Бюджет з поправкою на війну
Із другої спроби
парламент ухвалив закони про внесення змін до Податкового кодексу і Державного
бюджету на 2014 рік. Документи без зволікання підписав Президент України, і вже
наступного дня вони набули чинності. Тож від 3 серпня нас чекає збалансування
бюджету, помірковані витрати, боротьба з тіньовими схемами, і в результаті –
обіцяне урядом стимулювання української економіки. А головне – відносний
спокій у державі. Тоді чому експерти поставилися до нових законів неоднозначно?
Про це – на шпальтах нашого видання.
ПОШУК РЕЗЕРВІВ
Як збільшити надходження до бюджету й одночасно скоротити
видатки? Над цим ламали голову в уряді не один місяць. Воєнні дії на сході
країни відчутно позначилися на видатковій частині бюджету. Ніхто не
прогнозував витрат на проведення АТО, та й не очікували, що сама
антитерористична операція так затягнеться. Сьогодні ніхто з політиків та військових
експертів не наважується окреслити перспективи припинення конфлікту. Десятки
мільйонів гривень щоденно спрямовуються на потреби армії. Відтак пропорційно
державна скарбниця «міліє», а загроза дефолту досі повністю не знята, попри
оптимістичні заяви Арсенія Яценюка.
Кабінет Міністрів змушений вносити зміни до Державного
бюджету на 2014 рік, адже треба знайти 9,1 млрд гривень на додаткове
фінансування армії. Бо це, як заявив Президент України Петро Порошенко,
питання номер один. «Закони, на яких наполягає уряд, – непопулярні,
важкі, але вкрай
необхідні. Сьогодні рішення парламенту потрібні не тільки для фінансування
армії. Ці рішення потрібні для того, щоб працювала економіка держави в
цілому, щоб люди почувалися впевнено й захищено», – наголосив глава держави.
Поповнювати державну скарбницю додатковими надходженнями
депутати почали із себе. В усякому разі, майже одностайно погодилися на
скорочення видатків на оплату праці парламентарів. Підрахували, що можна
заощадити майже 31 млн гривень. Відтак заходилися коригувати показники по
низці центральних органів виконавчої влади і дійшли висновку, що можна
скоротити видатки на 70%. Загальне скорочення витрат сягнуло 582,2 млн
гривень.
Додаткові надходження мають надійти і від збільшення
акцизних податків на тютюнові та алкогольні вироби. Тож акциз на цигарки і
напої, які раніше класифікувалися як продукти дієтичного харчування і містять
етиловий спирт 8,5%, збільшиться на 5%.
Із 1 листопада 2014 року зросте «поріг» обов’язкової реєстрації
суб’єкта господарювання платником ПДВ – з 300 тис. грн до 1 млн грн.
Скасовується режим звільнення від податків деяких секторів господарювання.
Нульової ставки податку послуг із перевезення пасажирів швидкісними потягами
Інтерсіті+ віднині не буде.
На 70% знизяться державні витрати на діяльність контрольних
служб і всіляких інспекцій. Уряд має намір призупинити всі інспекції та
перевірки, за винят
ком тих, які здійснює
Державна фіскальна служба чи призначених спеціальними рішеннями Кабміну.
Законом на 11 038,1 млн грн збільшено фінансування заходів
із проведення антитерористичної операції, ліквідації наслідків можливих
надзвичайних ситуацій, розміщення громадян України, які переміщуються з
тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної
операції. Чималі кошти знадобляться і на відновлення об’єктів соціальної
сфери, зруйновних під час воєнних дій.
Зважаючи на події, які відбуваються у країні, потребу
фінансування армії, Нацгвардії, уряд зважився на кроки вкрай непопулярні, але
необхідні.
Народний депутат фракції УДАР Ростислав Павленко в ефірі
Радіо Свобода запевнив, що парламент своїм продуктивним голосуванням поклав
край політичній кризі та підтвердив, що в країні є працездатні уряд, прем’єр і
парламент.
ХТО ПОДІЛИТЬСЯ З ДЕРЖАВОЮ?
До честі уряду Арсенія Яценюка, поповнюватимуть бюджет не
лише державні службовці та пересічні громадяни, а й українські багатії.
Кабмін має намір оподатковувати надприбутки олігархів, запровадивши ренту на
газ та нафту. Вперше в історії України уряд нарешті проаналізував високі
прибутки в енергетичному секторі. На переконання очільника уряду, вітчизняним
олігархам треба ділитися з державою, яка перебуває у
надскладному
фінансовому стані. Тож рента стосовно природного газу для них зросте втричі.
Урядовці сподіваються, що всі власники енергетичного бізнесу, свердловин, які
видобувають газ із дешевою собівартістю видобутку і з надвисокими прибутками
за підсумками реалізації, також будуть сплачувати до бюджету те, що вони
зобов’язані платити.
Запроваджено ренту і за корисні копалини. Раніше її вже
було підвищено з 1,5 до 5%. Із 3 серпня цей показник збільшено до 8%. До 1
січня 2015 року підвищено ренту на видобуток залізної руди з 5 до 8%, нафти – з
39 до 45%, газу з покладів до 5 км – з 28 до 55%, газу з покладів понад 5 км –
з 15 до 28%.
Певні сподівання покладає Прем’єр- міністр і на нову систему
електронного адміністрування податку на додану вартість. Парламент уже
підтримав запропоновану урядом ініціативу. «Найбільш корупційний податок у
країні – це податок на додану вартість, – наголосив Арсеній Яценюк. –
Сьогодні поставлено крапку в тому, що ПДВ будуть відмивати, що на ПДВ
наживатимуться в середньому до 20 мільярдів гривень протягом року».
Система, щоправда, набуває чинності тільки з 1 січня
наступного року. Чесні платники податків не постраждають. Ті, хто звик
наживатися на ПДВ, навіть не дійдуть до банківської установи, щоб вкрасти ПДВ
із державного бюджету.
Те, що левова частка державних коштів йде на потреби
військових, непокоїть багатьох. Проблемами армії переймається більшість
народних депутатів. Олег Тягнибок, приміром, пропонує запровадити воєнний
податок для олігархів. Або щось на зразок такого податку. Його пропозиція
така: ті, хто задекларував свої доходи за минулий рік у розмірі від 500 тисяч
до 1 мільйона гривень, мають сплачувати 10% до державного бюджету, від 1 до
10 мільйонів гривень – 15%, від 10 до 100 мільйонів гривень – 20%, а понад 100
мільйонів – 25%. Та це тільки його побажання. Реакції з боку олігархів на таку
пропозицію не надходило. Допоки тільки пересічні громадяни віддають останні
копійки, аби підсобити армії харчами, бронежилетами, касками, медичними
препаратами. Від початку серпня кожен працюючий українець буде підтримувати
військових іще й фінансово.
ПІВТОРА ВІДСОТКА – НА ПОТРЕБИ ВІЙСЬКА
Ще одне нововведення від Уряду – так званий військовий
податок, який запроваджується для забезпечення фінансування заходів щодо
підвищення обороноздатності держави та діятиме до 1 січня 2015 року.
Зазначений збір Кабмін запропонував стягувати за ставкою
1,5% із доходів фізичних осіб у формі заробітної плати, інших заохочувальних
та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються
платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими
договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця
(учасника), що його отримано від організатора азартної гри.
Усе, переконують урядовці, піде за цільовим призначенням на
потреби української армії. Запровадженя такого збору дасть змогу до кінця
року акумулювати майже 3 млрд гривень на оборонні витрати і, крім того,
змусить усіх однаково долучатися до підтримки армії. Втім, ця норма, на думку
багатьох експертів, доволі спірна, насамперед тому, що немає реальних
механізмів для контролю за тим, чи дійде ця «копієчка» до українських
військових.
Думки щодо військового податку далеко не однозначні. Проти
такого збору недоречно протестувати, оскільки йдеться про обороноздатність
держави, а отже, – спокій і стабільність її співгромадян. Однак це не перший
податок, який запровадили нинішнього року. Податок на депозити, податок на
валютні операції, обмеження надбавок освітянам – це не повний перелік обмежень.
На переконання експертів, фінансові можливості звичайних
громадян не безмежні. Урядовці, котрі агітують за введення військового
податку, кажуть, що 15 гривень із кожної заробленої тисячі – це мізерна сума.
Але ж не можна нехтувати і зворотним боком медалі. Приміром, фізична особа-підприємець,
яка працює на загальній системі оподаткування і сама забезпечує себе роботою,
сплачує обов’язкові 15% податку на прибуток і 34,7% – до Пенсійного фонду. Тобто
з кожної заробленої тисячі відрахування становлять 497 гривень, практично
половину. Навантаження надто велике, тож нові види податків витримають не всі.
Хоча наші співвітчизники розуміють, що армії треба допомагати, аби не стати
придатком Росії.
На переконання бізнесменів середнього класу, для
забезпечення обороноздатності країни потрібно раціональніше розпоряджатися
бюджетними коштами. Зробити контроль за їх використанням публічним і прозорим.
Народ ремствує: чому в нас стає звичною практикою заощаджувати за рахунок
людей і водночас урядовці не надто зважають на корупційні схеми, які
продовжують діяти і приносити їхнім учасникам мільярди? Може, ця проблема не на
часі?
-
КОМУ ДІСТАНЕТЬСЯ
УКРАЇНСЬКА ТРУБА?
У законодавчому пакеті від Арсенія Яценюка було ще одне
питання, за яким уряду і парламенту так і не вдалося домовитися. Йдеться про
оренду газотранспортної системи України без права її відчуження. Депутати коректно
відправили цей законопроект на повторне друге читання.
У документі зазначається, що передача ГТС в оренду може
здійснюватися виключно з метою виконання взятих Україною на себе зобов’язань
відповідно до закону «Про ратифікацію протоколу про приєднання України до
договору про заснування Енергетичної Спільноти з урахуванням принципів
дотримання економічної безпеки держави».
Практично кожен попередній склад українського уряду так чи
інакше працював над ідеєю створення тристороннього консорціуму для управління
українською ГТС, до складу якого увійшли б Росія як постачальник, Європа – як
споживач та Україна – як транзитер газу. Років десять тому тодішній посол Німеччини
в Україні Дітмар Штюдеман влучно назвав історію з газовим консорціумом «дуже
довгою казкою». І мав рацію. Бо згодом ця ідея звузилася до можливості створення
двостороннього консорціуму, у якому Росія категорично наполягала на
рівноправному контролі за українською газотранспортною системою, яка, однак,
теж не була реалізована.
Нинішній склад уряду вирішив реформувати систему управління
ГТС без зволікань і перелічив низку проблем і ризиків, які Україні доводиться
терміново вирішувати. Це і припинення постачання газу із Росії, і масштабні
компенсації втрат «Нафтогазу» із бюджету, і поступова втрата ринку транзиту
газу до Європи.
Арсеній Яценюк має надію, що законопроект стосовно
реформування ГТС буде ухвалений найближчим часом. «Росія не отримає у
власність українську ГТС. Ми з американськими та європейськими партнерами поновимо,
відбудуємо енергетичну карту Європи і світу. Закон, який не влаштовує тільки
одну країну – Росію, має бути схвалений іще цим складом ВРУ, – переконаний Прем’єр-міністр
України Арсеній Яценюк.
Загалом реформа ставить за мету подолати кризу, створити
європейський механізм подолання проблемних чи дискусійних питань із ВАТ
«Газпром». Наразі перед нашою державою завдання номер один – інтеграція
української ГТС у європейську не тільки технічно, а й економічно. Що ближче до
Європи, то далі від Росії.
08.08.2014
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|