СПОЖИВЧИЙ КОШИК УКРАЇНЦІВ: ОНОВЛЕНА ВЕРСІЯ
Уряд оприлюднив вміст споживчого кошика для своїх громадян.
На тлі захмарних статків політиків та чиновників його
перелік вигля-
дає надто вбого. Власне, українців поставили перед
принизливо об-
меженим вибором затвердженого без їхнього відома переліку
харчів і
товарів, які можна купити на мінімальну зарплату. Низка
пунктів «ко-
шика» від реального життя надто далека. Однак Уряд виконав
свою
функцію – визначив нормативний варіант розрахунку споживчого
кошика. Його вміст обурив громадян. На їхню підтримку виступають
і профспілки. Вони заявляють, що оновленням споживчого
кошика
цей процес назвати не можна. Чому – з’ясовують «Профспілкові
вісті»
у головній темі номера.
МЕТОДОЛОГІЧНА
ПОХИБКА
Споживчий кошик в Україні
вже давно став предметом глу-
зування та іронії. Його не онов-
лювали п’ятнадцять з лишком
років, але кожна влада обіцяла
ухвалити з цього приводу доле-
носне рішення. Щоб життя по-
кращилося в один момент. Од-
нак із кожним роком українці
впевнено скочуються у прірву
бідності. Особливо нині, коли за
високих тарифів на комунальні
послуги змушені економити на-
віть на хлібі та воді. Кожен
склад уряду намагався тримати
свій народ на суворій дієті. Не є
винятком і нинішній.
Представники профспілок
констатують, що оновлений «на-
бір для виживання» не надто
відрізняється від попереднього:
150 грамів м’яса на день для до-
рослої людини, один рулон туа-
летного паперу на місяць та від-
сутність мобільного зв’язку.
А чому б не застосувати мето-
дику обрахування вартості ко-
шика, яку успішно використову-
ють у розвинених країнах? При-
міром, у Німеччині діє соціоло-
гічний варіант розрахунку вар-
тості. 60 тисяч волонтерів упро-
довж п’яти років записують усі
свої витрати, тоді Федеральна
агенція статистики підбиває
підсумки і подає урядові пропо-
зиції для затвердження. Тобто
громадяни фактично самі фор-
мують норми споживання, які
стають своєрідним соціальним
стандартом.
До слова, вартість «європей-
ського кошика», розробленого
для українців, мала би станови-
ти 15 тисяч гривень. Однак на
такі корективи Кабмін не нава-
жився. На думку економіста
Олександра Жолудя, обмежили-
ся косметичними правками, та
й то на вимогу суду.
«Перегляд далеко не револю-
ційний. Ця незначна корекція
свідчить про те, що залишається
прив’язка соціальних стандартів
і виплат із бюджету та бюджет-
них фондів по-старому. Але ж со-
ціальний стандарт має показува-
ти, живе людина вище чи нижче
межі бідності. А у нас це показ-
ник, за яким найбільші витрати
– пенсія», – зазначив економіст.
Поки що споживчий кошик
розраховують як фізіологічну
норму виживання. І це, на пере-
конання експертів, методологіч-
на похибка. Адже людина має не
тільки не померти з голоду, а що-
дня мати сили ходити на роботу,
працювати, виховувати дітей, пі-
клуватися про своїх батьків, до-
помагати літнім родичам.
Це в розвинених країнах у спо-
живчому кошику на їжу припа-
дає близько третини доходів. Не-
продовольчі товари (одяг, ліки,
меблі тощо) становлять близько
47%. Решта – це послуги. В укра-
їнському споживчому кошику
понад 65% становлять витрати
на харчування, а про деякі не-
продовольчі товари та послуги
зовсім не згадано. Про витрати
на медицину та освіту взагалі не
йдеться, оскільки, згідно з Кон-
ституцією, в Україні вони безко-
штовні. Не враховано й витрати
на відпочинок, який також га-
рантований Основним Законом.
ПАКЕТ ВИЖИВАННЯ
Набір товарів та харчів, які
увійшли до кошика, такий, що
швидше можна простягти ноги,
аніж вижити, обурюються гро-
мадяни. Тоді, коли Уряд відпус-
тив «у вільне плавання» ціни на
соціально значущі продукти,
вони зростають у геометричній
прогресії. Тож яка вона – турбо-
та про людей, про яку чи не що-
дня чують українці від урядов-
ців та депутатів?
Дійсним кошиком передбаче-
но, що за добу українець має спо-
живати 270 грамів хліба (білого
та чорного), по 5 грамів сала та
гречки, 250 грамів картоплі, 50
грамів огірків чи помідорів, по-
ловину яйця, півтори склянки
молока та 25 грамів ковбаси. На
рік виходить начебто більше.
Макаронів – цілих 4 кілограми,
рису – 2,5 кілограма, пшона – 2 кі-
лограми, вівсянки – кіло. Зате
картоплі – майже центнер.
Уперше до споживчого коши-
ка поклали чай та каву – цілих
500 грамів. Знову ж таки – на рік.
До них виділили 24 кілограми
цукру та 13 кілограмів конди-
терської здоби.
«Подбали» й про дітей: кіло
меду у разі застуди. А ще дозво-
лили побавити діток лимонадом.
У «дорослому» кошику – жодних
несподіванок. Молока та кисло-
молочних напоїв – по 60 літ рів.
Рекомендують споживати менше
м’яса свинини, зате трохи додали
сала й м’яса птиці. Щоправда,
з’явилися спеції – лавровий лист
і сіль. Такий додаток обґрунтува-
ли необхідністю «збагачення ра-
ціону харчування мікроелемен-
тами, ароматичними та смакови-
ми речовинами».
Чимало змін внесено до гарде-
роба, особливо жіночого. Пальто
замінили на куртку на синтепоні,
замість суконь із бавовняної та
вовняної тканини – просто «сук-
ні, костюм». До жіночого набору
додали брюки, а до чоловічого –
електробритву, бритву та леза до
неї. Кількість пар шкарпеток
збільшили із 7 до 10, а термін їх
використання залишився незмін-
ним – рік. Для непрацездатних чоловіків передбачено лише
три сорочки на п’ять років. Тек-
стильну білизну, предмети пер-
шої необхідності та гігієни, а
також ліки новий набір вимі-
рює не у штуках «на одну серед-
ньостатистичну сім’ю», а на
одну особу.
Фахівці Мінекономрозвит-
ку просили звернути увагу,
що мінімальний набір товарів
культурно-побутового та гос-
подарського призначення по-
повнився телевізором і теле-
фоном, але поки що стаціо-
нарним. Те, що таким видом
зв’язку вже давно не користу-
ються, проігнорували. Що-
правда, в Уряді зазначили, що
харчі й товари у споживчому
кошику не є остаточними, й
започатковують регулярний
перегляд цього показника. От
тільки термінів не вказали.
Не виключено, що чергову ре-
візію зроблять років через
п’ятнадцять.
Павло Розенко вміст спо-
живчого кошика розглядає
формально. «Фактично, це
просто формула, яка дозволяє
обчислити грань виживання.
Не красиво чи заможно жити,
а просто фізіологічно вижива-
ти. Все, що вище, людина має
гарантувати собі сама», – вва-
жає віце-прем’єр.
В Уряді визнають, що збіль-
шувати прожитковий міні-
мум до рівня реальної вартос-
ті споживчого кошика немає
фінансових можливостей.
Цікаво, чи наважився би
хтось з урядовців на експери-
мент, щоб з’ясувати, чи реаль-
но прожити, враховуючи
лише норми запропонованого
кошика? Шанси у них дожити
до фінального результату до-
волі примарні.
ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ
НОНСЕНС
Отже, що повніше кошик ві-
дображає вимоги часу, то ба-
гатша країна. Лише українці
не відчувають цієї динаміки,
живучи за стандартами мину-
лого століття. Сьогодні спо-
живчий кошик середньоста-
тистичного українця у прямо-
му розумінні слова – порож-
ній. У кожного він викликає
різні емоції: істеричний сміх
або сльози відчаю, бо прикро,
що через непрофесійність вла-
ди ми змушені жити саме так.
Набір харчів, непродовольчих
товарів і послуг, який нам дик-
тують можновладці, можна
назвати не інакше, як нав’я-
зування злиднів.
Експерти закликають вла-
ду ставитися до формування
споживчого кошика дуже від-
повідально, адже саме на його
основі формують прожитко-
вий мінімум для населення та
визначають рівень соціаль-
них стандартів і гарантій для
людей. Фахівці наголошують,
що прирівнювання прожитко-
вого мінімуму до мінімальної
зарплати – абсолютно неко-
ректний підхід. Адже саме
так поширюється таке ганеб-
не явище, як бідність серед
працюючого населення. Пра-
цююча людина не має отриму-
вати заробітну плату, якої ви-
стачає лише на мінімум.
Як узагалі виживає біль-
шість працюючих українців,
статистика замовчує. Про не-
працюючих або пенсіонерів –
то окрема тема для роздумів.
Адже нині дуже поширена кар-
тина, коли бабусі підходять до
каси супермаркету з п’ятьма
картоплинами, двома цибули-
нами чи одним яблуком.
Експерти переконують, що
кошик учорашнього дня закла-
дає майбутні злидні нашого на-
роду. На недостатньому рівні
передбачені такі витрати, як
оплата комунальних послуг,
платне лікування, платна осві-
та, і жодним чином не взяли до
уваги потреби в особистому
розвитку та відпочинку.
Завідувач відділу дослі-
джень рівня життя Інституту
демографії та соціальних до-
сліджень НАН України Люд-
мила Черенько зауважила, що
методика формування україн-
ського споживчого кошика аж
надто застаріла. Від такої
форми розрахунку відмовили-
ся навіть країни СНД, останні-
ми – Росія та Казахстан. Рад-
ник голови Асоціації україн-
ських банків Олексій Кущ по-
яснює, що система взаємо-
зв’язку прожиткового мініму-
му з іншими стандартами, що
аналогічна нашій, не застосо-
вується ніде у світі. Тим ча-
сом у нас цей процес надмір
заполітизований. Полюбля-
ють цю тему народні депута-
ти. Залюбки та зі «знанням
справи» полемізують, скільки
звичайному українцеві по-
трібно хліба, молока, макаро-
нів. Дискусії розгоряються у
передвиборчій агітації. Ски-
дається на те, що наша полі-
тична еліта не розуміє, що
треба боротися не за наповне-
ння умовного споживчого ко-
шика, а за збільшення реаль-
них доходів громадян. Лише
тоді матимуть шанс до реаль-
ного зростання й інші випла-
ти, які прямо чи опосередко-
вано від них залежать.
15.12.2016
|
