Шокова хірургія без наркозу
Народ свого часу дав згоду на затягування пасків в обмін на
обіцяні владою реформи. І стійко витримав би тимчасове погіршення соціальних
стандартів. Однак лише за умови проведення рішучої та швидкої модернізації
економіки. Натомість країна знову отримала затягування пасків чи зашморгу на
шиї без жодних перспектив. Окрім голого популізму та спроби будь-що догодити
МВФ, жодного сенсу у запропонованих «драконівських» змінах немає. І з шоковою
терапією, на яку погодився народ, це вже не має нічого спільного. Відтак народу
забракло віри у перспективи достойного рівня життя. Про це – на шпальтах нашого
видання.
Міфи про МВФ
Усе, що нині Уряд та парламент роблять для подальшого
збідніння простих людей, вкладається у формулу – «на вимогу МВФ». Це один із
блискучих міфів, які народу намагається навіяти влада. Безсоромне урізання
пенсій для працюючих пенсіонерів, підвищення тарифів на газ, електроенергію,
тепло – виключно через те, що так велить Міжнародний валютний фонд. Мовляв,
усі попередні уряди чомусь не йшли на ці поступки, тож і довели країну до
межі, за якою – дефолт, катастрофа і ще більше зубожіння.
Ми розуміємо, яке навантаження звалилося на українців через
події на сході та економічну нестабільність. От тільки невтямки, чому цей
тягар українська економічна влада перекладає на простих людей, навіть
пенсіонерів.
Що насправді відбувається? Вкотре оподаткувати пенсіонерів
влада знайшла інструменти, а от оподаткувати олігархів, змусити їх поділитися
зі злиденною частиною суспільства – зась. Тож маємо схилити голову і спокійно
сприймати всі «новації», які Уряд ухвалив та продовжує ухвалювати,
прикриваючись вимогами МВФ.
Тим часом фахівці Фонду не вимагають конкретно підвищувати
тарифи, подовжувати пенсійний вік чи урізати пенсії працюючим пенсіонерам. У
жодному меморандумі про це не йдеться. МВФ як фінансова кредитна інституція
вимагає збалансованості дохідної та витратної частин Державного бюджету. Він
аналізує і вказує, де маємо проблемні місця. А вже самі проблеми – то наша
внутрішня провина, що вчасно їх не помітили, не вирішили.
Кредити можна давати й без різкого погіршення соціально-економічної
ситуації. Та для цього потрібні реформи. Так, саме реформи, а не їх імітація.
Чим, власне, Уряд займається впродовж року. І через те стоїть у черзі за
грошовою допомогою з простягнутою рукою під стінами МВФ. А про збалансованість
між дохідною та витратною частинами державного кошторису говорять майже
пошепки, як про військову таємницю.
Експерти аналізують останні новації влади і доходять
висновку, що ніхто і не збирався шукати інші механізми для досягнення цього
балансу. Уряд і парламент пішли протоптаною стежкою – оббирати найбідніших та
незахищених. Чи є інші механізми або інструменти, щоб бодай якось дотримуватися
заповітного балансу? Економісти кажуть: є! Приміром, зламавши монополію,
змусити платити олігархів податки, зламати численні корупційні схеми.
Навести, нарешті, лад у тендерних закупівлях. Усім відомо, що у цій сфері
спостерігаються найбільші фінансові порушення, через які страждає бюджет.
Однак ніхто досі не наважився бодай проаналізувати масштаби тендерних
зловживань. Тож якщо поставити мету, можна відшукати альтернативні джерела
надходжень до державної скарбниці. Та можновладці йдуть найлегшим шляхом,
затягуючи зашморг на шиї населення.
«Очевидно, що принцип, про який Уряд домовився із МВФ і який
він реалізував у своїх законопроектах змін до Державного бюджету, – напевно,
гірший з-поміж тих, які мали інші країни, що отримували допомогу Міжнародного
валютного фонду. Фактично такий принцип призводить до перетворення українців
на суспільство бідності», – вважає заступник голови фракції БПП у Верховній
Раді Микола Томенко.
Не погодитися з цим украй важко.
Газова атака
Якщо «сюрприз» від депутатів торкнеться лише працюючих
пенсіонерів, то рішення НКРЕКП від 3 березня зачепить інтереси практично
всього населення країни. Так, з першого квітня в Україні зростає мінімальний
тариф на газ для населення у 3,3 раза – до 3 грн 60 копійок за кубометр. Це
якщо обсяги споживання вкладаються у 200 «кубиків» на місяць упродовж
опалювального сезону з 1 жовтня до 30 квітня. Газ, який використовують
мешканці багатоквартирних будинків для приготування їжі, подорожчає у шість
разів.
Це можна було б сприйняти як традиційний першоквітневий
жарт, однак реалії аж ніяк не спонукають до гумору. Бо у 2014 році тарифи на
газ для населення уже підвищували на 60%. Скільки ще стрибків лишилося до
вмотивованого ринкового рівня, ніхто не знає. Фахівці оперують цифрами на
поточний момент. Віднині діятиме одна ціна незалежно від обсягу споживання – 7
гривень 20 копійок за кубометр блакитного палива. А от у період опалення перші
200 кубів будуть тарифікуватися по 3 гривні 60 копійок за кубічний метр.
Урядовці переконують, що роблять усе можливе, аби довести
тарифи до економічно обґрунтованого рівня – як у Європі чи загалом у світі.
Тоді чому ж відповідно до тарифів не намагаються узгодити доходи українського
населення? Адже при такому рівні тарифів, котрі спланував Уряд, середня
зарплата по Україні мала б становити не менш ніж 15 тисяч гривень на місяць.
Та це питання, як кажуть чиновники, не на часі. Епопея
затягування пасків лише починається. Чиновники настійно радять українцям
зайнятися енергозбереженням – утеплити стіни, поміняти котли, встановити
лічильники тощо. Тоді, мовляв, суми у платіжних документах зменшаться.
Щоправда, не уточнюють, коли і на скільки ці суми рушать у зворотному напрямку
– до зниження.
Не бачать перспектив у ручному регулюванні тарифів і
експерти. Вони налаштовані песимістично. Через подорожчання, зазначають
аналітики, знизяться платежі, а кількість людей, яким нічим буде платити,
зросте в рази. Чимало пересічних українців постануть перед вибором – між
сумлінною платнею та їжею. Відтак субсидії, які Уряд заклав до бюджету, їх не
врятують. Через те що 25 мільярдів гривень заплановані тільки для трьох
мільйонів домогосподарств. Насправді фінансової допомоги потребуватиме значно
більше людей.
Тепловий удар
Наприкінці лютого Національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підвищила тарифи і на
електроенергію – у п’ять етапів. З яких перші два відбудуться вже цього року –
у квітні та вересні. Також буде повністю змінена логіка тарифікації. Зараз діє
тарифна сітка залежно від обсягу споживання.
Для домівок, які не мають електроплит для приготування їжі,
«пороги» становлять 150 та 800 кВт на місяць. З електроплитами – 250 та 800
кВт. Відтепер тарифна «сітка» буде для всіх однакова. Мінімальний тариф
зможуть платити лише ті, хто споживає не більше 100 кВт.
Наступний поріг буде до 600 кВт. Для деяких споживачів тут
криється найбільша небезпека – тих, хто зараз споживає понад 600, але
намагається вкластися у норму до 800 кВт на місяць (наприклад, використовують
для підігріву води бойлер або електроприлади для додаткового опалення взимку).
Після 600 кВт тариф зросте для них найбільше – одразу в 4,5 раза.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир
Демчишин сподівається, що таке підвищення стане поштовхом до ощадливого
використання електроенергії. «Населення економитиме та робитиме все можливе
для того, щоб зменшити обсяги споживання енергоресурсів. Ми вже обговорюємо з
потенційними кредиторами надання фінансової допомоги задля проведення заходів
з енергозбереження. Також сподіваємося, що ця реформа сприятиме модернізації
ЖКГ», – наголошує міністр.
А от голова Партії пенсіонерів України Микола Кукуріка
переконаний, що різке підвищення тарифів ЖКГ призведе до безвихідної ситуації,
яка загрожує масовими неплатежами населення, і наголошує, що без реформи ЖКГ
підвищувати тарифи не можна.
«Уряд цинічно маніпулює поняттям реформа, запроваджуючи нові
тарифи для населення. Проблема в тому, що в програмі так званих «реформ» Уряду
жодного слова не сказано про реформу ЖКГ. У нас підвищують тарифи, мотивуючи
це тим, що, мовляв, «ми зараз тарифи піднімемо, і почнеться реформа». Якщо
реформи проводити саме таким чином − все дуже швидко закінчиться третім Майданом,
бо йтиметься уже про виживання українців», − пояснює Микола Кукуріка.
Велике занепокоєння у населення викликає не тільки різке та
непосильне підвищення тарифів, а й відсутність чіткого й зрозумілого процесу
відшкодування за послуги ЖКГ. У те, що в найближчому майбутньому чиновники
запустять якусь чудодійну систему надання субсидій, ніхто не вірить. До того
ж, на думку незалежного експерта з питань енергетики Валентина Землянського,
«грошей Уряду катастрофічно бракуватиме на субсидії та дотації. Це, у свою
чергу, призведе до масових неплатежів. А потім постане питання подальшого
закручування гайок».
Однак у високих владних кабінетах цим не переймаються.
Голова Нацбанку Валерія Гонтарева запевнила, що підвищення комунальних тарифів
уже узгодила із Міжнародним валютним фондом, аби отримати додаткові 17,5 млрд
доларів кредиту. А далі якось буде…
-
Григорій Осовий, Голова Федерації профспілок України: «Треба змусити владу зважати на можливі наслідки своїх рішень»
Профспілки виступали й надалі виступатимуть проти необґрунтованого
підвищення тарифів на газ та електроенергію. Кажу необґрунтованого, бо
Нацрада з питань регулювання енергетики не надала жодних розрахунків чи
пояснень. Укотре ми чуємо одне і те саме: така незворушна позиція Міжнародного
валютного фонду. Своєю чергою, мушу заявити, що такою ж незворушною буде і
позиція ФПУ.
На дії влади мусить бути протидія. І профспілки готові до
цього. Адже новації, запропоновані Урядом на догоду МВФ, – це порушення
конституційних прав громадян на достойний рівень життя. Як наслідок, це
посилить серйозну небезпеку соціальних протестів серед населення. Вочевидь,
влада ігнорує можливі наслідки ухвалених рішень. Та й самі рішення ухвалюються
чи то пізно ввечері, чи з п’ятого заходу, чи взагалі в кулуарах. Свої обіцянки
щодо прозорості всіх рішень Уряду Прем’єр, м’яко кажучи, забув.
Мабуть, варто нагадати урядовцям, що будь-які рішення, які
можуть негативно позначитися на рівні життя населення, мають бути максимально
прозорими, обґрунтованими та супроводжуватися попереджувальними заходами
соціального захисту. Я вже не кажу, що таким рішенням має передувати
якнайширше громадське обговорення. Про таку форму спілкування з громадськістю
влада вже й не згадує. А дарма! Зростання енергетичної бідності серед
населення призведе до тотального зубожіння нації. То, може, досить штовхати
працюючу людину у прірву бідності та примушувати стояти з простягнутою рукою
для одержання субсидій чи допомоги як малозабезпеченій? Тим більше, що система
субсидій навряд чи впорається з потужним напливом малозабезпечених
домогосподарств. У держави просто забракне коштів на це.
Профспілки заявляють категоричний протест проти катастрофічного підвищення
цін на енергоносії та домагатимуться забезпечення права на достатній рівень
життя, гарантованого Конституцією України. Спільними зусиллями змусять владу
зважати на можливі наслідки своїх дій та рішень. Бо наслідки можуть бути
досить непередбачуваними.
15.03.2015
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|