуть обома руками «за».

Профспілкова спільнота засуджує й таке явище в українському суспільстві, як оформлення соціальної виплати за недій­сними паспортами та ідентифікаційними кодами. За словами експертів, маніпуля­ції з оформленням субсидій виникають через складну ситуацію в країні та велику кількість переселенців. Однак на цілкови­тий мир Україна тільки сподівається, а от виявити «мертві душі» в загальному реє­стрі можливо вже зараз. Якщо взятися за перевірку всім миром».

Марія РЕПКО, заступник директора Центру економічних стратегій:

«Ми маємо соціальні виплати, з яких 90% спрямо­вуються дуже широким верствам населення, тобто незрозуміло: ця людина бідна чи багата? Просто їх узагалі не перевіряють. І статистика показує, що приблизно половина коштів потрапляють в кишені дійсно заможних, тобто тих, у кого доходи вище середнього рівня».

Оксана МАРКАРОВА, заступник міністра фінансів:

«Усім, хто отримує допомогу й дійсно має на неї право, боятися нічого. Не будуть відбирати в людей пільги чи субсидії. Боятися потрібно тим, хто використовує цю систему незаконно, оформляє на померлих чи людей, які поїхали. Боятися потрібно тим, хто порушує закон».

Павло КУХТА, заступник голови стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України:

«Ідея посилити інститут соціального інспектора має право на життя, але коли ми говоримо про якісний контроль як наступний етап верифікації соціальних виплат, то створення єдиного централізованого ре­єстру одержувачів соціальних виплат є обов’язковою умовою».

Олександр ЖОЛУДЬ, економіст:

«Ми вводимо додатковий людський фактор, а мені б хотілося звести цей фактор до мініму­му. Не сторожів для сторожів, спостерігачів за спостерігачами. Соціальні виплати – це те, що сплачується з податків громадян, і на мою думку, будь-який громадянин має право знати, хто які виплати отримує. Потрібно створювати єдиний електронний реєстр отримувачів соці­альних виплат».

25.02.2017

Раїса ЧИРВА

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини