Бюджет виживання і тотальної економії

У ніч на 29 грудня минулого року Верховна Рада затвер­дила бюджет на наступний рік. Документ виявився чи не найскандальнішим, який коли-небудь ухвалювали. Його подавали на розгляд парламенту й повертали на доопра­цювання кілька разів. І до останнього хвиля критики з боку депутатів не вщухала. Втім, документ таки ухвали­ли – не без прямого втручання з боку Президента – майже без змін та наосліп. Відтак скасовано широке коло пільг і соціальних виплат, знижено ставку єдиного соці­ального внеску, запроваджено податки на нерухомість та дорогі автівки, схвалено введення додаткового збору на імпорт. Експерти, до думки яких зазвичай прислуха­ються «Профспілкові вісті», назвали державний кошторис на нинішній рік бюджетом виживання.

На догоду МВФ

Державні бюджети в Україні традицій­но ухвалюються із низкою гучних скан­далів, суперечностей, неузгодженостей, із порушенням усіх можливих термінів. Головний фінансовий документ країни на нинішній рік перевершив усі одіозні перипетії минулих років. Зважаючи на складну ситуацію в країні, а також на ко­лосальний кредит довіри, яким наділили українські громадяни парламентарів та урядовців, до проекту державного кошто­рису висувалися чималі вимоги. Суспіль­ство добре розуміє, що в умовах неоголо­шеної війни, складної економічної та фі­нансової кризи розраховувати на якість державного бюджету просто нереально. Однак люди не очікували, що парламент затвердить документ, спрямований на тотальну економію стосовно громадян, а замість розвитку українського бізнесу дістанемо прогресивне збільшення між­народних кредитів.

Не секрет, що бюджет ухвалювали швидше для МВФ. У цьому переконаний президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Відомо, що в Україну має прибути місія МВФ, і є надія, що бюджет їх влаштує, тож ми отримаємо кредит. Якщо грошей не да­дуть, то Україні доведеться оголосити де­фолт», – прогнозує експерт.

Дещо категорично висловився про го­ловний фінансовий документ країни де­путат Сергій Лабазюк: «З огляду на те, що заклав Уряд в бюджеті, Україна для нього – чужа країна. Головне, що проде­монстровано готовність переступити че­рез людей в ім’я досягнення критеріїв МВФ».

Однак ухвалення бюджету, податкової реформи, змін у системі державних фі­нансів до приїзду місії МВФ було прин­ципово важливим. Без бюджету на новий транш кредиту годі й сподіватись. Тож парламентарі сперечались, лаялись, про­те квапились затвердити фінансовий до­кумент до того, як зійде вранішня зоря понеділка. Стверджувати, що депутати збагнули тонкощі податкової чи якоїсь іншої запропонованої реформи, не дово­диться. Судячи з того, як розглядалися поправки, виникають сумніви, чи вивча­ли ці документи народні обранці. Рішен­ня щодо ключових позицій відверто над­ходили «згори».

Не обійшлося без втручання Президен­та Петра Порошенка. Подейкують, що глава держави в ультимативній формі заявив про можливість виключення не­згодних з урядовим пакетом із фракції. Щоправда, пізніше голова фракції БПП Юрій Луценко цю інформацію спросту­вав. Вкотре пригрозив своєю відставкою і Арсеній Яценюк. Що спрацювало біль­ше – «виховна година» Президента чи ви­пад Яценюка, сказати важко. Однак пар­ламентарі о пів на п’яту ранку проголо­сували за віртуальний бюджет і з чистим сумлінням подалися на канікули. Бю­джет ухвалено, а отже, міжнародні фі­нансові організації продовжать співпра­цю з Україною.

На догоду міжнародним кредиторам депутати ухвалили головний кошторис країни, не надто переймаючись ані тим, як тепер бути людям, ані тим, що під час ухвалення документа було порушено низ­ку норм та законів. Жодного сум’яття, що те, за що голосували, – цілковита проти­лежність коаліційним домовленостям.

2015 рік українці зустріли з новою по­датковою реформою – необхідні зміни до Податкового кодексу парламент таки ухвалив після тривалих дискусій. Від­тепер замість 22-х діятимуть 9 податків – частину з них скасували, а частину – об’єднали. Зокрема, на нічному засідан­ні Верховної Ради депутати проголосу­вали за зменшення розміру єдиного соці­ального внеску (ЄСВ) із 41 до 16,4%.

Та якщо соціальний внесок начебто зменшується, то на більшості податко­вих напрямках очікується затягування «зашморгу». До того ж експерти до по­даткової реформи мають чимало претен­зій. На переконання багатьох, підвищен­ня податків не призведе до істотного на­повнення бюджету і жодним чином не вплине на скорочення рекордного його дефіциту. Податки створять додаткове навантаження, а люди всіма можливими способами шукатимуть шляхи, аби уник­нути сплати податків. Тож очікування Уряду можуть виявитися марними.

Можна окреслити низку головних по­даткових ініціатив Кабміну, що стосу­ються фізичних осіб, тобто пересічних громадян.

Відтепер усі власники квартир та бу­динків мають сплачувати податок на не­рухомість. Ставка податку, за розрахун­ками фінансистів, становитиме 2% від мінімальної зарплати за один квадрат­ний метр. Сплачувати його доведеться раз на рік. Відтак навіть власники квар­тир у 40–80 квадратних метрів мають від­дати державі близько двох тисяч гри­вень. Цей податок, на думку експертів, потенційно наближений до корупційних схем. Адже ставка податку залежатиме від того, яку квартирну площу зафіксує податківець.

Для наповнення дохідної частини бю­джету Уряд «пропонує» українцям поді­литися зарплатами та пенсіями. Якщо місячний дохід перевищить 10 мінімаль­них зарплат, то ставка податку зросте з 17 до 20%. Для нижчих зарплат зберіга­ється межа у 15%. Є підстави для хви­лювання і в пенсіонерів. Якщо нині 15% стягуються із пенсій розміром від 10 тис. грн, то тепер планується знизити цю планку до суми в три мінімальні зарпла­ти (3654 грн). Кабмін нарахував 3,3% пен­сіонерів із таким рівнем забезпечення. Як це допоможе бюджету, наразі високо­посадовці не коментують.

Збільшується податок на так звані па­сивні доходи – з 15 до 20%. Це відсотки за депозитами, інвестиційний прибуток і роялті.

Вигадали податок і для власників до­рогих автівок. Той, хто має автомобіль із дизельним двигуном понад 2,5 тис. куб. см або бензиновий більш як 3 тис. куб. см, має викласти у вигляді фіксованого податку 25 тисяч гривень на рік.

З 1 січня поточного року всі закор­донні товари обкладатимуться додатко­вим імпортним збором у розмірі 5–10% від вартості. Кабмін пропонує пошири­ти це правило на всі групи товарів, крім «життєво важливих». До останніх відне­сено енергетичний імпорт (газ, вугілля, нафта, бензин, дизпаливо), а також бан­ківські метали, гуманітарна допомога і товари, звільнені від ввізного мита за міжнародними договорами (крім вільної торгівлі).

Податкові новації торкнулися й ва­лютного ринку. Кабмін вирішив збіль­шити з 0,5 до 2% збір до Пенсійного фон­ду при купівлі валюти.

Дію так званого військового збору роз­міром 1,5% від суми зарплати пропону­ють продовжити в 2015 році, при цьому розширивши базу оподаткування на всі доходи, які оподатковуються ПДФО.

У рік Білої вівці стригтимуть шерсть і в тих, хто оформлятиме спадок. Податок у цьому випадку становитиме 5%.

Словом, складаючи бюджет, відібрали все, що можна, у бідних, а багатих тради­ційно не зачепили.

Виживатимемо в борг

Основні показники та статті видатків держбюджету просто шокують. Дохідну частину планують збільшити на 25,8% – до 475,2 мільярда гривень. Причому таке зростання абсолютно не збігається із за­кладеними до бюджету показниками економічного зростання – падіння ВВП на 4,3% та інфляції на рівні 13,1%. Відтак такі цифри доходів, стверджують еконо­місти, є нереальними. В який спосіб зби­раються отримати приріст на суму 160 мільярдів гривень – загадка навіть для досвідчених фінансистів.

Водночас прожитковий мінімум та мі­німальна зарплата залишаються незмін­ними – 1176 і 1218 гривень відповідно. На­чебто до кінця року планують незначне підвищення – на 154 гривні зросте про­житковий мінімум і на 160 гривень – мі­німальна зарплата. Іншими словами, у бюджеті заморожено основні показники, від яких залежать розміри всіх зарплат, пенсій та субсидій.

А ще в документі передбачено чергове підвищення комунальних тарифів (знову ж на вимогу МВФ). Згідно з меморанду­мом, який підписала Україна та МВФ ще у квітні 2014 року, тарифи на газ і тепло для кінцевих споживачів мають зрости ще на 40% із травня 2015 року. Цікава арифме­тика, зважаючи на те, що в бюджеті пе­редбачено скорочення утричі підтрим­ки НАК «Нафтогаз України». Це означає, що левову частку своїх боргів підприєм­ство погашатиме не за рахунок дотацій із держбюджету, а підвищуючи тарифи на газ. Відтак за борги звично заплатить на­селення, яке не тільки затягуватиме пас­ки, а й перейде у розряд жебраків.

Є у фінансовому документі ще одна цифра, яка має насторожити всіх без ви­нятку українців – і бідних, і багатих. Це державний борг. До кінця нинішнього року він зросте до 370 мільярдів гривень. А це більше, ніж увесь золотовалют­ний резерв держави. І це при тому, якщо вдасться втримати долар на позначці курсу в 17 гривень. Такий курс не гаран­тує ані Міністерство фінансів, ані НБУ.

Не слід ігнорувати й прогнозований дефіцит бюджету в 52 мільярди гривень. Це на папері. Реально ця сума може виявитися у рази більшою. Навіть із цих доволі оптимістичних і далеких від ре­альності показників зрозуміло, що дер­жава виживатиме у борг.

Єдине, що хоч трохи може розради­ти українців – це зізнання ініціатора ре­форм Арсенія Яценюка, що головний фі­нансовий документ «далекий від доско­налості» та його обіцянка внести зміни до 15 лютого. Тим часом деякі «бюджетні закони» переглянуть через три тижні.