ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛКИ: В УРЯДІ ПОЧУЛИ ГОЛОС ПРОФСПІЛОК

 Символічно, що уряд заявив про двократне підвищення мінімальної за­робітної плати (МЗП) після зустрічі із профспілковим активом країни. Цьому передувала тривала спільна робота у форматі діалогу соціальних партнерів: профспілок, урядової сторони і роботодавців. Лідери Фе­дерації професійних спілок України вважають підвищення МЗП лише першим кроком на шляху глибинної реформи оплати праці в країні. І концентрують свої зусилля на контролі за напрацюванням необхідних нормативно-правових актів, що мають знайти реальне відображення у Держбюджеті на наступний рік. Чи означає це, що, нарешті, налагодже­но співпрацю профспілок із владою у найважливіших питаннях соціаль­но-економічного розвитку країни, з’ясовують «Профспілкові вісті».

СЮРПРИЗ ДЛЯ ЧОТИРЬОХ МІЛЬЙОНІВ

День 26 жовтня 2016 року уві­йде в історію незалежної Украї­ни. Очільник уряду Володимир Гройсман зробив сенсаційну за­яву про підвищення МЗП в Україні до 3200 гривень. Це удві­чі більше, ніж нині. «Із 1 січня жоден працюючий українець не має отримувати зарплату мен­ше 3200 гривень. Уперше за 25 років незалежності МЗП дорів­нюватиме розміру прожитково­го мінімуму», – сказав глава уряду. Це саме те, на чому неодноразово акцентували свою увагу профспілки. Вперше за роки незалежності МЗП дорів­нюватиме реальному і юридич­ному прожитковому мінімуму. Кабінет Міністрів також затвер­див новий розмір споживчого кошика, який має зрости у 2017 році до 3200 гривень.

Підвищення мінімалки від­будеться уже з 1 січня наступно­го року. Президент Петро Поро­шенко заявив, що саме від цієї дати «в Україні не буде жодної працюючої людини, яка отри­мує менше 3200 гривень». Наразі МЗП отримують 4 мільйони пра­цюючих українців, підрахували в Адміністрації глави держави. За словами Президента, для ви­плат у державному секторі бу­дуть знайдені відповідні ресур­си держбюджету, а приватний сектор отримує чітке правило, яке забороняє працюючому українцю виплачувати менше 3200 гривень на місяць.

Чому підвищення МЗП деякі експерти вважають сюрпризом для населення? Через те, ствер­джують фахівці, що раніше до проекту бюджету на наступний рік планували внести дещо ін­ший розмір мінімальної зарпла­ти для працюючих – 1600 гри­вень. Але ж вдалося уряду від­найти можливість збільшити цей показник удвічі. Однознач­но, що цьому посприяли проф­спілки, які зуміли переконати главу уряду Володимира Грой­смана, що з ерою дешевої робо­чої сили треба покінчити раз і назавжди.

Тепер, коли Кабінет Міні­стрів оприлюднив своє рішення щодо двократного збільшення МЗП, чи не кожна політична сила норовить приписати собі ці заслуги. Мовляв, ми давно каза­ли, що соціальні стандарти в Україні не покривають реальні потреби населення. Тим часом опоненти урядових чиновників лякають населення наслідками такого підвищення МЗП. Мов­ляв, це обернеться шаленим зростанням цін, яке жодне під­вищення заробітної плати не пе­рекриє. Ще одним ризиком є те, що заплановані витрати на ле­гальну оплату праці компанії перекладуть на вартість своєї продукції, а отже, за підвищен­ня зарплат для частини насе­лення заплатять у кінцевому підсумку всі споживачі.

У ПОШУКУ КОМПЕНСАТОРІВ

Міністр соціальної політики Андрій Рева запевняє, що уряд ініціював підвищення соціаль­них стандартів для того, щоб українці отримували гідну зарплату, а їхні доходи зроста­ли. Аксіома, що не потребує спростування. Однак і експер­тів, і населення цікавить зако­номірне питання: де уряд візьме кошти? Чи не призведе таке рі­шення до додаткових видатків із бюджету, що тільки посилить його дефіцит? В уряді заявля­ють: усе прорахували, підійшли до розв’язання проблеми зваже­но. Міністр фінансів Олександр Данилюк запевнив, що підви­щення мінімальної зарплати планують здійснити виключно за рахунок ресурсів, які забезпе­чить українська економіка. Це не відбуватиметься за рахунок включення друкарського вер­стата або залучення міжнарод­них запозичень. На переконан­ня міністра, на прогнозований рівень інфляції та цін зазначене рішення жодним чином не вплине. А отже, не матиме впли­ву і на стабільність макроеконо­мічних показників країни.

Такої ж думки дотримується і віце-прем’єр-міністр Павло Розенко: «Державний бюджет на 2017 рік буде повністю збалансо­ваний. Збільшувати його дефі­цит не будемо. Всі розрахунки відображатимуться у проекті, який уряд передасть до парла­менту до другого читання».

Експерти вважають, що осно­вну ставку в питанні компенса­торів уряд робить на детініза­цію. У ДФС оприлюднили інфор­мацію, що понад 60% заробітної плати виплачують «у конвер­тах». Підвищення МЗП змусить бізнес нарешті «відбілитися».

Однак фінансові аналітики попереджають, що детінізація – ненадійний компенсатор. Про­рахувати його до кінця немож­ливо. Гарантувати, що бізнес по­чне працювати «по-білому», а не вдасться до оформлення своїх працівників на половину став­ки, неможливо. Проте в цьому питанні профспілки відстоюва­тимуть права своїх працівників на повну зарплату, а не на поло­винчасту.

Відомо, що зниження ЄСВ по­тужного ефекту не дало. Бізнес не поспішає виходити з тіні.

Одними закликами про соці­альну справедливість його не зрушиш із місця. Тому влада цілком виправдано вирішила скористатися адміністратив­ним інструментарієм. Робото­давці готові підвищувати зарплати, заявив голова Фе­дерації роботодавців України Дмитро Олійник. Проте тоді, коли з’явиться можливість наростити обсяги виробни­цтва. Через це очільник ФРУ вважає ініціативу влади про підвищення МЗП до 3200 гри­вень викликом не тільки для роботодавців, а й для уряду, адже не буває зростання добробуту без зростання економіки.

Для отримання можливос­тей щодо підвищення заробіт­них плат бізнес також очікує від уряду розуміння у питанні фіскального навантаження на економіку. Проект Державно­го бюджету–2017 передбачає подальше зростання частки ВВП, що перерозподіляється через Зведений бюджет – фак­тичні податки становитимуть 33,9%. Це при тому, що з 2014 по 2016 рік перерозподіл уже зріс з 29,4 до 33,1%. Представ­ники бізнесу – і великого, й ма­лого – переконані, що має бути зустрічний рух, а не традицій­ний тиск влади на бізнес.

Є ще одна пересторога від експертів. Деякі аналітики не виключають економії на суб­сидіях, адже їх отримання на­пряму пов’язане з доходами населення. Павло Розенко на такі закиди відповів: «Зараз ніхто не буде забирати у насе­лення субсидії чи переглядати критерії для їх оформлення».

БЕЗ ІЛЮЗІЙ ТА ЕЙФОРІЇ

Тема підвищення МЗП ста­ла першим номером для обго­ворення не тільки в експерт­ному середовищі, а й серед простих українців. Нині фі­нансові та економічні аналі­тики віднайшли чергову «со­ціальну вибухівку»: обіцянки уряду – суцільний блеф, адже підвищення МЗП не узгодже­но з МВФ. А з цього випливає чергова страшилка: а раптом головний кредитор України вчинить спротив? Оливи до вогню додав співголова Стра­тегічної групи радників Ле­шек Бальцерович, який поква­пився заявити, що ініціатива підвищення МЗП була неочі­куваною і взагалі мала спон­танний характер. «Я хочу ска­зати, що ні я, ні міжнародні організації не знали про те, що буде збільшення на 100% МЗП. Важливо те, що ми не мали можливості ознайоми­тися з калькуляцією, на яку спирається це рішення», – по­яснив він.

Справді, підвищення соці­альних стандартів узгодили з профспілками, а не з МВФ, як це було завжди. Тож в уряді теж поки що не знають, як від­реагують на таке рішення у місії. Хоча для МВФ головне – підтримання балансу бю­джету. Усе залежить від того, наскільки переконливим ви­явиться уряд у переговорах із Фондом. Експерти кажуть, що можемо мати передумови, що країна вийде за межі узгодже­ного з МВФ рівня дефіциту бюджету, однак уряд пого­джується на певні незручнос­ті у майбутніх перемовинах.

До слова, місія Міжнарод­ного валютного фонду плану­валася на кінець жовтня. Од­нак так і не прибула до Києва. У Міністерстві фінансів по­квапилися заявити, що це ви­ключно технічна затримка, тож місія прибуде «буквально днями».

У експертів на це – своя думка. Їхати представникам МВФ до Києва немає сенсу, оскільки жоден пункт, необ­хідний для отримання наступ­них траншів, Україна не вико­нала. Та більшість аналітиків переконана, що міжнародних кредиторів заскочила знена­цька ініціатива уряду про під­вищення МЗП одразу на 100%. Там просто не встигли зорієн­туватися у нових підходах до оплати працюючих українців.

Вітчизняні аналітики теж досі ламають голову, чому так спішно уряд зважився підвищити мінімалку. Нази­вають купу причин. Це і ба­жання відволікти людей від «новітніх» депутатських зарплат у 40 тисяч гривень, від інформації про багатства української еліти в електронних деклараціях. І ще низка здогадок та міфів… Та части­на експертів аргументовано доводить, що у такому кроці – частка роботи й амбіцій Всеукраїнського об’єднання про­фесійних спілок. Профспілки налаштовані рішуче. Особли­во зараз, коли оприлюднено статки українських можно­владців. На тлі готівки у мільйони доларів підвищен­ня мінімальної зарплати удві­чі не видається великим до­сягненням.

• КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«Ініціатива уряду щодо підняття МЗП дуже важлива. Ми цього домагалися останні півроку. На черговому з’їзді ФПУ у бе­резні нинішнього року ми затвердили Стратегію діяльності. Головним пунктом документа якраз і було встановлення в Державному бюджеті розміру МЗП на рівні об’єктивно розрахованого прожит­кового мінімуму. Я не випадково кажу про головний пункт, бо у тексті Генераль­ної угоди на 2016–2017 роки прописано стратегію на здійснення докорінної ре­форми оплати праці, запропоновано ре­альні механізми переходу від моделі «де­шевої робочої сили» до достойної оплати праці, на рівень європейських стандартів. Якщо країна обрала європейський шлях розвитку, то й зарплата має бути євро­пейською.

Само по собі це не станеться. Тож завдан­ня профспілок усіх рівнів – демонструвати сильні позиції і в соціальному діалозі, і на переговорах із представниками усіх гілок влади, аби показати суспільству, що у ньо­го є захисники прав працюючих.

В Україні зараз склалася ситуація, коли власники підприємств занижують вар­тість праці своїх працівників. Так, якщо частка витрат на оплату праці в Європі становить близько 60% ВВП країни, то у нас цей показник – 25%. Це якщо вірити статистичним даним.

Ми розуміємо, що адміністративні ін­струменти впливу на ринок – ризиковані. Набагато правильніше забезпечити ста­більне економічне зростання. І тоді зарплати будуть зростати слідом за зростан­ням продуктивності. Та це робота на май­бутнє: і профспілок, і роботодавців, і вла­ди загалом.

Саме робота, а не популістські гасла. Бо саме зараз, коли на вимогу профспілок підвищили МЗП, до «переможного руху за народне щастя» раптом почали приєд­нуватися політичні сили. Причому різно­го спрямування, не лише опозиційні. Кожному хочеться заявити про свою пе­ремогу в турботі про людей.

Профспілки ж будуть відстоювати свої позиції. Профспілки за справедливу сис­тему оцінювання праці у країні. Подоба­ється це комусь чи ні, але до справедли­вої системи ми ще не підійшли. Зроблено лише перший крок. Він не може бути останнім і заключним».

Павло РОЗЕНКО, віце-прем’єр-міністр України:

«Безумовно, тепер бізнесу доведеться замислитися. Адже людям офіційно виплачували тільки мінімальну зарплату, решту – в конверті. Ми хочемо таким кроком стимулювати бізнес, перевести в заробітну плату працівникам економію єдиного соціального внеску».

Олександр ЖОЛУДЬ, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:

«Було б непогано, якби уряд, оголошуючи такі ініціа­тиви, надав і якісь базові розрахунки. Наразі ми мо­жемо казати лише про загальні ефекти. Наприклад, це має дещо збільшити надходження до Пенсійного фонду, який зараз значною мірою субсидується із Держбюджету».

Сергій КАПЛІН, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:

«Це те, чого ми з профспілками вимагали у своїх поправках до Держбюджету–2017, те, що прописали в спільному з ФПУ зако­нопроекті про реформування оплати праці. Володимир Гройсман відзначив значну роль Федерації профспілок у цьому процесі та подякував за конструктивну позицію, яка допомогла знайти не­обхідні рішення для цього соціально важливого кроку».

Володимир САЄНКО, заступник Голови ФПУ:

«Загалом за темою з підвищення мінімалки можна ви­вчати якість роботи піарщиків політичних структур. Лише ледачий не приписав собі заслуги щодо підви­щення до 3200 гривень МЗП. Профспілки ж, які власне й працювали на це підвищення, поводять себе дуже скромно. Вони не звикли до популізму. Розуміють, що це лише крок. Не перший, але й далеко не останній».

07.11.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини