ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Росли собі ялиноньки

Такої рекордної кількості нереалізо­ваних живих сосен і ялинок напере­додні 2014 року Україна ще не знала. Практично у всіх великих містах, надто у столиці, залишилися гори но­ворічних красунь. Кияни навіть ви­значили найбільше кладовище хвой­них дерев у одному з районів столи­ці. Серед купи зрубаних ялинок тра­плялися навіть унікальні карпатські блакитні. Сосни і ялини викидали ці­лими причепами з мосту на смітник або просто лишали на торговельних майданчиках чи стихійних ринках. Чому ж цього року марно загинуло стільки хвойних? До аналізу ситуації долучилися «Профспілкові вісті».

МІФИ ПРО ЛІСОВУ КРАСУНЮ

Що спричинило масове марнування новорічних дерев? Фахівці називають кілька факторів. Перший – продавці по­гналися за надприбутками і не оцінили попит. Другий – економічна скрута і низька купівельна спроможність насе­лення. За словами голови Центрального комітету профспілки працівників лісо­вого господарства України Степана Кривов’язого, останнім часом люди мен­ше купують ялинки. Адже у багатьох ялини та сосни ростуть просто на подвір’ях приватних господарств. Тож вони здатні задовольнити і свій попит, і ще й подарувати кілька деревець друзям та рідним. Нарешті, третя причина – спрацювала тенденція поступового пере­ходу людей на штучні дерева.

Суперечки між прихильниками живих ялинок і тими, хто категорично проти, то­чаться не перший рік. Ті, хто віддає пере­вагу живим ялинкам, пояснює це бажан­ням насолоджуватися запахом ялини, який наповнює всю оселю. Опоненти пе­реконують, що переважна більшість свят­кових хвойних дерев – сосни, які за при­родою не можуть пахнути так, як ялина. Крім того, вони довше не осипаються.

Хоч би там як, а раціонального пояс­нення сосні чи ялинці у різдвяній хаті не існує. Для чого встановлювати в кімнаті зрубане дерево, якщо через два чи три тижні воно втратить хвою і його вики­нуть геть на смітник? Однак прихильни­ки новорічного свята вперто наполягають на традиції, яка налічує не одну сотню ро­ків. Відтак не бачать нічого протиприрод­ного, що деревам вкорочують віку, адже для того ялинки та сосни й вирощують.

І це правда. Ялинки для «новорічних» потреб мають кілька варіантів похо­дження. Серед них спеціально вирощені, отримані внаслідок санітарних вирубок і прорідження молодих насаджень. Що­правда, є й інший шлях надходження до споживача, і він найбільше непокоїть природоохоронців і лісівників. Йдеться про браконьєрський промисел. У гонитві за прибутками браконьєри нехтують усі­ма правилами. Зазвичай вони зрубують верхівки дерев із густою та пишною кро­ною. Після таких маніпуляцій дерево більше рости не буде. До того ж нерідко, аби заволодіти верхівкою, спилюють усе дерево, а тоді відділяють від нього вер­хівку крони.

Загалом новорічні дерева вирощують на спеціальних плантаціях. Цим займа­ються відповідні підприємства. Таких плантацій налічується тисячі гектарів. Щороку виділяють додаткові сотні гек­тарів для «новорічних потреб».

Фахівці стверджують, що санітарна вирубка дає чи не основну кількість но­ворічних деревець. Залежно від підрос­тання молодих дерев насадження слід проріджувати, аби забезпечити можли­вість розвиватися здоровим і витрива­лим саджанцям. Відтак природним шля­хом відсіюються хворі, пошкоджені чи криві деревця. Тим часом екологи ствер­джують, що серед «відсіяних» дерев чо­мусь немає таких, які придатні для ялин­кових базарів. І наголошують, що при санітарному вирубуванні відбуваються всілякі махінації: під виглядом хворих і кривих дерев вилучаються найбільш рентабельні перед різдвяними святами, тобто гарні, здорові й пухнасті.

І ще один міф. Про зрубану ялинку. Ці­каво, що лісники дерев у жодному разі не рубають. Лише спилюють. Тож коли вам пропонують зрубане сокирою дерево, будьте певні – це браконьєрське зухваль­ство. Якщо ви таки наважитеся придбати «живу ялинку», то не полінуйтеся поціка­витись наявністю клейма на дереві.

На усіх офіційно спиляних деревах (у тому числі на тих, які знесені під час са­нітарних рубок) лісники ставлять спеці­альні позначки. Так, після того, як дере­во спилюють, на його зріз ставиться спе­ціальне лісорубне клеймо. Зазвичай воно має вигляд чорної або синьої печат­ки у формі зірки чи іншої фігури, у цен­трі якої міститься цифра. Доказів того, що дерево спиляне законно, якщо на ньо­му відсутнє клеймо, не може існувати навіть теоретично. Законодавство міс­тить жорсткі норми щодо маркування законно спиляних дерев. Як стверджує Степан Кривов’язий, усі постачання яли­нок регулюють договори. Профспілко­вець нагадав, що з 2011 року розпоря­дженням Державного агентства лісових ресурсів було запроваджено обов’язкові чіпи для ялинок (персональний номер і штрих-код). Ці заходи унеможливили або принаймні звели до мінімуму випад­ки зловживань.

Загалом новорічні дерева вирощують на спеціальних плантаціях. Цим займа­ються відповідні підприємства. Таких плантацій налічується тисячі гектарів. Щороку виділяють додаткові сотні гек­тарів для «новорічних потреб».

Фахівці стверджують, що санітарна вирубка дає чи не основну кількість но­ворічних деревець. Залежно від підрос­тання молодих дерев насадження слід проріджувати, аби забезпечити можли­вість розвиватися здоровим і витрива­лим саджанцям. Відтак природним шля­хом відсіюються хворі, пошкоджені чи криві деревця. Тим часом екологи ствер­джують, що серед «відсіяних» дерев чо­мусь немає таких, які придатні для ялин­кових базарів. І наголошують, що при санітарному вирубуванні відбуваються всілякі махінації: під виглядом хворих і кривих дерев вилучаються найбільш рентабельні перед різдвяними святами, тобто гарні, здорові й пухнасті.

І ще один міф. Про зрубану ялинку. Ці­каво, що лісники дерев у жодному разі не рубають. Лише спилюють. Тож коли вам пропонують зрубане сокирою дерево, будьте певні – це браконьєрське зухваль­ство. Якщо ви таки наважитеся придбати «живу ялинку», то не полінуйтеся поціка­витись наявністю клейма на дереві.

На усіх офіційно спиляних деревах (у тому числі на тих, які знесені під час са­нітарних рубок) лісники ставлять спеці­альні позначки. Так, після того, як дере­во спилюють, на його зріз ставиться спе­ціальне лісорубне клеймо. Зазвичай воно має вигляд чорної або синьої печат­ки у формі зірки чи іншої фігури, у цен­трі якої міститься цифра. Доказів того, що дерево спиляне законно, якщо на ньо­му відсутнє клеймо, не може існувати навіть теоретично. Законодавство міс­тить жорсткі норми щодо маркування законно спиляних дерев. Як стверджує Степан Кривов’язий, усі постачання яли­нок регулюють договори. Профспілко­вець нагадав, що з 2011 року розпоря­дженням Державного агентства лісових ресурсів було запроваджено обов’язкові чіпи для ялинок (персональний номер і штрих-код). Ці заходи унеможливили або принаймні звели до мінімуму випад­ки зловживань.

• Є чого навчитися в європейців

У багатьох країнах Євро­пи давно відмовилися від використання жи­вих ялинок, тут відда­ють перевагу якісно виготов­леним штучним красуням або ж ялинкам у малих і ве­ликих горщиках. Такі дерев­ця можна придбати на фер­мах чи в садових центрах, або власноруч викопати на фермах самообслуговуван­ня. Такі живі ялинки дбайли­во зберігаються з року в рік. У Великобританії навіть ді­ють клуби прихильників та­кого способу, його члени ді­ляться досвідом, як переса­джувати, підживлювати та обрізати дерева; щороку ви­значають переможця, якому вдалося сформувати густу й пишну крону.

Ті, хто надає перевагу жи­вим ялинкам, не мають кло­потів, куди подіти викорис­тане дерево. Приміром, у Лондоні функціонує півсотні пунктів приймання новоріч­них ялинок, які працюють упродовж усього січня. З по­дрібнених деревець виро­бляють паливні брикети чи компост.

Загалом у країнах північної Європи не пропадає жодна тріска. Утилізовані новорічні ялинки в Швеції і Фінляндії використовуються на мебле­вих фабриках, для виробни­цтва косметики чи просто спалюються в міських ко­тельнях, тим самим забезпе­чуючи будинки ощадливих європейців теплом і гаря­чою водою. Перероблення ялинок на біопаливо нині доволі поширене явище.

Використовують ялинки і спе­ціалісти зоопарків. Хвою яли­ни залюбки споживають зу­бри, слони та інші мешканці зоопарків. А ще в країнах Єв­ропи з ялинових гілок утворюють полезахисні смуги, за­вдяки яким утримують сніг.

Європейці дедалі активніше створюють своєрідні асоціа­ції новорічних ялинок. Їх фа­хівці піклуються про переро­блення ялинок на дерев’яні вироби, папір і навіть напо­внювач для котячих туалетів, перетворюють вторинну си­ровину на захисне покриття для ґрунту чи компост. Ве­деться пропаганда цільового використання дерев, котрі ще вчора були лісом. Меш­канців великих і малих міст закликають залишати ялинки просто біля будинків, звідки спеціальними авто їх забира­ють до центрів перероблен­ня. Варіантів утилізації – без­ліч. Технології вдосконалю­ються щороку. Та головне – європейці полишили в мину­лому традицію спалювати новорічні символи.

27.01.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини