ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Буремна українська весна

  Весна квітує та вселяє надію, що все минеться. Хоч кожен розуміє: не минеться. Уже не мину­лося. Змінилось усе довкола: люди, обставини, суспільство, світ, Україна. Країну накрила три­вога, однак визріває впевненість, що завдяки титанічним зусиллям народу вдасться зберег­ти єдність держави. Якщо спинимось бодай за крок від війни, припинимо ділити країну на за­хід і схід, а громадян – на своїх і чужих. Якщо настане хай і не повне, але розуміння, що в ру­ках кожного українця – доля великої, сильної і незалежної держави. Нинішня весна – найваж­ча з усіх, які переживала Україна за нової доби. Переживемо? Вистоїмо! І зміцніємо!

  ТРАВЕНЬ З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ

Традиційно весь світ 1 травня відзна­чає День праці. У нас теж мав бути день соціальних питань, день профспілок, день боротьби трудящих за свої права. Та нинішній першотравень в Україні пройшов за дуже стислою програмою. Ні маршів миру, ні пісень, ні салютів. Тіль­ки малолюдні мітинги й демонстрації.

Про можливі провокації саме на трав­неві свята українців попереджала влада задовго до свята. Заступник секретаря Ради національної безпеки України Ві­кторія Сюмар напередодні заявила: «Ми наближаємось до критичного порогу – це травневі свята. У їх ході можливі чис­ленні провокації. Щоб показати, начебто в Україні процвітають радикальні на­строї щодо радянського минулого. На­справді це можуть бути добре інсценова­ні речі».

Про це з екранів попереджав і викону­ючий обов’язки Президента Олександр Турчинов. Він заявив, що диверсійні гру­пи протягом травневих свят мають на меті дестабілізувати ситуацію в Харків­ській, Одеській, Дніпропетровській, За­порізькій, Херсонській та Миколаївській областях. На підтвердження цього в Ми­колаївській області Служба безпеки України викрила і припинила злочинну діяльність групи осіб, які готувалися вчинити під час заходів до Дня Перемо­ги диверсійні акції, спрямовані на еска­лацію ситуації в регіоні. Зокрема, зло­вмисники планували здійснити вибух під час покладання ветеранами квітів до монумента Великої Вітчизняної війни в обласному центрі.

Напевно, в цей день святкові феєрвер­ки та масові гуляння не зовсім доречні.

Однак День Перемоги не може бути використаний державою-агресором та окремими політичними силами для дестабілізації ситуації в Україні. Вона сьогодні і так дестабілізована до край­ньої межі. Ескалація насилля відбува­ється під диктовку Кремля. До такої дум­ки схиляються більшість міжнародних експертів. Особливо після захоплення та утримання в заручниках у м. Слов’янську членів місії ОБСЄ. Цей злочин, на­голошують європейські посадовці, не міг статися без дозволу або прямого наказу керівництва Російської Федерації.

Президент Польщі Броніслав Комо­ровський захоплення експертів ОБСЄ на­звав неприпустимою дикістю. За його словами, викрадення міжнародних спо­стерігачів раніше мало місце виключно в нецивілізованих районах світу, де дикі племена викрадали миротворців.

Європейська спільнота пильно сте­жить за розвитком подій в Україні. Нині її увага прикута до дій влади у забезпе­ченні стабільності в регіонах та країні в цілому. Відтак силові структури мусили прислухатись до думки західних сусідів і розпочати активну боротьбу з тими, хто став на шлях терору і диверсій.

Проведення антитерористичних ак­цій у гарячих точках – вимушений крок центральної влади. Її дуже непокоїть, що в цих заходах гинуть українські вій­ськові. Однак тільки так можна припи­нити провокацію громадянської війни, нав’язану нам режимом Путіна. На пере­конання Героя України Левка Лук’яненка, «Росія не дасть нам спокій­но жити ні до виборів Президента 25 травня, ні після них. Вона буде каламу­тити ситуацію постійно».

ЗАМІСТЬ СВЯТА – ДНІ ЖАЛОБИ

1 травня в Одесі – мирному, аполітич­ному та толерантному місті – влаштува­ли марафон поцілунків заради миру та єдиної України. Організатори назвали акцію «Мир. Kiss. Май» і навіть замахну­лися на рекорд – пізніше дійство зафік­сують реєстратори Книги рекордів Укра­їни. В атмосфері святкового настрою ніщо не віщувало біди. А вже наступного дня близько третьої години спалахнула кривава сутичка між активістами Євро­майдану та Антимайдану. Небо над «перлиною біля моря» потемніло від жахливої пожежі в Будинку профспілок. І сумний одеський «антирекорд» – півсо­тні людей згоріли живцем чи задихнули­ся в чадному диму – сколихнув увесь прогресивний люд планети.

Генсек ООН Пан Гі Мун виступив із заявою, що він «глибоко засмучений тра­гічною загибеллю людей напередодні в жорстоких сутичках в Одесі». Він ви­словлює свої співчуття сім’ям загиблих і бажає численним постраждалим швид­ кого та цілковитого одужання. Генсек ООН закликає до «проведення якнай­швидшого і повного розслідування цьо­го трагічного інциденту». Крім того, Пан Гі Мун «настійно радить залучених у цей конфлікт і тих, хто має вплив на ситуа­цію, взяти на себе відповідальність і зі­грати конструктивну роль у деескалації конфлікту».

До незалежного розслідування при­чин одеської трагедії закликає і віце- президент Європейської комісії Кетрін Ештон. Від імені європейської спільноти вона наполягає, аби всі відповідальні за такі жорстокі кримінальні дії постали перед судом.

Виконуючий обов’язки Президента України Олександр Турчинов підписав указ про дводенний траур в Україні за ге­роями, які загинули в ході антитерорис­тичної операції, а також за загиблими внаслідок трагічних подій в Одесі. Він наголосив, що українські військові та правоохоронці продовжать боротьбу за мир і спокій у нашій державі. «Водночас ми маємо припинити будь-які громадян­ські протистояння всередині країни, бути єдиними в боротьбі із зовнішнім агресором», – сказав пан Турчинов.

Через напружену ситуацію на сході для України немає важливішої теми, аніж тема єдності держави. До цього за­кликають і профспілки. Першотравневі заходи проводились під гаслом «Проф­спілки – за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту лю­дей».

У цей непростий для країни час, ка­жуть профспілкові активісти, «ми просто зобов’язані почути один одного. І збагну­ти, нарешті, чому люди вийшли на вули­ці, чого вимагають, які позиції обстою­ють?». Протестувальники не прихову­ють, що на чільному місці їхніх вимог – боротьба проти бідності, за чесну й спра­ведливу оплату праці, проти олігархів, безправного становища регіонів. Словом, за гідне життя європейського зразка.

Дуже важливо, аби голос протесту­вальників не заглушили ревіння танків та звуки пострілів. Байдуже, з якого боку вони лунають. Кожен новий день проти­стоянь – це нові жертви. Десятки, а то й сотні життів наших співгромадян. Чи не зависока ціна?

НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА

Політики, військові експерти не тіль­ки в Україні, а й за її межами схильні вважати, що ситуація в Україні – ніщо інше, як неоголошена війна. Уповнова­жена з прав людини Валерія Лутковська в своєму зверненні до громадян України наголосила, що на території України «фактично йде неоголошена війна». «Наша держава зіткнулась із страшною зовнішньою загрозою, яка має на меті змінити долю нашої країни, позбавити її незалежності заради геополітичних ін­тересів лідерів сусідньої держави. Ворог намагається послабити Україну зсереди­ни, вживає надзвичайних інформацій­них, політичних та військових зусиль для розв’язання громадянської війни», – йдеться у посланні до народу.

Світ розгубився перед цинічною полі­тикою Кремля. Голова комітету з питань збройних сил сенату США Карл Левін не наважився окреслити подальший сцена­рій. «Дуже складно оцінювати подаль­ший перебіг подій. Існує багато версій і думок. Я не можу дати жодної певної від­повіді щодо ймовірності вторгнення. Проте ми говорили з багатьма людьми. Більшість кажуть, що Путін досі не ви­рішив, що робити», – наголосив він. Ле­він не виключає, що посилення угрупу­вання російських військ на додаток до існуючих в Криму сил і засобів Чорно­морського флоту свідчить про створення навколо південного сходу України «збройного кільця» напруженості.

Польський прем’єр Дональд Туск свою позицію висловлює більш катего­рично: «Це війна, можливо трохи іншого типу, без її оголошення, але де-факто це війна... Тоді, коли лік жертвам йде на де­сятки, коли застосовується зброя, коли збиваються гелікоптери, коли застосову­ється ракетне озброєння, і все це роблять так звані «сепаратисти», то, насправді, всі розуміють, що маємо справу вже із збройною конфронтацією, організова­ною не демонстрантами, а державою, в даному випадку – Росією».

Вітчизняні чиновники також не сприймають лицемірних заяв Кремля про гуманітарну допомогу і не виключа­ють вторгнення російських військ на ма­терикову частину України. Недавня на­рада у кризовому центрі свідчить про те, що наша країна має бути готовою до та­кого розвитку подій. Виконувач обов’язків голови Адміністрації Прези­дента Сергій Пашинський заявив: «У ви­падку перетину російськими військами кордону або Донецької чи Луганської об­ластей ми кваліфікуватимемо це як вій­ськове вторгнення і будемо знищувати нападників».

Перед загрозою військового вторгнен­ня «старшого брата» Україна має об’єднатись, аби дати гідну й рішучу від­січ агресору. Українці – нація, яка не схильна воювати. Але захистити рубежі держави зобов’язана. Тим більше, що на нашому боці – вся міжнародна спільно­та. На нашому боці – правда.

•  А СВІТ ВІД СВЯТА НЕ ВІДМОВИВСЯ

Першотравень – день миру чи свято весни? Байдуже, яку назву він має, для бага­тьох народів він особливий. З ним пов’язують надії на гідне життя, мир і спокій у кожній оселі.

У країнах Європи окрім Дня праці відзначають й інші свята. Так, у Франції 1 трав­ня святкують День конвалії на честь квітки-талісмана ко­роля Карла IX. У Фінляндії цього дня відбувається тра­диційний карнавал студен­тів, головним ритуалом яко­го є вдягання білого кашкета – одного з атрибутів абітурі­єнта – на статую німфи Хавіс Аманда в Гельсінкі.

Так само популярною в бага­тьох країнах Європи лиша­ється і Вальпургієва ніч із 30 квітня на 1 травня. Вона вва­жається святом весни і сягає корінням дохристиянських традицій.

А давнє кельтське свято Бел­тейн, як і раніше, присвячу­ють богу сонця й родючості. Нині його відзначають не лише в Ірландії, Шотландії та Уельсі. До свята долуча­ються інші країни Європи. Цього дня цінителі та знавці древньої культури влашто­вують грандіозні тематичні фестивалі.

У Казахстані в перший день травня відзначають свято єдності народу країни. Указ про його запровадження підписав президент Нурсул­тан Назарбаєв ще 1995 року, тим самим скасувавши День праці. На думку політичної верхівки Казахстану, збере­ження міжнаціональної та міжрелігійної злагоди є од­ним з головних пріоритетів країни.

У перший день травня в Єв­ропі відзначають ще й День білої ромашки. Загалом це міжнародна дата на честь допомоги хворим на тубер­кульоз і солідарності з хво­рими та фтизіатрами.

Латвія і Маршаллові остро­ви 1 травня офіційно святку­ють День конституції.

А в Сполучених Штатах Аме­рики День праці відзнача­ють у вересні, тож офіційно 1 травня є звичайним робо­чим днем. Однак деякі профспілки та громадські організації лишаються ві­рними традиційному Пер­шотравню і виходять на ву­лиці разом з усім світом, тим самим демонструючи, що саме Америка започатку­вала цей день. Адже 1886 року в Нью-Йорку, Філа­дельфії, Чикаго й інших міс­тах США робітники вдалися до страйку проти 10–15-го­динного робочого дня, ви­магаючи зменшити його до 8 годин.

Загалом День праці та День весни відзначають у 142 країнах світу.

12.05.2014

Раїса Чирва оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини