ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальна картка: допомога чи профквиток?

Часи змінюються. Паперові талони на товари та послуги стають даниною іс­торії. На перший план виходить елект­ронний пластик, і вже не рідкість гаман­ці, в яких тісниться до десятка таких платіжних документів. Одесити нада­ли пластику ще одну функцію – соціальну адресну допомогу малозабезпеченим гро­мадянам.

Але чому тема соці­альних карток раптом зацікавила профспілко­ву газету? По-перше, по шляху Одеси майже гото­вий піти Київ, а згодом і інші міста, бо уряд готує всеукраїнську монетиза­цію пільг. Отже, ця тема стосується всіх. По-друге, розмова про соціальну картку члена профспіл­ки, яка буде мотивувати людину до вступу в спіл­ку, не нова для Федерації профспілок України. У 2009 році вже йшлося про неї і нині є намір поверну­тися до цього проекту, а розпочати – з ознайомлен­ня із досвідом одеситів. Ми вирішили випередити профспілкову делегацію до Південної Пальміри і вже сьогодні розпитали про картку в одеських чи­новників і користувачів карток.

БАГАТООБІЦЯЮЧИЙ ПОЧАТОК

«Соціальні картки оде­сита» діють уже четвер­тий рік поспіль. Старт відбувся навесні 2008 року розпорядженням мера про надання соці­альних послуг незахище­ним верствам населення за допомогою платіжної електронної картки. Ко­ординатором призначили КП «Міський центр гума­нітарної допомоги» при Департаменті праці та со­ціальної політики Одесь­кої міськради.

– Соцкартки – це зруч­но, – сказав нам директор центру Руслан Колосков. – Свого часу, аби на по­лицях з’явився хліб за со­ціальними цінами, місто дотувало хлібокомбінати. Але таке використання коштів виявилося недо­цільним, бо за занижени­ми цінами хлібобулочні вироби продавалися не лише малозабезпеченим. Сьогодні гроші надходять цілеспрямовано на іменні рахунки тих, хто більше за інших потребує допо­моги.

Із десяти запланова­них соціальних напрямів, які в Одесі називають «кишенями», у квітні 2008 року запрацювало чоти­ри: хлібний, аптечний, житлово-комунальний і гарячого харчування.

Імексбанк, через який із казни міста здійсню­валися виплати мало­забезпеченим, випустив понад 30 тисяч електро­нних іменних соціальних карток, а до кінця року їх кількість планувало­ся довести до 50 тисяч.

Терміналами Імексбанку оснастили понад сотню магазинів і аптек.

УРІЗАЛИ ДО ОДНІЄЇ «КИШЕНІ»

Але реалізувати благі наміри повною мірою не вдалося. Адже, щоб хтось що-небудь із картки взяв, хтось має на неї щось по­класти! Інакше кажучи, темпи наповнення місь­кої казни виявилися ниж­чими від запланованих. Надходження на карткові рахунки все більше затя­гувалися, а деякі «кише­ні» взагалі довелося ска­сувати.

Так, іще в 2008 році на придбання медикаментів виділялося 25 гривень на людину, а в 2010-му муні­ципалітет зовсім відмо­вився від цієї «кишені». У 2011 році було скасовано карткову пільгу із ЖКГ. Переглянули й «кишеню» з гарячого харчування, але не відмовилися від неї: тепер гроші (148 гри­вень на місяць) надходять адресно, але не спожива­чеві послуги, а тому, хто її надає, тобто громадським їдальням. На жаль, теж із затримками. Що ж «пра­цює»?

Як нам повідомила за­ступник директора Де­партаменту праці та соці­альної політики Одеської міськради Ліна Горовен­ко, з чотирьох «кишень» соціальної картки зали­шилася одна – хлібна.

На початку проекту її ціна була 9 гривень, у 2010-му вона зросла до 21 гривні, цього року – до 23. Разом з тим коло корис­тувачів обмежили. Нині послуга не надається до­рослим (громадянам, які перебувають на обліку в структурах соцзахисту, пенсіонерам із мінімаль­ною пенсією, інвалідам І групи), за винятком тих, хто має статус «інвалідіз дитинства». Пільгу за­лишили лише за дітьми-інвалідами – до 18 років, сиротами – до 23 років, тими, хто перебуває під опікою, та дітьми з бага­тодітних родин. Таких у мільйонній Одесі вияви­лося 6000. Начебто неба­гато, але місту на хлібну «кишеню» зі своєї казни щорічно доводиться ви­діляти понад 1,5 млн гри­вень.

Які ж товари можна придбати на «хлібні» 23 гривні на місяць? Як нам повідомив директор КП «Міський центр гумані­тарної допомоги» Руслан Колосков, будь-які про­дукти харчування, крім спиртного та тютюнових виробів.

– Звісно, для людини, у якої невеликий сімей­ний бюджет, навіть ці не­великі гроші – підмога. А втім ми стикаємося із проблемою залишків на рахунках, – сказав ди­ректор. – Частково це від­бувається через перебої у надходженні грошей, частково – через нерозу­міння з боку мешканців, що соцкартки – це не депо­зит і зібрати гроші на ра­хунку, наприклад, із літа до Нового року, не можна, тому що сума, яка надій­шла, доступна лише про­тягом трьох місяців. Так, минулого року відкликано з рахунків 300 тисяч невикористаних гривень. При дефіциті міського бю­джету такими грошима розкидатися не можна.

Але, на його думку, си­туацію можна було б змі­нити на користь людей, якби правило – «гроші пе­рераховуються на банків­ську картку, а потім люди їх використовують» замі­нити на «люди викорис­товують умовний ліміт, який списується з картки, а потім бюджет його ком­пенсує».

Матусі обурені

– У наш нестабільний час ці невеликі гроші є не лише матеріальною під­тримкою, а й моральною. Мами спокійні, коли зна­ють, що в них у запасі є кошти, які не залишать дітей голодними. Бо якщо в родині семеро дітей, як у мене, то кожен місяць я можу розраховувати на 161 гривню, – розповідає бага­тодітна мати, працюючий лікар, голова міської ради багатодітних сімей Альо­на Артеменко. – Правда, не все відбувається так, як хотілося б. Без затрим­ки гроші надходили тіль­ки до вересня 2010 року. Виплата за жовтень була лише в грудні. За листо­пад та наступні місяці ви­плат досі немає.

За словами Альони, ні­чого не змінилося й після перевірки списків пільго­виків.

– До 1 квітня нас жор­стко зобов’язали здати всі довідки, на підставі яких ми маємо право на «соціальну картку одеси­та», але видали абсолют­но ідентичні документи з різницею хіба що в даті. До того ж ми дізналися, що з дотації зняли мам і залишили тільки пропи­саних в Одесі дітей. Якщо, приміром, у багатодітній родині дитину через якісь обставини не прописано або з’явився новонародже­ний малюк, якого ще не встигли прописати, гроші на них не виділяються. Якщо дитина досягла 18 років, і тепер за кількіс­тю неповнолітніх сім’ю не можна вважати бага­тодітною, то картка за­бирається. Ходять чутки про те, що буде скорочено кількість магазинів: ме­режа «Одеський коровай» залишиться, а мережу «Таврія» виведуть. Через затримки та ці нововве­дення зріє невдоволення. Багатодітні мами і мами дітей-інвалідів готові ви­йти навіть на мітинг. За­тримки були й раніше, але не більш ніж на місяць.

– У нас немає жодних претензій до Департамен­ту праці та соціальної по­літики, – додала Альона. – Він усі нарахування зро­бив. Банк, у свою чергу, стверджує, що кошти від муніципалітету не отри­мував.

НЕ ВСІМ ХЛІБНА «КИШЕНЯ» ПО КИШЕНІ

– Ми багато років мрія­ли про такі соціальні карт­ки, і я раділа за себе та на­ших матусь, які нарешті отримали цю підтримку. Шкодую, що міський бю­джет урізали, і в наданні послуги з’явилися такі перебої, – розповіла «ПВ» голова Одеської обласної ради багатодітних сімей Олена Ніколаєнко.

В Олени, як і в Альони Артеменко, семеро дітей, але від соцкартки вона відмовилася ще на почат­ку минулого року. Через затримку дотацій з місь­кої казни для її родини більш вигідною вияви­лася так звана субсидія «із малозабезпеченості», що надається державою. Вона виплачується щомі­сяця і в належний термін. Отримувати ж те й інше одночасно неможливо, оскільки соціальна карт­ка вважається доходом сім’ї і в сумі з іншими ви­дами доходів (а до них на­лежать стипендія дити­ни, виплати із догляду за дитиною тощо) виключає можливість отримання державної дотації «із ма­лозабезпеченості».

Тож узявши до уваги викладене вище, має­мо констатувати: навіть успішний на перший по­гляд досвід одеситів ви­явився не безхмарним. Як то воно буде в країні в цілому? Та на помилках і труднощах, як відомо, вчаться.

• ДО РЕЧІ

«ПРОФСПІЛКОВУ СОЦІАЛЬНУ КАРТКУ ВПРОВАДЖУВАТИ БУДЕМО, АЛЕ НЕ СЬОГОДНІ»

На Дніпропет­ровщині було впроваджено пілотний про­ект транспор­тної елект­ронної карт­ки. В обіг ввели 70 тисяч кар­ток. Це дало змогу скороти­ти витрати бюджету на пільгові переве­зення в чотири рази.

– Коли ми задумували картку в 2008–2009 роках, то уклали до­говір із НБУ, залучили до процесу наукові заклади, податкову. Передбачалося, що ця картка буде зарплатною, крім того, че­рез неї буде проводитися облік усіх внесків до фондів соцс­трахування, всіх послуг, які через ці фонди отримує людина, облік профспілкових членських внесків тощо. ця картка могла б виконувати й роль медичної: лікар «швидкої», в якій перево­зять хворого без свідомості, завдяки картці міг би з’ясувати особу хворого, групу крові, реакцію на ліки й іншу важливу для його спасіння інформацію.

Крім того, планувалося встановити певні дисконти. торгові ме­режі, АЗС були готові укласти з ФПУ договори, розуміючи, що багатомільйонна профспілкова армія покупців може принести їм істотний прибуток. споживачеві ж ці відносини могли бути цікаві тим, що надавали знижку 10–25 відсотків.

Ми вивчали досвід Німеччини і досить далеко просунулися в цьому напрямі. На жаль, через пер­соналії ідея виявилась дискредито­ваною. Але вона, як і раніше, заслу­говує на життя.

Утім, наразі впровадження картки – дуже дорога справа. Як мінімум, вона потребуватиме десятків мільйонів. Чималих грошей коштує один тільки пластик. На жаль, державу сьогодні цей проект не цікавить... тому ми підемо іншим шляхом: усе продумаємо, зважимо, щоб знову не помилитися. Про­ведемо опитування, чи є бажаючі мати таку картку, роз­повімо про привілеї.

ВАСИЛЬ ХАРА, ГОЛОВА ФПУ

ГОЛОСУЄМО ЗА ЄВРОПУ СОЦІАЛЬНИМИ КАРТКАМИ

Презентація електронної соціальної кар­тки українця, розробленої за участі фа-хівців Інституту економіки НАНУ, Мінсоц­політики, НБУ та Пенсійного фонду, від­булася в Києві 1 лютого 2011 року. Пла­нується, що експериментальним май­данчиком будуть п’ять регіонів України – Київська, Харківська і Чернівецька об­ласті, АР Крим, а також Київ.

На думку розробників проекту, впровад­ження електронної соціальної картки ук­раїнця дозволить спростити надання на­селенню України державної соціальної допомоги й уникнути бюрократичних перешкод при отриманні пільг, зробить розподіл пільг більш прозорим та адрес­ним, а також зекономить 10 млрд гри­вень бюджетних коштів.

26.05.2011

Олена СУХОРУКОВА,«ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини