ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЧИ МОЖЛИВЕ ЖИТТЯ БЕЗ ЖЕКів?

Серед недоліків закону ана­літики називають складну та майже нереальну для впрова­дження процедуру голосуван­ня, оскільки потрібна згода багатьох мешканців, а не окремих активістів.

Пошук однодумців, отри­мання інформації про співвлас­ників квартир, витрата часу і навіть певних коштів на інфор­мування та запрошення меш­канців на збори, пасивність су­сідів, іноді навіть негатив з їх­нього боку або «палки в колеса» від житлово-експлуатаційних організацій – проблеми, з яки­ми можуть зіткнутися мешкан­ці, які захочуть взяти управлін­ня будинком на себе.

Та якщо поглянути на про­блему з іншого боку, ризиком спрощеної процедури можуть стати маніпуляції та переда­ча будинків в управління афе­ристам, які пропонуватимуть свої послуги з утримання бу­динків, збиратимуть із людей гроші, а в результаті нічого не робитимуть.

Аби цього не сталося, екс­перти радять не ігнорувати за­гальні збори, відповідально по­ставитися до обрання форми управління, зважити всі ризи­ки й виклики. Якщо ж співвлас­ники вирішать довірити свій будинок кербуду, а не створю­вати ОСББ, то його попередню діяльність та умови договору необхідно не тільки ретельно вивчити, а й неодмінно прокон­сультуватися з юристом.

У будь-якому разі всі пи­тання, що стосуються змісту, обслуговування, ремонту та благоустрою будинку та при­будинкової території, ухвалю­ватимуться на загальних збо­рах мешканців. Однак зако­ном не закріплено межі та ме­ханізми визначення площі цієї території.

Іще одне. Кабінет Міністрів має затвердити типовий дого­вір між співвласниками та управителями. Без цього дого­вору оформити взаємовідно­сини з управителями не тіль­ки неможливо, а й небезпечно з точки зору ймовірних «ка­бальних умов».

ІМІТАЦІЯ РЕФОРМИ

Головна претензія до цього закону, на переконання екс­пертів, та, що він демонструє бажання проводити реформи. Насправді він їх тільки імі­тує. І потім держава скаже: по­гляньте, ми дали людям сво­боду, але вони нею не скорис­талися. Насправді ж влада пе­рекладає зношене майно на плечі тих, хто вже зараз є не­платоспроможним.

Тим часом слід зауважити, що новий порядок передбачає й нові тарифи. Аналітики жит­лового ринку стверджують, що вони перевищуватимуть ни­нішні у рази, якщо не в десят­ки разів. Відтепер до обов’язків власників квартир на­лежатиме забезпечення тех­нічного обслуговування та у разі необхідності проведення поточного й капітального ре­монту спільного майна багато­квартирного будинку. Це озна­чає, що внески на майбутні по­точні та капітальні ремонти плюс винагорода «управите­лю» будуть обов’язково врахо­вані у тарифі. Вже з 1 січня 2016 року набувають чинності зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послу­ги», одна з яких містить при­пис: «Встановлення цін/тари­фів на житлово-комунальні по­слуги нижче розміру еконо­мічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допуска­ється». Що ж до квартплати, то мова йтиме не про десятки гривень на місяць, як зараз, а про сотні чи тисячі гривень щомісячних платежів.

І ще один невтішний про­гноз. Діяльність з управління житловим фондом, імовірно, буде віднесена до видів госпо­дарської діяльності, що потре­бують отримання ліцензії. І їх дістануть лише «правильні» компанії, власниками яких стануть особи, наближені до виконавчої влади. Саме вони і будуть «стригти» жителів ба­гатоквартирних будинків, від­даних місцевою владою у ко­мунальне рабство.

Влада намагається переко­нати громадськість, що ви­щезгаданий закон начебто по­кликаний вирішити давно на­зрілу проблему – реформуван­ня ЖКГ. Однак експерти впев­нені: справжня мета нововве­дення полягає в тому, щоб усі витрати з утримання житло­во-комунального господар­ства перекласти на зубожіле населення. У свою чергу, дер­жава самоусувається від про­блем житлового фонду.

Органи місцевого самовря­дування просто не інформу­ють громадян про внесені змі­ни, тоді як ці зміни суттєво впливають на права та обов’язки власників квартир та нежитлових приміщень у ба­гатоквартирних будинках.

Формально начебто все за цивілізованими правилами. Це поширена практика в Євро­пі, до якої ми прагнемо. Там кожна родина має утримува­ти та обслуговувати житло за власні кошти. От тільки неве­личкий нюанс: у заможних країнах люди на свої зарпла­ти і пенсії можуть це робити, а переважна більшість україн­ців – ніяк.

КОЖЕН САМ ЗА СЕБЕ

Нам настійно ставлять у приклад товариства співвлас­ників багатоквартирних бу­динків (ОСББ). Вони справ­ді самостійні і за власні гроші обслу­говують свої будинки. По суті, це єдиний реально працюючий варіант. Хоча не зайве зауважити, що новим законом внесено зміни до профільно­го ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», які іс­тотно ускладнюють створення і ді­яльність ОСББ. Експерти наголошу­ють, що кращого способу убезпечити свій будинок від посягань комуналь­них мафіозі просто не існує.

Однак не зайве придивитись, що це за будинки і хто в них мешкає. На­віть побіжний аналіз свідчить, що переважна кількість ОСББ створені або в новобудовах, де квартири ку­плені мешканцями, або у відносно нових будинках, які у переважній більшості не потребують серйозних капіталовкладень. Що ж до самих мешканців – членів ОСББ, то зазви­чай це цілком платоспроможні гро­мадяни, які можуть обслуговувати своє житло. Та чи можливе створен­ня ОСББ у старих «хрущовках», де мешкають переважно літні люди з пенсією не більш як дві тисячі гри­вень? Отож бо!

Згадаймо активну агітацію за ство­рення ОСББ. Людей навіть не дово­дилося особливо переконувати. Вони розуміли, що це прогресивна форма, за кращими європейськими зразками, але… Саме плачевний стан житлового фонду став причи­ною того, що процес зі створення ОСББ загальмувався.

Експерти кажуть, що комусь просто вигідне існування ЖЕКів, які на­бридли громаді своєю кричущою бездіяльністю. При «совковій» сис­темі ЖЕКів діяла і продовжує діяти солідарна система: гроші беруть чи деруть з усіх, а спрямовують на ді­лянки, де виникли найгостріші про­блеми чи аварії. Відтепер кожен бу­динок платитиме сам за себе. Не тре­ба пояснювати, що мешканці ново­будов сплачуватимуть значно мен­ше, аніж власники будинків «баль­заківського віку». Це, своєю чергою, сприятиме ще більшому поглиблен­ню соціальної нерівності. Відтак аналітики вважають, що новий за­кон не вирішить старих комуналь­них проблем, які накопичувались не просто роками, а десятиліттями. Тоді яку мету він переслідує?

Тетяна БОЙКО,

експерт ГІ «Реанімаційний пакет реформ» із питань енергетичного сектору та координатор житлово-ко­мунальних програм громадянської мережі «ОПОРА»:

«Закон дає час, щоб люди самі визначилися, як відбу­ватиметься управління будинком. Якщо не зміниться законодавство і не з’являться нові гравці на ринку, то, швидше за все, влада призначить керівником той са­мий ЖЕК. Але чи будуть випадки зловживань із боку керівників, залежить від активності самих людей».

Гжегож ГАЙДА,

керівник проекту «Енергоефективність у житловому секторі України» Міжнародної фінансової корпорації:

«Немає жодних підстав, щоб управлінням приватного будинку займалася комунальна структура. Моїм авто­мобілем, якщо його потрібно відремонтувати, не за­ймається якась муніципальна СТО. Немає в Україні ко­мунальної власності в житловому секторі. Навіть якщо десь є якась квартира комунальна, але більшість квартир приватні, то будинок теж є приватним».

Альона БАБАК,

заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бу­дівництва, містобудування та житлово-комунального гос­подарства:

«Закон відкриє можливості співвласникам реально реалі­зувати свої права з управління будинками, в яких вони во­лодіють квартирами і нежитловими приміщеннями. Цей закон відкриє можливості для розвитку ринку управління житлом, для проведення комплексної термомодернізації будівель, і взагалі він дозволить нашим власникам реаль­но стати господарями свого житла».

Костянтин МАТВІЄНКО,

експерт-урбаніст:

«Це новація, але в патових умовах. З одного боку, не можна передавати мешканцям будин­ки в неналежному стані, вони мають бути від­ремонтовані за три місяці і взяті ОСББ в екс­плуатацію. Логіка в цьому є, але де держава ві­зьме гроші на ремонт і чи приймуть на експлу­атацію без ремонту будинки, багато з яких пе­ребувають у жалюгідному стані? Чи встигнуть мешканці заснувати ОСББ?»

19.12.2015

Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини