ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НА ПОРОЗІ ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ

Опалювальний сезон – 2017 обіцяє стати одним з найбільш непро­стих для українців. Для таких побоювань є кілька причин. Най­вагоміша – драконівські тарифи на газ, теплопостачання, воду й електроенергію. Спонукає до песимізму й те, що достеменно неві­домо, як розвиватиметься ситуація із закупівлею газу. Влада каже, що ціну на газ віднині жорстко прив’язуватимуть до ціни імпортно­го палива. Крім того, початок опалювального сезону більше не є централізованим і залежить виключно від рішення органів місце­вого самоврядування.

То чого чекати українцям у новому опалювальному сезоні?

ЗА КІЛЬКА ДНІВ ДО ХОЛОДІВ

Станом на початок осені до опалювального сезону комплек­сно підготовлено з видачею пас­портів готовності 125 тисяч жит­лових будинків, тобто 90% жит­лового фонду країни. Про це від­рапортував заступник міністра регіонального розвитку, будів­ництва та житлово-комунально­го господарства Едуард Кру­гляк. Прозвітував і про готов­ність об’єктів соціальної сфери: до зими готові близько 90% шкіл та дитячих садків. Готовність лі­карень дещо нижча – 85%.

Розповів чиновник і про те, скільки одиниць спеціалізова­ної техніки розчищатиме засні­жені вулиці, чи достатньо мате­ріалу для посипання доріг під час ожеледі, чи витримають на­вантаження водопровідні й ка­налізаційні мережі. По жодно­му із цих пунктів не було назва­но цифру у 100%. Експерти ка­жуть, що до 1 жовтня показники будуть ближчими до реальних.

У відповідному комітеті Вер­ховної Ради докладно проаналі­зували готовність системи ЖКГ до нового опалювального періо­ду. Заступниця голови Комітету ВР з питань будівництва, місто­будування і житлово-комуналь­ного господарства Альона Ба­бак оголосила висновок: «Систе­ма технічно готова. Міністер­ство регіонального розвитку, бу­дівництва та житлово-кому­нального господарства заявляє про 90% готовності ЖКГ Украї­ни до опалювального сезону 2016/2017 років, але фінансовий стан підприємств залишається стабільно тяжким».

У міжгалузевій асоціації «Укртеплокомуненерго» запевняють, що населення отримає газ і тепло до своїх осель вчасно. Коли саме, підкаже матінка природа. Згідно із законом батареї мають стати гарячими лише тоді, коли серед­ньодобова температура повітря протримається протягом трьох днів не вище ніж +8. Традиційно опалення у нас вмикають у пер­шій декаді жовтня.

Та якщо у профільному мініс­терстві стверджують про майже стовідсоткову готовність Украї­ни до опалювального періоду, то місцева влада багатьох міст у паніці. Адже від початку літа розрахункові рахунки 104 ком­паній теплокомуненерго по всій країні заблоковано, й енергети­ки не змогли витратити жодної копійки, щоб відремонтувати тепломережі, теплопункти, а в Києві ще й електромережі. Основна проблема усіх підпри­ємств – арешти рахунків компа­ній за позовами НАК «Нафто­газ» за штрафними санкціями через борги за газ. Через це на рахунки компаній або не надхо­дять кошти, або підприємства позбавлені права ними розпоря­джатися. У столиці – ситуація вкрай напружена. Мер Києва Ві­талій Кличко неодноразово за­являв про ймовірний зрив по­чатку опалювального сезону.

Експерти детально вивчили ситуацію. На їх переконання, НАК «Нафтогаз» не можна вва­жати ринковим «вампіром». Компанія діє у межах законо­давства. Так само, як і виконав­ча служба, арештовуючи рахун­ки теплокомуненерго. Але з точ­ки зору економіки тепловики виявилися крайніми.

Чи зможе влада на найвищо­му рівні врегулювати цей про­цес, допоки невідомо. Однак прем’єр Володимир Гройсман уже пригрозив покаранням го­ловам обласних і районних ад­міністрацій, які не встигають підготуватися до опалювально­го періоду. За його словами, саме глави адміністрацій відпо­відають за належну підготовку до опалювального сезону. Висо­копосадовець наголосив, що не бачить жодних причин для зри­ву опалювальної пори.

НЕМАЄ ЗГОДИ У ВЕРХАХ

Про загрозу зриву нинішньо­го опалювального сезону заяв­ляє і НАК «Нафтогаз». Через дії Міністерства економічного роз­витку і торгівлі. Нагадаємо, 7 вересня Міністерство еконо­мічного розвитку і торгівлі вне­сло зміни до статуту «Нафтога­зу України», відтак поклало на себе функції управління компа­нією «Укртрансгаз». У «Нафто­газі» таким рішенням обурені. «Це рішення суперечить вимо­гам як Третього енергопакета, так і Закону України «Про ри­нок природного газу». Ставить­ся під загрозу виконання Плану реформи корпоративного управ­ління «Нафтогазу», під реаліза­цію якого був отриманий кре­дит ЄБРР 300 мільйонів доларів на закупівлю газу», – заявили у компанії.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі має скасува­ти рішення щодо зміни статуту НАК «Нафтогаз України», що пе­редбачає передачу «Укртрансга­зу» міністерству, заявили у ЄБРР. І міністерству довелося спішно призупиняти своє рішен­ня про перепідпорядкування «Укртрансгазу». Про таке вже за­явив перший віце-прем’єр- міністр Степан Кубів на засідан­ні погоджувальної ради. «Я гото­вий визнати, що під час прийнят­тя цього рішення ми не провели належних консультацій, але це технічні моменти і певною мі­рою політичні. У зв’язку із цим я як міністр призупинив це рішен­ня». Разом з тим очільник відомства повідомив, що МЕРТ усе одно наполягатиме на поділі «Нафтогазу» згідно з вимогами Третього енергетич­ного пакета. Аналітики про­гнозують затяжний процес по­ділу й перерозподілу.

Та ми – не тільки про це. Ка­бінет Міністрів запланував сформувати у підземних схо­вищах 17 млрд кубічних ме­трів газу для опалювального сезону 2016/17 років. Орієнту­валися на холодну зиму. Якщо прогнозувати помірну зиму, то можна вкластися у 14 млрд кубічних метрів.

Керівництво НАК «Нафтогаз України» раніше оприлюднило плани щодо початку опалю­вального сезону 2016/17 років із запасами в підземних схови­щах газу (ПСГ) в обсязі 14,5 млрд кубічних метрів. За словами голови НАК Андрія Коболєва, Україні достатньо сформувати запас газу в 15,1 млрд кубічних метрів у ПСГ до 1 листопада. Закачуван­ня великих обсягів призведе до істотних ризиків і фінансових втрат для держхолдингу. Він зазначив, що ініціативи уряду щодо збільшення запасів в ПСГ до 1 листопада до 17 млрд кубіч­них метрів – необґрунтовані.

Експерти вважають, що для «Нафтогазу» рішення Каб­міну було несподіваним. Уря­довці раніше цитували пана Коболєва про те, що мають на­мір накопичити 14,5 мільярда, але ніяк не 17. Тому на який газ розраховують у Кабміні – не зовсім зрозуміло. Очевид­но, що концепція щодо відмо­ви від російського газу нікуди не зникла. З огляду на поточні ціни потрібно 500 мільйонів доларів, щоб закупити 2,5 мі­льярда кубічних метрів газу, аби покрити різницю між 14,5 і 17 мільярдами. Де брати гро­ші, фахівці не знають. Чи по­розуміються високопосадовці до 1 листопада, питання із роз­ряду риторичних.

СТАРІ ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОЇ ЗИМИ

Доки енергетичні експерти сперечаються, скільки ж на­справді запасати газу для нор­мального проведення опалю­вального сезону, українці ши­куються в чергу за субсидіями. І ламають голову, як пережити цьогорічну холодну пору. Ку­пують свічки на випадок вія­лових відключень електрики, перевіряють обігрівачі, щоб не замерзнути біля холодних ба­тарей. Мешканці сіл стягують хмиз до своїх повіток, аби заощадити на газі. Оливи до вог­ню додають синоптики, які пе­редрікають сувору зиму. Ка­жуть, що температура повітря опуститься нижче 20 градусів, морози лютуватимуть до середини березня.

Очевидним є той факт, що уряд не передбачає кризовий варіант дій.

Серед проблем прийдеш­ньої зими залишається кон­флікт між Україною та Росією. Він призвів до того, що газ не надходить із Росії, тож україн­ці користуються тільки ревер­сом. Тобто газ спершу прямує до Європи, а потім його залиш­ки повертаються в Україну.

Друга проблема полягає у втраті Україною великої кіль­кості шахт, які видобували ву­гілля марки «Антрацит» на Донбасі, у зв’язку з цим ситуа­ція з нестачею вугілля – ката­строфічна. Експерти поясню­ють, що до опалювального сезо­ну потрібно заготовити близь­ко 4 мільйонів тонн вугілля для ТЕЦ. На цей час запаси станов­лять близько мільйона тонн.

«Ми знаємо про нинішні проблеми. Це проблеми всьо­го комплексу комунальної енергетики, і ми працюємо над тим, щоб всі питання ви­рішити системно. Нам потріб­на буде підтримка депутат­ського корпусу. Необхідна система, яка дозволить не за­ганяти комунальні підприєм­ства в борги, підвищити від­повідальність за розрахунки. Це цілий комплекс питань», – заявив глава уряду Володи­мир Гройсман.

Прем’єр-міністр дав зрозу­міти, що проблеми енергопос­тачальних компаній нікуди не ділись. Однак заспокоює спів­громадян: ніхто не залишить­ся один на один із холодною зимою. До настання холодів субсидії на оплату комуналь­них послуг оформлять близько 9 із 15 мільйонів українських родин. В уряді кажуть, що за комуналку вони будуть спла­чувати 15% від усього доходу сім’ї. Чиновники закликають українців вчасно оформляти субсидії, адже державі вигідні­ше надавати адресну допомо­гу кожній родині, аніж випла­чувати дотації комунальним підприємствам.

Загалом уряд налаштова­ний доволі оптимістично. Мі­ністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик іще на початку серп­ня твердо пообіцяв: проблем з опалювальним сезоном в Україні не буде.

• КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації професійних спілок України:

«Опалювальні періоди двох останніх років були вда­лими для енергетичної галузі України. Відносно теплі зими дозволили використовувати опалення на мінімумі і навіть припиняти сезон раніше традиційного терміну. Але сподіватися на те, що погода буде по­блажливою і нинішнього сезону, не дово­диться. Синоптики передрікають сувору зиму. Тож населення всерйоз перейма­ється питанням: чи вдасться пережити холоди? Де взяти гроші, щоб заплатити за комунальні послуги, якщо доведеться споживати тепла понад норму? Уряд про­сить не панікувати, запевняє, що держава подбає про своїх громадян, обіцяє субси­дії усім, хто їх потребуватиме.

Профспілки вважають, що уряд має за­провадити, окрім субсидій, додаткові за­ходи соціального захисту. Тотальне суб­сидування більшості родин фактично по­вертає країну до радянської системи соц­безу. Бо наразі в структурі доходів насе­лення доходи від праці становлять мен­ше, ніж соціальні трансферти. Відтак аль­тернативі ринковим чи європейським ці­нам має стати ефективна політика дохо­дів. А це – справедливо розраховані заро­бітна плата, пенсії та стипендії. Якщо цього не зробити, вже цієї зими нас очі­кує соціальна нестабільність.

Уряд заявляє, що запропонована система субсидій дасть змогу захистити населен­ня від різкого падіння рівня життя. Проте у профспілок на такі заяви протилежна думка. Ми вважаємо, що мірилом ефек­тивності соціального захисту має бути не те, скільком мільйонам родин держава надасть субсидії і соціальну допомогу, а те, скільки людей її не потребують, бо мають гідний дохід.

Профспілковий актив вкотре ставить аб­солютно логічне запитання: для чого під­німати тарифи на захмарний рівень, щоб потім купу грошей витрачати на субсидії? Якщо влада не хоче прислухатися до профспілок, нехай звернеться до провід­них експертів. Чи вітчизняних, чи зарубіж­них, але незалежних. Вони розкажуть про складову корупційну системи субсидій. Пересічних громадян свідомо заганяють у лещата неспроможності сплачувати за ко­муналку, а субсидіарні гроші з державного бюджету перераховуються на рахунки компаній, що перебувають у власності олі­гархів. Чи, може, я помиляюсь?»

Володимир САПРИКІН, незалежний експерт із питань енергетики:

«На сьогодні закачано понад 12 млрд куб. м газу, але цього замало. Залишилося не так уже й ба­гато часу. Досі незрозуміло, чи будуть пропозиції в необхідних обсягах з боку Заходу та Росії. І цей фактор робить невизначеним те, як ми минемо зиму. Загалом зима буде тяжкою для країни, тут не треба бути великим експертом. Це все може завершитися колапсом».

Володимир НЕСТЕРЕНКО, член громадської ініціативи зі створення органу самоорганізації населення «Вільний простір Чайки»:

«Страшно собі уявити, що відбуватиметься в Україні з початком опалювального сезону. Населення ані мо­рально, ані матеріально не готове до таких непомір­них тарифів. З початком зими громадяни, ЖЕКи, ОСББ не витримають грабіжницьких дій олігархічних монополій».

Юрій КОРОЛЬЧУК, член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій:

«У газосховищах має бути мінімум 19 млрд куб. м газу. Чому така цифра? В підземних сховищах має бути відповідний тиск газу, аби впродовж зими – від жовтня до березня, мати змогу подати його нагору й транспорту­вати, переганяти до Європи».

Тетяна БОЙКО, координатор житлово- комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА:

«Такого поняття, як «різниця в тарифах», узагалі не має існувати, воно повинно зникнути. Тарифи мають бути економічно обґрунтованими, а субсидії – моне­тизованими. Нинішня система субсидій шкодить економіці України, а енергетику заганяє у глухий кут боргів. Держава не мотивує споживачів запроваджу­вати енергоощадні заходи».

01.10.2016

Раїса ЧИРВА

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини