До сонця, до моря: особливості літнього відпочинку–2014
Пора відпусток, на яку українці покладали великі надії,
практично під загрозою. Спершу Майдан, потім масштабна антитерористична
операція та різке зростання курсу долара внесли свої корективи у плани
українців щодо літнього відпочинку. Аналітики туристичного бізнесу змушені
констатувати, що попит на раннє бронювання місць на курорти як усередині
країни, так і за її межами знизився до критичних позначок. Чи означає це, що
мешканці України не ризикнуть вирушати у далекі мандри й не шукатимуть
вільних та спокійних зон на теренах країни? Над цим розмірковують «Профспілкові
вісті».
ПОДАЛІ ВІД ДОМУ
Через нестабільну політичну ситуацію в нашій державі
більшість українців вважає за безпечніше провести свої відпустки та літні
канікули за кордоном. Однак ажіотажним попитом чи напливом жоден вітчизняний
туристичний оператор чи туристичний напрямок похвалитися не може. Все
розмаїття туристичних принад зруйнувалося через істотне «але» – падіння курсу
гривні. Як результат – відчутне зниження рівня життя, за якого переважній
більшості українців геть не до екзотичних подорожей. Жорсткі сучасні реалії
змусили наших співвітчизників скоригувати свої плани.
В Асоціації лідерів туристичного бізнесу стверджують, що
вартість путівок за кордон для українських туристів зросла пропорційно
девальвації гривні. Тож за путівки доведеться сплачувати більше. Самі
туроператори купують тури за кордон або в євро, або в доларах. Скажімо, якщо
раніше за путівку в одну з європейських країн за 1000 євро українські відпочивальники
викладали 10–11 тисяч гривень, то нині відповідно 14 тисяч. Аналогічна
ситуація і в «доларовій» зоні. Зовсім недавно за путівку в 1000 доларів відпочивальники
сплачували 8,3 тисячі гривень, натомість тепер за нинішнім курсом їм треба
викласти понад 11 тисяч. Для більшості українців різниця дуже й дуже відчутна.
Унаслідок зростання курсу долара відпочинок за кордоном для
нас подорожчав на 20–30%. Туроператори визнають: високі ціни на путівки злякали
багатьох наших співгромадян, а кількість туристів за кордон зменшилася на 70%.
Тим часом повністю відмовлятися від європейського сервісу
наші співвітчизники не мають наміру. Про це свідчать опитування, що їх
провели аналітики туристичного ринку. Традиційно на першому місці Туреччина –
торік її відвідали близько 600 тисяч українців, далі Болгарія, Греція, Хорватія,
Чорногорія, Іспанія. Також користуються попитом автобусні тури Європою.
Сенсацією нинішнього сезону стала Грузія. Експерти
пророкують їй нечувану популярність і розповідають про переваги відпочинку на
тамтешніх курортах. По-перше, для поїздки в цю країну не потрібні візи, по-друге,
вартість проживання в Грузії нижча, аніж у Криму, по-третє, Грузія доволі
лояльна у ставленні до наших співгромадян. Туди вже почали літати лоу-кости з
України.
Поява у туристичному бізнесі такого сильного гравця, як
Грузія, стверджують аналітики, неодмінно внесе зміни у структуру переваг
туристів. До того ж там дуже швидко збагнули, що на першому місці має бути
«ціна плюс якість».
Туристичні фірми теж пристосовуються до роботи в нових
реаліях. Зважаючи на гаранту матеріальну скруту співвітчизників, пропонують
придбавати тури у кредит. Раніше такої послуги на ринку не було. Скажімо,
можна сплатити лише 20% вартості туру, а решту сплачувати впродовж п’яти
місяців під кредит 0%. Чи приживеться новація – покаже нинішній сезон.
Українці до такої ініціативи поставилися схвально.
НЕ КРИМОМ ЄДИНИМ
Ще минулого року Крим був беззаперечним лідером серед
напрямків відпочинку українців. Так, протягом літнього сезону 2013 року на
півострові відпочило 5 млн 850 тис. туристів, з-поміж яких 60– 70% становили
наші співвітчизники. Тобто це близько 4 млн людей. Росіяни склали приблизно
25%, решта – білоруси, поляки, турки. Нинішнього літа тільки відчайдухи
поїдуть до Криму або ж ті, у кого там залишилися близькі родичі.
Цього року все по-іншому. Як стверджують аналітики, анексія
Криму призвела до того, що туристи, які раніше залюбки бронювали відпочинок у
Криму, тепер масово відмовляються від цієї ідеї. Така тенденція спостерігається
не тільки в Україні, а й у Росії. Експерти повідомляють, що нині
наповнюваність готелів і здравниць у Криму мізерна. Тож заява віце-прем’єра
окупованого півострова Рустама Теміргалієва про те, що влада сподівається на
стовідсоткове заповнення курортних зон півострова завдяки російським громадянам,
м’яко кажучи, блеф. Не спрацювали й знижки, обіцяні кримськими готелями, аби
привабити туристів. Втрачають і приватні особи, котрі зазвичай заробляли собі
на життя приїжджими туристами.
На початку квітня Державне агентство України з туризму та курортів
настійно рекомендувало громадянам утриматися від відпочинку в Криму, позаяк
гаранту вати їхню безпеку на цій території практично неможливо. Як засвідчило
опитування, що його провела одна із провідних туристичних агенцій, безпека й
транспортне сполучення для українців мають неабияке значення.
За даними аналітичних центрів великих туристичних агенцій,
значна кількість українців планує вирушити в екскурсійні тури Україною. Якщо
ж говорити про відпочинок біля моря, то перспективними називають два регіони.
Це Одеська та Херсонська області, де є два моря. Сервіс там, звісно, не
найвищого ґатунку, але це, стверджують фахівці, гарна альтернатива Криму.
Тамтешні бази відпочинку можуть прийняти доволі велику кількість людей, бо
минулого року вони не були завантажені повністю. Ціни у згаданих регіонах
залишилися на рівні минулого року без урахування підвищення курсу валют.
Залучати відпочивальників до Одеської та Херсонської
областей планують окремою сплатою за проживання та харчування. Так, мінімальна
ціна вартості проживання у приватних готелях становитиме 80–100 гривень за
добу, а триразове харчування обійдеться у 150 гривень. Хто ж мріє про
комфортніші умови, то ціни стартують від 400 гривень на добу.
Через події в Криму зросте кількість українців, які поїдуть
на захід країни – у Прикарпаття та Закарпаття. Традиційно очікують велику
кількість поляків та угорців. Хоча, за прогнозами експертів, цього літа їх буде
менше, бо люди побоюються їхати до країни, у якій фактично тривають військові
дії. Відтак в’їзний туризм переживає не найкращі часи.
НА ЗМІНУ СОНЯЧНОМУ МІФУ
Україна може запропонувати багато варіантів для чудового
відпочинку. І це буде реальною підтримкою національного туризму. А ще –
можливістю заощадити на закордонному відпочинку. Тож стосовно відпочинку
всередині країни, аналітики помітили певні зміни і називають курорти, які
очікують масового напливу туристів.
У рейтингу лідирує Бердянськ. Щороку туди приїздить 350–400
тисяч відпочивальників. Проте були часи, коли Азов приймав понад 600 тисяч
курортників. Такий наплив туристів місцеві мешканці пам’ятають у середині 80-х
років минулого століття. У Бердянську є лікувальні грязьові лимани, солоні
озера, мінеральні джерела. А синоптики за результатами багаторічних
спостережень переконують, що сонячних днів на узбережжі Азовського моря навіть
більше, ніж у Сочі. На жаль, на Азові немає гір, як у Криму чи Сочі, зате вода
у мілкому морі тепліша, тут немає різких перепадів температур.
Виконувач обов’язків міністра інфраструктури Максим Бурбак
під час візиту до Запорізької області заявив: «Цього року через ситуацію на
Кримському півострові у сезон літнього відпочинку очікується перенаправлення
значного туристичного потоку до Приазов’я. Нашим громадянам є де відпочити
влітку в Україні».
У переліку курортних зон – Затока, Одеса, Кирилівка,
Скадовськ, Коблево, Яремче, Трускавець, Генічеськ. Інша справа, чи встигнуть
тамтешні туристичні фірми переорієнтуватися до масштабного напливу охочих
відпочити. Чи збагнуть, що дістали неабиякий шанс для розвитку. Якщо таким
шансом не скористаються, провини відпочивальників у цьому не буде жодної.
Не можна не сказати про ще одну проблему. Зазвичай
незаможні українці їдуть до моря на доволі короткий час – тиждень чи два.
Впродовж цього терміну намагаються «прихопити сонця» щонайбільше. Діти,
зазвичай, у перші два-три дні замість корисної засмаги отримують опіки шкіри,
тож про купання можна забути. З огляду на це, в останні роки стереотипи
почали змінюватися. Більшої популярності набуває гірський відпочинок, надто на
Західній Україні, де для цього створено всі умови. Стає модним здоровий і
активний спосіб життя, до того ж він не такий затратний, як відпочинок на пляжі.
Експерти прогнозують, що люди, які досі визнавали лише пляжі на узбережжі
південних морів, замисляться над можливістю провести тиждень-два в горах, де
можна поєднати піший, кінний і водний туризм, здійснити незабутню прогулянку по
горах.
В Україні надзвичайно багато місць, де можна з користю
відпочити. Інша річ, що такі місця, подекуди реально екзотичні, відомі лише
одиницям. Приміром, у тридцяти кілометрах від Херсона є найбільший піщаний
масив у Європі – Олешківські піски. Його діаметр – близько 15 кілометрів. Там
є справжні бархани – близько п’яти метрів заввишки, рідкісна пустельна
рослинність і навіть оазиси. Мало хто знає, але в українську пустелю організовують
триденні тури з переходом через піщані вали, піснями біля багаття і ночівлею в
наметах. Чомусь такий «брендовий» шматок України досі не зуміли «розкрутити».
Фахівці туристичної сфери тільки зараз збагнули, що важливий не стільки
матеріальний, а саме іміджевий бік справи. У довгостроковій перспективі виграє
не той, хто зробить ставку на поєднання розумної ціни або якості, хоча цим
нехтувати не слід, а той, хто за короткий час створить свій міф. На противагу
тому ж таки кримському.
-
У КРАЇНАХ ЄС ЗАРОБЛЯЮТЬ ЗЕЛЕНИМ ТУРИЗМОМ
Його ще називають сільським туризмом. Він зародився на півдні
Франції у середині минулого століття. Чимало сільських господарств на той час
були збитковими. Аби запобігти масовій міграції фермерів у міста, уряд Франції
запропонував створювати на фермах комфортні умови для прийому туристів. В
успіху такої ідеї не всі були переконані. Але треба було виграти час, перечекати
аграрну кризу. А от у 70-х роках сільськогосподарський туризм став окремим
видом туризму.
За статистикою, зараз 35% мешканців Євросоюзу віддають
перевагу такому виду туризму. Основними перевагами цього відпочинку є
можливість залишити на короткий час гамірне місто з його напруженим графіком і
поєднатися з матінкою природою. Чимало європейців поєднують свій відпочинок з
активними подорожами.
В Австрії, Англії, Німеччині, Іспанії та Італії також надзвичайно
популярний сільський туризм. Зараз цей вид відпочинку приносить до державної
скарбниці Франції близько 4 млрд доларів прибутку на рік.
В ЄС визнали, що працевлаштування селянина в сільській
місцевості у 20 разів дешевше, ніж його облаштування у місті. І тому 1992 року
було проведено низку реформ, спрямованих на розвиток сільського туризму. Уряд
почав виділяти кошти на будівництво доріг і розвиток інфраструктури. Також
було підраховано, що одне ліжко-місце на рік приносить стільки доходу, скільки
фермеру одна корова.
Розрізняють три види сільського туризму – «зелений»,
екологічний та агротуризм. «Зелений» туризм – це відпочинок від одного до двох
днів, збирання ягід, трав, грибів або відпочинок на пляжі тощо. Є туристи, що
бажають просто спостерігати за природою. Цей вид відпочинку називається екологічним
туризмом. Якщо ж людина хоче долучитися до життя сільського мешканця, то для
неї підійде агротуризм, що передбачає збирання ягід, фруктів, овочів, догляд
за свійськими тваринами.
В Україні сільський туризм набуває великої популярності. Такі
послуги надають турагентства, а також селяни, що здають частково або повністю
свої будинки городянам. Гостей забезпечують не лише смачними й корисними
сільськими продуктами, а й знайомлять із місцевими пам’ятками. Основною
перевагою такого відпочинку є його вартість. Це значно дешевше, ніж поїздка на
море чи за кордон. Сільський туризм приваблює міських жителів, які не можуть
дозволити собі більш дорогий відпочинок, а також іноземців, які полюбляють
екзотичний відпочинок і прагнуть глибше пізнати життя пересічного українця.
15.06.2014
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|