Тарифи – одне з найболючіших питань для більшості українців.
Влада поки не дала чіткого сигналу – знижуватимуться тарифи на комунальні послуги
чи, навпаки, поповзуть угору. Міністерство енергетики та НКРЕ запевнили громадськість,
що встановлені ціни коригуванню не підлягають. Президент анонсував незалежний аудит
тарифів. У Верховній Раді працює робоча група, що має довести обґрунтованість запропонованої
вартості комунальних послуг. Тим часом населення не має чим відповісти на платіжки
і сподівається бодай на незначне зниження.
Це – головна тема «Профспілкових вістей».
Експеримент на виживання
Одним з аргументів підвищення тарифів, який свого часу наводили
представники уряду, є прагнення відповідати європейським стандартам. За такою
логікою, українці мають оплачувати європейські тарифи за послуги далеко не європейської
якості. Не кажучи про те, що влада не бере до уваги співвідношення рівня тарифів
і доходів громадян.
Сподівання уряду, що підвищення тарифів сприятиме позитивним
змінам і реформам, не справдилися. Поки що підвищені тарифи лише прискорюють темпи
зростання інфляції. З огляду на аналітичну записку Національного банку України
за квітень, прискорення споживчої інфляції у квітні сягнуло 14% порівняно з попереднім
місяцем і до 60,9% у річному вираженні через підвищення цін на природний газ для
населення в 5,5 раза.
Не розуміючи ситуації в енергетиці, необхідність підвищення вартості
газу, а також те, куди будуть спрямовані кошти від нових цін, споживачі відкрито
виступають проти нової політики. Називають її експериментом на виживання. Рівень
напруги серед населення зашкалює. Попри це, влада не йде на діалог із громадою.
Тим часом оприлюднено перші результати роботи робочої групи,
котра взялася перевірити, на чому базувалися нові ціни на житлово-комунальні послуги.
Юлія Тимошенко стверджує, що всі організації, які співпрацювали з урядом, встановили
необ’єктивні тарифи на теплопостачання, гарячу воду та ціни на газ для населення
і комунального сектору. На її переконання, в основу покладено помилкові розрахунки,
відтак усі тарифи суттєво завищені, а у їх складі спостерігається потужна корупційна
складова. Народний депутат Андрій Павловський теж вважає, що близько 40% нових
тарифів можуть мати корупційну складову. Чи стануть заяви народних депутатів цікавими
для Генеральної прокуратури – питання риторичне.
Поки що лише Президент України дав доручення здійснити прозору
перевірку шаленого підвищення комунальних тарифів для населення. «Перевірити обґрунтованість
встановлення тарифів максимально прозоро, запросити відомі світові, які користуються
довірою, аудиторські компанії, врахувати досвід іноземних держав, які це зробили,
і щоб тарифи були гнучкими», – наголосив Глава держави.
На висновки незалежного аудиту можна чекати кілька місяців,
тим часом платіжні документи люди отримують чітко за графіком, викликаючи гнів,
обурення і недовіру до влади. Протестуючи проти вбивчих тарифів, громадськість об’єднується
через соціальні мережі в Тарифну мобілізацію, вимагаючи перегляду встановлених
розмірів оплати. А на обіцяні владою субсидії вже мало хто розраховує. Лише 10%
населення України скористалося правом на отримання субсидії, хоча реально претендує
на них близько 80%.
І ще одне відлуння експерименту на виживання жахає українців.
За комунальні борги можуть забрати квартиру. Влада застерігає: накопичення боргів
може завершитися примусовим стягненням заборгованості через суд за рахунок майна
боржника. Заборгованості за сплату комунальних послуг уникнути не вдасться, стверджують
експерти. За підсумками квітня борги населення тільки за газ підскочили до
67%. І навряд чи щось зміниться у травневих звітах.
Україна – не Якутія
Робоча група, що працює в парламенті, планує виявити колосальний
резерв для зниження тарифів, встановивши контроль за температурними режимами. Влада
офіційно заявила, що впродовж опалювального сезону 2014–2015 років обсяги споживання
газу комунальними підприємствами скоротилися на 16% завдяки помірній зимі. Чому
ж тоді споживачам не повернули ані копійки? Відповідь на поверхні: населенню встановили
завищені тарифи, взявши за основу абсолютно неадекватні кліматичні показники.
Експерти кажуть, що базовим визнали норматив тепла на один квадратний метр житлової
площі як у Якутії, де морози сягають позначки мінус 70.
Робоча група наполягатиме на перерахунку та поверненні переплачених
коштів. Водночас на наступний опалювальний сезон пропонуватимуть зменшити на
16% нормативи зі споживання газу.
Учасники парламентської групи одностайно затвердили такий висновок:
норми споживання тепла при розрахунку тарифів в окремих випадках завищено у
3–5 разів. Фахівці вбачають існування корупційної складової під час нарахування
тарифів. Робоча група вже заявила про серйозні корупційні зловживання в питаннях
використання газу українського видобутку, призначеного для потреб населення. Аналітики
робочої групи рекомендують ухвалити законодавчі акти, які дадуть змогу безкоштовно
забезпечити будинки лічильниками тепла.
З’являються нові й нові підтвердження того, що в цій справі
спостерігаються
махінації, зловживання,
приховані мотиви. Аргументація підвищення тарифів не витримує критики, а дозвіл
відбирати майно в боржників у ситуації, коли люди не мають чим платити, – взагалі
блюзнірство, впевнений експерт з енергетики Олександр Кучерук.
Не дивно, що українці не вірять в обґрунтованість тарифів. «Я
вважаю, що питання тарифів має бути абсолютно відкритим і публічним. Усі механізми
формування кожної копійки тарифу мають бути опрацьовані урядом, Національною комісією
і доведені до суспільства. Сьогодні тарифи в Україні не мають довіри. Тому і уряд,
і комісія спільно з парламентом мають розкрити механізми формування тарифів»,
– заявив нещодавно спікер ВР Володимир Гройсман.
Та найбільша проблема, від якої потерпає населення, це драконівська
ціна на газ. Влада має якомога швидше врегулювати ситуацію в газовій галузі, від
якої найбільше залежать житлово-комунальні послуги. Якби лічильники тепла стояли
б у кожному багатоквартирному будинку, були б зрозумілі точні обсяги споживання
газу комунальними підприємствами. Тоді, ймовірно, вдалося б ліквідувати махінації,
зумовлені різними тарифами на газ для населення та промисловості.
Міфи про здешевлення
Розмови щодо можливого перегляду тарифів у бік зниження не вщухають.
Обнадіюють попередні висновки робочої групи ВР з питань формування вартості ЖКП.
Однак влада висновки ігнорує, посилює тиск на населення, робить кроки до дозволу
жорстко стягувати борги за несплату комунальних послуг.
Чому розрахунки тарифів є найбільшою помилкою уряду? Бо спершу
було затверджено самі тарифи, а пізніше – баланс газу. На це непорозуміння вказують
фахівці. Але воно призвело до того, що українців змусили переплачувати за послуги
у кілька разів. Влада надто квапилася виконати вимоги МВФ, а прогнозований баланс
газу на поточний рік подала пізніше.
Парадокс: уряд ніяк не реагує на висновки робочої групи. За
оптимістичними прогнозами членів групи, тарифи за ЖКП можна знизити на третину.
Водночас уряд планує ще один етап підвищення. Нещодавно Прем’єр-міністр Арсеній
Яценюк та голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявили, що обґрунтованою
ціною на газ є 9,6 грн/куб. м.
В унісон цим заявам і висловлювання глави Міністерства фінансів
Наталії Яресько. Вона повідомила, що тарифи на комунальні послуги в Україні будуть
підвищуватися і надалі. «Це хоч і болісний, але необхідний в нинішній момент крок»,
– сказала міністр.
Пані Яресько пояснила, що «ми йдемо до паритетних ринкових цін
на газ і збільшення дотацій людям, які цього потребують. Тому наступного року потребуватимемо
додаткових витрати на соціальну сферу, адже ми всі розуміємо, що тарифи підвищуватимуться
й надалі – і вони мають підвищуватися, адже це правильний економічний підхід».
То кому вірити? Тим, хто взявся перевірити правильність нарахування
вартості тарифів, чи реальним представникам влади? Експерти проаналізували і цю
ситуацію. Вони радять звертати увагу на те, хто каже, що тарифи можна знижувати.
Це депутати. Депутати, як правило, рахувати не вміють, для них найголовніше – завоювати
якомога більше виборців на майбутніх виборах і отримати якомога більше влади. Дехто
схильний вважати, що це виключно популістські заяви. А от у НКРЕ переконані, що
тарифи слід і надалі підвищувати, бо лише завдяки високим тарифам Україна може скоротити
енергоспоживання власної економіки і взагалі всіх галузей.
Якщо говорити про висновки робочої групи, то тут маємо більше
політичної складової. Фактично в уряді можуть визнати, що на певному рівні та в
окремому регіоні тариф був встановлений дещо необґрунтовано. Та жодних організаційних
висновків годі й чекати.
Тим часом українці вірять, що найближчим часом тарифи на ЖКП
знизяться, якщо люди об’єднаються та повстануть проти такого підвищення. На це
сподіваються 44% українців, які зголосилися на опитування соціальних служб. 7%
респондентів переконані, що тарифи на комуналку не знизять, якщо на владу продовжуватиме
тиснути МВФ. А от 4% опитаних узагалі не вбачають такої проблеми, як підвищення
тарифів. На їхнє переконання, ухвалені тарифи економічно обґрунтовані. Цікаво,
хто увійшов до кола цих чотирьох відсотків?
Надійний спосіб цивільного грабунку – відсутність лічильників.
Скажімо, у столиці лише половина будинків облаштована лічильниками тепла. Тож
50% киян сплачують за тепло з урахуванням показників лічильника. Для тих, хто не
має у будинках лічильників, тариф удвічі вищий.
Виходить, що за умов споживання однакової кількості тепла, приблизно
50% споживачів платять удвічі більше, ніж реальні витрати на виробництво цих послуг.
Куди йдуть зібрані мільярди? Питання, як завжди, без відповіді, з розряду риторичних.
Річ у тім, що природним монополістам у нашій країні невигідно
запроваджувати систему обліку. Адже тоді спливуть на поверхню схеми махінацій із
тарифами. Тож місцева влада зазвичай не опікується проблемами обліку. Це стосується
не тільки Києва, а й інших міст. Хоча є й позитивні приклади. Скажімо, в Івано-Франківську
лічильниками оснащено 70% житлових будинків.
Чи можливо зупинити «чесне» пограбування тими, хто збирає, чи,
правильніше сказати, здирає платежі з населення? Спроби зупинити зажерливі апетити
монополістів поки що несміливі. На початку року Союз власників житла України звернувся
з такою вимогою до керівництва столиці. У зверненні йшлося про те, що «Київенерго»
має виконати свої зобов’язання оснастити всі будинки столиці лічильниками тепла
або ж удвічі знизити норми споживання.
Перше враження – громадськість достукалася до київської влади.
Там пообіцяли, що до кінця року або всі будинки обладнають лічильниками, або, нарешті,
для будинків без обліку встановлять знижку. Щоправда, не на 50, а лише на 25%.
Наскільки цей крок стане реальним, питання, звісно, без відповіді. Експерти говорять
про високу ймовірність того, що обіцянка – черговий популізм з боку влади.
Чиновники нарікають, що на встановлення безкоштовних лічильників
бракує коштів. Тоді виникає ще одне запитання, котре теж може лишитися без відповіді:
куди йдуть шалені кошти, зібрані зі споживачів за невикористане тепло? Чому ці гроші
не можна обернути на джерело фінансування програми зі встановлення приладів обліку?
Та поки що депутати Київради підтримали лише ініціативу про необхідність перерахунку.
На більше не спромоглися.