Якщо військова
агресія Росії торкнулася тільки східних регіонів країни, то газова війна,
розв’язана північним сусідом, позначиться на всіх українських громадянах.
Достеменно відомо, що в найближчий опалювальний сезон газ стане дефіцитом.
Відтак якійсь частині населення доведеться якщо не мерзнути, то тепло
вдягатися вдома. Частина промислових підприємств скоріш за все зупиниться.
Наскільки серйозними будуть наслідки газового конфлікту? Чи готова Україна
скоротити споживання блакитного палива на 20–25%? Думки експертів газового
ринку з цього приводу є неоднозначними.
Крапки над «і»
Українсько-російські газові суперечки досягли очікуваного
апогею. 16 червня о 10.00 за московським часом «Газпром» перевів НАК «Нафтогаз
України» на передоплату й припинив постачати блакитне паливо Україні, зберігши
обсяги постачання до Європи. Сталося це на тлі взаємних судових позовів, які
обидві компанії подали до Стокгольмського арбітражного суду. Це означає, що
активна фаза третьої газової війни між Києвом та Москвою набирає обертів.
Такому повороту подій передувала тривала підготовка –
дев’ять раундів тристоронніх консультацій (Україна – Росія – ЄС) і ще кілька
двосторонніх зустрічей. Основні вимоги, які публічно виставили учасники, на
перший погляд, прості. РФ вимагала від України сплатити заборгованість за
спожитий газ. Своєю чергою Київ зажадав від Москви знизити вартість
блакитного палива до ринкової і закріпити її новим контрактом. Однак експерти
говорять про «підводні камені» таких перемовин: ідеться не тільки про ціну та
борги. Газове питання перейшло в іншу площину – геополітичну, що передбачає
стосунки між «Газпромом», «Нафтогазом» та Європою.
Поява на переговорах третьої сторони, в даному випадку ЄС,
не лише убезпечила наших чиновників від чергових спроб підкупу, до яких часто
вдавався Кремль у двосторонніх консультаціях. Вона засвідчила, що тепер у
вирішенні багатьох українсько-російських питань Москві доведеться мати справу
не лише з Києвом, а й Брюсселем. Однак бажаного компромісу в з’ясуванні
газових стосунків, попри старання Європи, досягти не вдалось.
Інформація, що сторони переглядають ціну палива,
імпортованого в квітні та травні, а росіяни готові надати знижку українцям не
лише коштом зменшення експортного мита, а й шляхом комерційних переговорів і,
можливо, нової угоди, виявилась передчасною. Бо вже через кілька днів
«Газпром» відмовився від своїх слів і став наполягати на негайному погашенні
заборгованості та ціні 385 дол. США за тис. куб. м, оформленій через
стодоларову митну знижку. Причому, як завжди, діяв у притаманному йому стилі –
мовою ультиматумів та неймовірного психологічного тиску. Тож надія на нові
умови співпраці та справедливу ринкову ціну на блакитне паливо згасла, так і
не засяявши як слід.
Крапки над «і» розставлено. Вентиль газової труби для
українців наглухо загвинчений. Обидві компанії намагаються достукатись до
Арбітражного інституту при Торговельній палаті Стокгольма, аби розрубати цей
гордіїв вузол – таку можливість передбачають умови чинних домовленостей між
компаніями, підписаних за підтримки Юлії Тимошенко та Володимира Путіна 2009
року.
Домашнє завдання на
осінь
Катастрофи не буде. Так стверджують урядовці й експерти
газового ринку. Хоча й не приховують, що нинішньої зими буде сутужно. Голова
Наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков прогнозує досить складний майбутній
опалювальний сезон. І пропонує підготуватись до нього завчасно. «Треба скласти
енергетичний баланс країни на період з 1 серпня 2014 року до 1 квітня 2015
року з урахуванням всіх енергоресурсів: вугілля, газу, нафти. Це має бути
енергетичний баланс у розрізі всієї країни», – зазначив він.
Чимало експертів запевняють, що взимку ми можемо обійтись
без російського газу. Заступник генерального директора Центру досліджень
енергетики Вадим Гламаздін переконаний: «На всю зиму, при відповідній політиці
держави і нормальному використанні тих ресурсів, які у нас є, нам точно
вистачить газу. Але якщо ми нічого не будемо робити, то вже наступної зими дійсно
будуть проблеми».
Такої ж думки і глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв. На початку
липня на брифінгу він заявив, що Україна здатна пройти опалювальний сезон без
імпорту газу з Росії, але при належних заходах економії. «Якщо ми будемо
економити в запропонованому темпі, ми повинні пережити зиму тільки з газом
Європи. Якщо ми напружимося один раз, у нас є всі шанси комфортно
перезимувати», – наголосив очільник компанії.
Андрій Коболєв
переконаний, що в економіці України є значний потенціал для скорочення споживання
газу. За 5 місяців поточного року країна вже скоротила внутрішнє споживання
газу на 3,4 млрд куб. м. Є резерви економії і в комунальній сфері. Потенціал
такого скорочення – не менше 4 млрд куб. м на рік. Економія суттєва, але за
умови, що до цього залучать усіх зацікавлених споживачів. Насамперед економія
має торкнутися комунальної сфери, де планують оптимізувати облік витрат палива
й використовувати прилади регулювання тепла в приміщеннях.
Підприємства центрального опалення, на думку провідних
фахівців, мають досить солідний потенціал для заощадження блакитного палива.
Якщо модернізацію системи теплопостачання неможливо реконструювати в короткі
терміни, то заміна газу альтернативними видами палива та тимчасове переведення
на мазут дадуть позитивний ефект.
Аби пережити зиму без російського газу, потрібна ще одна
умова: розуміння з боку населення. На цьому наголошують експерти, аналітики й
урядовці. Прем’єр Арсеній Яценюк наголосив на необхідності переглянути норми
теплопостачання для комунальної сфери. На його думку, головне завдання
сьогодні – скорочення споживання газу. Очільник уряду вважає досить високими
шанси пережити опалювальний сезон без значних збоїв.
В уряді підготували рекомендації для тих, хто замість
газового котла встановить електричний, тож сплачуватиме електроенергію за
пільговим тарифом.
Якщо ж подивитися на проблему глобально, то урядовці
аналізують кілька варіантів, що за підтримки європейських партнерів дозволять
забезпечити «газову» стабільність нинішньої зими. Уже на 100% завантажений
польський маршрут постачання газу в Україну, найближчим часом запрацює
угорський, а з вересня розпочне роботу так званий малий реверс із Словаччини.
Кубик до кубика
Якщо врахувати, що вартість газу для потреб населення
неухильно зростає, на часі питання економії блакитного палива. Водночас можна
розв’язати дві проблеми – локальну й глобальну. Йдеться про економію сімейного
бюджету і скорочення споживання імпортного газу в межах країни.
Зменшити споживання природного газу можна, не докладаючи
титанічних зусиль, стверджують експерти газового ринку. Перший крок до
заощадження – встановлення газових лічильників. Адже сума, яку споживач сплачує
за показаннями лічильника, завжди менше за середній показник. Ви сплачуєте
тільки за ті «кубики», які спожили. Коли ви знатимете, скільки газу
витрачаєте, почнете рахувати кубічні метри палива.
Загалом, є чимало простих і доступних способів, як знизити
споживання газу. Усе залежить від того, переконані фахівці, з якою метою газ
використовувати. Для обігріву теплиць площею 2–3 га чи для приготування їжі в
міському помешканні.
Готувати страви слід на «розумній» потужності, не
дозволяючи газу «облизувати» сковорідки та каструлі. Затямте, що найвища
температура – на кінчику полум’я. Тож після закипання води не полінуйтесь
зменшити вогонь пальника.
Намагайтесь якомога рідше готувати невеликі за обсягом
страви в газовій духовці. Щоб запекти п’ять яблучок чи дві картоплини,
скористайтесь мікрохвильовою піччю.
Якщо ж газ використовується для нагрівання води, варто
запастись економічною душовою насадкою і приймати душ, а не наповнювати ванну.
Це, до слова, заощадить не тільки газ, а й воду.
Як заощадити газ у приватному будинку? Для цієї категорії
населення питання з розряду болючих, адже основні витрати газу йдуть саме на
тепло для помешкання. Експерти радять утеплити стіни та горище пінопластом.
Економити газ для обігріву приміщень допомагають склопакети та відбиваючі
екрани між стіною та радіатором. І спробуйте маленьку хитрість: знизьте
температуру «комфорту» хоча б на два градуси. Різницю ви й не відчуєте, але на
вашому гаманці вона позначиться.
Звісно, краще опалювати заміські будинки дровами. Та коли
це неможливо, відважтеся на встановлення газового конденсаційного котла. Вигідний
варіант заощадження газу в приватному будинку – автоматизовані системи
опалення. Ті, хто вже не перший рік користується цим обладнанням, стверджують:
витрати на його встановлення повертаються впродовж першого опалювального
сезону.
При роботі з кімнатним термостатом котлу слід задати
відповідний автоматичний режим, тоді він сам контролюватиме температуру води
в системі. Вмикатиметься котел рідше, температуру носія підтримуватиме вищою.
Себто, працюватиме в оптимальному режимі.
Якщо втілити в життя бодай половину порад фахівців, економія
спожитого газу складе не менше третини. Гроші не згорять у блакитному полум’ї
пальників, а будуть витрачені на щось корисне.
-
Чи реально зіскочити
з газової голки?
Який урок може здобути Україна, вивчаючи шведську модель?
Урок, що лежить на поверхні: енергетичну незалежність за доступною ціною
можна забезпечити і без природного газу.
В основу моделі, за якою живе Швеція, покладено три
принципи. Перший і головний – розвиток широкої мережі централізованого
теплопостачання разом із створенням комбінованих енергетичних станцій. Другий
принцип, також далеко не другорядний, – жорсткі стандарти економії енергії. І
насамкінець – активний розвиток енергетики на відновлюваних джерелах.
Принципи принципами, але як Швеції вдається обходитись без
природного газу, при цьому забезпечуючи національним підприємствам і
пересічним мешканцям доступну енергію? За рахунок альтернативних джерел.
Понад 45% електроенергії в Швеції постачають гідроелектро- й
атомні станції, хоча частка останніх істотно зменшується. Стрімкими темпами
розвивається вітроенергетика. Сьогодні вона досягла позначки 11%. Відчутну
частку складає біоенергетика.
2003 року Швеція запровадила схему «зелених» торгових
сертифікатів, що слугувало поштовхом до розвитку енергетики на базі відновлювальних
джерел. Значна частина теплової енергії виробляється завдяки їм, в основному
біопаливу.
Ті мешканці Швеції, котрі відмовляються від опалення осель
мазутом і переходять на відновлювальні джерела, отримують суттєві податкові
знижки. Використання біоенергії взагалі звільнено від податків. Провідні
енергетичні компанії охоче інвестують у біоенергетику, а це сприяє нарощуванню
її частки в централізованому теплопостачанні. Важливу роль у пошуку альтернативних
джерел палива відіграють високі акцизні ставки на мазут та природний газ.
Попри те, що скандинавська країна не використовує газ, її
соціально-економічна стабільність – одна з найвищих у Європі. То, може, Україні
слід уважніше придивитись до північної сусідки? Звісно, не Росії.