ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Вступна кампанія–2014: тенденції та особливості

  11 липня розпочався вступ до українських вишів. Безперечно, ця вступна кампанія стане однією з найскладніших в історії України через військову ситуацію на сході держави та анексію Криму. У приймальних комісіях вишів перенесення термінів по­чатку вступної кампанії на 10 днів сприймають неоднозначно: нарікають, що таке нововведення лише посилило напругу на перших порах подачі документів. Чи добре організовано вступ­ну кампанію, чи є вона прозорою і справедливою, як запевня­ють у Міністерстві освіти і науки, наразі говорити зарано, про це можна буде судити, коли приймальні комісії зачинять свої двері – прийом документів фінішує опівдні 1 серпня. Про пере­біг вступних перегонів – на шпальтах нашого видання.

  НА ПОРОЗІ ВИШУ

Від нового складу Міносвіти очікува­ли мало не революційних новацій. Од­нак цього не сталося. Не тому, що жод­них змін вступна кампанія не потребує. На переконання першого заступника мі­ністра освіти і науки, впровадження ра­дикальних змін за кілька місяців до по­чатку вступної кампанії тільки зашко­дить. Тим часом чиновники від освіти внесли у життя абітурієнтів кілька ново­введень, які суттєво на виборі вишу чи майбутньої професії не позначаться. Це – терміни самої кампанії, роль атестата та запровадження системи «Конкурс».

Справді, останній день подання доку­ментів – 1 серпня. А 24 липня завершу­ється термін приймання документів у тих абітурієнтів, які мають показати себе у творчих конкурсах. Власне ці кон­курси проводитимуться у кілька сесій – з 21 липня по 1 серпня. До 24 липня слід подати документи до приймальної комі­сії і тим, хто складатиме вступні іспити чи проходитиме співбесіду.

А тоді абітурієнтів накриє хвиля очі­кування результатів. І не одна, а три. Перший список оприлюднять уже 2 серп­ня, другий – 8, третій – 11 серпня. І лише після цієї дати почнеться зарахування студентів на контрактну форму навчання.

Цьогоріч знижено роль атестата про повну середню освіту. Раніше для відбо­ру абітурієнтів, котрі вступали до вишів України на основі повної середньої осві­ти, до конкурсного бала додавався серед­ній бал шкільного атестата. Максималь­на вага ще минулого року становила 200 балів. Нині вона дорівнює 60 балам. Це нововведення батьки абітурієнтів сприй­няли позитивно.

Міносвіти відмовилося і від нараху­вання 70 балів за видатні інтелектуальні досягнення, оскільки цей критерій вва­жають суб’єктивним і штучним. А от пе­реможці чемпіонатів України за резуль­татами останніх двох років можуть роз­раховувати на додаткові бали. За перше чемпіонське місце – 50, за «срібло» – 30, а за третє місце – 20 балів. Як експеримент, планують нараховувати коефіцієнт 0,75 до оцінок із непрофільних дисциплін.

Серед новацій цьогорічної вступної кампанії – легалізація інформаційної системи «Конкурс», за підтримки якої вступник подає заяву на вступ до вишу в електронній формі і потім у такий самий спосіб відстежує рейтингові списки.

Нинішнього літа абітурієнти можуть подавати заяви не більше ніж до п’яти навчальних закладів і на три спеціаль­ності в кожному. Заяви, подані на певну спеціальність в один інститут чи універ­ситет, але за різними формами навчан­ня, вважатимуться однією.

Певні зміни очікують і на студентів, які вже отримали кваліфікацію «бака­лавр». Віднині в Україні почне діяти сис­тема так званого «перехресного вступу». Випускники-бакалаври можуть вступа­ти на будь-які магістерські програми. Фі­лологи зможуть опановувати менедж­мент, історики – соціологію чи економі­ку. Ця новація не зачепить медичні та юридичні спеціальності.

ЦІНА ОСВІТИ

І абітурієнтів, і їхніх батьків, звісно, цікавить питання, як розподілятимуть списки на бюджетну та контрактну фор­ми навчання. Чиновники від Міносвіти та науки стверджують, що кількість сту­дентів на бюджетній формі навчання не зменшиться. Однак розподіляти бю­джетні місця планують по-новому. Дія­тиме система незалежних рейтингів. Мі­ністр освіти і науки Сергій Квіт трактує це нововведення так: «Ми підтримува­тимемо ті спеціальності та університе­ти, які будуть сильними. Тобто там, де наші абітурієнти зможуть здобути якіс­ну освіту, а держава – якісні кадри». Тим часом у невеликих містах, за словами міністра, держзамовлення розподіляти­меться з урахуванням потреб місцевих підприємств, які потребують саме цих кадрів.

Аби розподіл відбувався чесно й про­зоро, представники Міносвіти обіцяють оприлюднити на своєму сайті інформа­цію про державні замовлення.

За словами освітян, порівняно з мину­лим роком держзамовлення практично не змінилося. Трохи зменшилося на ба­калаврські програми, зате побільшало на магістерські, однак говорити про якісь істотні зміни зайве. Скорочення бюджетних місць на бакалаврських про­грамах пов’язане з тим, що минулого на­вчального року держзамовлення не було виконане в повному обсязі.

Стосовно приватних вищих навчаль­них закладів, то вони цьогоріч іще не матимуть права на бюджетні місця. Ця можливість передбачена у новому зако­нопроекті «Про вищу освіту».

Як бути тим, хто не потрапить до лав щасливчиків на бюджетні місця. Якою буде ціна освіти для контрактників? У Міносвіти запевняють, що плата за на­вчання нинішнього року практично не змінилася. Хоча, зважаючи на економіч­ну скруту, навіть торішні ціни багатьом батькам не по кишені.

Найдорожче вчитися у столичних ви­шах, кажуть експерти. Навчання у київ­ських університетах на денному відді­ленні бакалаврату коливається від 8 до 30 тис. грн за рік навчання. Трохи де­шевше обійдеться навчання у Харкові та Дніпропетровську. Відповідно від 5 до 20 тис. грн і від 4 до знов-таки 20 тис. грн.

У Львові вартість навчання залежно від престижності вишу становить від 4 до 18 тис. грн. Такі самі розцінки у ви­щих навчальних закладах Одеси. Мен­ше 4 тис. грн не пропонує жоден виш країни. А от верхня планка коливається: у Запоріжжі – 13 тис., Луганську – 11 тис., Ужгороді – 12 тис. грн.

Звісно, така ноша не кожному по пле­чу. Чому б нам не перейняти досвід євро­пейських країн, де компанії оплачують навчання своїх співробітників у провід­них університетах? Це гарна ідея в плані мотивації, адже такий студент, заручив­шись фінансовою підтримкою, краще опановуватиме спеціальність, аби в майбутньому сумлінною працею віддя­чити своїй компанії. Якщо ми взяли курс на європейські цінності, то чому б не розпочати з освіти?

ЗАРУЧНИКИ СИТУАЦІЇ

Невизначеною до останнього часу за­лишалася доля абітурієнтів зі сходу України, де триває антитерористична операція. 14 тисяч охочих вступити до вищих навчальних закладів так і не змо­гли здати ЗНО. Для абітурієнтів, які ди­вом пройшли зовнішнє незалежне оці­нювання, вступна кампанія мала б роз­початися, як і по всій країні, з 11 липня. Однак ані в Донецьку, ані в Луганську цього не сталося. Приміщення навчаль­них закладів і гуртожитків тут зайняли найманці й терористи, тож навіть від­чайдухи не зважаться розпочинати до­росле життя під дулами автоматів. Юна­ки й дівчата просто не мають змоги по­дати документи у приймальну комісію. Навчальні заклади не гарантують випус­кникам цілковитої безпеки. У Міносвіти та науки стверджують, що доля абітурі­єнтів з Донбасу, очевидно, буде виріше­на пізніше від їхніх однолітків з Украї­ни. Зрештою, були ухвалені зміни до правил прийому до вищих навчальних закладів, а зарахування на місця держав­ного замовлення на Донбасі триватиме до 25 вересня.

Сергій Квіт запевняє, що цьогоріч Міносвіти лояльне до вступників зі схо­ду і готове йти їм назустріч. «Ми врахо­вуємо і думку абітурієнтів, і їхніх бать­ків, і ректорів. Ви навіть собі не уявляє­те, як у Слов’янську чи на сході, де три­вають бойові дії, організовують вступ­ний процес. Я не розповідатиму подроби­ці, аби не наражати нікого на небезпеку. Але виші на Донеччині працюють над цим, виявляють чудеса організованос­ті», – ділиться профільний міністр.

21 липня Міністерство освіти спрости­ло умови зарахування учнів із Криму, Донецької та Луганської областей до шкіл та профтехучилищ з інших регіо­нів. МОН направило відповідного листа до обласних департаментів освіти та на­уки і Київської державної адміністрації. В листі, зокрема, йдеться, що відповідно до Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян у правовому ре­жимі на тимчасово окупованій території України» мешканцям Криму, які бажа­ють продовжити навчання у загальноос­вітніх та професійно-технічних навчаль­них закладах України, Міністерство до­зволяє подавати документи російського зразка, які згодом будуть замінені на до­кументи державного зразка.

Крім того, у МОН дозволили зарахову­вати у навчальні заклади учнів, які про­живають на території Донбасу, без відпо­відних документів про базову та серед­ню освіту з наступним відновленням їх, коли це буде можливо.

Як бути тим мешканцям з південного сходу, які вступатимуть до вищих на­вчальних закладів інших, мирних міст України? Директор Центру експертизи освітніх реформ, доктор педагогічних наук Людмила Ващенко пропонує реаль­ну допомогу абітурієнтам буремних ре­гіонів і вважає: «Якщо ми декларуємо себе як демократична й гуманна країна, то цей гуманізм має полягати в тому, щоб усіх дітей-випускників, які при­йдуть вступати до київських університе­тів та вищих навчальних закладів інших міст, зарахувати на основі їхнього шкільного атестата з позитивними оцін­ками». Поки що таке побажання пані Ва­щенко звучить як рекомендація. Чи до­слухаються до неї у Міністерстві освіти та науки – невідомо.

Не доведеться хвилюватися про вар­тість навчання абітурієнтам із Криму. Цього року вони мають від держави пев­ні преференції: зможуть вступити на бю­джет до будь-якого українського вишу, на будь-яку спеціальність. Таке рішення ухвалила Верховна Рада. Однак порядок надання бюджетних місць кримчанам парламентарі чомусь не прописали. Тим часом чиновники запевняють, що це не­важливо, адже пільги для кримчан жод­ним чином не позначаться на можливос­тях інших абітурієнтів.

Наразі відомо, що абітурієнтів із Кри­му небагато – трохи більше півтисячі осіб. Усім їм обіцяють режим сприяння і посильну поміч.

Експерти у царині освіти відзнача­ють, що нинішній склад і керівництво Міністерства освіти доволі гнучко під­ходять до вирішення питань з випускни­ками, котрі не з власної волі виявилися заручниками ситуації.

  ЯК ОБРАТИ ПОПУЛЯРНИЙ І ПРЕСТИЖНИЙ ВИШ?

  Одразу кілька інформацій­них ресурсів заходилися складати консолідований рейтинг, що об’єднує най­популярніші рейтинги ви­шів країни. Дослідження відбувалося за кількома на­прямами. Визначали ТОП– 10 кращих класичних уні­верситетів, кращих приват­них, кращих київських і кра­щих вишів регіонів України.

Вихідними даними для складання консолідованого рейтингу вищих навчальних закладів України були най­більш авторитетні серед експертів і засобів масової інформації рейтинги вишів: ЮНЕСКО «Топ–200 Украї­на», «Компас» і «Вебоме­трикс», кожен із яких вико­ристовує різні критерії оці­нювання вищих навчальних закладів. В об’єктивності експертів сумніватися не доводиться.

Відтак за результатами кон­солідованого рейтингу про­відні позиції традиційно підтвердили Київський по­літехнічний інститут і Київ­ський національний універ­ситет імені Тараса Шевчен­ка, посівши, відповідно, перше і друге місця.

На третю позицію з ураху­ванням доволі високих по­казників у консолідованому рейтингу піднялася Києво- Могилянська академія. Тре­тє місце – досить очікува­ний результат.

Четверту й п’яту позиції по­сіли регіональні технічні виші – Львівська політехніка та Харківський політехніч­ний інститут.

Серед економічних вишів першість утримує Київський національний економічний університет. Насамперед, за рахунок високих показ­ників рейтингу «Компас».

Сьоме, восьме та дев’яте місця відповідно посіли До­нецький національний тех­нічний університет, Дніпро­петровський національний університет ім. Олеся Гонча­ра та Донецький національ­ний університет.

Замикає десятку лідерів Львівський національний університет ім. Івана Фран­ка, насамперед завдяки ви­сокому показнику в рейтин­гу «Вебометрикс».

Раніше британське видан­ня The Times представило результати власного рей­тингу ТОП–100 найбільш шанованих і престижних вишів світу. Українські на­вчальні заклади, на жаль, до переліку не потрапили.

У новітньому глобальному дослідженні консолідоване перше місце посів амери­канський Каліфорнійський технологічний інститут, дру­ге – британський Оксфорд­ський університет. Причому першу двадцятку списку майже повністю займають американські та британські виші. І знову ж таки: до рей­тингу, що містить 400 пунк­тів, не потрапив жоден український виш.

27.07.2014

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини