ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Зима іде – проблеми несе

 Календарна зима не за горами. Перший її по­дих уже відчули мешканці західних регіонів України, Запоріжжя та Дніпропетровська. А нещодавно – і кияни. Сніг, заморозки, ожеле­диця. І все, як завжди, зненацька. Як і в ми­нулі роки, сподіваємося, що все це не надов­го. Що справжня зима ще попереду, що встигнемо підготуватися до її приходу. І лише по-справжньому зимовий день покаже і пересічним громадянам, і комунальникам, і рятівникам – чи готові ми до зими. Звичай­ної чи аномальної. Перший сніг проінспектує на готовність до холодів передусім житлово-комунальні управління. «Профспілкові вісті» провели таку інспекцію завчасно.

  Прогнози. Прикмети. Сподівання

Хто тільки не береться передбачати, якою буде нинішня зима. Професійні си­ноптики, народні спостерігачі, вчені-кліматологи і навіть астрологи. Так от – їхні прогнози багато у чому збігаються. Подейкують, що нинішня зима буде ран­ньою, засипле снігом, завіє буревіями і затягнеться надовго.

Зарадити цьому не можна. Вчені про­гнозують сильний холод у січні-лютому 2015 року. Пов’язано це з аномаліями у далекому Тихому океані. Там темпера­тура зросла на один градус, і це означає, що у напрямку України впродовж зими рухатимуться полярні повітряні маси. Тож варто очікувати затяжну зиму з ано­мальними морозами аж до мінус тридця­ти та потужними сніговіями.

Тим часом прогноз фахівців Гідромет­центру – доволі оптимістичний. Обро­бивши статистичні дані про погоду за останні шість років, деякі метеорологи склали орієнтовний прогноз на перший зимовий місяць. Та на всю зиму синопти­ки не беруться передбачати. Відтак по­чаток зими має бути без сильних холо­дів. У столиці, запевняють метеорологи, температура у грудні лише на короткий проміжок часу опуститься нижче 10 гра­дусів морозу.

  До прогнозів долучились і народні си­ноптики. Так, «синоптик» із Херсонської області Валерій Бідний прогнозує дуже холодну та сніжну зиму. «Такої холодне­чі Україна не пам’ятала давно, – конста­тує пан Валерій. – Сніг лежатиме всю зиму, а весна завітає на терени України аж наприкінці березня».

А от народний синоптик із Дніпропетровська Валерій Некрасов не такий кате­горичний. Він вважає, що зима виявить­ся помірно холодною і малосніжною, але затягнеться до середини березня. Моро­зи до мінус 22 градусів імовірні лише у першій половині лютого. У грудні ж буде не нижче 10-ти, а на Новий рік узагалі можлива відлига.

Свої прогнози оприлюднили й україн­ські астрологи та екстрасенси. Практич­но всі вони пророкують затяжну зиму, зі снігом та морозами до 20–25 градусів. Ве­ликих відлиг не передбачається, а на­прикінці березня випаде мокрий сніг, усе вкриється льодяною кіркою, яка до­дасть роботи комунальникам. Ті, хто не впевнений у своїх передбаченнях, відбу­ваються черговими фразами: погода в Україні буде нестійкою й мінливою. Це ми знаємо й самі. Тож залишається спо­діватися, що холоди не заскочать нас зненацька, а зима не прийде несподівано – як сніг на голову.

Готуй сіль улітку

По-справжньому незабутньою вида­лась для українців зима 2009–2010 років. І зовсім не тому, що тоді випала рекорд­на кількість снігу, а почасти через те, що давати собі раду у складній ситуації лю­дям доводилося самотужки. Міські служби не тільки у столиці, а практично по всій Україні виявилися не готовими до аномальних примх зимової погоди. Чи навчила чогось комунальників та пам’ятна зима і чи готові відповідні служби до аномальних ситуацій при­йдешньої? На словах – так. На всі сто від­сотків. На ділі – зима покаже.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій рапортують про готовність усіх підрозділів до можливих погодних сюрп­ризів зими. Понад 900 одиниць потужної техніки ДСНС України готові до роботи під час надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період. Схвалено План протидії та реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду 2014–2015 ро­ків. Фахівці служби стверджують: якщо температура надворі знизиться до мінус 10 градусів, то ДСНС готова розгорнути 550 пунктів для обігріву людей у населе­них пунктах, запобігти випадкам пере­охолодження і надавати вчасно допомо­гу населенню. Нинішньої зими, наголо­шують експерти, необхідно чітко скоор­динувати дії рятувальників з іншими службами. Зокрема, з Укравтодором, обленерго та комунальниками, а також працівниками Державтоінспекції. З ура­хуванням досвіду попередніх років. Адже доволі часто техніка не може роз­чистити дорогу від заметів тільки тому, що треба обмежити рух автотранспорту на певних ділянках. У свою чергу, це мо­жуть зробити тільки працівники ДАІ.

Ще одна біда, яку може заподіяти не­года, – знеструмлення населених пунк­тів. Нині ця проблема – на контролі ря­тівників. Передбачається залучити по­над 300 одиниць техніки підвищеної про­хідності, яка зможе доправляти до місць позаштатних ситуацій фахівців аварійних бригад. Готове до роботи відповідне обладнання для відновлення ліній елек­тропередач, звільнення територій від по­валених дерев. А ще, кажуть у ДСНС, у стані підвищеної готовності перебуває 520 пересувних електростанцій для за­безпечення функціонування насамперед об’єктів життєдіяльності.

А от аналіз готовності дорожніх служб спонукає до песимістичних висно­вків. За розрахунками ДАІ, дорожнім службам бракує половини матеріалів, покликаних боротися з обледенінням та ожеледицею.

Технічний стан спеціальної дорож­ньої техніки не дотягує до належного рівня. Це і солерозкидачі, й снігоочисни­ки, і трактори та грейдери. Навіть у сто­лиці з 277 одиниць зимової техніки до ро­боти готові лише 182.

Схожа проблема із запасами солі. Їх лише 80% від потрібної кількості. При­міром, у Києві в ангарах зберігається 25 тисяч тонн солі. А до завершення зимо­вого періоду знадобиться понад 50 тисяч тонн. Комунальники запевняють, що сіль докуплять у період експлуатації.

Та якщо сіль і пісок можна завозити і взимку, то техніки, яка мала би працю­вати на повну потужність, бракує. Для забезпечення своєчасного розчищення снігових заметів відповідні служби пла­нують позичати тягачі та машини в ін­ших компаній. Домовленості зі спільно­го рятування України від зимових ано­малій уже досягнуто.

Міру треба знати

Заяви, що інфраструктура міст і сіл України готова до роботи у зимовий пе­ріод, передається у ЗМІ з року в рік, наче олімпійський вогонь. Разом зі стандарт­ними чи то доповненнями, чи то роз’ясненнями: на автошляхи готові виїхати понад (вказується кількість) одиниць техніки для прибирання та посипання дорожнього полотна, а також така-то кількість допоміжної техніки. Йдеться про автогрейдери, бульдозери та екска­ватори. До того ж влада запевняє насе­лення, що інспекторський склад із благо­устрою буде переведено в режим посиле­ного контролю за прибиранням міст і сіл від снігу.

На жаль, ці запевнення не завжди збі­гаються із реальністю. І часто з настан­ням зими ми зазвичай долаємо смугу пе­решкод, аби вибратися з під’їздів та дво­рів своїх помешкань, а потім живими й нескаліченими повернутися додому. Ку­чугури, вибоїни, лід – незмінні атрибути міських дворів. Та ще й льодяні буруль­ки над головами, які завжди падають зненацька.

І це при тому, що за належне утриман­ня прибудинкових територій населення сплачує доволі солідні гроші. Відтак має право вимагати пристойні послуги. Та якщо переглянути нормативи, за якими мають працювати представники ЖЕКів – двірники, у переліку послуг зазвичай ні про яку періодичність не йдеться. Коли та скільки разів чистити сніг чи ви­рубувати лід на тротуарах обмежені су­хою фразою – «у міру необхідності». Ін­шими словами, хто, коли і як зможе.

Насправді маємо чітко прописані нор­ми прибирання снігу у дворах. У кожній житлово-експлуатаційній конторі їх зна­ють, але замовчують. Адже залежно від погоди сніг зобов’язані прибирати впро­довж дня не раз і навіть не два.

Експерти пояснюють: існує клас або категорія тротуарів. Усе залежить від частоти руху пішоходів. Себто скільки людських ніг проходить протягом годи­ни двором чи тротуарною доріжкою. Більшість тротуарів біля міських будин­ків належать до першої та другої катего­рій з інтенсивністю руху відповідно до 50 людей за годину і до 100 людей за годи­ну. Так от: якщо температура повітря опускається нижче двох градусів моро­зу, двірник зобов’язаний що три години чистити сніг на тротуарах першої кате­горії та що дві години – на тротуарах дру­гої категорії.

Якщо йде сніг і температура наближа­ється до нуля, вимоги ще жорсткіші: практично кожні півтори години приби­ральник має очищати тротуари першої категорії і кожну наступну годину очи­щати тротуари другої категорії. Аналі­тики стверджують, що це норми, яких мають дотримуватись усі комунальні служби.

Щоправда, цього року комунальні служби врахували власні помилки і по­чали працювати так, як треба. Щойно ви­пав перший сніг, у міських дворах з’явилися спеціальні тракторці, а на до­рогу виїхала «важка» техніка – машини, що прибирають сніг і розсипають сіль. То ж сподіваємось, що зима цього року буде для українців не стихійним лихом, а приємною та радісною порою року.

­

• Коментує Олексій Романюк, голова профспілки працівників ЖКГ

Якщо ві­рити си­нопти­кам, то зима буде такою собі – серед­ньою. Не дуже холодною і сніжною, але й не такою, як минулого року. Що стосу­ється підготовки до зимового періо­ду, то, за даними державних органів влади та наших підприємств, готов­ність доволі непогана. І котельні всі готові, і посипні матеріали є. Інша річ, що, як завжди, бракує техніки. Не всюди вона відремонтована і має задовільний технічний стан. Іще одна проблема – низькі зарплати, а в окремих колективах маємо й за­тримку виплати зароблених грошей. Зараз як ніколи галузь непокоїть не­визначеність, непевність у завтраш­ньому дні. Адже якщо раніше ми бачили хоч малесеньку перспективу щодо фінансування, то тепер закри­ли всі державні програми, визначи­ли їх недоцільними. Тим часом нові – не напрацьовуються. Всі говорять про реформування галузі, про те, що альтернативи реформі ЖКГ не­має. Навіть у програмі Президента є цей розділ. Але знову ж таки – лише декларативно. Якщо раніше всі про­грами й реформи були розписані по роках, по галузях, тепер цього не­має. Отже, звідки буде фінансуван­ня, хто інвестуватиме у галузь – та­ємниця за сімома замками.

Якщо говорити про зиму, то я пе­реконаний: сьогодні всі місцеві ор­гани влади зроблять усе, щоб, як завжди, не зірвати опалювальний сезон. За великим рахунком, на місцях усі служби залишилися, як і їхні керівники. Це не ті посади, на які хтось зазіхатиме – вони робочі, відповідальні, невдячні. Отже, тут мало що змінюється. Тому відвер­то скажу: ці люди зроблять усе можливе і неможливе, аби все правильно зробити. Самі поглянь­те: хоч би що не відбувалося у кра­їні, комунальники завжди працю­ють. Навіть у зоні АТО вони приму­дряються вивозити сміття, чистити сніг і робити все можливе, аби не допустити хаосу. Тому я перекона­ний: зима не стане для нас стихій­ним лихом. Комунальні служби чітко знають свою роботу і працю­ють незалежно від того, яка в краї­ні влада. Трохи більше б уваги до галузі та фінансування – і взагалі було б добре.

05.12.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини