ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальні стандарти: потроху, але підвищуються

Соціальні гарантії – надзвичайно болюче питан­ня. Поліпшення якості надання послуг соціальної підтримки населенню відбувається повільніше, аніж хотілося б. Міністр соціальної політики На­талія Королевська налаштована оптимістично: вона вважає, що у цій царині помітні зрушення, адже розпочався процес стандартизації соціаль­них послуг. Від ефективності цього процесу зале­жатиме підвищення якості надання соціальних послуг. Та головне – коли можна очікувати на по­зитивні результати, адже економічна ситуація у світі погіршується і темпи розвитку вітчизняної економіки уповільнюються. «Профспілкові вісті» долучилися до вивчення цієї проблеми.

У СТАДІЇ АКТИВНОГО РЕФОРМУВАННЯ

Перш ніж говорити про перспективи, не зайве проаналізувати нинішній стан системи соціальних послуг в Україні. Чиновники переконані, що триває актив­не реформування цієї сфери. З огляду на те, що населення стримано ставиться до всіляких реформ і новацій у цій сфері, хотілося б з’ясувати, що насправді озна­чає це словосполучення. Представники Мінсоцполітики запевняють, що актив­не реформування піде на користь кожно­му українцю, який потребує соціального захисту. Більше того, фахівці профільно­го міністерства окреслили орієнтири но­вацій: створення в Україні сучасної, гнучкої, прозорої системи щодо надання населенню адресних, якісних, а головне – доступних соціальних послуг. Кожна людина, яка несподівано опиниться у складних життєвих ситуаціях, не почу­ватиметься обділеною, а знатиме напев­не, на яку підтримку можна розрахову­вати й коли реально нею можна скорис­татися.

Якщо вірити чиновникам, відчутних змін зазнає система надання соціальних послуг за рахунок залучення недержав­них суб’єктів. Це, на думку соціальних працівників, дасть змогу обирати найефективніші способи розв’язання тієї чи іншої соціальної проблеми.

Для пересічного громадянина такі за­гальні фрази майже нічого не означа­ють. Тож як держава має намір допома­гати тим, хто потребує додаткової під­тримки? Міністр соціальної політики Наталія Королевська пояснює, що з 1 грудня ц. р. збільшено розмір низки со­ціальних виплат, відтак найбільш неза­хищені верстви населення можуть роз­раховувати на реальну допомогу. Зокре­ма, мінімальна зарплата зросте з 1147 до 1218 гривень, мінімальна пенсія за віком – з 894 до 949 гривень. Допомога при на­родженні першої дитини зросте з 29,16 тисячі до 30,96 тисячі гривень, а виплати на дітей-сиріт і дітей, позбавлених бать­ківського піклування, залежно від віку зростуть на 120–152 гривні.

Чиновники акцентують увагу на тому, що підвищення відбуваються автома­тично і жодних додаткових дій від лю­дей не потребують. Перед соціальними службами поставлено завдання про­контролювати, аби кожен вчасно й у по­вному обсязі отримав належні кошти. Тим часом наступного року в Україні взагалі не буде пенсій менш як 1000 гри­вень. Це пообіцяв гарант Конституції Віктор Янукович.

ЗА ПАКЕТОМ – ПАКЕТ

Профільне міністерство презентувало пакет першочергових заходів щодо посилення соціального захисту населення. Серед найважливіших напрямів – сфера зайнятості, заборгованість із заробітної плати, своєчасність і правильність нара­хування соціальних виплат та надання соціальних послуг.

Чи забезпечить запропонований дер­жавою пакет ініціатив стабільну зайня­тість населення? Експерти не мають од­нозначної відповіді на це питання. Одні посилаються на брак національного до­свіду у розв’язанні проблем зайнятості, інші не бачать конкретики в ініціативах. Національний координатор Міжнародної організації праці (1996–2013) Василь Костриця не відмовляється, що законо­давчі та нормативні заходи спрямовані на забезпечення якнайбільшої кількості українців стабільною зайнятістю. Однак, на його думку, «все це спрямоване на да­лекі цілі нашої країни, яких вона прагне досягти у наступні роки». І так само, як і переважна більшість фахівців, точної дати «світлого майбутнього» не вказує.

Охочих прокоментувати ініціативи Мінсоцполітики щодо скорочення забор­гованості із заробітної плати виявилося надто мало. Та й ті, хто розуміється на проблемі заборгованості, лише конста­тують, що це «надзвичайно важливе пи­тання, яке Україна намагається виріши­ти з 1995 року». От уже впродовж кількох років можновладці просять інспекцію з питань праці «посилити свою роль у пи­танні погашення заборгованості».

Заради справедливості слід сказати, що протягом нинішнього року багато чого вдалося досягти у вирішенні цього питання, проте, звісно, що далеко не все.

Заступник Голови Федерації профспі­лок України Сергій Кондрюк вважає ве­ликим плюсом досягнуте у боротьбі із заборгованістю із виплати зарплат і спо­дівається, що запропонований пакет за­ходів має сприяти залагодженню цієї бо­лючої для України проблеми.

Такі ж надії покладає на ініціативи Мінсоцполітики й директор Науково-дослідного інституту праці і зайнятості Тетяна Кир’ян. «Усі три ініціативи – зна­чущі, – вважає вона. – У нас дуже високий відсоток працевлаштування, а також пи­тання заробітної плати – в тіні. 60 і більше відсотків заробітної плати отримується в конвертах. Людина не захищена, не ко­ристується ні пенсією, ні допомогою, ні­чим. Вона отримує субсидію і звикає до пасивної, а не активної політики».

Експерти позитивно оцінюють залу­чення недержавних суб’єктів щодо на­дання соціальних послуг. Якщо серед них вдасться забезпечити здорову кон­куренцію, соціальна сфера тільки ви­грає.

Тим часом профспілки пильно сте­жать за процесом стандартизації послуг. Уже розроблено 15 проектів держстан­дартів. Шість затверджено у профільно­му міністерстві та зареєстровано у Мін’юсті. Решта – у стадії доопрацюван­ня та апробації. Профспілкові активісти доволі ретельно вивчають ці документи, адже вони покликані реально підвищи­ти стандарти.

ДЛЯ НАЙУРАЗЛИВІШИХ

Фахівці ФПУ пишаються тим, що Мін­соцполітики прислухалося до їхніх реко­мендацій і працює над скороченням пе­реліку документів, потрібних для отри­мання соціальних послуг і допомоги, надто найнезахищенішими верствами населення. Представники міністерства погоджуються, що людина має отримати всі належні послуги, маючи на руках лише паспорт, а решту паперів має зібра­ти соціальний працівник. Тільки в такий спосіб людина відчує, що про неї на­справді піклуються – не на папері, а ре­ально.

Незначні зрушення у цьому питанні вже відчули родини, які мають право на допомогу при народженні дітей. Кіль­кість документів, які слід подавати, зна­чно зменшено. І цей досвід варто поши­рювати на решту сфер. Тільки так можна насправді підвищити якість соціальних послуг і домогтися, аби допомогу отри­мували ті, хто її найбільше потребує.

Міністерство соціальної політики зві­тує за підсумками 9 місяців поточного року: «Усі види державної допомоги – «дитячі» виплати, малозабезпеченим, дітям-інвалідам та інвалідам з дитин­ства тощо профінансовано вчасно і в по­вному обсязі. У вересні виплачено 3 млрд 338 млн грн. А з початку року – понад 29 млрд грн. Це на 5 млрд грн більше, ніж за 9 місяців 2012 року».

Позиція чиновників однозначна: у жодному разі не можна допускати забор­гованості із виплат сім’ям із дітьми, ма­лозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам, яких виховують опікуни, одиноким ма­терям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Вона отримала схвальну оцін­ку профспілкового загалу країни. Проте профактив занепокоєний тим фактом, що тільки чверть соціальної допомоги дістається справді небагатим або ураз­ливим категоріям громадян.

ФПУ пропонує Міністерству соціаль­ної політики свою співпрацю у цьому пи­танні. Адже тільки спільними зусилля­ми можна змінити суть державної соці­альної політики в інтересах незахище­них категорій українців – не переклада­ючи один на одного звинувачення за низький чи незадовільний рівень соці­альних послуг, не роздаючи обіцянки на­передодні чергових виборів – парламент­ських чи президентських. Тільки ділова розмова й конкретні пропозиції, спрямо­вані нехай на невеликі, але позитивні зрушення.

І ще в одному питанні досягли порозу­міння профспілки та представники соці­альної сфери. Слід домагатися, щоб не люди йшли добиватися субсидій і «виби­вати» пільги, задекларовані державою, а навпаки представники влади – від сіль­ської ради й вище – діяли так, щоб соці­альні стандарти життя громадян зроста­ли. Люди мають бути впевнені, що соці­альна робота активізуватиметься не тіль­ки тоді, коли уряд презентує ту чи ту про­граму або реформу, а завжди й скрізь.

 СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГОЗАХИСТУ ГОТОВА ДО ЗИМИ

Служби соціального захисту країни почали готуватися до холодів іще у червні. Про це заявила директор депар­таменту соціальних послуг Мініс­терства соціальної політики Украї­ни Ірина Тарабукіна. Чиновниця запевнила, що на місцях усе гото­во до стабільної та безперебійної роботи.

В інтернатах країни відремонтова­но понад чотири сотні житлових корпусів, понад 30 тисяч метрів те­пломереж, понад триста котелень. Створено запаси вугілля, рідкого палива, продуктів харчування.

Не обділять увагою і тих, хто по­требує соціальної допомоги поза інтернатними установами та при­тулками. Для цього затверджено плани й графіки відвідування інва­лідів, самотніх громадян, надто у сільській місцевості. На випадок потужних снігопадів чи надзвичай­них ситуацій соціальні працівники зголосилися купувати продукти, медичні препарати тим, хто не в змозі сам дістатися до магазинів чи аптек, а також надавати їм усі­ляку допомогу. Кожна людина, яка звертатиметься до служб соціаль­ної підтримки, отримає її вчасно, запевняють представники Мінсоц­політики.

Обіцяють подбати і про безпри­тульних, оскільки їх кількість у пе­ріод зимової негоди завжди зна­чно збільшується. Відтак уже з перших днів грудня в регіонах по­новили діяльність 483 оператив­них штаби, активізували свою ді­яльність бригади соціального па­трулювання. Вони перевіряють усі місця ймовірного перебування цієї категорії громадян, готують місця для обігріву, додаткові місця для ночівлі та забезпечення гарячою їжею.

Як повідомляють представники мі­ністерства, така завчасна підготов­ка до зими вже виявила понад 200 безхатченків, які погодилися на допомогу соціальних працівників.

Загалом в Україні діє 87 комуналь­них закладів для безпритульних, у тому числі 19 будинків нічного пе­ребування. Потужність цих закла­дів становить понад тисячу ліжко-місць. У разі стрімкого похолодан­ня усі вони готові працювати в по­силеному режимі. Якщо ж Україна потрапить у зону сильних морозів, соціальні служби готові організу­вати ще понад 500 ліжко-місць. Представники департаменту соці­альних послуг запевняють, що ни­нішньої зими ніхто не залишиться без допомоги.

08.12.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини