Ціни злетіли: як українцям розговітися на Великдень?
Через подорожчання долара і нестабільну ситуацію в економіці
Україну накрила хвиля подорожчання продуктів. Деякі види харчів додали в ціні 10,
20 і 45 відсотків. І це ще не межа, вважають експерти. Зміною курсу іноземних
валют іще можна пояснити підвищення цін на імпортні товари, але чому вони так
стрімко зростають на вітчизняні овочі, фрукти, молоко й молочні продукти?
Особливо люди відчують це напередодні великодніх свят, коли традиційно
закуповуватимуть велику кількість продуктів. «Профспілкові вісті» ознайомилися
з думками економічних аналітиків.
Хвіст від сьомги
Навіть провідні експерти не можуть чітко визначитись, на
скільки подорожчав березневий кошик із харчами пересічних українців. Не тому,
що не мають доступу до такої інформації, а через те, що не встигають за
ціновими стрибками. Поки що анонсують попередню цифру: продукти подорожчали на
15 відсотків. Звісно, в середньому. Пересічні українці, котрим доводиться
спостерігати за цінниками у супермаркетах і на ринках, мають полярну точку
зору, стверджуючи, що продукти подорожчали наполовину. Якщо зіставити ціни за
деякими групами товарів, то останні мають рацію. Гречка тепер коштує 11 гривень
замість 6-ти, чай 14 замість 7 гривень, цибуля 13 замість 5 гривень.
«Кусаються» ціни на молочні товари. Літр молока вже коштує 10 гривень, сметана
– 30, вершкове масло – 75 гривень за кілограм, сир пропонують по 60 гри вень
за кіло. На 32 відсотки доводиться переплачувати за цукор. Відтак це тягне за
собою подорожчання усіх продуктів, до складу яких його додають.
Якщо вірити даним Держінспекції з контролю за цінами, лише
найнеобхідніші продукти, що входять до споживчого кошика, подорожчали мінімум
на 50 гривень. Конкретний приклад: тепер приготувати улюблену національну
страву – борщ – стало дорожче на 40%. Знову ж таки, як мінімум. Якщо раніше
тільки за овочі та м’ясо для першої страви українцям треба було викласти 67
гривень, то нинішньої весни основний набір для борщу потягне всі 100 гривень.
До речі, експерти спробували зайти до одного із столичних
супермаркетів зі 100 гривнями, аби продемонструвати, що на ці гроші можна
купити. За найнеобхідніші продукти: капусту, яблука, масло, молоко, кефір
виклали 62,7 гривні. На решту 37,3 гривні купили півкіло апельсинів – 7,5
гривні, два банани – 7,5 гривні. Залишилось 20 з копійками. Цього вистачило на
50 грамів(!) дорогої ковбаси і на хвіст від сьомги, аби зварити юшку.
Незалежно від результатів експерименту днями під стінами
НБУ відбулася акція протесту проти різкого підвищення цін на харчі. До
протестувальників вийшов глава НБУ Степан Кубів і запевнив, що влада робить
усе можливе для стабілізації ситуації в Україні. А також повідомив, що виїжджає
з місією до Вашингтона, де буде проведена відповідна робота зі світовими
фінансовими структурами. Однак такі загальні заяви не вдовольнили натовп. Одна з присутніх пенсіонерок сказала: «Ті паски, які ви радили
нам затягнути, у мене особисто тріщать по швах».
Солідарні з мітингувальниками і профспілкові лідери країни.
ФПУ звертає увагу органів влади, попри складний стан національної економіки,
неодмінно вдаватися до попереджувальних заходів соціального захисту населення і
не ухвалювати рішень, що призводять до погіршення і так низького рівня життя
простого люду. Профспілки налаштовані відновити соціальний діалог із владою і
домагатися твердої обіцянки не залишити напризволяще бідних українців, у тому
числі пенсіонерів.
Навздогін імпорту
Те, що зросла вартість імпортної продукції, зрозуміло й без
експертів. Адже, як не крути, її купують за валюту. Зважаючи на різкий стрибок
долара, очікувати на минулорічні ціни не доводиться. Тож додали у вартості
імпортні огірки, помідори, апельсини, банани. Та от парадокс: привезена з-за
кордону молода картопля лише на декілька гривень дорожча за вітчизняний
продукт: 11,5 проти 8–9 гривень за нашу картоплю торішнього врожаю. Це
означає, що вітчизняну городину купуємо «за курсом». Хоча більшість овочів,
які продають на ринках, вирощують в Україні, та ціни на них не надто
відрізняються від імпортної продукції. Принаймні вартість овочів, навіть торішнього
урожаю, миттєво підскочила uaна 10–20% одразу за доларом. Скажімо, картоплю вже
продають по 8–9 гривень за кіло, цибулю – по 13, моркву та буряк – близько
8-ми. Продавці на ринках пояснюють: вимушені підвищувати ціни, аби заробити.
Бо треба платити за оренду, доставку, зберігання, а це все прив’язане до курсу
та до вартості пального.
Одним словом, продавці не бажають втрачати свого, тим
більше, що їм прямо звалився на голову несподіваний дарунок у вигляді
коливання курсу іноземної валюти. Тож експерти дають свою оцінку: ціновий
ажіотаж наганяють ринкові продавці.
До такого висновку їх спонукали певні спостереження. Тоді,
коли у супермаркетах борошно коштувало менше трьох гривень за кілограм, на
круп’яних розкладках ринків чомусь правили 5 гривень за кіло. Так само манна
крупа. У супермаркетах – 5, а на базарі на гривню дорожче. Те саме щодо інших
продуктових позицій.
Аналітик продовольчого ринку Марія Колесник вважає, що
економічних причин для такого серйозного зростання цін немає і пояснює
подорожчання жорсткою політикою влади на стримування цін «соціальних товарів»,
у тому числі хліба, варених ковбас 1-го і 2-го сортів, курятини в тушках,
молокопродуктів, на які встановлена максимальна торговельна націнка в 10–15%.
Тому, за словами експерта, торговці, аби заробляти, змушені підвищувати ціни
на інші продукти.
Який вихід можуть запропонувати аналітики і до якої межі
дорожчатимуть продукти харчування? Адже не секрет, що у магазинах продавці теж
не встигають змінювати цінники. Експерт Євген Жовнір на неконтрольоване
зростання цін має свій погляд: «Долар щодень зростає, а товари навіть першої
необхідності дорожчають. Виходить, що єдина межа, яка існує нині, – це реакція
покупців. Вони, своєю чергою, просто відмовляються купувати. Грошей у людей
небагато, тож, зважаючи на нинішні ціни, список покупок доводиться значно
скорочувати. Чим це може загрожувати, окрім як зменшенням прибутку самих
продавців? Відтак підприємцям, які не готові поступитися, доведеться піти з
ринку».
Експерти одностайні у тому, що прив’язка до долара зазвичай
не обґрунтована. Постачальники просто скористалися нагодою, аби підняти ціни
і в такий спосіб підзаробити. Влада ж поки що контролює ціни лише так званого
соціального пакету – деякі сорти хліба, крупи, продукти дитячого харчування.
Тим часом спекулянтам безконтрольність тільки на руку.
Прихована інфляція
Офіційна статистика переконує українців, що інфляція нині
мінімальна. Однак аналітики постійне здорожчання продуктів називають
прихованою інфляцією. Бо за кілька місяців набігає відчутна різниця між ціною у
грудні й вартістю, припустімо, у квітні. Якщо врахувати, що окремі позиції
харчів додали в ціні у 1,5–1,8 раза, прихована інфляція випливе назовні. І тоді
виявляться геть інші показники реальної інфляції. Аналітики попереджають, що
ситуація повільного зростання цін триватиме не менше року. Відтак ціни на
продукти, на яких найбільше наварюють продавці, вже визначено. Найвищі націнки,
кажуть експерти, на гречку, олію, молоко, курятину, ковбасу. Це рейтинг популярних
продуктів, які громадяни купують майже щодня. Цей перелік можна розширити до
безкінечності. Не виключено, що це станеться за рахунок сезонних овочів та
фруктів. Аналітики не ризикують хоча б приблизно оприлюднити маркетингову
політику на найближчі два-три місяці. Себто ані покращення, ані полегшення не
очікується. Знову агітаційні розмови про затягування пасків. Однак тільки для
бідних і дуже бідних громадян.
У багатих свої закони. Їх жодна інфляція – явна чи
прихована – не лякає. На таку думку наводять результати тендерних закупівель
на продукти харчування для їдалень на Банковій і Шовковичній. Угоди укладено на
7 мільйонів гривень. Найбільше витратять на м’ясо та м’ясопродукти – майже 4,5
мільйона гривень. Замовили чиновники і ягнятину по 542,86 гривні за кілограм.
Арсеній Яценюк, щоправда, пообіцяв, що «мовчання ягнят» не передбачається.
Начебто прокуратура має з’ясувати, що за дивні ціни на дієтичну продукцію.
Було б добре, аби пересічному люду розповіли, який на смак сир по 265 гривень.
Чи малина по 672 гривні за кілограм. Не кажучи вже про спинки осетра холодного
копчення по 495 гривень за кіло. Імпортну зелену цибулю, яка за тендерними
закупівлями обходиться чиновникам у 168 гривень за кілограм, говорити зайве.
Пташину печінку вартістю 465 гривень за кілограм народ теж чомусь не розуміє.
Що вже йому пояснювати про існування прихованої інфляції? Чи прохання
проаналізувати непомірне зростання цін?
Єдиною втіхою для пересічних громадян може виявитися заява
міністра аграрної і продовольчої політики Ігоря Швайки. Всіх, хто помітив
необґрунтоване підняття цін у торговельних мережах, він закликав звертатися до
міністерства, яке залучатиме Антимонопольний комітет і Державну інспекцію
контролю за цінами для вирішення цього питання.
Виживемо – побачимо…
-
Великодній кошик: такі різні прогнози
Представники Міністерства аграрної політики та продовольства
запевняють, що великодній кошик цього року не подорожчає. «За нашими розрахунками,
він буде так само доступний. Зростання цін до категорії, які входять у цей
перелік, не передбачається», – заявив на брифінгу очільник відомства Ігор Швайка.
«Профспілкові вісті» долучилися до складання великоднього
кошика. Традиційно туди кладуть паску, крашанки, домашню ковбасу, шинку, сир,
масло, хрін, сіль. Решта продуктів залежить від сімейних традицій родини та
особистих смаків. У пасхальному кошику, крім зазначених вище продуктів, іще
можуть бути сало, мак та пшоно. Не слід забувати, що підбір продуктів у кошику
не є випадковим. Кожен продукт має символічне значення. Принагідно цікавимось,
яких витрат коштувало таке дійство минулого чи позаминулого року. Так от:
2013-го святкування Великодня одній родині обійшлося в середньому 500
гривень. Іще раніше – 2008 року – на великодній набір витратили 235 гривень.
Тож наскільки доступним виявиться кошик із паскою та
крашанками напередодні 20 квітня? Незалежні експерти прогнозують подорожчання
на 40%. Пояснюють це складною економічною ситуацією, подорожчанням палива,
девальвацією гривні плюс традиційним передсвятковим ажіотажем на ринку.
Врахувавши всі складові, маємо 700 гривень. Це щонайменше. Максимум у цій
справі необмежений.
Подорожчали нинішньої весни і атрибути Великодня. Хоча на
них істотно курс долара не впливає. Плетений кошик з лози – одна з традиційних
особливостей. Діапазон цін вражає: від 70 до 250 гривень. Найдорожчі
вирізняються особливим візерунком і плетінням. Минулого року найдорожчі кошики
можна було придбати за 100 гривень. Нині більше доведеться викласти й за
свічку. Якщо минулого року вона коштувала від 5 до 15 гривень, то нинішнього
– від 10 до 30 гривень. Рушник, яким зазвичай накривають кошик, цього року
обійдеться на 20–25 гривень дорожче.
Та на великодньому кошику українці економити не збираються.
Адже для більшості людей – це свято примирення, надії і світлого майбутнього.
20.04.2014
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|