ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

СТАРІ СХЕМИ НОВОГО БЮДЖЕТУ

Схоже, що нас очікує ще один рік втрачених можливостей. Бюджет на нинішній рік нага­дує бухгалтерський документ, у який щось додали, десь «укоро­тили». І все задля балансу, аби в підсумку виконати вимоги МВФ щодо граничного дефіциту бю­джету в розмірі 3,7% від ВВП. Що буде із самим ВВП – питан­ня риторичне. Економісти напо­лягають на перегляді показника у 2%. Деякі аналітичні установи прогнозують зростання реаль­ного, а не бажаного ВВП лише на 1%. Та й то за найсприятливі­ших умов.

Доречно процитувати витяг із пояснювальної записки до проекту бюджету, де чорним по білому написано: «Факторами, що позитивно впливатимуть на стан економіки, будуть успішна реалізація економічної програ­ми, яку запроваджуватиме уряд за підтримки МВФ та інших міжнародних партнерів, та до­сягнення макроекономічної ста­більності. Крім того, економіч­ний розвиток України відбува­тиметься в умовах поглиблен­ня співпраці з Європейським Союзом, що також матиме свій позитивний влив на розвиток як окремих секто­рів економіки, так і еконо­міки в цілому». Треба розу­міти, що Мінфін узгоджує кожен крок із МВФ, а еконо­мічна програма, метою якої є досягнення макроекономічної стабільності, і є «дороговказом українських реформ».

На жаль, зараз, окрім вико­нання програми МВФ, не зрозу­міло, чи існує спільне бачення Президента, Кабміну та парла­менту щодо реформ, на які по­трібно спрямувати бюджетні ко­шти для відновлення економіч­ного зростання. Не кажучи вже про конкурентоспроможну українську економіку на євро­пейському ринку. І сумнівів для цього більш ніж достатньо. По­при обіцянки, минулий рік так і не став відправною точкою для реформування економіки. Сьо­годні це вже очевидно. Якщо зважати на урядові ініціативи, то й нинішній рік також має всі шанси стати копією 2015-го.

Якщо аналізувати головний кошторис країни, то цілком оче­видно, що тут чиста політика і ніякої економіки, стверджують експерти. Єдина його вартість – він реалістичний. І вкладається у рамки вимог Міжнародного валютного фонду. Себто гаран­тує заповітний транш, утриман­ня курсу гривні і той таки недо­сяжний рівень внутрішнього ва­лового продукту на позначці 2%.

Ми знову плануємо жити в борг. Запланова­но 230 мільярдів гривень нових боргів. При цьому щороку з України «тікає» близько 12 мільярдів дола­рів. Однак уряд закриває на це очі. З корупцією бороти­муться у майбутньому. Не цьо­го року і не наступного. Хоча в бюджеті на нинішній рік перед­бачені кошти на антикорупцій­ні інститути. Приміром, Націо­нальне антикорупційне бюро отримає 486 мільйонів гривень. Стільки ж – Національне бюро із запобігання корупції. Окре­мим пунктом прописано фінан­сування антикорупційної про­куратури – 74 мільйони гривень. Іще 25,2 мільйона бюджетних гривень буде спрямовано на фі­нансування апарату Національ­ної агенції з пошуку і управлін­ня активами, що їх отримали від корупційних оборудок. В на­дії, що антикорупційні інститу­ти стримають падіння рівня життя українських громадян.

СПИСОК ДЛЯ ДІДА МОРОЗА

Наміри влади підвищити со­ціальні стандарти схожі на спи­сок для Діда Мороза, вважає ви­конавчий директор Міжнарод­ного фонду Блейзера Олег Устенко. Без розвитку економі­ки наміри підвищити мінімаль­ні зарплати й пенсії не мати­муть реального успіху. Якщо приватний бізнес не буде розви­ватися, а економіка – хоча б по­троху зростати, всі підвищення соціальних виплат із часом «проїдять». Компенсувати насе­ленню падіння рівня життя поки що ні з чого.

Зростання соціальних стан­дартів заплановано на 0,5% мен­ шим за розмір інфляції (12% проти 12,5%). А сама інфляція закладена вдвічі меншою, ніж це прогнозується на базі ана­лізу зовнішніх та внутрішніх чинників. Інфляційні очіку­вання доволі високі. Еконо­місти називають різні цифри, але в жодному разі не менші за 20%. Відтак 60% населення України цьогоріч опуститься за межу бідності.

Соціальні стандарти зни­щені, заявляють профспілкові активісти. Мінімальний обсяг зарплат, пенсій та інших соці­альних виплат у 2016 році зросте у два етапи, похваля­ється голова Кабінету Міні­стрів Арсеній Яценюк.

Загальний обсяг підвищен­ня за рік становитиме 12%, за­певняє міністр фінансів Ната­лія Яресько. Підвищення від­буватиметься у кілька етапів. Мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 1378 гри­вень, із 1 травня – 1450 гри­вень, а з 1 грудня – 1550 гри­вень. Прожитковий мінімум, за задумом авторів державно­го кошторису, «зросте» майже на 200 гривень. І теж поетапно, так що пересічні українці на­віть не відчують підвищення. Та у фінансовому відомстві рапортують: «Усі основні ви­трати на соціальну допомогу для найбільш уразливих верств населення збережено і проіндексовано».

Тільки чомусь уряд сором’язливо замовчує той факт, що підвищення соціальних стандартів задеклароване для того, аби «компенсувати зрос­тання цін і тарифів, яке відбу­деться цьогоріч». Про це прем’єр уже повідомив україн­цям. Щоправда, він не оперу­вав відсотками підвищення цін і тарифів, однак, з огляду на минулорічні «сюрпризи», вони будуть набагато «вагомі­шими».

Крім того, мають відбутися кардинальні зміни у соціаль­ній політиці щодо пільг. На розсуд органів місцевого са­моврядування делегувати­муть питання надання окре­мих пільг для різних катего­рій населення (багатодітних, інвалідів, учасників війни, чорнобильців тощо). Ця про­позиція виглядає прогресив­ною, позаяк пропонується у контексті децентралізації та передачі більшої кількості по­вноважень громадам, які й мають вирішувати такі соці­альні питання. Однак фінан­сове забезпечення місцевих бюджетів наразі залишається не вирішеним.

Абсолютно очевидно, що уряд не бачить, у який спосіб здійснювати реформи у соці­альній сфері. Спроби є, але вони мляві і вкрай нерішучі. На переконання експертів, Кабмін має усі важелі й фі­нансові можливості для здій­снення реального та якісного прориву в реформуванні соці­альної сфери. Якщо відва­житься їх запустити, то соці­алка перестане бути ареною популістських змагань, запра­цює по-новому.

Тим часом у питанні підви­щення соціальних стандартів депутати не забули про себе. Так, у бюджеті передбачено збільшення фінансування де­путатського корпусу на 210 мільйонів гривень. Зросте і їхня зарплата.

ОПЕРАТИВНЕ «КОРИГУВАННЯ»

Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що впро­довж останнього тижня перед бюджетною ніччю було врахо­вано близько 20 змін до зако­ну. І додала, що невідомо, як на це відреагують зарубіжні партнери. Тож можна очікува­ти, що нинішня версія закону про державний бюджет – не остаточна. До нього вносити­муть поправки уже найближ­чим часом. Це, до слова, тра­диційна практика роботи ни­нішнього складу уряду. Закон ухвалили, аби з «чистим сум­лінням» піти на канікули. Формальність витримали, а з лютого почнуть переглядати основні статті бюджету. Точ­ніше, перекроювати. Чиє лоб­бі візьме гору, той і буде задо­волений.

Уряд тішиться. Вдалося відтермінувати свою відстав­ку, а головне – переконати у реальності дефіциту на рівні 3,7% ВВП. Експерти, своєю чергою, дуже сумніваються, що цього вдасться досягти. Приміром, економічний ефект від запровадження за­купівель через програмний сервіс розрахований на рівні 30–50 мільярдів гривень. Од­нак не факт, що з початку року всі суб’єкти державних закупівель зможуть налагоди­ти якісну та безперебійну роботу.

Або ж візьмімо адміністру­вання податків і злагоджену роботу бізнесу. Де гарантія, що вона буде такою, якщо по­правки у цій сфері запропоно­вані за п’ять днів до закінчен­ня звітного року? До того ж не­відомо, якою виявиться реак­ція спрощенців на зміни в По­датковому кодексі. Залишать­ся вони в тіні чи погодяться на загальну систему оподат­кування? Експерти схильні до першого сценарію, а отже, це призведе до невиконання до­хідної частини бюджету. Тож виконувати план доведеться, як завжди, за рахунок деваль­вації гривні та інфляційних прибутків.

Далекий від фактичного і курс гривні, закладений до бюджету. Витратні показники бюджету, еквівалентні іно­земним валютам, занижені, тож потребуватимуть подаль­шого коригування.

Народні обранці не прихо­вують, що переважна кіль­кість розділів закону про дер­жавний бюджет потребують доопрацювання. За словами депутата від БПП Бориса Ко­зира, бюджет – це насамперед математика економічних про­цесів. Врахувати інтереси всіх галузей неможливо. Що озна­чає така арифметика чи мате­матика, депутат не пояснив. Але він упевнений, що до 1 бе­резня будуть внесені відповід­ні зміни до бюджету 2016 року.

• КОМЕНТАР

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:

«Дива не сталося. Парламентарі ухвалили Закон України «Про державний бюджет». Начеб­то доопрацьований. Але депутати вкупі з урядовцями так і не зважились передба­чити підвищення основних соціальних стандартів та гарантій більше, аніж за­пропонував Мінфін. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб мінімум удвічі нижчий, аніж його фактичний роз­мір у цінах листопада минулого року. Це означає, що до травня діятимуть заниже­ні мінімальна зарплата та пенсії, які зали­шатимуться на рівні вересня 2015 року. Вимоги й рекомендації профспілок про­йшли повз увагу депутатів.

Не витримує жодної критики і те, як прогнозувалась інфляція на поточний рік. Упродовж двох останніх років ін­фляція сягала чи не 70%. Ніхто точної цифри назвати не може. Однак рівень інфляції уряд визначив, виходячи з влас­них міркувань, – 12%. І цей індекс за­кладено на поточний рік. Чи можна ска­зати, що бюджет відповідає інтересам українського суспільства? Однозначно – ні! У десятків мільйонів українців по­гіршаться умови життя. Зменшення фі­нансування галузі охорони здоров’я та освіти не відповідає нашим уявленням про європейський рівень життя.

Попри запевнення уряду, що бюджет нікого не оминув своєю увагою, проф­спілки готові довести, що ані працівни­ки, ані члени їхніх родин не відчують цього мізерного підвищення: чи на 5,2% із травня, чи на 6,9% із грудня. Це від­верте знущання над власним народом. Уряд мав би не вимагати ухвалення бю­джету за будь-яку ціну і неодмінно вно­чі, а оприлюднити документ не тільки депутатському загалу, а й усьому наро­ду свої об’єктивні прогнози. А заодно – які інструменти для цього використано.

Не зайве нагадати, що під час визначення розміру прожиткового мінімуму на 2016 рік порушено норми законів України «Про державні соціальні стандарти та держав­ні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», проігноровано рішення Окруж­ного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня минулого року.

Президія ФПУ вважає протизаконним встановлення заниженого розміру про­житкового мінімуму в бюджеті країни, а тому звертається до Президента Пе­тра Порошенка з проханням застосува­ти право вето до цього закону.

  Андрій ВИГИРИНСЬКИЙ, заступник керівника ГО «Публічний аудит»:

«Факт самого ухвалення бюджету – однознач­ний плюс для країни, оскільки це один із фак­торів для продовження співробітництва із МВФ. Без його фінансової підтримки економіч­ний колапс неминучий. Однак назвати цей до­кумент досконалим не можна, бо між прогно­зованими цифрами потенційного кошторису й показниками ухваленого бюджету немає нічо­го спільного».

Віктор СУСЛОВ, екс-міністр економіки:

«Абсолютно очевидно, що заплано­вані показники курсу не будуть до­сягнуті. Курс 24 гривні за долар уже досягнутий. Україна перебуває у стані дефолту, якщо програма співпраці з МВФ буде зірвана, курс може досягти і 40 гривень. За нор­мальних умов курс опуститься не менш ніж до 30 гривень».

Ярослав ЖАЛИЛО, керівник Центру антикризових досліджень:

«У бюджеті передбачено зростання соціальних видатків, але вони примі­тивізуються. Гроші йдуть не на підви­щення рівня життя, зміцнення люд­ського капіталу, а просто на те, щоб частково компенсувати зростання вартості ресурсів, комунальних ви­датків. При цьому зменшуються ви­датки на освіту та охорону здоров’я».

Михайло ПАВЛІВ, політолог:

«Україна в найближчий період уві­йде в суверенний дефолт у зв’язку із зобов’язаннями перед Росією. І тоді вже єдиним джерелом фінан­сування залишиться МВФ. З огляду на жалюгідний стан української економіки, очікувати серйозних надходжень від зборів і податків не доводиться. Програма щодо зборів та податків, швидше за все, не буде виконана».

Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ, експерт із питань соціальної політики:

«У середньому за 2016 рік підвищення со­ціальних стандартів становитиме не 12%, як заявив Прем’єр-міністр, а лише 4,1%, що не компенсуватиме зростання цін. Фактично уряд і в 2016 році планує еко­номити на найбідніших громадянах і по­криває свої прорахунки за рахунок дітей- сиріт, інвалідів, бюджетників, оподатку­вання пенсій та урізання виплат працюю­чим пенсіонерам».

18.01.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини