ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чи загрожує Україні житловий майдан?

Інформаційний простір захопили «жахи» – коментарі тих, хто читав проект Житлово­го кодексу (ЖК). Ті, хто не читав, змушені їм вірити. Таким чином, внутрішнє напружен­ня громадян зростає, оскільки немає у людини нічого більш особистого, ніж квадратні мет­ри та дах, які дозволяють їй сховатися від во­рожого світу й негоди. За них вона готова хоч на майдан. Чи варто довіряти цим комента­торам, і чи можливий в Україні житловий майдан, спробували з’ясувати «ПВ».

Український законо­проект Житлового кодексу безпере­чно гідний Книги рекордів Гіннесса. Його пишуть майже 20 ро­ків. За цей час подібний до­кумент прийняли всі краї­ни СНД. Ми ж продовжуємо жити за документом 1983 року, що починається сло­вами: «У результаті пере­моги Великої Жовтневої со­ціалістичної революції...»

У профільному коміте­ті ВР сьогодні йде робота над 18-м(!) варіантом ЖК в 68-ій(!) редакції. І хоч Верхо­вна Рада в листопаді 2009 року все ж таки прийняла до­кумент у першому читанні, його зміст залишається си­рим і суперечливим. Це ви­знають майже всі фахівці, що долучилися до роботи з ним. Пересічні громадяни, в свою чергу, схвильовані низкою статей, які про­понують їм відмовитися від ЖЕКів та самотужки утримувати своє житло або погрожують штрафами та втратою житла.

КОГО ХОЧЕ ОБРАЗИТИ КОДЕКС?

Критики багато: і кон­структивної, і просто в’їдливої. Але це добре: краще все тримати під контролем, ніж кинути напризволяще. Аж надто важливе для нас житлове питання, аж надто запуще­не наше житлове господар­ство! На сайті Верховної Ради розміщено останній варіант документа, зареє­стрований 17 березня 2009 року. Не пошкодувавши часу, ознайомилася з роз­ділами та статтями, що зайняли більше 100 сторі­нок, і визнаю, що нічого в них не викликає у мене підозри. Принцип зрозумі­лий: хочеш користуватися житлом – плати, інакше доведеться постати перед судом. Тому дослухаймося до фахівців.

За справедливим за­уваженням директора аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка (Київ), Житловий кодекс мав би дати відповіді на головні питання україн­ської дійсності: як управ­ляти багатоквартирним будинком, де всі квартири приватизовані, а місця за­гального користування, як і раніше, в комунальній власності; як уникнути диктату управлінців і по­стачальників комуналь­них послуг; як утримува­ти застарілий житловий фонд (переважно йдеться про хрущовки); що робити з чергою на квартиру, що тягнеться з радянських часів; де жити тим, хто не в змозі купити власне по­мешкання.

Проблема реконструк­ції застарілого житлового фонду, на думку Олексан­дра Сергієнка, за кодексом, зводиться виключно до від­селення та виселення. При цьому людина належним чином не захищена від зло­вживань з боку влади і за­будовників. Експерт також акцентує увагу на тому, що безкоштовну квартиру з фонду соціального житла не можна буде приватизу­вати, бо надаватися вона буде на певний термін, та й то на умовах платної орен­ди. Інакше кажучи, люди­на з сім’єю, навіть отримав­ши житло, залишається на «пташиних правах». Олександра Сергієнка на­сторожує й та поспішність, з якою влада намагається людей, що живуть в бага­топоверхівках, розвести по ОСББ (Об’єднаннях спів­власників багатоквартир­них будинків). Адже біль­шість громадян до такого загального господарюван­ня не готові, насамперед психологічно. На його дум­ку, нав’язування новосель­цям, що не створили ОСББ протягом трьох місяців, управителя комунальних послуг суперечить нормі Цивільного кодексу щодо добровільності у виборі контрагента та укладання договорів.

На порушення цієї та ін­ших норм звернули увагу й фахівці юридичного де­партаменту ФПУ, які дали ЖК власну оцінку. Дійсно, чи справедливо, коли лю­дина, яка отримала за чер­гою житло з державного або комунального фонду, зобов’язана безкоштовно передати свою приватизо­вану житплощу (якщо така є) органу, який «покращив їй житлові умови»? А як же право недоторканності приватної власності? Не можуть погодитися проф­спілкові юристи і з стат­тею, за якою пропонується встановити порядок висе­лення у разі неповернення кредиту за житло. Несво­єчасним вважають вони і нарахування пені при про­строченій оплаті за кому­нальні послуги, оскільки в багатьох випадках це від­бувається не з вини грома­дянина, а через затримку зарплати.

Київського адвоката Те­тяну Монтян, окрім іншого, лякає створення чергового бюрократичного монстра для державного нагляду і контролю – Державної житлово-комунальної ін­спекції.

ВЕСЬ СИР В ОДИН ВАРЕНИК

– У першу чергу мені не подобається в законопро­екті його обсяг, – говорить Мераб Горделадзе, профе­сор кафедри Житлової по­літики і утримання житла Державної академії ЖКГ (Київ), який брав участь в розробленні одного з пер­ших його варіантів. – Зви­чайно, порівнювати його з радянським документом, коли в Україні був один вид власності, не доречно. Нині ж потрібно дати визначен­ня відносинам, правам та обов’язкам трьох власників – держави, муніципалітету і приватної особи, та все одно кодекс має бути лаконічні­шим. Половина матеріалу взагалі не стосується прак­тики кодексу і навіть має на меті підмінити собою чинне законодавство – Цивільний і Кримінальний кодекси, за­кони «Про житловий фонд соціального призначення», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» тощо. ЖК, насамперед, має бути базовим документом, від якого відгалужувалися б інші «житлові» закони, має бути орієнтиром у головних питаннях: які види житла існують, як його отримати, на яких умовах можна ним володіти та розпоряджатися, як зберегти. На думку Мера­ба Горделадзе, дуже багато місця (понад п’ята частина документа) займають статті про ОСББ, хоча існує окре­мий закон «Про об’єднання співвласників багатоквар­тирного будинку».

– При цьому не приді­ляється належної уваги орендарям житлових при­міщень, – говорить він. – Як, скажіть, створювати ОСББ і спільно управляти майном, якщо половина бу­динку перебуває в оренді, тобто володіє ним один, а користується – інший?

Законодавець хоче роз­ділити функції управителя та виконувача комуналь­них послуг. Але незрозу­мілими є сенс створення управляючих компаній і їх відмінність від ЖЕКів. Потрібно чіткіше випи­сати, що нерухомість як власність – це не квартира окремо, а будинок і земля під будинком, а також при­будинкова територія, яка може бути залучена до ви­робничих процесів з його утримання. Крім того, лю­дям важливо усвідомити таку річ: так само, як квар­тира є частиною будинку, так і будинок – це частина міста. Не можна спотворю­вати власний будинок на­віть на правах власності або співволодіння. Необхід­но зберігати архітектуру та архітектурний ансамбль...

До речі, законопроект № 2307, про який іде мова, не витримує критики й фа­хівців Головного науково-експертного управління, які надали до профільного комітету свої висновки. Словом, на загальну думку всіх експертів, у такому ви­гляді ЖК приймати не на часі. Не можна залишити поза увагою і політичну складову. Яким би доско­налим не став законопро­ект найближчим часом, чинний уряд, пам’ятаючи про майдан податковий, навряд чи зважиться ло­біювати його. Адже наразі справу доведеться мати не лише з підприємцями, а з усім населенням.

НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ ЧОРТ, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ

Олег Адамов, голова Федерації роботодавців ЖКГ, – один з ав­торів, що активно працюють над нинішнім варіантом законо­проекту. за його словами, після першого читання враховано більше 70 зауважень щодо найголовніших питань.

– Ви як представник роботодавців насамперед обстоюєте їх інтереси, а не населення?

– Ми залежимо безпосередньо від населення як основного споживача житлово-комунальних послуг, від рівня їх оплати, тому не враховувати інтереси цих людей не можемо.

– Якщо з ЖК стільки проблем, чи не розумно відмо­витися від нього і вдосконалювати «житлові» чинні закони?

– Є й така думка. кодекс спочатку планувався як документ, що мав кодифікувати житлове законодавство, але цього не ста­лося. До нього потрапило багато з того, що є предметом від­повідальності цивільного та кримінального кодексів. напри­клад, відселення в разі неповернення іпотечного кредиту, не­сплати за послуги, нарахування пені тощо. можливо, ці статті вилучатимуться з нього, але в цілому структура збережеться. Попереду – громадські слухання із Житлового кодексу, роз­гляд у профільному комітеті. сподіваємося, що влада знайде політичну волю, щоб прийняти його, бо ми – остання країна на пострадянському просторі, яка житлову реформу навіть не починала.

– Складається враження, що кодекс написано заради ОСББ.

– ОСББ – одне з головних питань, яке повинен вирішити ко­декс. власники багатоквартирних будинків мають отримати право вибору щодо обслуговування й утримання своїх будин­ків (житлових і нежитлових приміщень). таким чином, буде сформовано ринок житлових і комунальних послуг. головною перешкодою в цьому процесі сьогодні виступає чиновник, йому вигідна існуюча система управління, він не зацікавле­ний, щоб грошові потоки вислизнули з його рук.

– А що в ЖК сказано про ЖЕКи? Вони мають право на існування?

– Створення ОСББ – не обов’язкова умова реалізації мешкан­цями своїх прав і обов’язків із утримання житла. наприклад, старому будинку з невеликою кількістю квартир це може бути невигідно. тому Жк передбачає альтернативні форми реаліза­ції мешканцями своїх прав, наприклад, шляхом загальних зборів мешканців багатоквартирного будинку. збори, провів­ши тендер, можуть вибрати як управителя комунальний або приватний ЖЕК, юрособу або фізособу. але управитель має бути обов’язково, адже будинок не може залишитися без­госпним. це дасть поштовх розвитку ринку комунальних пос­луг, стимулюватиме їх якість.

– Що буде із черговиками?

– Усі, хто стояв у черзі, в ній залишаться. крім того, Жк перед­бачає механізм надання соціального житла, регламентує зобов’язання держави. Перелік громадян, що мають право на соціальне житло, розширено.

– Людей хвилює питання хру­щовок, що давно вичерпали свій ресурс…

– ЖК передбачає проведення пер­ших постприватизаційних капітальних ремонтів. Але яким чином і в яко­му обсязі їх проводити, залежатиме від уряду та органів місцевого самоврядування: які кошти вони закла­дуть на ці потреби до бюджетів. Рані­ше розглядалася норма, за якою лише ОСББ могло претендувати на капремонт, нині ж на допомогу держави може розраховувати будь-який бу­динок, який визначився з управителем.

ПРОПОЗИЦІЇ ФПУ, ЯКІ ВРАХОВАНО

До повноважень Кабміну включено «розроблення засад цінової політики у житловій сфері», до повноважень центрального орга­ну виконавчої влади з питань ЖКГ у житловій сфері – забезпечен­ня діяльності місцевих держадміністрацій щодо «контролю за цінами (тарифами) на житлово-комунальні послуги та послуги з управління житлом».

Порядок проведення житлового обліку, взяття громадян на со­ціальний житловий облік, формування наглядових рад за роз­поділом соціального житла при органах місцевого самовряду­вання має погоджуватися з всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями, що уклали Генеральну угоду.

До числа тих, хто має право на позачергове отримання соціаль­ного житла, додано сім’ї, які виховують п’ятеро і більше дітей чи одночасно народили трьох чи більше дітей; сім’ї, які мають дитину-інваліда до 18 років або інваліда з дитинства І чи ІІ гру­пи; молоді або неповні сім’ї, в яких вік чоловіка та дружини не пе­ревищує 35 років; відзначених високими званнями та нагородами військових; звільнених у запас або відставку військових.

Виселити з гуртожитку можна тільки тих працівників, які звіль­нилися за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

У разі переобладнання чи виникнення загрози обвалу гуртожит­ку інше житлове приміщення має розміщуватися в межах того ж населеного пункту, відповідати санітарним, технічним нормам та розміру попереднього приміщення.

10.03.2011

Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини